Анализ типов авторской речи в произведениях современной английской и американской драматургии в условиях драматургического текста позволяет проникнуть в творческую лабораторию автора, определить речевые структуры, служащие для создания целостного текста.

Новый подход к интерпретации художественного текста, содержащего описания невербальных знаков, – через систему "авторских подсказок". Значение авторских интерпретаций в раскодировании косвенных и скрытых смыслов текста, раскрытии характера персонажа.

Рассмотрение механизмов образования авторских паремий русского языка периода 1905-1907 гг., состоящий в использовании генерализованных структурных моделей рядов существующих в языке паремий. Анализ паремий, имеющих схожие структуры и смысловое наполнение.

Анализ самовыражения и раскрытия мировоззрения Шолом-Алейхема с помощью создания новых окказиональных конструкций в идише как языке. Авторские фразеологические семантико-синтаксические конструкции в повести "Стемпеню", обогащение идиш с их помощью.

Лингвистические особенности аномального художественного мира произведений жанра фэнтези. Исследование топонимов англоязычных романов фэнтези Дж. Мартина, Р. Хобба, Р. Джордана с целью определения их специфических отличий от обычных авторских топонимов.

Стилистическая роль созданных автором афоризмов в мемуарно-публицистическом тексте на материале очерков (литературных портретов) М. Горького. Краткий анализ влияния метафоры в составе антитезного противопоставления на риторическое звучание афоризма.

Определение проблем авторского перевода. Анализ причин, побудивших писателей обратится к самопереводу. Определение ценности и исключительности авторского перевода. Рассмотрение сущности понятия "билингвизм" и особенностей его современного существования.

Лексико-статистический анализ, применяемый для изучения индивидуального стиля автора художественного текста. Описание лексической сочетаемости, связанной с формализованной систематизацией биграмм: пар слов, употребленных в одном фразовом контексте.

В статье описаны методические и художественные дефиниции авторского учебно-беллетристического текста преподавателя для иностранной аудитории на уровне обучения русскому языку B1-B2 и выше. Совершенствование устных коммуникативно-речевых навыков.

Исследование художественно-речевой системы. Эмотивная семантика лексических единиц. Романтический аспект противопоставления дня и ночи в языковой системе А.П. Чехова. Роль лексических единиц в создании образа. Преобразующая роль мировоззрения писателя.

Исследование индивидуально-авторского семантического переосмысления лексических единиц, мотивированного сенсорно-перцептивной сферой сознания. Изучение особенностей процесса поэтического создания текста. Анализ поэтических текстов поэта Д. Самойлова.

Образ автора в структуре художественного текста. Лингвистические, экстралингвистические факторы, формирующие авторское сознание. Приёмы формирования текстовых стратегий. Особенности композиционно-речевой структуры. Основные признаки смысловой целостности.

Современная пунктуация и ее функциональная предназначенность, принципы и назначение. Краткая история становления русской пунктуационной системы. Отношение к употреблению знаков препинания, а также анализ авторской пунктуации в лирике В. Маяковского.

Установлення взаємодії понять "авторська ідентичність", "суб’єктивність", "науковий дискурс" та "наратив". Розгляд функцій особових займенників "I/We" в англомовних наукових статтях у галузі прикладної лінгвістики та лінгводидактики зі структурою IMRAD.

Розкриття вмісту та дослідження феномену авторської маски в постмодерністській літературі. Аналіз ознак сюжетної гри в творі та особливостей функціонування авторської маски як ведучій нарратівной стратегії постмодерністського художнього тексту.

Дослідження категорії автора у французьких статтях інформувального спрямування. Роль комунікативного медіатора, основні маркери авторської присутності в прямой мові статті. Основні типи інтродуктивних дієслів, що використовуються у секвенції цитування.

Формальні ознаки та семантика твірних компонентів конструкцій слів. Структурні типи, прагматичні та інформативні характеристики мови. Встановлення ступеню синсемантичності та актуального членування вставних речень суб'єктивної й об'єктивної модальності.

Роль перекладацького доробку Миколи Дмитренка в українському літературно-мистецькому просторі другої половини ХХ століття, обґрунтування мотиваційних алгоритмів вибору творів для перекладу. Визначення основних принципів перекладацької концепції митця.

Визначення статусу та лінгвостилістичних особливостей композиційно-сюжетних, композиційно-структурних і смислових одиниць в авторських відступах англомовних художніх прозових текстів на прикладі розгляду таких відступів в текстах ХІХ-ХХ століття.

Ґрунтовний аналіз індивідуального стилю Редьярда Кіплінга, окреслення художніх засобів виразності й особливості їх перекладу українською мовою на матеріалі перекладів оповідань зі збірки "Книга джунглів". Показано його стилістичні засоби виразності.

Визначення домінантних рис мови роману "A short history of tractors in Ukrainian" М. Левицької. Лексико-стилістичні особливості передачі змісту українською, російською та німецькою мовами. Чинники впливу на формування рівня професійності перекладача.

Наукова стаття присвячена автором вивченню авторського стилю Умберто Еко у романі "Празький цвинтар", мовно-стилістичним аспектам перекладу, проблем еквівалентності лексичних одиниць, перекладу складних слів, а також дотриманню перекладацької етики.

Огляд описів із сатиричного роману "A short history of tractors in Ukrainian" письменниці М. Левицької та особливостей їх передачі у перекладах німецькою, українською та російською мовами. Формування індивідуальної особистості автора та перекладача.

З'ясування вибіркових описів із сатиричного роману "A Short History of Tractors in Ukrainian" британської письменниці українського походження Марини Левицької та особливостей їх передачі у перекладах німецькою, українською та російською мовами.

Особливості художнього тексту як специфічно організованого способу комунікації та вияву в ньому категорії інтертекстуальності. Характеристика механізму функціонування авторських алюзій на рівні сюжету, мотивів та лексико-фразеологічного багатства.

Лексико-семантична класифікація оказіональних слів за їхньою частиномовною належністю. Функціонально-прагматичні особливості авторських лексичних новотворів у поетичних текстах Барки. Тенденції в галузі індивідуально-авторської лексичної номінації поета.

Способи творення, семантичні особливості авторських відфразем, специфіка їх вживання в поетичному тексті. Виявлення авторських лексичних новотворів, що виникли через структурні видозміни усталених виразів зі Старого й Нового Завітів, з античних міфів.

Основні способи творення авторських відфразем: префіксально-суфіксальний, основоскладання, юкстапозицію, зрощення. Найчастіше вживання в поетичному мовленні відфраземних новотворів з семами: "риса характеру", "розум", "емоційний стан", "простір", "час".

Сутність творення нових авторських слів. Будова словотвірних ланцюжків, об’єднаних спільною семантикою. Створення семантичних відтінків значення та способів його вираження у новотворах. Аналіз згортання речень в одну лексему під час кування нових слів.

Дослідження функціонально-прагматичних і мовних особливостей рекламного дискурсу. Стійкі словосполучення як найбільш ефективний засіб посилення впливу рекламного тексту на адресата. Аналіз особливостей авторських перетворень фразеологічних одиниць.