Проблема українського національного ідеалу у філософської творчості Івана Франка. Погляди видатного мислителя, які збагатили свідомість народу ідеями незалежності і свободи, гуманізму і демократії. Цивілізаційна концепція національно–культурного процесу.

Демонстрація національного духу філософської спадщини Івана Франка, розгляд антропологізму та гуманізму національної ідеї. Дослідження гуманістичної концепції української нації і історії України, викладеної та розбудованої у працях Івана Франка.

Філософія Відродження. Своєрідність світоглядних напрямів Стародавніх Індії та Китаю. Класична німецька філософія. Складові теорії Гегеля. Проблеми філософії Шеллінга. Етико-гуманістичний характер конфуціанської концепції. Предмет філософії за Фейєрбахом.

Визначення поняття Відродження. Характеристика впливу вчень Платона та Аристотеля на філософські погляди епохи Відродження. Аналіз ідей гуманізму та людиноцентричної спрямованості пізнання. Характеристика специфічних рис філософії епохи Відродження.

Розгляд гуманності як онтологічної форми людського буття та методологічної засади соціальної роботи. З'ясування специфіки становлення гуманізму як принципу впорядкування екзистенціального світу людини та чинника трансформації суспільного життя.

Сутність та зміст соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах М. Монтеня, Ф. Петрарки та Н. Макіавеллі. Підходи вчених до визначення категорії "правовий порядок". Відносини громадянського суспільства і державної влади.

Характеристика сучасного інформаційного суспільства. Розкриття поняття гуманізму як засобу інтеграції індивіда в культуру. Здатність до повноцінної комунікації - важлива умова міцності суспільства. Розгляд духовності як субстанційної ознаки особистості.

Історико-філософський зміст гуманістичної ідеї в філософії Стародавності. Виявлення відмінностей і подібностей тенденцій гуманізму в філософських вченнях Індії, Китаю та Греції. З’ясування обумовленої соціокультурним середовищем специфіки філософування.

Історико-філософський аналіз етнічної та соціальної обумовленості гуманістичних начал в філософії Стародавності. Деперсоніфікація як умова і особливість гуманістичних тенденцій східної філософії. Гуманістичний зміст понять "нірвани", "жень", "атараксії".

Зіставлення гуманістичної й антропоцентричної парадигм на основі критеріїв проблеми пізнання. Антропоцентрична парадигма розглядається як основа оновлення стратегічних цілей вищої освіти у глобалізованому світі. Особливості гуманістичної парадигми.

Дослідження гуманістичної полеміки між Джованні Піко делла Мірандола та Ермолао Барбаро: пошук істини щодо статусу риторики відносно філософського знання. Аналіз листування між мислителями ренесансу; ступінь впливу полеміки на розвиток світогляду.

Дослідження проблеми технічної творчості, з урахуванням специфіки її здійснення у добу раннього Модерну. пов'язаної з техногенною цивілізацією. Порівняльний аналіз проявів і наслідків технічної творчості, виокремлених добою раннього й пізнього Модернів.

Аналіз різних напрямків існування та процесів становлення філософії національної ідеї в Україні. Філософські та літературні джерела різних періодів історії української суспільної думки. Зростання національної самосвідомості в Європі на початку ХІХ ст.

Опис доробок, що виявляють увагу аналізу людського потенціалу, свідомості, розуму, креативності людини у інформаційному суспільстві. Дослідження проблем віртуалізації щодо буття людини сучасного соціуму, сенсу існування людини інформаційного простору.

Вплив технічного феномену у поєднанні з технологічним на формування людської цивілізації взагалі та людини особисто. Сучасні філософські розвідки техніки в контексті нового дискурсу. Зміна дискурсу розуміння технічного як завдання сучасної освіти.

Сутність вчення Юма про людську природу, співставлення його із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі та постмодернізмі. Структура та специфіка функціонування людського досвіду. Підстави гуманізму Юма у відношенні феномену природи людини.

Характеристика основних гуманістичних засад творчо-діяльної особистості в процесі задоволення потреб, втілення інтересів та цінностей на шляху до стабілізаційного суспільства. Знайомство з особливостями становлення проблеми самореалізації особистості.

Розгляд проблеми духовності та унікальності людини в гуманістичному вихованні крізь призму релігійної етики. Сутність моральних орієнтирів, що зумовлюють основні тенденції формування гуманістичних цінностей особистості на базі християнської ідеології.

Роль науки і техніки у формуванні пріоритетів в системі освіти, характер взаємодії в ній гуманітарного та природничого знання в індустріальному та постіндустріальному суспільствах. Посилення негативного впливу науково-технічних новацій на людину.

Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки. Дисбаланс між природничими та гуманітарними науками.

Аналіз проблеми наявності поширеної практики збройного вирішення конфліктів між етносами, народами, країнами. Окреслення шляху, який необхідно пройти, щоб страждання всіх, втягнутих у вир збройних конфліктів, не переростали у гуманітарну катастрофу.

Основні напрямки розрізнення та співвіднесення позанаукового і наукового гуманітарного знання. Наративні і ненаративні пояснення в рамках гуманітарних теорій. Квантитативний, квалітативний підхід в історичних дослідженнях та в теорії літератури.

Інформаційні системи як компонента системи розвитку і саморозвитку особистості. Аналіз суперечності між безмежними можливостями сучасного інформаційного суспільства щодо створення нових знань і обмеженою здатністю особистості до їх використання.

Воззрения Д. Юма на проблему гуманности в контексте дружбы, любви, уважения, просвещения, добродетели, социальной безопасности и прочих составляющих общественных отношений. Категории перцепций: сильные (впечатления) и слабые (идеи) человеческого ума.

Статтю присвячено розгляду гендерної нерівності в літературі. Визначено, що мова фіксує андроцентричну комунікацію, яка знецінила все жіноче, та виділено відсутність жіночої текстової традиції. Автором виконано спробу проаналізувати жіночу літературу.

Висвітлення соціальної природи, філософського осмислення сучасних феміністичних концепцій. Визначення ґендеру як результату кризи дисциплінарного суспільства. Злам наявної системи цінностей з легалізацією моделей поведінки окремих маргіналізованих груп.

Механізми концептуалізації чоловічого та жіночого як суспільно значимого у європейській філософській традиції. Вплив ґендерної компоненти на різні сфери сучасного українського суспільства. Міждисциплінарне дослідження стану розробки ґендерної ідеології.

Концепція надлюдини Ф. Ніцше в контексті ґенези ідеї надлюдини в європейській філософії. Цінності особливого типу людини: творчість, духовне самовдосконалення, перемога над собою, воля до створення й утвердження цінностей, які примножують життєві сили.

Розгляд основних етапів розвитку середньовічного містицизму в християнській традиції. Розвиток містико-інтуїтивних практик в опозиції офіційній церкві через ідею безпосереднього духовного контакту з божественним. Самозаглиблення, єдність духу і любові.

Філософсько-правовий аналіз генези правової свідомості. Становлення та розвиток уявлень про правову свідомість на доктринальному рівні. Основні складові та форми відображення поняття "правова свідомість" на різних історичних етапах розвитку суспільства.