Визначено, що традиційний економічний досвід заперечує душевні якості людини, рішення і дії якої саме й характеризуються обездушевленістю. Обґрунтовано необхідність досліджень душі, натхнення господарських вчинків. Описано процес господарствотворення.

Исследование различных точек зрения на понятие души античных и средневековых философов – Фалеса, Аристотеля, Платона, Августина, Пифагора, Сенеки, Аврелия, Хриссипа, Плотина, Тертуллиана и Ф. Аквинского. Анализ их мнений и сравнение этих понятий.

Основоположна характеристика зв’язку між душевним, тілесним та духовним. Головна особливість розкриття природи неповторності поєднання душевних та тілесних характеристик людини, її індивідуальності. Встановлення ролі розуму у духовному житті людини.

Общее представление о душе, что такое душа и тело. Категория души и проблема единства духовно-идеального и материального. Определение сознания, самосознания и рефлексии, границы сознательного и сферы бессознательного. Понятие рассудка и разума человека.

Единство и цельность духовного мира человека: индивидуальная и субъективная душа, её соотношение с телом. Душа и проблема единства духовно-идеального и материального. Сознание, сфера бессознательного, самосознание и рефлексия, рассудок, разум и общение.

Философия Д. Юма в ее целостности, единстве и взаимосвязи всех ее частей, положений и блоков. Связь теории познания Д. Юма с его концепцией человека и социально-историческим познанием в целом в контексте ряда проблем современной гносеологии и философии.

Максим Исповедник как представитель палестинской философско-богословской традиции. Евагрий Понтийский - один из теоретиков монашеской жизни. Оригеново учение о распаде первоначальной Энады - первоначальное единство сотворенных Богом умов с Логосом.

Обоснование необходимости возвращения в русский научный контекст имени Евгения Аничкова — теоретика и историка литературы, ученика и последователя А.Н. Веселовского, культурфилософа. Противопоставление Аничковым А.И. Герцена и Н.Г. Чернышевского.

Формирование евгенической концепции, направления и этапы развития данной науки в мире, России и в Германии. Структура евгеники, ее составные части, содержание и значение. Ключевые проблемы евгеники: основные доводы "за" и "против", перспективы развития.

Евгенические теории и их строение на фундаменте "научного" знания. Склонность переоценивать реальные возможности "учёных" воздействовать на процесс получения особей с заданными качествами. Рассмотрение механизма тканевой дифференциации Ф. Гальтону.

Виявлення витоків еволюціонізму, простеження еволюційних змін в британо-американській культурній антропології. Вивчення особливостей теорій лінійної, універсальної і багатолінійної еволюції в культурній антропології. Визначення специфіки неоеволюціонізму.

Дослідження закономірностей еволюції візантійського неоплатонізму. Виявлення типологічних різновидів візантійської філософської теології, антропології та космології. Дослідження специфіки паламітської схоластики другої половини XIV і XV століть.

Розгляд особливостей формування філософських ідей Е.Фромма як одного з основоположників неофройдизму, який взяв за основу дзен-буддизм, додавши до нього свої напрацювання в класичному психоаналізі та сформував свою теорію "гуманістичного психоаналізу".

Плюралістична проблематика в період античної філософії, в контексті проблеми єдиного і множинного. Дослідження спроб концептуалізації плюралістичних уявлень. Конструктивні тлумачення такого явища як "плюралізм філософських вчень", "плюралізм філософії".

Аналіз концепції освіти в період від античності - до початку ХІХ століття. Дослідження природи людини, її місця у світі. Філософський аналіз світоглядних змін, їх впливу на соціокультурну парадигму освіти. Вчення Конфуція, китайська модель особистості.

Знайомство з основними віхами еволюції концепту "криза" в політичній думці Західної Європи та США. Розгляд сучасних праць, присвячених концептуалізації поняття кризи та виробленню методології її дослідження. Аналіз окремих аспектів перебігу кризових явищ.

Соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності суспільства. Співвідношення суспільноцентричного та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості.

Розвиток уявлень про справедливість за добу античності. Долідження правомірності ототожнення сучасного значення поняття "справедливість" із давньогрецькими еквівалентами. Аналіз космоцентричного світосприйняття еллінів як основи міфологеми Порядку.

Дослідження питань розвитку критичного мислення особистості. Аналіз точок дотику наукових поглядів у сфері медіапедагогіки, медіадидактики та в інших галузях. Дискусія щодо їх практичного використання у системі післядипломної педагогічної освіти.

Свобода - одна з найбільш важливих сутнісних характеристик людського життя, що розкривається на основі єдності його духовних і матеріальних складників. Політична свобода - вияв громадянських прав, який забезпечує нормальну життєдіяльність індивіда.

Світоглядно-філософські передумови формування українського та західноєвропейського модерну. Національна модель діалектики "соціум – особа" в художньо-образній рефлексії мистецтва модерну. Механізм трансформації смислів філософської культури модерну.

Аналіз історичних змін у взаємовідношеннях людини та природи на головних етапах цивілізаційного розвитку: аграрному, індустріальному та постіндустріальному (інформаційному). Еволюція форм сприйняття й розуміння значимості взаємовідношень людини і природи.

Конкретно-історичні форми розвитку протознання (віддалених передумов побудови теорії) про конфлікт як елемент соціальної реальності. Структура та зміст теорії конфлікту як ідеалізованої форми відображення дійсності. Основні риси сучасної теорії конфлікту.

Філософський розгляд основних тенденцій розвитку технічного і класичного університетів. Особливості безперервної освіти. Роль технічної інтелігенції у цьому процесі. Історія запровадження технічної освіти в університетах Західної Європи, Японії й Америки.

Дослідження питання тлумачення сутності та природи ірраціонального. Аналіз еволюції поглядів М. Фуко на безумне як різновид ірраціонального у роботі "Історія безумства у класичну епоху" та у курсі лекцій "Ненормальні". Сучасність та становище безумства.

Дослідження процесу змін позиції українського філософа В. Лесевича від першого позитивізму за посередництвом неокантіанства до другого позитивізму. Власна періодизація змін філософської позиції В. Лесевича. Оригінальність поглядів українського мислителя.

Суперечність між реальними моральними стосунками і моральною свідомістю за Сократом. Характерні риси філософії епохи Відродження. Протиріччя між методом і системою філософії Гегеля. Вчення Спінози про субстанцію і модуси та про свободу і необхідність.

Вивчення трансформації тлумачення поняття комунікації у рамках філософських досліджень. Міжособистісна взаємодія людей при обміні інформацією пізнавального, афективно-оцінного характеру. Порівняльний аналіз понять "спілкування" та "комунікація".

Вплив учення догматизму на розвиток цивілістики. З'ясування проблем відродження метафізичного підходу та метафізичних начал у цивілістичній доктрині. Дослідження аспектів прагматичного вдосконалення сучасного цивільного законодавства в Україні.

Евразийская концепция политического обустройства России в контексте социальных трансформаций ХХ в. Идейная эволюция евразийства: историко-этнологические изыскания и общественно-политическое движение. Христианская антропология и персонализм Н.А. Бердяева.