Характеристика специфики переосмысления образа Гая Фокса в русле бинарных оппозиций коллективной психики. Рассмотрение особенностей развития "феномена Гая Фокса в условиях цифрового общества как предиктор очередного этапа эволюции общества и личности.
Мартін Гайдеґґер - один з представників екзистенційної традиції філософування ХХ ст. Виникнення екзистенційного напряму у філософії. Значний вплив ідей Сьорена к’єркеґора в онтології Гайдеґґера. Співвідношення буття і ніщо, аналіз людської реальності.
Розгляд філософії Гайдеґґера як неодмінного інгредієнта сучасного критичного мислення. Аналіз його вчення про Dasein - критики техніки й оригінального тлумачення історії Буття як джерел філософської критики лібералізму, капіталізму та консумерізму.
Представление о Галилее как об ученом, который полностью пересмотрел все традиционные представления о науке. Галилей и Николай Кузанский. Теория движения Галилея, причина и закон в механике, изменение понятия материи, парадоксы теоретического мышления.
Ганс Рейхенбах - лидер Берлинской группы, разделявшей взгляды Венского кружка. Философская интерпретация достижений физики как основная деятельность философа. Объекты и базисы для построения познания. Логика как средство достижения и обоснования знания.
Філософські положення про феномен інтелектуального лідерства в Українському Відродженні на прикладі праці Гарасима Смотрицького Острозька Біблія. Оцінка та обґрунтування необхідності формування в сучасній Україні інтелектуальної національної еліти.
Роль проблемы истины в гносеологии прагматизма. Изучение устойчивых соотнесений истины с верой, мистическим откровением, благом. Способы определения истинности мистического знания. Анализ специфических параметров бытия и познания истины в сфере искусства.
Изучение античных представлений о мере и гармонии. Внешнее проявление внутренней упорядоченности и меры бытия. Универсальная форма гармонизации отношений человека с миром. Возникновение исламского движения. Поклонение беспорядку, превознесение хаоса.
Социальные и идеологические предпосылки возникновения философии Фомы Аквинского. Деятельность по переводу Аристотеля. Доказательства бытия Бога в философии Фомы Аквинского. Проблема человеческой души. Томистская этика и проблема гармонии веры и разума.
Определение места, которое занимает гармония в теоретико-философском дискурсе. Конструктивное разрешение противоречия как одна из особенностей гармонического развития. Повседневность – сфера согласованных действий, где все взаимосвязаны между собой.
Характеристика процесу створення певного кола рефлексії, що відображує конструктивний сенс проектної діяльності як такої, а на основі цієї внутрішньої "рецензії" випробовування на гіперкритичний аналіз на певну деконструкцію розробленої проектної ідеї.
Дослідження поглядів філософів XX ст. щодо основи гармонії індивіда. Встановлення спільних та відмінних підходів до проблеми гармонії у європейських та радянських філософів. Процес формування поглядів на сутність гармонії в європейській філософії XX ст.
Дослідження філософської проблематики в поетичній творчості Гафура Гуляма. Питання часу як форми людського буття та акцент уваги на проблемах культурної творчості людини. Характеристика об’єктивної констатації онтологічної процесуальності світи.
Соотношение сознания и внешнего мира, их структура и взаимосвязь. Развитие сознания у людей в зависимости от их эмоционального, физического, психологического и умственного состояний. Идеалистический и материалистический подходы к происхождению сознания.
Феномен массовой культуры. Утверждается массовая культура в результате "побед" демократии. Диалектика господина и раба. Обретённая массовым человеком власть в пространстве культуры реализуется как разрушение классической иерархии сущностных сил человека.
Изучение особенностей гегелевского понимания историко-философского процесса. Марксизм как одно из проявлений критической реакции на гегелевское разумное понимание. Вопрос о социально-экономической детерминации появления и развития философии в литературе.
Основная характеристика определения сущности у Гегеля в виде чистого бытия. Проведение исследования фундаментальной структуры противоречия, которое представляет собой в гегелевской философии основной принцип возникновения и развития всего сущего.
Гегелівська діалектика як об'єктивна передумова для осмислення політико-правової матерії. Розкриття сутності права у філософсько-правовій спадщині Г.В.Ф. Гегеля. Основні етапи творчості Гегеля. Відмінності гегелівського підходу від концепцій позитивізму.
Викладання гегелівського аналізу концепції деїзму у філософії Вольтера. Розкривається проблема відношення істин розуму до релігійного одкровення віри, що становить початок формування філософії деїзму у французькому Просвітництві XVIII столітті.
Гегелівський аналіз впливу емпіризму та раціоналізму на французьких філософів XVIII ст. Дослідження деїстичних тенденцій світогляду Вольтера, його теоретичної та практичної філософії існування людини, соціального пізнання, моральності та свободи волі.
Знакомство с особенностями философского наследия Гегеля в произведениях отечественных исследователей, работавших в советский и постсоветский периоды. Общая характеристика исторического развития классической философской мысли. Сущность понятия "ленинизм".
Конструкции гегелевской философии права. Политический идеал Гегеля. Система права как царство реализованной свободы. Вступление во владение. Реализация процессов потребления и пользования. Отчуждение собственности. Переход от права к моральности.
Фридрих Гегель как создатель универсальной системы диалектического идеализма. История формирования трех законов диалектики. Описание категории качества и количества, их главные задачи. Сущность абсолютной идеи Гегеля и основных форм бытия человека.
Определение аспектов необходимого содержания философии абсолютного идеализма. Раскрытие Достоевским смысла единства абсолютного и личного начал в человеке, которое заключено в свободе как в конкретности идеи абсолютного и в высшем определении человека.
Жизненный путь Георга Вильгельма Фридриха Гегеля. Критическое осмысление причин возникновения и распространения христианства. Тождество бытия и мышления. Феноменология духа в философии. Рассмотрение специфического основания объективного идеализма.
Гегель создал эволюционную логику, востребованную современным развивающимся миром, и указал возможность создания единой логики на основе структуры классической логики, заполняемой законами Аристотеля и Гегеля. Единство теории познания, логики, онтологии.
Общая характеристика немецкой классической философии, ее возникновение, основоположники и их вклад. Основные моменты творчества Гегеля, суть его диалектики и отношение к философам. Построение философии в форме взаимосвязанных идей, его "мышление".
Развитие немецкой классической философии в творчестве Георга Вильгельма Фридриха Гегеля. Резкая критика феодального государства и права в работе франкфуртского периода. Проблемы лекций по истории философии. Средневековая философия в рамках христианства.
Анализ "Предисловия", написанного Гегелем к "Философии права". Роль и значение диалектики в познании права. Ограниченность эмпирического уровня познания, нравственности, права и долга, с точки зрения Гегеля. Анализ специфически общественных зависимостей.
Социальный контекст, линии полемики интеллектуального поля, в котором появились первые публикации Гегеля. Социогенетический анализ гегелевской философии. Гегель, трансцендентализм и социоэкономическое поле: гомологии. Его ответ на философскую потребность.
