Філософсько-правове осмислення впливу віртуальної реальності на свідомість людини, як проходять соціальні зв’язки між людьми. Використання віртуальної реальності задля зведення до мінімуму потенційно негативних наслідків та максимізувати її переваги.

Відстеження ключових моментів формування філософських уявлень про сутність та природу віртуальної реальності, починаючи з поглядів античних філософів і до сучасності. Розширення обсягу поняття "віртуальна реальність" завдяки науково-технічній революції.

Специфіка віртуальної реальності, створеної інформаційними і телекомунікаційними технологіями, її основні онтологічні характеристики: час, простір, каузальність. Постнекласичне розуміння часу як конструкту. Визначення особливостей буття комп’ютерної ВР.

Обґрунтування припущення про створення віртуальної реальності як реалізації стратегії підкорення простору. Базування філософської аналітики онтологічної сутності даного феномену на принципах антропогенності та антропоморфності віртуального світу.

Оскільки проблема простору є найбільш фундаментальною моделлю визначення специфіки взаємовідносин між людиною та світом, актуальною задачею постає обґрунтування припущення про створення віртуальної реальності як реалізації стратегії підкорення простору.

Обґрунтування припущення про створення віртуальної реальності як реалізації стратегії підкорення простору. Інтерпретація проблеми простору у концепції географічного детермінізму Шарля-Луї Монтеск'є. Пластичність часопростору віртуальної реальності.

Аналіз можливості застосування віртуальних практик як різновиду постнекласичних. Експлікації віртуальної проблематики. Необхідні та достатні умови їх функціонування, що насамперед залежать від наявності практиків, здатних мислити постнекласично.

Філософське осмислення чинників національного об’єднання України в умовах формування громадянського суспільства. Співвідношення вищих потреб національної особистості із життєвими цінностями, особливостями індивідуального та соціального світовідношення.

Соціальний феномен патріотизму через пошук суб’єкта формування патріотичної національної ідеології. Дослідження феномену інтелігенції як частини суспільства, здатної розробляти ідеї і здійснювати ідеологічний вплив та реалізовувати ідеї патріотизму.

Суть, принципи і головні етапи становлення і розвитку досліджень духовного життя людини від ХІ століття до 40-х років ХІХ століття. Ідейний зв’язок філософсько-антропологічного вчення П. Юркевича із теоретичною спадщиною представників зазначеної традиції.

Вивчення процесу становлення філософської думки в Україні в XI-XVII століттях. Аналіз основ філософії Г.С. Сковороди, яка ґрунтується на працях давньогрецьких мислителів. Огляд філософських аспектів соціально-політичної думки у творчості Т.Г. Шевченка.

Анализ соотношения революционного и эволюционного развития общества в творчестве Алексиса де Токвиля. Исследование процесса созревания революции в недрах французского общества. Вклад автора в разработку теоретических основ изучения феномена революции.

Описание "рождения" метафизического учения Аристотеля. Анализ учения о четырех причинах всего сущего. Изучение рассуждений о пространстве, движении, материи, идеи. Оценка значения физики и метафизики Аристотеля для развития европейской философии.

Жизнь и творчество итальянского поэта и философа Данте Алигьери. Особенности его происхождения и методы влияния на идеи эпохи Возрождения. Анализ личности Данте, сущность его концепций гуманизма и антропоцентризма, характеристика политических трактатов.

Философские идеи Возрождения, включающие пантеистические установки сознания таких гуманистов как гениальных художников и скульпторов Леонардо да Винчи и А.Дюрер. Теоретические разработки и экспериментальные исследования Коперника и Галилео Галилей.

Рассмотрение главных событий биографии Михаила Ломоносова. История развития русского красноречия. Изучение социальной природы риторики и необходимость ее возрождения и развития. Рассмотрение вклада М.В. Ломоносова в развитие российской риторики.

Особенность использования понятия человеческой природы в работах Маркса. Рассмотрение им животного свойства постоянных человеческих стремлений в их отношении к человеческому свойству. Характеристика понимания Марксом подлинно человеческих потребностей.

Научный подход к познанию мира и оккультный образ жизни - основные составляющие философского учения Пифагора. Геометрия согласно данному древнегреческому мыслителю — высшая форма математических исследований. Достижения Пифагора в области астрономии.

Лингвофилософские идеи Ф. Петрарки и Д. Боккаччо. Превознесение риторики в полемике Ф. Петрарки против естественных наук. Развитие навыков красноречия и активная коммуникация с другими представителями социума. Дифференцированность восприятия языков.

Характеристика вкуса и идентичности в традиционном обществе и в современной культуре глобализации. Идентичность как фундамент любой личности и показатель ее психосоциального благополучия. Основные механизмы внедрения вкуса и утраты традиционности.

Рассмотрение гастрономических работ авторов, включающих проблемы дидактики подготовки поваров. Философско-методологические основания исследования. Концепт "вкус" в дидактической, гастрономически-духовной рефлексии. Основное в высказывании И.М. Радецкого.

Спроба розширення списку архетипів, сформульованих К.Г. Юнгом. Визначення колективного підсвідомого людей у площині потестарних відносин. Здійснення експлікації універсальних першообразів людської свідомості - архетипів "влади найкращих", "слуги народу".

Філософська рефлексія з приводу влади символу. Символ – культуроутворюючий, раціональний засіб пізнання (позитивна концепція). Символи як засоби, які зміщують бажання з заборонених об’єктів на об’єкти – "замінники", забезпечуючи безпосереднє задоволення.

Загальний природній порядок, частину якого становить людина у трактаті Б. Спінози. Тема свободи і її суть у творі Т. Аквінського "Коментарі до Аристотелевої Політики". Психологічний аналіз, матеріально-корисні причини виникнення форм державного правління.

Характеристика влади як феномену екзистенції та її роль у формуванні людини у бутті. Аналіз учень представників екзистенціалізму та представників інших напрямів філософії. Антропологічний підхід до вивчення владної проблематики, обумовленого презумпцією.

Характеристика основних евристичних можливостей дослідження влади як феномену екзистенції. Аналіз основних аспектів учень представників екзистенціалізму та інших напрямів у філософії. Процес дослідження влади як фундаментального виміру людського буття.

Способи виявлення влади у людському бутті, її значення і роль у формуванні та здійсненні сутності й існування людини. Здійснення взаємозв’язків між буттям і його різними за способами своєї екзистенційної присутності виявами. Аналіз владної проблематики.

Державна власність як ключова форма об’єктивного владно-власницького привласнення, яка в основному підпорядкована діалектиці змісту і форми. Знайомство з головними особливостями та проблемами взаємодії влади-власності і держави в епоху перших цивілізацій.

Изучение исторических особенностей формирования философского мировоззрения Владимира Ильича Ленина. Рассмотрение сущности теории марксизма и вклада Ленина в её развитие. Анализ "Материализма и эмпириокритицизма" - основной философской работы В.И. Ленина.

Владимир Соловьев - первый систематик в русской философии. Основные философские труды В. Соловьева. Сущность учения о всеединстве, диалектика Абсолюта. Использование учения В. Соловьева о Богочеловечестве для толкования истории человеческого общества.