Внутрішньофразовий еліпсис у сучасній російській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет

УДК 81.411.2-22

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ВНУТРШНЬОФРАЗОВИЙ ЕЛІПСИС У СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність: 10.02.02 * російська мова

ПИСАРЕНКО Наталія Дмитрівна

Дніпропетровськ

2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального та російського мовознавства Дніпропетровського держуніверситету.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Меншиков Ігор Іванович

Дніпропетровський державний університет, завідувач кафедри загального та російського мовознавства, декан філологічного факультету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Прадід Юрій Федорович,

завідувач кафедри українознавства та мовної підготовки Кримського факультету Університету внутрішніх справ України

кандидат філологічних наук, доцент

Клочко Олена Олександрівна,

начальник кафедри іноземних мов Академії митної служби України Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться 25 травня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.08.051.05 для захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському державному університеті за адресою: 49625 М.Дніпропетровськ, пр. Науковий, корп,1, філологічний факультет, ауд.804.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського державного університету.

Автореферат розіслано "24" квітня 2000р.

Вчений секретар

Спеціалізованої ради,

кандидат філологічних наук М.С.Ковальчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

внутрішньофразовий еліпсис антецедентний речення

Багатогранність навколишнього світу передбачає об'ємне мислення, матеріалізоване в адекватних йому текстах певними, часто специфічними синтаксичними конструкціями, які у редукованій формі, що виражається пропуском одного чи кількох компонентів висловлювання, регулярно проявляються як у мові, так і в мовленні. Редукція при цьому може зумовлюватися як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами і, будучи взагалі нормативним явищем, привертає до себе увагу лінгвістів найширшого профілю. Згадані синтаксичні конструкції, описані ще у синтаксисі Аполонія Дискола як еліптичні (від грецького elleіpsіs - пропуск), визначаються у сучасній лінгвістиці найчастіше як неповні речення. Однак зберігається і давньогрецький термін "пропуск структурно-необхідного елемента висловлювання, як правило, легко відновлюваного у даному контексті або ситуації", який визначається як еліпсис.

Неповні й еліптичні конструкції неодноразово ставали об'єктом уваги цілого ряду вчених, що досліджували питання синтаксису.

Однак і зараз ця проблема актуальна, про що свідчать наукові праці як російських, так і українських лінгвістів, таких, зокрема, як І.О.Божок, П.С.Дудик, Г.І.Попова, О.П.Сковородников, О.О.Чувакін і багато інших.

Неповні речення, як правило, розглядаються ними як конструкції, в яких відсутні будь-які структурні елементи, але в деяких випадках пропуск у реченні одного чи декількох його членів є, як ми вже відзначили, синтаксичною нормою, коли відсутність структурного компонента у фразі зумовлена її внутрішніми можливостями і не порушує її інформативної повноти, що дає право інтерпретувати відповідну комунікативну одиницю як інформативно самодостатню синтаксичну конструкцію.

Для згаданих комунікативних одиниць, з одного боку, характерна незавершеність, розірваність граматичного зв'язку, що примушує тлумачити їх як неповні речення. 3 іншого боку, такі речення і достатньо специфічні, оскільки зберігають свою зрозумілість та інформативність без опори на широкий контекст чи ситуацію. Саме це дозволило нам ввести поняття внутрішньофразового еліпсиса (далі ВФЕ), який ми розуміємо як будь-яке структурно неповне, але інформативно достатнє речення (просте або складне), яке не вимагає відновлення у ньому компонентів.

Актуальність дослідження синтаксичних конструкцій з редукцією іх структурних компонентів зумовлена тим, цю неповні речення, і зокрема, внутрішньофазовий еліпсис, досить поширені в російській мові і становлять своєрідне явище зі своїми стійкими функціонально-стилістичними параметрами. При цьому їх специфіка недостатньо вивчена в теоретичному плані і в практичному втіленні в реальні мовні твори. Різноманітність та структурна нерегламентованість неповних речень робить актуальним і питання про саму дефініцію відповідних синтаксичних утворень, а також про систематизацію і класифікацію різних видів неповних речень, які є внутрішньофразовим еліпсисом. Детальне вивчення виутрішньофразового еліпсиса дозволить у свою чергу глибше з'ясувати природу цього надто вагомого для лінгвістики явища, виявити особливості функціонування відповідних конструкцій у мові та мовленні.

Необхідна також мовознавча інтерпретація синтаксично і семантично неоднозначних фраз з метою оптимізації комунікативного процесу, оскільки скорочення числа компонентів будь-якої синтаксичної конструкції, зміна її лінійної протяжності викликана, мабуть, прагненням до більш економного і зручного способу висловлювання певного змісту у фразі та тексті. І тут внутрішньофразовому еліпсису належить особливе місце, адже він здатний відігравати значну роль в оптимізації процесу комунікації.

Метою нашого дослідження є системний структурно-семантичний опис внутрішньофразового еліпсиса сучасної російської мови як особливої синтаксичної конструкції в системі неповних речень.

Коло окремих завдань формуємо таким чином:

1. Визначити поняття внутрішньофразового еліпсиса як синтаксичної одиниці.

2. Описати основні типи неповних речень, співвіднести їх з внутрішньофразовим еліпсисом.

3. Здійснити класифікацію конструкцій з внутрішньофразовим еліпсисом за ступенем семантичної детермінованості пропущених у ньому компонентів із зазначенням механізму доповнення змісту відповідних фраз.

4. Описати основні види антецедентного типу внутрішньофразового еліпсиса.

5 Описати і класифікувати речення з логіко-вірогіднісним еліпсисом.

Об'єктом нашої дисертаційної роботи є внутрішньофразовий еліпсис, зафіксований у мовних конструкціях (простих та складних реченнях) різних літературних джерел сучасної російської мови.

Матеріал дослідження - біля 1200 еліптованих фраз, відібраних з прозових і поетичних творів сучасних російських письменників, науково-популярних видань, публіцистики (газетні тексти, заголовки, реклама, оголошення), довідників та пейджингових повідомлень.

ЗВ'ЯЗОК З НАУКОВИМИ * ДОСЛІДЖЕННЯМИ Тема дисертаційної роботи є частиною наукової факультетської роботи: "Лексика, граматика і стилістика російської мови у порівнянні з іншими мовами".

МЕТОДИ. Основним методом дослідження є описовий, але специфіка об'єкта дослідження зумовила використання елементів порівняльного методу та моделювання. Крім того, на основі суцільної вибірки з поетичних творів проводились деякі статистичні дослідження, які дали змогу виявити відносні кількісні характеристики основних різновидів еліпсиса.

Новим у запропонованій дисертації є:

- введене і описане поняття внутрішньофразового еліпсиса як особливого типу неповних речень ;

- розроблена класифікація внутрішньофразового еліпсиса;

- запропонована класифікація внутрішньофразового еліпсиса, що базується на ступені детермінованості в ньому компонентів та механізмах, що прогнозують їх семантику.

Теоретичне значення дисертації полягає в розширенні наукових уявлень про неповні речення сучасної російської мови і виділенні в них особливих синтаксичних конструкцій - внутрішньофразового еліпсиса як нормативної одиниці.

ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ дослідження можуть бути використані у вузівському курсі синтаксису сучасної російської мови, а також у спецкурсах з російської мови з практичної стилістики та при навчанні іноземних студентів на поглибленому етапі навчання.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри загального та російського мовознавства Дніпропетровського державного університету. Основні результати дослідження доповідались на підсумкових наукових конференціях Дніпропетровського державною університету (1993-1999), на Міжнародних конференціях (1995,1996,1998) і викладені в 12 публікаціях.

СТРУКТУРА РОБОТИ. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку джерел, бібліографічного списку (339 назв), списку джерел фактичного матеріалу (50). Загальний обсяг дисертації - 187 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, ставляться завдання дослідження, визначається його матеріал, методи і джерела, розкривається наукова новизна роботи, її теоретичне і практичне значення, формулюються основні положення дисертації, що підлягають захисту.

У першому розділі "Історичний та сучасний підходи до поняття еліпсиса у системі російської мови" розглядаються проблеми повноти/неповноти речення у вітчизняній традиційній лінгвістиці.

Повне речення у лінгвістиці є тим фоном, на якому виділяються структурні особливості неповного речення. Повні речення розуміємо як фрази, в яких наявні всі члени, головні і другорядні, необхідні для їх сприйняття поза контекстом та мовленнєвою ситуацією. Неповні речення, побудовані за тією самою моделлю, відрізняються від повних тим, що деякі структурні позиції в них матеріально не виражені, тому такі речення виникають тільки в певних умовах - у широкому контексті чи ситуації.

Вихідною конструкцією при розмежуванні повних і неповних речень ми використовуємо повні речення, що пояснюємо не генетичною залежністю неповних речень від повних і не розумінням синтаксичних конструкцій з незаміщеною позицією як різновиду повної, а перш за все тим, що в повних реченнях виражені всі можливі позиції, які вимагає структурна схема цієї синтаксичної конструкції, і в достатньому обсязі передані семантичні та стилістичні особливості.

Відсутність структурно необхідних компонентів у фразі прийнято називати не зовсім однозначними термінами "пропуск", "опущення", "еліпс", "еліпсис", "незаміщення", "незаміщена синтаксична позиція' та іншими. Неоднозначність полягає в тому, шо, як правило, лінгвісти передбачають відновлення пропущеного компонента. Ми ж “відновлення” як таке виключаємо, вважаючи, що останнє спричиняє утворення нових синтаксичних конструкцій. У нашій дисертаційній роботі для позначення структурної позиції не виражених у фразі компонентів, семантика яких необхідна для розуміння фрази, ми використовуємо термін "незаміщена синтаксична позиція" - НЗП (позначаємо значком ). Слова немає, але позиція, яку воно може займати, зберігається. Відсутній член вербально не позначений, але його семантика бере участь у комунікативному процесі

Основною ознакою неповних речень визнається їх структурна неповнота. Семантична ж повнота/неповнота виступає як така, то доповнює і уточнює відповідну структурну неповноту. Показником розмежування повних і неповних синтаксичних конструкцій є структурна ознака. За наявністю/відсутністю однією (або більше) матеріально незаповненої позиції фіксується повнота/неповнота фрази тому речення, наділені структурними і семантичними аспектами, в лінгвістиці трактують як повні речення. Решта ж через відсутність одного з аспектів (структурного або семантичного) є неповними (НР): структурно неповними або семантично неповними. Особливістю структурно неповних речень є те, що деякі з них попри свою структурну неповноту є інформативно достатніми. Такі речення називаємо як внутрішньофразовий еліпсис (ВФЕ). Враховуючи можливість структурно неповної фрази зберігати повноту змісту, всі структурно неповні речення подаємо в такій схемі:

Структурно НР
Власне структурно НР	ВФЕ

Правомірність такої класифікації, на наш погляд, підтверджується тим, що еліптичні речення - ЕР (бездієслівні у загальноприйнятому розумінні) логічно входять у пропоновану нами класифікацію. Загальновідомо, що еліптичні речення інформативно достатні, семантично повні без опори на контекст, який традиційно розуміється як мікроконтекст, а нами - як позафразовий.. З погляду структурної характеристики еліптичні і повні речення належать до одних і тих же типів, за винятком тих, які втратили зв'язок і повною структурою, ставши штампами або кліше.

Інформативна достатність ЕР виникає за рахунок їх внутрішніх особливостей і можливостей, отже, за своєю природою ці речення належать до ВФЕ і в пропонованій нами класифікації займають своє певне місце.

Власне структурно неповними фразами ми називаємо синтаксичні конструкції з незамішенням однієї чи кількох позицій, матеріально виражених у зовнішньому (позафразовому) контексті або пояснюваних позафразовою ситуацією. Власне структурно неповна фраза не може самостійно передати достатньо інформативний зміст.

Внутрішньофразовий еліпсис - це специфічна синтаксична побудова, лінгвістичний статус якої визначається не тільки її матеріальним наповненням, і зокрема відсутністю того чи іншого структурно значимого компонента, але й повною прозорістю відповідного смислового змісту. При цьому семантико-граматичні характеристики внутрішньофразового еліпсиса обумовлюють співвіднесеність цієї конструкції з іншими типами речень і перш за все із структурно неповними реченнями. Разом з тим, внутрішньофразовий еліпсис - семантично самодостатня конструкція, і в цьому аспекті він зближується з повними реченнями. Різноплановість виутрішньофразового еліпсиса - його структурна неповнота і семантична достатність - кваліфікуються як провідний параметр цієї конструкції, що дозволяє виділити її в самостійну синтаксичну категорію, ВФЕ інформативно самодостатня синтаксична конструкція, що являє собою просте ( Установим и изготовим металлические двери [ДВ, 16.05.1997]) або складне речення (Видит Теркин погребушку - не оттуда ль пушка бьет?[Твардовский), в якому не заміщені одна або кілька позицій його структурно необхідних членів (Кто скажет имя, кто - лета, Кто - край ее, кто - век [Цветаева]).

До найважливіших факторів, які викликають незаміщення синтаксичної позиції, належать контекст, ситуація, валентність. Контекст є суттєвим фактором у класифікації неповних речень. Під поняттям "контекст" розуміють текст як мовленнєве оточення, мовну обстановку, небайдужу для мовних характеристик поєднаних у ньому одиниць.

За ступенем структурної близькості незаміщеної позиції з контекстом останній поділяється на мікроконтекст і макроконтекст (внутрішній і зовнішній). Мікроконтекст відображає особливості компонентів в середині фрази. Тому ми визначаємо його як внутрішньофразовий. Контекст, який міститься за межами фрази, але необхідний для розуміння її смислу, називаємо позафразовим. Вид контексту (внутрішньофразовий або позафразовий), необхідний для повної інформативності фрази, вказує на рівень її інформативної самостійності.

Валентність, за С.Д.Кацнельсоном, розуміємо як "властивість слова реалізуватися в реченні і вступати в певні комбінації з іншими словами". У дисертаційному творі для граматичної валентності використовуємо термін "пряма" і "зворотна" валентність, оскільки вважаємо, що вона точно передає здатність компонентів фрази вступати в синтаксичні зв'язки, вказуючи при цьому на її напрям. У семантичному ж плані валентний зв'язок може бути тільки обов'язковим, оскільки створюється завдяки особливостям свого значення - наявності семантичних компонентів, які вимагають заповнення якихось смислових пустот. Наприклад:

А то возьму ухват вон да по башке-то по умной [Шукшин]. Компонент фрази по башке (по чому?) - додаток, виражений прийменниково-відмінковою формою (прийменник по вказує на об'єкт, на який спрямована дія: по башке погладить/ ударить/... І оскільки цей компонент визначає семантику головного члена речення (или погладить, или ударить), то така валентність, спрямована від додатка до присудка, називається зворотною. Пряма ж та, яка йде від ядра фрази, наприклад:

Сосновий лес был могуч, кусты можжевельника в сравнении казались низкой травой[КП, 15.09.1997](Ср.: Сосновий лес был могуч, кусты можжевельника в сравнении с ним казались низкой травой).

У дисертації ми відзначаємо фрази, які є цілком зрозумілими, але в них немає матеріально вираженого "інформатора"; граматична валентність не проявляється, а семантична слабо виражена, наприклад: Говорили - арбуз, а теперь - 6орщ [Житков].

Для розуміння подібних фраз потрібна певна комунікативна компетенція, тобто складна сукупність знань, умінь і навичок, які дозволяють людині адекватно продукувати і розуміти усні й писемні мовні твори відповідно до змінюваних ситуацій спілкування.

Контексне "доповнення" НЗП, ж правило, неоднорідне, що підтверджують такі приклади:

/. Только мне ошибка стоила удивления, а сороке - жизни [Бурлак].

2. Теркин крутит : Тула, Тула! Тула, слышишь ты меня?[Твардовский}.

3. Лебеди - слева, справа - вороны, Наши дороги - в разные стороны[Цветаева].

Наведені фрази зрозумілі, оскільки достатньо інформативні. Інформативна повнота досягнута завдяки особливостям внутрішньофразового контексту, але спосіб такого досягнення у кожному випадку різний. У реченні (1) наявні конкретні компоненти - антецедент-ошибка стоила, завдяки яким відбувається "доповнення". У фразах (2, 3) таких компонентів немає. Для таких фраз характерна сильна валентність компонентів, які до них входять. Незаміщення позиції у фразі призводить до порушення синтаксичних відношень і синтаксичних зв'язків. Оскільки кожна мовна одиниця, будучи закріпленою в системі мови, вступає з іншими одиницями у взаємно перехрещувані лінійні (синтагматичні) і нелінійні (парадигматичні) відношення.

Синтаксичні конструкції з ВФЕ функціонують у творах різних стилів і жанрів з характерним для кожного з них ВФЕ і ступенем його поширеності.

У дисертації тільки констатується цей факт без подальшого його дослідження. Наведемо кілька прикладів:

Газетно-публіцистичний стиль: Каждый год курс лечения проходит полмиллиона людей, а несколько сот погибает[КП, 4.01.1997] Науковий стиль: Если вы работаете в сети Wіndows NT, перейдите в раздел СІіепt For Wіndows Networks [Г.Холден, А.Андреев].

Максимальна економія структурних компонентів і при цьому достатня інформативність (характерні риси ВФЕ) найбільш властиві для заголовків (Билеты в продаже [КП. 4,01.1997]', "Факел Бирмингема" в Днепропетровске ["Днепропетровск", 12.01 1996]);реклам (Поставки со склада в Днепропетровске["Посредник",25. 01.1996]), оголошень ( Машину и дачу на квартиру) / "Днепропетровск"]: телеграм {Просим срочно сообщить возможность приезда вашого представителя [архив ДДУ); лозунгів (Народу Украини - русскую культуру [ДВ. 21.02.1998]. Промышленная кровь - в колхозные жилы [ДВ. 21.02.1998]); військових команд (Начальники караулов, ко мне[Устав ВО СССР], Смена, справа по одному - заряжай . [Устав ВО СССР]; Караулы, напра-во [Устав ВО СССР.297] ); пейджингової інформації ( Пламенный привет пожарной части №1, особенно Шватченко Вове["Теленеделя-Днеяропетровск " №39 (29.09-05.10.1997)]) і т.п., що дозволяє знайти спільні риси між ними й рядом інших стильових жанрів.

Будучи невід'ємною частиною різних мовних стилів, внутрішньофразовий еліпсис має загальностильові характеристики, властиві тільки йому.

У другому розділі "Внутрішньофразовнй елінсис у сучасній російській мові" досліджуються конструкції з внутрішньофразовим еліпсисом за ступенем детермінованості пропущених у них необхідних структурних компонентів із зазначенням механізму збереження змісту відповідних речень.

Внутршіньофразовий еліпсис - особлива синтаксична конструкція, яка часто зустрічається у мові і являє собою поряд з іншими типами неповних речень не тільки нормативне, але й досить продуктивне явище російського синтаксису. Внутрішньофразовий еліпсис, у нашій інтерпретації, явище більш широке, ніж еліптичні речення (які традиційно розуміють як бездієслівні), тому що вони включають до свого складу не тільки фрази з опущеним дієсловом-присудком, але й фрази без будь-яких інших членів речення, а також без службових слів. Наведемо ряд прикладів:

(Р) присудка (Молюсь оконному лучу - Он бледен, тонок, прям); (S) підмета (А ко мне по подписке не пришел; Здоровый без еды может продержаться месяц-полтора); (D) додатка (Он достал опустевший кисет, наскреб на тощую цигарку и бережливо закурил); (O) означення (Он мог такай шкаф изладить, что у людей глаза рагбегаются); (АDV) обставини(0чень стреляли? - спросил Оська); прийменника (Встречайте азропорту 11.20); (СONJ) сполучника або його частини (Мест нет - найдешь;Если злемент не существует, функция создает его).

На 100 речень суцільного тексту припадає в середньому, як показали наші підрахунки, біля 27% синтаксичних структур з внутрішньофазовим еліпсисом, тобто конструкцій інформативно самодостатніх, але структурно неповних; конструкцій, для розуміння яких не потрібно звертатися до позафразового контексту або ситуацій спілкування.

Особливий статус внутрішньофразового еліпсиса, пов'язаний з його семантичною детермінованістю при лексичній редукованості, визначив необхідність спеціального дослідження відповідних конструкцій, зокрема механізм збереження ними інформативної достатності змісту речення.

Одиницями механізму досягнення інформативної достатності є:

1) показник необхідності незаміщеної позиції (ПН),

2) антецедент, 3) проектований або прогнозований семантичний варіант незаміщеної позиції (ПСВ).

Механізм інформативної достатності внутрішньофразового еліпсиса полягає в такому:

Показник необхідності - структурний компонент речення, що фіксує розрив зв'язку між його структурними компонентами своїми граматичними характеристиками, зокрема, граматичною валентністю, яка вказує на наявність структурної позиції, а також на її матеріальне незаміщення, наприклад: Чистота SМІRNОFF под надежной защитой. Структурний компонент под надежной защитой - показник необхідності незаміщеної позиції, семантика якого зазначає місце дії, а граматична валентність вказує на незаміщення позиції присудка. На наявність НЗП часто вказує зворотна валентність відмінковою формою, флексією, прогнозуючи одиничні ПСВ, наприклад: Я тебе только и нужна что нянькой [Петрушевская] (Ср.:... нужна что нянькой работать/быть):Федька Кусков, например, сказал - ()летчиком[Розов] (Ср.: ...сказал - буду/хочу быть/хочу стать... летчиком).

Антецедент - матеріально виражений структурний компонент фрази, який проектує (прямий антецедент) чи прогнозує (опосередкований антецедент) свою семантику на незаміщену позицію. При цьому виділяється характерний ступінь проектування. Прямий неапілікаїивний ангецедент (простий або складний) проектує семантичний варіант незаміщеної позиції, не поєднуючись з визначеними семантико-граматичними аспектами незаміщеної позиції (Разлетелось в серебряные дребезги Зеркало, и в нем -взгляд). Антецедент проектує семантику разлетелось (с.р., одн., мин.час), а прогнозований семантичний варіант потребує семантики разлетелся (чол.р.,одн., мин.час), на що вказує структурний компонент фрази взгляд. Семантика прямого аплікативного антецедента прямо “накладається”, "аплікується" на семантику НЗП (Необходимую информацию следует искать так: конкретное понятие удобно искать по предметному указателю, конкретний раздел курса - по оглавлению[Гусев] (Ср. ... конкретний раздел курса следует/удобно искать по оглавлению. Семантика антецедента і ПСВ збігаються: следует/удобно искать).

При незаміщенні НЗП можливо розподілення (розчленування) значень незаміщеної позиції на дві та більше матеріально виражені позиції - антецеденти. Останні становлять розчленований антецедент ( Мне некогда, я ухожу, а ты позвони замполиту полка и сообщи, что нашелся корреспондент, а то он звонит, беспокоится (Ср.: Мне некогда звонить/ сообщать). Опосередкований же антецедент становить декілька структурних компонентів, не виражених прямо. (Промышленная кровь - в колхозные жилы). Іноді це можуть бути усі члени речення, які опосередковано визначають значення незаміщеної позиції {Гонорар пополам; Участок 0,10 га на автомобиль) Граматична валентність вказує на незаміщену позицію, а семантична валентність, логіка або практичні навички дають можливість припустити, спрогнозувати значення еліптованого компонента фрази.

Антецедент може бути виражений морфемою (закінчення особового дієслова Живу - никто не нужен), словом (Первое следует из того, что а=/, я второе - из того, что а=а), словосполученням Меня интересует не мир, а мое место в мире), словом и морфемою (И главное, когда

обещаю, думаю, как же я зто вьтолню) чи декількома словами, як правило, не пов'язаними один з одним.

Проектований або прогнозований семантичний варіант незаміщеної синтаксичної позиції (залежно від типу антецедента) виникає в результаті взаємодії показника необхідності та антецедента, яка й дозволяє реципієнту сприймати фразу з внутрішньофразовим еліпсисом як інформативно достатню.

У ході дослідження особливостей механізму прогнозування семантики НЗП були зафіксовані кількісні можливості прогнозованих ПСВ : один ПСВ- прості (Из мужского-то один Тихон был (Золотова], Ср: Из мужского-то полу один Тихон был), два і більше - складні (Вам нужно в медсанбат, Владимир Николаевич[Бондарев}Ср.:Вам нужно пойти/ поехать..).

Проілюструємо сказане в комплексі: 1). По официальной статистике, во всех странах полулегальный фотобизнес занимает примерно 20% рынка, а официальный 80%. ["Бизнес "03.1998].

У синтаксичній конструкції (1) дві НЗП. Показник необхідності - официальный вказує на НЗП підмета. Структура фрази специфічна, симетрична, вона передбачає і допускає еліпсис підмета і присудка у другій частині речення, оскільки в першій частині вони матеріально виражені.

Антецеденти, використані в першій частині фрази фотобизнес занимает, прямо проектують свою семантику на НЗП, будучи єдиними антецедентами для даної НЗП. Тут антецедент прямий. ПСВ - фотобизнес занимает простий.

2). Девки с криком , как горох [Можаев]. (Девки с криком разбежались/рассыпались/отскочили. как горох рассыпался/покатился/отскочил...). У фразі (2) в прогнозуванні семантики НЗП беруть участь компоненти опосередкованого антецедента девки с крикам, горох. Значну роль у прогнозуванні семантики НЗП у цій синтаксичній конструкції відіграють компоненти горох та с криком. Останній у виборі семантики НЗП - найважливіший. Переконаємося в цьому, опустивши компонент с криком. Одержимо таку фразу: девки как горох (девки круглые/спелые... как горох). Структурний компонент горох, в свою чергу, "відбирає" прогнозовані семантичні варіанти, тому прогнозування ПСВ типу: девки с криком сидели/пели... неможливе. Вказаний механізм працює на рівні значень структурних компонентів і не припускає матеріального відновлення того чи іншого структурного компонента речення.

Базові одиниці "механізму інформативності", зокрема типи антецедентів, від яких залежить семантична повнота виразу, дозволили нам виділити два типи внутрішньофразового еліпсиса: антецедентний внутрішньофразовнй еліпсис та логіко-вірогіднісний внутрішньофразовий еліпсис.

Антецедентний внутрішньофразовий еліпсис - це конструкція, характерними властивостями якої є належність прямого матеріально вираженого антецедента, інколи структурна чи семантична тавтологія. Для названого типу внутрішньофразового еліпсиса властиві прямий (простий та складений) аплікативний та неаплікативний антецедент та розчленований антецедент. Розчленований антецедент, в якому базова семантика розподілена на декілька структурних компонентів, прогнозує значення незаміщеної позиції з тим же рівнем вірогідності, що й прямий антецедент. Антецедент в антецедентному внутрішньофразовому еліпсисі є основним "проектором", а валентність - вторинним. Відповідно до названих типів антецедентів, антецедентний тип представлений підтипами:

антецедентний внутрішньофразовнй еліпсис з прямим антецедентом (Данные точки называются вершинами четырехугольника, а соединяющие их отрезки сторонами четырехугольника) і антецедентний внутрішньо фразовий е.ліпсис з розчленованим антецедентом (Старший рулевьм плавает, младший штурманом). Відповідно для цих підтипів при проектуванні значення незаміщеної позиції властиве граматичне сполучення/ несполучення і семантичне узгодження/ неузгодження семантики антецедента і незаміщеної позиції.

У синтаксичних конструкціях антецедентного типу ВФЕ з декількома НЗП можливим є проектування семантики незаміщеної позиції різними типами антецедентів, прямим і розчленованим (Когда услышал зто стихотворение, - подумал: оно и про меня [КП, 25.08.1989])

Аналіз ступеня проектованості НЗП свідчить про те, що семантика НЗП може проектуватись антецедентом, який виконує різні синтаксичні функції, не завжди збігаючись із НЗП, наприклад:

SS Первое существительное (экскурсия) стоит в именительном падеже, второе (музей) стоит не в именительном, а в винительном падеже [Текучев].РS Благословляю Вас на все четыре стороны (Я,(S) благословляю(Р) вас на все четыре стороны) [Цветаева]. РS; ОD Выезжаю через час товарно-пассажирским (Я выезжаю через час товарно - пассажирским поездом) (И.Ильф, Е.Петров].

Дослідження показали, що із 100 речень з НЗП підмета її семантику проектує антецедент-підмет-(51%), антецедент-означення (16%) або антецедентом виступає особове закінчення дієслова-присудка (33%).

Для логіко-вірогіднісного внутрішньофразового еліпсиса властива відсутність прямого й розчленованого антецедентів. Значення незаміщеної позиції прогнозується граматичною і / або семантичною валентністю, як правило, декількох матеріально виражених структурних компонентів фрази, що умовно визначається нами як опосередкований антецедент. Семантична валентність є найбільш важливою при прогнозуванні семантики незаміщеної позиції. Для обох типів внутрішньофразового еліпсиса властиве незаміщення як одної, так і декількох позицій. Еліптуються не тільки головні або другорядні члени речення, але й службові слова - сполучники, сполучні слова, прийменники.

Логіко-вірогіднісний внутрішньофразовий еліпсис за рівнем інформативності прогнозованих семантичних варіантів представлений двома підтипами: моносемантичним і полісемантичним.

Для моносемантичного внутрішньофразового еліпсиса характерним є високий рівень валентної (граматичної, семантичної) сполучуваності значень показника необхідності й опосередкованого антецедента, в результаті чого прогнозується один семантичний варіант незаміщеної позиції (Вы чай или кофе растворимый будете ? [Розов], Гавкнул еще раз и твернулся[Бурлак]).

У полісемантичному типі сполучуваність значно нижча, можливо, що граматична валентність взагалі не спостерігається, тому кількість прогнозованих семантичних варіантів незаміщеної позиції часто не обмежена (Трех человек от расчета на постройку плотов. Ср : Трех человек от расчета отправить/ послать/ выделить...на постройку плотов).

Особливу групу структур з логіко-вірогіднісним еліпсисом утворюють синтаксичні конструкції, в прогнозуванні семантики незаміщеної позиції яких особливу роль відіграє практичний досвід учасників комунікації (Подкалывал, издевался, а однажды - бумага [Сафонов]; Я заказывала для тебя "Стара печаль моя, стара... " Софии Ротору. [Михалков]).

Можливо, що у фразі зустрічаються різні типи внутрішньофразового еліпсиса. Для таких синтаксичних конструкцій властиве одночасне використання особливостей антецедентного й логіко-вірогіднісного ВФЕ, наприклад:

Обернулся (1) : он ко мне все ближе (2) , весь белий (Обернулся я: он ко мне все ближе подходит/подбегает..., весь белый) [Коровин]

Опорою для проекції семантики першої НЗП (І) є прямий антецедент - мне. Проектується єдиний семантичний варіант НЗП - Я. Антецедент міститься у другій частині фрази. На що вказує показник необхідності ко мне і відсутність матеріально вираженого антецедента. Це логічний тип ВФЕ.

Різноманітність типів внутрішньофразового еліпсиса, його функціональна і структурна різноплановість дозволяє вказати на три перспективи подальших досліджень. Перша може бути пов'язана з характером конситуативної зумовленості внутрішньофразового еліпсиса його чисто логічними параметрами. Друга - з проявом особливостей внутрішньофразового еліпсиса в різних за ступенем складності конструкціях, а відповідно й синтаксичних: простому реченні, складному реченні, складному синтаксичному цілому і тексті. Третій напрямок пошуків нам хотілося б зв'язати із синтаксичними параметрами текстів, у яких внутрішньофразовий еліпсис епізодичний і в якому він достатньо постійний.

ВИСНОВКИ

Робота закінчується висновками, у яких узагальнюються основні результати здійсненого дослідження. Основні положення такі:

1. У системі неповних речень внутрішньофразовий еліпсис займає значне місце, оскільки активно функціонує в різних жанрах, має специфіку структури, семантико-комунікативний ефект.

2. Внутрішньофразовий еліпсис - це інформативно самодостатня синтаксична конструкція, яка є простим або складним реченням, в якому не заміщені одна або декілька позицій його структурно необхідних членів.

3. Опущені компоненти внутрішньофразового еліпсиса (як самостійні, так і службові) мають різний ступінь детермінованості. Деякі з них змістовно можуть бути доповнені за допомогою антецедента, який представлений одним семантично ємкісним структурним компонентом. Інші співвідносяться з антецедентом, який складається з декількох структурних компонентів; для доповнення семантики третіх необхідні визначена формально-логічна компетенція адресата мовлення, його життєва практика, логіка суджень, будь-які знання. Тут суттєве те, що кількість структурних компонентів обернено пропорційна їх семантичній ємкості і кількісний склад антецедента залежить від семантичної наповненості антецедента, а не навпаки.

4. Одиницями механізму досягнення інформативної достатності є:

1) показник необхідності незаміщеної позиції,

2) антецедент,

3) проектований або прогнозований семантичний варіант незаміщеної позиції.

Базові одиниці "механізму інформативності", зокрема типи антецедентів, від яких залежить семантична повнота виразу, зумовлюють два типи внутрішньофразового еліпсиса: антецедентний внутрішньофразовий еліпсис та логіко-вірогіднісний внутрішньофразовий еліпсис.

5. Антецедентний внутрішньофразовий еліпсис - це синтаксична конструкція, характерною особливістю якої є матеріально виражений антецедент: прямий (аплікативний і неаплікативний) та розчленований антецеденти. Прямий аплікативний антецедент (простий і складений), на відміну від прямого неаплікативного, проектує свої характеристики на НЗП без змін. Розчленований антецедент являє собою кілька структурних компонентів фрази, які “містять у собі” деякі граматичні і семантичні характеристики НЗП, тому на НЗП проектується "комплексна" семантика антецедента. Антецедентний ВФЕ являє собою дві групи: з прямим і з розчленованим антецедентом. Для обох груп властива наявність однієї чи кількох НЗП, незаміщення головних і другорядних членів речення, а також службових слів (прийменників, сполучників).

Антецедент і проектований семантичний варіант можуть граматично сполучуватися/ не сполучуватися, семантично узгоджуватися/ не узгоджуватися один з одним, від цих відношень залежить інформативна достатність фрази.

Логіко-вірогіднісний внутрішньофразовий еліпсис являє собою систему взаємозв'язаних структурних компонентів, ядром яких є структурні компоненти, які мають найбільшу сполучуванісну силу. Характерною рисою логіко-вірогіднісного внутрішньофразового еліпсиса є відсутність антецедента, прямого й розчленованого, тому при прогнозуванні семантики НЗП активізуються такі фактори, як валентність і комунікативна компетенція.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Некоторые структурные характеристики эллипса в современной художественной прозе// Синтаксис речевых единиц в современном русском языке. Сб. научи тр.- Днепропетровск: ДГУ, 1992.-С.128-132.

2.Эллиптические конструкции как средство экспрессивной номинации действительности// Вестник Днепропетровского университета. Языкознание.- Днепропетровск: ДГУ, 1993 - Вып.1.- С.95-97,

3. Функции эллипсиса в сложных предложениях (на материале художественных текстов)// Структурные и функциональные параметры речевых единиц русского языка: Сб. научи, тр Днепропетровск: ДГУ, 1995.- С.127-131.

4.Изучение эллиптированных конструкции на занятиях со студентами-иностранцами// Теория и практика преподавания русскою и украинского языков иностранным студентам Сб научн. тр. Днепропетровск: ДГУ, 1997.-С.133-137.

5. Проблемы построения русской письменной эллиптированной речи// Теория и практика преподавания русского и украинского языков иностранным студентам. Сб научн. тр - Днепропетровск: ДГУ, 1997.-С.117-123,

6. Структурный динамизм . внутрифразового эллипсиса//Ономастика і апелятиви, Випуск 3, Дніпропетровськ: ДДУ -С.105-108,

7. Значение лингвострановедческих текстов в формировании речевых навыков студентов-иностранцев// Заочное обучение русскому: проблемы и перспективы: Тез. докл. и сообщ. Междунар. симпозиума.- М.,1992.-С.74-75.

8. Элементарные конструкции на занятиях по русскому и украинскому языкам как иностранным// Теория и практика лингвистической подготовки иностранных студентов, аспирантов, стажеров: Тези міжнар. наук. конфер.-Дніпропетровськ, 1995.-С.67-68.

9. Внутрифразовый эллипсис как средство экспрессии// 11 Міжнар. конф. "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур".-Дніпропетровськ: ДДУ, 1995.-Ч.1.- С.117.

10. Эллиптические предложения как дидактическая проблема// ІІІ Міжнар. конф. "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національнихкультур" -Дніпропетровськ: ДДУ, 1996-Т.1.-Ч.1.-С.94-95

11.Функции эллипсиса в тексте. Функциональная лингвистика:

принципы организации текста// Материалы конференции. Ялта, 7-11 окт 1996г. Симферополь, 1996.-С.140

12/Особенности внутрифразового эллипсиса с точки зрения категории экспрессивности// V Міжнар. конф. "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національнихкультур" -Дніпропетровськ: ДДУ, 1998.-Т.2.-Ч.1.-С.85-86.

АНОТАЦІЯ

Писаренко Н.Д. Внутрішньофразовий еліпсис у сучасній російській мові. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 * російська мова. Дніпропетровський державний університет, Дніпропетровськ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню і опису внутрішньофразового еліпсиса, інформативно самодостатніх синтаксичних конструкцій (просте й складне речення) з незаміщенням однієї чи декількох структурних позицій.

Пропонується тлумачення поняття "внутрішньофразовий еліпсис", приведена класифікація існуючих типів неповних речень, виявлено спільні риси внутрішньофразового еліпсиса, повних та неповних речень, знайдено механізм інформативної самодостатності внутрішньофразового еліпсису, основними одиницями якого є: показник необхідності незаміщеної синтаксичної позиції, антецедент і проектований або прогнозований семантичний варіант. Комплексно розглядаються типи внутрішноьфразового еліпсису: антецедентний і логіко-вірогіднісний Виявлено, що для кожного типу притаманні свої структурні компоненти - проектори незаміщеноі позиції: антецедент (прямий, опосередкований), валентність, логіко-практичний досвід та енциклопедичні знання комунікатора.

Ключові слова: внутрішньофразовий еліпсис, антецедентний внутрішньофразовий еліпсис, логіко-вірогіднісний внутрішньофразовий еліпсис, незаміщена синтаксична позиція, антецедент, валентність, показник необхідності, проектований семантичний варіант, прогнозований семантичний варіант.

SUMMARY

Pіsarenko N.D. Іnner-Phrase Ellіpsіs іn Modern Russіan Language. Manuscrіpt.

Thesіs for the Candіdate degree (Phіlology) іn specіalіty 10.02.02- the Russіan language. Dnіpropetrovsk State Unіversіty, Dnіpropetrovsk, 2000.

The thesіs іs devoted to the study and descrіptіon of іnner-phrase ellіpsіs, іnformatіonal suffіcіent syntactіc structure (sіmple and complex sentence) wіth non-replacement of one or several structural posіtіons. The іnterpretatіon of the notіon of іnner-phrase ellіpsіs іs suggested, the classіfіcatіon of exіstіng types of іncomplete sentences has been made, common features of іnner-phrase ellіpsіs, complete and іncomplete sentences have been found, the mechanіsm of іnformatіon self-suffіcіency of іnner-phrase ellіpsіs has been іnvestіgated, the maіn unіts of whіch are: іndex of the necessіty of replacіng the non-replaced syntactіc posіtіon, antecedent and projected or foreseen semantіc varіant. The types of іnner-phrase ellіpsіs (antecedent and logіcally probable) are researched іn complex. Іt has been found out that each type possesses іts own structural components - projectors of non-replaced posіtіon: antecedent (dіrect and іndіrect), valence, logіcal and practіcal experіence and encyclopedіc knowledge of the communіcator.

Key words: іnner-phrase ellіpsіs, antecedent іnner-phrase ellіpsіs, logіcally probable іnner-phrase ellіpsіs, non-replaced syntactіc posіtіon, antecedent, valence, іndex of necessіty, projected semantіc varіant, foreseen semantіc varіant.

АННОТАЦИЯ

Писаренко Н.Д. Внутрифразовый эллипсис в современном русском языке.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена изучению и описанию синтаксических конструкций с внутрифразовым эллипсисом (ВФЭ), представляющих собой простое и сложное предложение с незамещением одной или нескольких структурных позиций (НЗП), информативно самодостаточных. В диссертационной работе развивается взгляд на то, что возможности внутрифразового эллипсиса более широкие, чем у эллиптических предложений, поэтому последние входят в состав первых, т.е во внутрифразовый эллипсис. Отмечена особенность внутрифразового эллипсиса - соединять в себе ряд свойств полного и неполного предложений.

Внутрифразовый эллипсис - диалектически обусловленная синтаксическая конструкция, оформившаяся в результате длительного процесса развития языка. Постепенное усложнение структуры фразы от простого предложения к сложному повлекло за собой и усложнение его семантики. Основными единицами ВФЭ являются показатель необходимости, антецедент, проецируемый и прогнозируемый семантические варианты. Отмечается уникальность внутрифразового эллипсиса с точки зрения упрощения его структуры и достаточной информативности, которую "создает" механизм сохранения содержания фразы, заключающийся в том, что показатель необходимости своей грамматической валентностью указывает на незамещенную позицию структурно необходимого компонента.

Антецедент, если он представлен материально выраженным компонентом или компонентами (словом, словосочетанием, окончанием личного глагола), проецирует свою семантику на незамешенную синтаксическую позицию; в ином случае семантика НЗП прогнозируется. И в этом участвуют несколько структурных компонентов фразы (иногда все), семантико-грамматические характеристики которых дают представление о семантике незамешенной позиции.Антецедент, прогнозирующий семантику НЗП, - опосредованный, так как он ориентирует на семантику НЗП непроецируемый или прогнозируемый семантический вариант. Последние в зависимости от количества семантических вариантов могут быть простыми (один возможный семантический вариант) и составными (несколько семантических вариантов НЗП). Прогнозирование семантики НЗП зависит не от количества структурных компонентов антецедента, а от их семантической наполненности. Количество участвующих в прогнозировании компонентов фразы обратно пропорционально их семантике.

На основе различий характера прогнозирования семантики незамещенной позиции структурно необходимого компонента фразы сформирована система типов внутрифразового эллипсиса. Каждый из типов внутрифразового эллипсиса характеризуется присущими только ему единицами механизма сохранения содержания, что и позволяет выделить два типа внутрифразового эллипсиса: антецедентный и логико-вероятностный внутрифразовый эллипсис. В диссертации рассматривается семантическая соотнесенность значений антецедента и незамещенной синтаксической позиции параллельно с их грамматической сочетаемостью. Для полного представления сочетаемостных возможностей семантики антецедента и незамещенной синтаксической позиция, способствующих сохранению информативной достаточности фразы, построены модели внутрифразового эллипсиса с пропуском того или иного структурного компонента, самостоятельного или служебного члена предложения. Установлено, что превалирующей при прогнозировании семантического варианта незамещенной позиции является семантическая соотнесенность значений антецедента и предполагаемого семантического варианта по отношению к их грамматической сочетаемости, при этом количество структурных компонентов фразы не влияет на ее информативность.

Количество структурно необходимых членов обратно пропорционально их семантической наполненности.

Ключевые слова: внутрифразовый эллипсис, антецедентный внутрифразовый эллипсис, логико-вероятностный внутрифразовый эллипсис, незамещенная синтаксическая позиция, антецедент, валентность, показатель необходимости, проецируемый семантический вариант, прогнозируемый семантический вариант.

Размещено на Allbest.ru