Сутність документальної гіпотези про компілятивний характер тексту П’ятикнижжя Мойсеєвого (Тори). Розгляд філологічного аспекту критики літературної специфіки цього твору. Виклад основних здобутків у сфері діакритичного аналізу мови Старого Заповіту.

Розвиток категорії дієслівної зворотності в українських граматиках кінця XVI – початку XX ст. та її виокремлення з-поміж категорій стану та перехідності / неперехідності. Фактори впливу на формування граматичних концепцій. Класифікація зворотних дієслів.

Модифікації протомоделі зміни емотивності пасторального вірша. Поворот від негативної до позитивної текстової тональності у варіативних моделях та їх відображення у відповідних стилістичних засобах. Особливості емотивного повороту у протомоделі.

Розглядається діахронна множинність українських ретрансляцій трагедій У. Шекспіра з позицій творчого потенціалу цільової культури мови перекладу. Обґрунтовуються літературні напрями, до яких належать українські ретрансляції ХІХ—ХХІ ст. трагедій Шекспіра.

Розгляд семантичних характеристик фразеологічного образу на позначення гендерного стереотипу "дурна" у сучасній німецькій мові. Встановлено типові уявлення німецьких чоловіків про жінок. Аналіз чоловічого бачення жінки в умовах сучасного суспільства.

Підходи щодо тлумачення поняття "цифровариторика" в сучасності, яке характеризується надзвичайно тісним поєднанням реального й цифрового світів. Обґрунтування доречності виокремлення цифрової риторики як нового етапу в розвитку риторики як науки.

Огляд функцій дієіменників у позиції головних та другорядних членів речення в аспекті згортання інформації й семантичного ускладнення речення. Дослідження ролі дієіменників в організації текстової інформації. Аналіз його семантико-синтаксичної специфіки.

Розгляд прагматичних особливостей дієприкметника та дієприкметникових зворотів для забезпечення еквівалентності та адекватності двостороннього французько-українського перекладу. Визначення та аналіз сутності абсолютного дієприкметникового звороту.

Дієприслівники як клас морфологічних одиниць. Визначення місця дієприслівника в морфологічній системі мови. Дослідження граматичних властивостей дієприслівників та можливості існування в них однієї з приписуваних граматичних ознак — категорії стану.

Відображення внутрішнього світу людини в поетичних творах Ліни Костенко. Добір лексичних і семантичних засобів, образно-метафоричних словосполучень, які збагачують та урізноманітнюють палітру зображальних засобів, на означення психічного стану людини.

Функціонування синонімів у художньому просторі О. Гончара взагалі й використання дієслівної синонімії у творчості митця. Стилістична функція дієслівних синонімів у художніх текстах. Стилістичне навантаження аналізованих лексем у творчості автора.

Контрастивний аналіз синтагматичних параметрів українських та англійських дієслів у контексті наукового дискурсу. Розгляд простих дієслівних речень, де позицію присудка заповнили особові дієслова в активному стані. Речення, вилучені з наукових статей.

Дослідження питань дієвідмінювання різних типів неправильних дієслів. Розробка правил правопису гамзи та злиття однакових приголосних на основі арабських джерел. Нові положення щодо відмінювання слабких дієслів на основі визначеної схеми класифікації.

Розгляд дієслівних дериватів зі значенням суб’єктивної оцінки. Дослідження особливостей їх деривації та характеру морфемної структури. Обґрунтування статусу афіксів, якими вони творяться, як вставних морфем. Характерні ознаки українського словотвору.

Аналіз засобів позначення дуратівності в англійській мові. Вивчення кореляції семантики виду, засобів її вираження загальних дієслівних лексем, з спільні риси класів лексики. Вид як категорія, семантичним змістом якої є вказівка характеру протікання.

Визначення значення дієслівних мовленнєвих утілень абстрактних надслівних одиниць – номем. Аналіз дієслівних універбів у межах воєнного дискурсу, розмежування дієслівних універбів воєнного дискурсу відповідно до механізмів їхньої появи та вжитку.

Метою є дослідження семантичних та словотвірних особливостей дієслівних неолексем індивідуально-авторського характеру в мові газет кінця ХХ ст. Новотвори демонструють порушення граматичних, словотвірних, семантичних норм, яке зумовлене певною настановою.

Дослідження дієслівних синтагм на позначення кількості у французьких фразеологізмах, які є постійно відтворюваними в мовленні сполуками. Способи надання мовленню чи контексту кількісної експресії, впливу на адресата, відображення інтенції мовця.

Дослідження системного опису прийменникових та безприйменникових дієслівних словосполучень як базових одиниць діалектного синтаксису – об’єктних, локативних та темпоральних. Аналіз їх семантика, структури, варіативності та особливостей функціонування.

Вивчення стилістично навантаженої діалогічної організації технічних текстів науково-навчального підстилю. Характеристика морфологічних ресурсів забезпечення комунікативної взаємодії між автором і адресатом тексту, перевагу серед яких мають форми дієслова.

Аналіз функціонування дієслів лексико-семантичного поля "мовлення", виокремлення тих, у яких репрезентуюча функція незафіксована. узагальнення лексико-семантичної класифікації дієслів, аналіз частоти їх використання в англійському художньому дискурсі.

Досліджено механізми й способи творення дієслівних комп’ютерних термінів в українській мові. Обґрунтовано виокремлення дієслівних термінів на позначення тих чи тих понять. Наголошено на перекладі як основному етапові становлення комп’ютерних термінів.

Дія, виражена дієсловом. Особові форми у реченні. Опозиція доконаного і недоконаного видів. Категорія часу дієслова. Основи теперішнього часу. Розрізнення дієвідмін за формою інфінітива. Значення форми майбутнього часу. Категорія особи, роду і числа.

Завдання на перекладання текстів з англійської мови на українську і навпаки. Особливості перекладу речень активної та пасивної форми. Приклади використання дієслова to be у різному часі, однині та множині. Правила перекладу безособових зворотів.

Дослідження ролі фільтра у визначенні потенційної можливості комбінування дієслова з адвербіалією способу дії. Встановлення основоположних можливостей комбінування на основі імпліцитних верифікаційних параметрів, які виводяться із семантики дієслова.

Особливості вживання синтаксичних конструкцій в українському діловому мовленні, спосіб викладу матеріалу в документації, особливості способів зв’язку слів у реченні. Особливості складання та реквізити листа-претензії, витягу з протоколу та розписки.

Особливості офіційно-ділового стилю мовлення. Синтаксичне оформлення тексту ділового паперу. Формування системи мовних одиниць і прийомів їх використання в текстах управлінських документів. Функціональні ознаки листа. Інфінітивні інструкції спонукання.

Загальнодержавне значення культури ділового професійного спілкування працівників митних органів. Законодавство України про державну мову. Комунікативні якісні ознаки мовлення та труднощі української словозаміни, складні випадки правопису імен і прізвищ.

Українська мова в житті суспільства. Основні мовні та мовленнєві поняття. Функціональні стилі української мови. Вимоги до документа. Лексика та морфологічні особливості ділового мовлення. Складні випадки правопису. Усне приватне та публічне спілкування.

Багатозначні слова і контекст; пароніми і омоніми у професійному мовленні. Особливості використання числівників, займенників і прикметників у ділових паперах. Розпорядчі і довідково-інформаційні документи. Форми проведення дискусій; культура мовлення.