Рассмотрены теоретические основы понятия литературного языка и культуры речи. Охарактеризовано состояние культуры речи в современной языковой ситуации и описаны тенденции его развития. Проведен анализ взаимосвязи культуры речи и литературного языка.

Роль профессора Н.И. Гайнуллиной в вопросах изучения истории русского литературного языка. Авторский анализ переписки Петра Великого с учётом как языковых, так и экстралингвистических (культурно-исторических, социальных, психологических) факторов.

Задачи литературоведения. Важность контекста в анализе литературных произведений. Влияние языка на восприятие литературных произведений. Определение семиотики, её основные концепции и положения. Взаимодействие литературоведения, лингвистики и семиотики.

Идейно-концептуальные построения в пьесах Л. Андреева. Проблематика и тематика пьес "Царь Голод", "Чёрные маски", "Анатэма". Поэтика абсурда в драматургии писателя. Парадокс как художественный принцип. Пространственно-временная организация драм писателя.

Изучение роли Василия Константиновича Магницкого в развитии просвещения, историографии, этнографии и фольклористики чувашского народа. Поверья, суеверия и предрассудки русского народа ХIХ века. Исследование русского говора и песен у народов Поволжья.

Литературная критика — отклик на важнейшие литературные события времени. Ее задача — всесторонний анализ тех или иных литературных явлений и оценка их идейно-художественной значимости для современности. Обязанность критика быть учителем и воспитателем.

Литературоведение – наука о художественной литературе, её происхождении, сущности и развитии, о принципах и методах её исследования. Теория и история литературы, классификация искусств. Технология создания художественного литературного произведения.

Важнейшие понятия, используемые в отечественном литературоведении при анализе литературного произведения. Вопросы генезиса и функционирования произведения. Упрочение в литературоведении принципов структуральной поэтики, герменевтики, психоанализа.

Роль поэтических жанров и тематического своеобразия произведений, оригинальность и неповторимость лирических произведений в процессе становления и развития аварской литературы. Аналитический подход исследователя Хайбуллаева к творчеству Али-Гаджи.

Анализ монографии Н. Сподарец "Модернизм Серебряного века: литературоведческая идентификация" как успешной попытки системного осмысления "высокого модернизма" Серебряного века русской литературы. Анализ поэтического творчества С. Кесельмана (поэта ХХ в.).

Исследование и обоснование эффективности подхода к формированию литературоведческой компетенции у студентов-филологов в вузовских условиях ее освоения. Текст как основная единиц гуманитарного мышления, определяющая уровень компетентности филолога.

Проблема формирования речевых умений у младших школьников на основе анализа художественного текста на уроках русского языка, литературного чтения и развития речи. Знакомство школьников с доступными для них критериями речевого контроля за качеством текста.

Интертекстуальный подход, направленный на углублённое понимание художественного текста за счёт экспликации многомерных связей с другими авторскими текстами. Целесообразность применения интертекстуального подхода к анализу произведения в старших классах.

История открытия элемента. Географическое расположение промышленных запасов лития. Химические свойства вещества, его родство с кислородом, водородом и азотом. Преимущества, позволяющие использовать литий в качестве теплоносителя в атомных реакторах.

Оценка рудогенерирующего потенциала полезных ископаемых в Центральной Туве. Изучение вещественного состава гидроминеральных ресурсов региона. Разработка технологии комплексной переработки донных отложений бессточных минерализованных озер и солончаков.

Розробка складів енергоекономічних литих органо-мінеральних сумішей для ремонту покриттів нежорстких дорожніх одягів автомобільних доріг. Становлення закономірностей формування структури і заданих адгезійно-когезійних характеристик литих бетонів.

Огляд процесу виробництва литих чавунних контактів для алюмінієвих електролізерів: особливості технології лиття, формування структури й умов експлуатації чавунного виливка в подових блоках алюмінієвих електролізерів; особливості термічного розширення.

Причины политического сближения и укрепления связей Великих княжеств Литовского и Тверского. Договорные грамоты о существовании плотного контакта между литовскими и тверскими владениями. Изменение границ и территории государств на протяжении XIII-XV вв.

Соціально-економічні і політичні передумови переходу українських земель під владу Литви. Політичний лад України у складі Великого князівства Литовського. Соціально-економічний стан українських земель під владою Литви. Наслідки литовського панування.

Ознайомлення з причинами переходу українських земель до складу Великого князівства Литовського. Дослідження процесу ліквідації татаро-монгольського іга. Аналіз культурно-духовного життя українських земель в складі Великого князівства Литовського.

Історія спільного розвитку литовських і українських земель у складі Великого князівства Литовського протягом XIV-XVI ст. Впливовість роду Монтовтів на Волині. Пам'ять про луцького старосту Михайла Монтовтовича. Претенденти на руку Ганни Монтовтівни.

Структура та положення Литовських статутів. Третій Литовський Статут – пам’ятка українського феодального права. Зміст Литовського статуту російської редакції 1811р.. Судова система в Україні відповідно до Литовського статуту російської редакції 1811 р..

Литовські статути як основне джерело права на українських землях у ХVI-XVII століттях. Характеристика окремих галузей права та правових інститутів за І Литовським статутом: спадкове, зобов'язальне, кримінальне та право власності. Судовий процес.

Період входження Сіверської землі до складу Великого князівства Литовського. Хронологія правління князів на Сіверщині, склад їхніх володінь, а також факти біографій Швитриґайла, Жиґимонта й Михайлушка, пов’язані із "сіверськими" періодами їхнього життя.

Прийняття Люблінської унії в 1569 році. Негативні наслідки унії для України. Зміни в адміністративному управлінні українських земель. Брестська унія 1596 року, її значення. Зростання національно-визвольної та антифеодальної боротьби українського народу.

Ослаблення Русі-України в першій пол. XIV ст. Утвердження Литви на українських землях, політика литовського уряду. Причини та передумови прийняття Кревської унії, її положення та основні наслідки. Боротьба за збереження автономії українських земель.

Ознайомлення з процесом розвитку суспільних відносин у Литовсько-Руській державі. Вивчення становища феодалів (шляхти). Характеристика особливостей державного устрою у Литовсько-Руській державі. Визначення основних принципів підсудності державним судам.

Историческая роль Великого Княжества Литовского в прошлом Восточной Европы. Проблема Руси как узлового элемента дискуссии в историографии Княжества и Речи Посполитой. Признание за русскими князьями и боярами прав шляхетского сословия в Польше и в Литве.

Изучение процесса формирования осадочной породы. Основные его стадии: гипергенез, седиментогенез, диагенез, катагенез, метагенез. Ключевые факторы литогенеза: климат (играет основную роль), рельеф, тектоника. Минеральная механическая дифференциация.

Осадочные горные породы. Влияние температуры, воздействий атмосферы и организмов на горные породы. Перенос осадочного материала. Тектонические движения и климат - главные факторы литогенеза. Термодинамические условия поверхностной части земной коры.