Внутрішня предикація в семантичній структурі німецьких термінологічних композитів та її роль в акті термінологічної номінації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький національний університет

Лях І.В.,

старший викладач кафедри іноземних мов

Бондар І.Г.,

старший викладач кафедри іноземних мов

Курбатова Т.В.,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов

Ліхошерст О.Г.,

Анотація

У статті розглядаються особливості семантичної структури детермінативних субстантивних композитів, визначається роль перших безпосередніх складників (БС) композитної конструкції у формуванні її семантики, наявність і тип внутрішньої предикації. Оскільки перші БС композитної конструкції в німецькій мові демонструють різноманітність частиномовних основ, очікуваною є також різноманітність семантики перших безпосередніх складників композитної структури. У ході дослідження застосовується аналіз безпосередніх складників композитної структури. Особливості структури німецьких термінологічних композитів показують нерівномірну продуктивність різних частин мови як перших безпосередніх складників композитної конструкції. Наявність підрядного синтаксичного зв'язку між складниками композита є необхідною умовою його функціонування як номінативної одиниці. Встановлення підрядного синтаксичного зв'язку між складниками композиту є семантичною операцією, яка конкретизує семантику базового складника через семантику детермінуючого складника. Ця семантична операція пов'язана із внутрішньою предикацією композитної структури, з типом зв'язку між категоріями, які відображаються у структурі композита. Шляхом трансформаційного аналізу і методом семантичного висновку вдалося встановити у структурі композитів наявність атомарних предикатів, які мотивують приєднання наступного компонента і впливають на синтагматику композитної структури. Конкретизація значень композитів, відновлення атомарних предикатів здійснюється за рахунок звернення до основ складників і співвіднесених з ними концептів. Композит як форма номінації об'єднує за допомогою атомарного предиката два поняття (значення обох компонентів) на одному предметі. Виокремлено основні моделі семантичної структури термінів-композитів, спираючись на виявлені семантичні характеристики безпосередніх складників. Визначено спектр основних семантичних категорій, релевантних для логіко - поняттєвої системи гірничої термінології.

Ключові слова: поетичне мовлення, релігійна лексика, сакральна лексика, стилістичний прийом, функціонально-стилістичні особливості.

Abstract

Liakh I.V.

Assistant Professor at the Department of Foreign Languages Kryvyi Rih National University

Bondar I.H.

Assistant Professor at the Department of Foreign Languages Kryvyi Rih National University

Kurbatova T.V.

Candidate of Philological Sciences, Senior Lecturer at the Department of Foreign Languages Kryvyi Rih National University

Likhosherst O.H.

Lecturer at the Department of Foreign Languages Kryvyi Rih National University

Key words: direct component, atomic predicate, transformational analysis, lexical-semantic group, semantic category.

The article deals with specific features of the semantic structure of determinative substantive compounds, determines the role of the first direct components (DC) of the compound structure while forming its semantics and defines presence and type of internal predication. As the first DCs of the compound structure in the German language demonstrate diversity of stems of speech parts, diversity of the first DC compound structure can be anticipated as well. The research involves analysis of direct components of the compound structure. Specific character of German terminological compounds demonstrates uneven productivity of various parts of speech as the first components of a compound structure. Subordinate syntactic relations between components are a precondition for a compound functioning as a nominative unit. Determining relations between compound components is a semantic operation that specifies semantics of a basic component through semantics of a determining one. This semantic operation is connected with internal predication of a compound structure, with the type of associations between categories which are reflected in a compound structure. Transformational analysis and the semantic conclusion method enable determining presence of atomic predicates in the compound structure that motivate addition of the next component and influence syntagmatics of a compound structure. Specification of compounds meanings, restoration of atomic predicates are performed through addressing compound stems and related concepts. Applying an atomic predicate, a compound as a nomination form combines two notions (meanings of both components). Main models of a semantic structure of terms-compounds are singled out on the basis of the determined semantic characteristics of direct components. The range of main semantic categories relevant to the logical-conceptual system of German mining terminology is determined.

Основна частина

Здатність композитної конструкції відображати цілісність науково-технічних понять у стислій формі зумовлює високу продуктивність словоскладання у термінології. У композитній формі лексема вживається без відмінково-флективних компонентів, частково втрачаючи свою словесну самостійність, тому процеси, які забезпечують формування семантики композита, важливі для термінологічної номінації. Структурна і семантична сумісність компонентів композиту, його синтагматика впливають на результат термінотворення. Питанням синтаксичної природи композита, його близькості до словосполучення присвячені роботи В. Павлова, М. Степанової, В. Флайшера, В. Вашуніна. Різні аспекти походження, побудови і функціонування композитів розглядаються в роботах Г Пауля, К. Бюлера, О. Бехагеля, Є. Кубрякової. Проблемам утворення і функціонування терміна, питанням термінологічної номінації присвячені роботи Т Кияка, Е. Скороходька, Т Пристайко, А. Суперанської, В. Лейчика, А. Герда, В. Даниленко, Т Канде - лакі. Проблеми німецької термінології докладно вивчаються в роботах Л. Хоффмана, Т Рьольке, К.Д. Бауманна, Х.-Р Флука, А. Затцгера. Однак термінологічна композитна номінація як комплексна проблема, яка відображає ключові питання термінологічного словотвору, особливості галузевого термінотворення та має свою специфіку, ще недостатньо описана й потребує більш детального вивчення, що зумовлює актуальність даної роботи. Метою роботи є дослідження семантичної структури композитів як засобу термінологічної номінації на матеріалі німецької термінології гірництва. Для цього поставлено такі завдання: 1) дослідити лексико-семантичну структуру термінологічних композитів і властивості безпосередніх складників композита; 2) визначити наявність внутрішньої предикації і семантику латентних предикатів у складі термінологічних композитів та їх значимість у семантичному моделюванні композитної конструкції. Для досягнення поставленої мети було застосовано метод аналізу за безпосередніми складниками (БС) композитної конструкції, трансформаційний аналіз термі - нів-композитів. Об'єктом дослідження є іменні термінологічні композити (конструкції з двох або кількох компонентів, побудовані за принципом структурної і семантичної бінарності) з німецької галузевої термінології гірничої справи. Предметом дослідження є лексико-семантичні характеристики детермінативних субстантивних композитів як засобів термінологічної номінації та внутрішній предикативний зв'язок між компонентами їх структури.

Процеси словотвору на синтаксичній основі можливі тоді, коли найменуванню предмета або іншого явища передує судження про нього, основане на приписуванні йому певних якостей і ознак [1, с. 36]. Продуктом найменування на синтаксичній основі може бути словосполучення або композит. Характер зв'язку між компонентами композита залежить від структури і семантики композитної конструкції та не завжди визначається однозначно. К. Бюлер визнавав лише атрибутивне словоскладання [2, с. 305]. Але композитам притаманна також предикативна інтерпретація [3, с. 197]. Акт предикації як логічна категорія приписує ознаку її носієві й спрямований на встановлення зв'язків: в ньому фіксуються предмети і процеси у їх реальних зв'язках і відношеннях [4, c. 41]. Встановлення підрядного синтаксичного зв'язку між складниками композиту є семантичною операцією, яка конкретизує семантику базового складника через семантику детермінуючого складника. Ця семантична операція пов'язана із внутрішньою предикацією композитної структури, з формою зв'язку між категоріями, які відображаються у структурі композита. Мета предикації - встановлення зв'язків, а мета номінації - найменування об'єкта і його презентація як цілого. Акт номінації не виключає акта предикації у випадку саме композитної номінації. Ще В. Павлов стверджував, що складне слово є структурним цілим, у складі якого розрізняються частини, які стоять в упорядкованих відносинах одне до одного і є своєрідною мікросистемою [3, c. 227]. Відображення відношення між компонентами композитної структури й зумовлює наявність прихованого, латентного предикату в семантичній структурі композита, який Є. Кубрякова називає атомарним предикатом [4]. Атомарні предикати у функції прихованих предикатів є типовими для словоскладання: вони не вказують на конкретний тип зв'язку як реальне дієслово, а вказують на його наявність або на абстрактний тип зв'язку між складниками структури [4, с. 119]. Структурна і семантична конденсація, яка притаманна композитам, зумовлює продуктивність композитної номінації; структура складного слова простіша й економніша, ніж структура словосполучення. Т. Рьольке свідчить, що кількість композитів у німецькій термінології навіть перевершує неспеціальні сфери і пояснює цю тенденцію прагненням до якомога більшої точності й спеціалізації термінологічної лексики [5, c. 74].

Детермінативні субстантивні композити є надзвичайно продуктивними одиницями термінологічної номінації. Це бінарні конструкції, які складаються із двох компонентів, безпосередніх складників (БС), першого і другого в лінійній послідовності, і поєднуються на основі підрядного синтаксичного зв'язку (головний і залежний компонент). Семантична структура композита складається із семантики першого компонента, яка містить узагальнюючу інформацію, релевантну для певної кількості одиниць, і семантики другого компонента, який часто має об'єктну семантику. Першим означальним компонентом композита (Bestimmungswort), який семантично підпорядкований другому, може бути основа будь-якої частини мови, тому особливості семантики першого складника композита є надзвичайно важливими для формування спеціалізованого значення композитної термінологічної конструкції. Другим компонентом детермінативних композитів є іменник, основне слово (Grundwort). Продуктивність композитів такого типу зумовлена потребою в такій формі номінації, яка сприяє виокремленню певного об'єкта з ряду подібних через актуалізацію певної розпізнавальної ознаки [3, с. 175].

Актуалізація певного аспекту значення як спільної семантичної складової частини (категоріального значення) є необхідною для семантичної кваліфікації складника (або ряду складників) у структурі одиниці номінації і семантичного моделювання комплексу композита в цілому. Під час семантичного аналізу термінів-компози - тів визначається аспект значення складника як певний набір логіко-поняттєвих ознак предмета або явища, який відносить його до спеціальної сфери і мотивує приєднання іншого компонента композита. Формування семантики композитів проходить з урахуванням певних операцій, одна з яких - відновлення імпліцитного атомарного предиката, який виявляється як результат семантичного висновку з аналізу комплексу складників композита. У ході аналізу композити розкладалися на БС, перші з яких аналізувалися, встановлюючи кореспонденцію з певним типом латентних предикатів у семантичній структурі композита для їх виявлення і подальшої семантичної кваліфікації. Конкретизація значень композитів, відновлення атомарних предикатів здійснюється за рахунок звернення до основ складників і співвіднесених із ними концептів. У структурі композитів шляхом трансформаційного аналізу і методом семантичного висновку вдалося встановити наявність прихованих предикатів, а саме атомарних предикатів, які мотивують приєднання наступного компонента і впливають на синтагматику композитної конструкції. Особливості семантики детер - мінативного компонента композита і наявність спільного семантичного аспекту у складі ряду однотипних конструкцій дозволяють відносити його до певної глибинної семантичної категорії. У ході дослідження вдалося визначити кілька груп композитів зі спільним домінантним семантичним компонентом першого БС і кваліфікувати перші БС композитів за визначеними семантичними категоріями, враховуючи кореспонденцію складників семантичної структури з певними типами атомарних предикатів:

1.1. Лексико-семантична група перших БС, які мають локативне значення; подібні композити містять у собі атомарний предикат sich befinden (знаходитися) як такий, що має мотивувати приєднання наступного компонента: Endstufe - кінцева сходинка, Etagenstrecke - поверховий штрек, Grenzstrecke - граничний штрек, Randpfeiler - крайній цілик, Revierort - дільничний орт, Seitengang - бокова жила, Unterwassersiebung - підводне гро - хотіння, Zwischenbunker - проміжний бункер.

1.2. Лексико-семантична група перших БС, які мають матеріальне значення; подібні композити містять в собі атомарний предикат sein aus (зроблено з) як такий, що має мотивувати приєднання наступного компонента: Eisenausbau - сталеве кріплення, Gipsbesatz - гіпсове забивання, Holzstange - дерев'яна штанга, Lehmeinfuhlung - заповнення глиною, Kalkbesatz - вапнякова забійка, Papphulse - картонна гільза, Stahltubbing - сталевий тюбінг, Metallausbau - сталеве кріплення.

1.3. Лексико-семантична група з першими БС, які мають інструментальне значення; подібні композити містять у собі атомарний предикат mit Hilfe (за допомогою) як такий, що має мотивувати приєднання наступного компонента: Baggerbeladung - завантаження екскаватором, Muhlenbetreib - млинове виймання, Pumpenforderung - помпове видобування, Wagenberieselung - вагонеткове зрошення.

1.4. Лексико-семантична група з першими БС, які мають квантитативне значення; подібні композити містять в собі атомарний предикат wie viel (скільки) як такий, що має мотивувати приєднання наступного компонента: Nullschicht - нульовий шар, Doppeleinbruch - подвійний вруб, Dreistempelausbau - тристійкове кріплення, Drillingsstrecken - потрійні штреки, Einzelstreb - одиночна лава, Vieleimerbagger - багаточерпаковий екскаватор.

1.5. Лексико-семантична група з першими БС, які мають квалітативне значення; подібні композити містять в собі атомарний предикат wie (який), як такий, що має мотивувати приєднання наступного компонента: Feinbruch - тонке подрібнення, Ferntrdnkung - глибинне зволоження, Grobbrechen - подрібнювач великого дрібнення, Grosstrockner - велика сушильня, Hartgestein - тверда порода, Kleingesenk - короткий гезенк, Kurzstreb-короткалава, Nassverfahren - мокрий спосіб, Schnellabbau - швидкісне виймання, Schwerspulung - важке промивання, Hochbagger - екскаватор верхнього черпання. На периферії цієї групи знаходяться одиниці із непрозорою семантикою означального компонента: Blindort - тупиковий вибій, Taubgut - пуста порода.

1.6. Лексико-семантична група з першими БС, які мають компаративне значення (значення подібності до певних предметів); такі композити містять в собі атомарний предикат so wie (такий як), що має мотивувати приєднання наступного компонента: Bauchwand - опукла стінка, Bettschicht - підстилковий шар, Bldtterkohleлисткове вугілля, Bockkran - козловий кран, Fdcherbetreib - виймання з віяловим подвиганням, Gabelfloz - роздвоєний пласт, Glockenmuhle - конусний подрібнювач, Hosenrinne - розвоєний лоток, Kesselbruch - котло - видне провалля, Kettenband - ланцюговий конвейєр, Kranzbohrer - коронковий бур, Sattelboden - сідло - видне дно (вагонетки). У цій та попередній групі перші БС композитів мають ознаки метонімії; дану групу композитів варто розглядати окремо, оскільки тут трансформаційний аналіз не показує всю повноту відношень між компонентами конструкції. Т Рьольке зазначає, що, попри фактичну «заборону на метафори» у фаховій комунікації, явища метонімії в термінології зберігаються і є результатом асоціативності мислення [5, c. 70].

1.7. Незначною кількістю прикладів представлені композитні конструкції зі значенням темпоральності з атомарним предикатом stattfinden (відбуватися): Zeitzunder - електроде - тонатор повільного підривання; посесивності з атомарним предикатом gehoren (належати): Devaltrommel - барабан Деваля, Dowtystempel - стійка Дауті, Honigmannschacht - шахта Хоніг - манна, Pallmann-Muhle - млин Пальмана.

У сфері словотвору відбуваються процеси, які пов'язують синтаксис з лексиконом, процеси перетворення судження на слово, які відображаються у структурі похідних слів у вигляді латентної предикації [4, с. 40].

2. Другий, основний компонент (2 БС) тер - мінів-композитів може мати об'єктну семантику (об'єкт): - stempel, - lutte, - rohr, - maschine, - rutsche, - gebdude, - betrieb, - kette, - pflug, - zimmerung, - stange, - brucke, - schacht, - grube, - weg, - treppe; локативну семантику (локатив): - raum, - kappe, - strecke, - gebiet, - feld, - front, - ort, - sohle, - punkt, - kante, - linie, - winkel, - zone, - buhne, - kasten, - damm, - gesenk, - loch (bohrloch), - streb, - reihe, - kaverne, - bruch, - querschlag, - abschnitt; процесуальну семантику (процес): - sprengung, - ausbau, - bewetterung, - beherrschung, - forderung, - zimmerung, - gewinnung, - saugung, - bewegung, - beluftung, - schiessen, - spulung, - behandlung; параметральну семантику (параметр): - hohe, - ldnge, - teufe (<tief), - dichte, - weite, - mdchtigkeit; інструментальну семантику (інструмент): - hobel, - apparat, - hammer, - bagger, - stange, - gerdt, - bohrer, - aggregat, - maschine, - forderer, - mine.

Семантична категорія процесу в термінологічній номінації. Відображення категорії процесу пов'язане з дієслівною (віддієслівною) номінацією та її специфікою у композитному словотворі і в термінотворенні. Віддієслівні форми номінації, на думку Є. Кубрякової, відображають внутрішній зв'язок між складниками словотвірної конструкції не в атомарній, а в конкретній формі [4, с. 119]. Питанням залишається статус дієслівних (віддієслівних) основ у складі композита через неоднозначність граматичної кваліфікації дієслівної основи у його складі і номінативної ролі власне дієслова у термінології [6]. Специфіка композитної конструкції часто ускладнює частиномовну кваліфікацію дієслівних компонентів як перших БС композитів через редукцію словотвірних формантів. У даному дослідженні лексико-семантична група із процесуальним значенням першого БС детерміна - тивних композитів представлена як окрема група, яка потребує уточнення типу внутрішнього зв'язку між компонентами і його визначення в окремому дослідженні. Група складників композитів із процесуальною семантикою (як першого, так і другого БС) є достатньо продуктивною: процес + локатив: Abbauabteilung, Abbauraum, Bruchkante, Bruchzone, Gewinnungsfeld, Schneideort; локатив + процес: Dachabfall; процес + об'єкт: Auszugsschacht; об'єкт + процес: Hangendbruch; процес + інструмент: Abbauhammer, Abraumbagger, Abraumpflug, Gewinnungsmaschine, Schneidehammer; процес + локатив: Fanggraben; процес + параметр: Versatzdichte.

Спектр семантичних категорій, які виявлено в ході дослідження, можна узагальнити і кваліфікувати як типові для галузевої термінології гірництва. Під типовими ми розуміємо специфічні саме для цієї галузі найменування, які відображують систему концептуальних понять конкретної галузі.

Висновки. Поняття предикації релевантне головним чином для рівня речення, але правила синтаксису речення можуть проявлятися на рівні проекції предикативного зв'язку в синтаксичній конструкції - словосполученні або складному слові, композиті. Наявність латентної предикації в семантичній структурі композиту доводить зв'язок предикації з номінацією та значимість предикації в утворенні композитної конструкції. Композитній конструкції властива синтаксична активність, коли значення другого складника композитної конструкції стимулює його потенційну сполучуваність із семантично різноманітними лексемами як першого БС. Семантика першого БС композитної конструкції впливає на семантику атомарного предиката. Композит як форма номінації об'єднує за допомогою атомарного предиката два поняття (значення обох компонентів) на одному предметі. Підтверджується постулат про те, що акт предикації може розглядатися як приписування ознаки її носієві, а акт номінації - як придання об'єкту імені як лінгвістичної ознаки [4, с. 41]. У структурі детермінативних термінів-композитів визначено атомарні предикати sich befinden, sein aus, sein wie, wie, wie viel, mit Hilfe, gehoren, stattfinden, які мотивують приєднання компонентів конструкції і служать для зв'язку між категоріями. Атомарні предикати виявляються в композитних моделях N+N, Adj+N. Термінологічні композити із процесуальною семантикою, утворені на базі дієслівних (віддієслівних) основ, розглядаються як окрема група. Навколо кожної частини мови складається певний набір категорій, що конкретизують або модифікують її загальне значення. Аналіз безпосередніх складників композитів показав нерівномірну активність різних частин мови під час утворення перших БС термінологічних композитних конструкцій: іменник - 64,2%, віддієслівний іменник - 19, 4%, прикметник - 12, 2%. Числівники, дієприкметники, прислівники як перші БС показують низьку (менше 1%) продуктивність під час утворення композитів. Доведено, що в термінологічній номінації семантика детермінатив - ного складника (перший БС) сприяє спеціалізації семантики комплексу композита в межах логі - ко-поняттєвої системи галузевої термінології.

Встановлено, що не всі типи композитів однаково піддаються трансформаційному аналізу, а лише композити із прозорою семантикою і визначеними ролями у структурі композитного комплексу: перший компонент є детермінуючою складовою частиною, другий компонент є базовою складовою частиною. Композити такого типу є номінативною формою, близькою до вільного словосполучення, та виявляються продуктивним засобом номінації в німецькій гірничій термінології. Також було виявлено прошарок перших БС композитів у семантичних категоріях Компаративність і Квалітативність, які мають ознаки метонімії та потребують окремого дослідження.

Семантика перших БС композитів у складі термінологічних композитів