Дослідження когнітивно-дискурсивних аспектів вербалізації похідних концептів першого рівня deficiencies, innovations, airlines головного концепту airport в романі А. Хейлі "Аеропорт". Особливість концепту airport як складного ментального утворення.

Характеристика лексикографічного та дискурсивного аспектів експліцитного гендерного маркування назв осіб англійської мови. Дослідження зв’язку між мовною граматичною категорією роду, природною категорією статі та соціокультурною категорією гендера.

Використання експліцитного та імпліцитного навчання граматики французької мови як іноземної з метою порівняння цих підходів; визначення переваг чи недоліків. Важливим у викладанні граматики є дотримання підходу, який відповідає потребам і рівням учнів.

Аналіз специфіки формування експліцитних модусних значень у структурі з’ясувальних складнопідрядних речень. Опис форми вираження суб’єктивно-модальних значень у з’ясувальних конструкціях. Структура та семантика модусної частини в розгляданих конструкціях.

Аналіз розуміння імпліцитних та експліцитних перформативних мовленнєвих актів у сучасній лінгвопрагматиці та обґрунтування доцільності їх вивчати адже тільки вони є унікальними дискурсивними елементами, що вказують на іллокутивну силу мовленнєвої дії.

Розуміння імпліцитних та експліцитних перформативних мовленнєвих актів у сучасній лінгвопрагматиці. Канонічні, модифіковані та номіналізовані експліцитні перформативні мовленнєві акти. Аналіз чинників, що забезпечують вищий ступінь експліцитності.

Основні властивості інформації, яка закодована в структурі оцінного висловлення німецькомовного діалогічного дискурсу або в значенні окремої лексеми. Особливості експліцитного представлення оцінних повідомлень у мовленні за допомогою лексичних засобів.

Вивчення фонетичних, морфологічних, синтаксичних мовні засобів в контексті діалогу-суперечки та стилістичних засобів аргументаційного та контраргументаційного дискурсу. Реалізація комунікантами певного розумового змісту завдяки мовним висловлюванням.

Сутність змістово-підтекстової інформації та підтексту як поняття, що лежить в основі її виділення. Основні види підтекстової інформації, що експлікуються за допомогою власне авторизованих антропонімів. Мовні засоби створення експресивних номінацій.

Опис синтаксичних умов, за яких дуплексивні структури набувають ознак експресивності, стають елементами системи образно-виражальних засобів і виконують прагматичну функцію впливу на адресата. Інтелектуальний та емоційний плани мови взаємопов’язані.

Аналіз теоретичних та практичних засад вивчення явища мовної експресивності. Використання при аналізі художніх структур експресивної єдності. Закономірності функціонування конкретних виражальних засобів експресивної єдності в сучасному прозовому тексті.

Дослідження апелятивно-антропонімних та власне антропонімних найменувань. Представництво апелятивних "прозваній" в експресивному фонді антропонімікону запорозького козацтва. Творення експресивних "прозваній", основним серед яких був лексико-семантичний.

Характеристика займенників в ораторському дискурсі Давньої Греції, простеження їхніх експресивних і стилістичних функцій. Специфіка семантики займенників, основне функціональне призначення займенників. Вживання означальних та вказівних займенників.

Аналіз лексичних засобів мови у текстах промов республіканської доби Риму з емоційно-оцінним значенням. Сутність категорії емотивності, комунікативні стратегії, що реалізуються за допомогою емоційно-оцінної лексики у текстах ораторського дискурсу.

Аналіз лексичних засобів мови у текстах промов республіканської доби з емоційно-оцінним значенням. Сутність категорії емотивності. Виділення комунікативних стратегій, що реалізуються за допомогою емоційно-оцінної лексики у текстах ораторського дискурсу.

Аналіз закономірностей передачі прихованих значень у кожній з мов і можливості й умови їх збереження: номінативні речення англійської та української мов, їх інгерентно експресивна синтаксична сутність; форма і стилістична семантика; структурні схеми НР.

Огляд домінантних стилістичних ознак текстів анонсів ток-шоу. Аналіз способів реалізації експресивності та підвищення прагматичності цих текстів за допомогою стилістичних засобів. Розгляд модальності як складової експресивності у текстуальному вимірі.

Підходи до тлумачення категорії експресивності через поняття виразності, конотації, ненейтральності, прагматично орієнтованої категорії. Механізми її функціонування в мові та мовленні. Існування експресивності в мові в емотивно-конотативному аспекті.

Проблема адекватного сприйняття у дослідженні щоденникових текстів. Аналіз факторів, які зумовлюють емоційно-ефективну комунікацію. Проблема розмежування категорій емоційності, оцінності, експресивності. Категорія оцінки в щоденникових текстах.

Прагматичні засади мистецького синтезу в поезії ХХ століття. Мовні та позамовні засоби виражальності лексики української та французької поезії. Міжмовні типологічні ознаки синтаксису. Причини та засоби перенесення в поезію ефектів музики та живопису.

Спроба дослідити експресивно-стилістичний потенціал вставлень та з’ясування засобів реалізації експресивності в цих компонентах на матеріалі газети "Літературна Україна". Граматична категорія, що репрезентується субкатегоріями образності, емоційності.

Відображення ідеологічних змін, політико-соціальних і культурних перспектив української нації у творах О. Пахльовської. Активації емоцій читача за допомогою заголовків концептосфери національної ідентичності, вивчення їх екстралінгвальної детермінації.

Дослідження механізмів впливу О. Пахльовської на реципієнта, використаних авторкою з метою трансляції основних концептів концептосфери національної ідентичності. Психолінгвістичний потенціал заголовків, які містять ключові слова згаданої концептосфери.

Методика визначення національно-культурної специфіки псевдотопонімних образно-характеризуючих номінативних одиниць за допомогою зіставлення їхньої внутрішньої форми. Особливості формування семантики сталих виразів, компонентами яких є псевдотопоніми.

Розгляд позамовного та мовного статусів псевдотопонімів в етно та лінгвокультурологічному аспектах. Визначення національно-культурної специфіки псевдотопонімних образно-характеризуючих номінативних одиниць шляхом зіставлення їхньої внутрішньої форми.

Вивчення міжособистісної діалогічної взаємодії. Систематизація екстралінгвальних, зокрема інтрасуб’єктних та екстрасуб’єктних чинників, які впливають на формування діалогу. Міжособистісна комунікація та її роль у формуванні індивіда як людини розумної.

Дослідження та психологічне обґрунтування міжособистісної діалогічної взаємодії як форми безпосереднього спілкування осіб. Систематизація екстралінгвальних, зокрема інтрасуб’єктних і екстрасуб’єктних чинників, які впливають на формування діалогу.

Екстралінгвальні фактори, що впливають на поповнення словникового складу сучасної англійської мови, до яких входять культурно-історичні й соціально-політичні умови життя й діяльності мовної спільноти. Джерела поповнення саме суспільно-політичної лексики.

Аналіз дискурсивної практики псевдоновин як форми соціальної практики, яка організовує суспільне життя фальсифікованими засобами, визначає комунікативно-мовленнєві форми поведінки з метою ввести в оману. Специфічні інтердискурсивні практики псевдоновин.

Роль позамовних чинників у процесі творення нової суспільно-політичної лексики. Аналіз активно вживаних неологічних одиниць, що виникли у світлі революційних подій в Україні 2013-2014 рр. Поширення емоційно-забарвлених слів у засобах масової інформації.