Підходи до висвітлення проблеми духовного світу людини, її персонального самоутвердження у світі. Основні антропологічні засади в релігійно-філософських поглядах закордонних українських релігієзнавців І. Огієнка, С. Ярмуся, М. Шлемкевича, Д. Чижевського.

Проблема антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи. Аналіз шляхів виходу з неї за рахунок залучення нових методологічних рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Характеристика проблеми антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Дослідження стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи, аналіз шляхів виходу з неї за рахунок рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Огляд дослідницької літератури по проблемі присутності людини та особистісного характеру істини. Осмислення пристрастей як форми компоненту онтології.

Аналіз особливостей буття людини у віртуальному просторі як носія певного типу інформаційної культури. Позитивні та негативні чинники впливу на розвиток інформаційної культури людини у віртуальному просторі. Умови виникнення безвідповідальності.

Дослідження питання відповідальності людини. Обґрунтування положення, що розум, воля, сила волі та совість є антропологічними основами як позитивної (перспективної), так і негативної (ретроспективної) відповідальності людини. Свобода за Аристотелем.

Особливості функціонування елементів творчого процесу у метафорі та різних аспектів філософії творчості. Дослідження асоціювання, аглютинації, інсайту, інтуїції, порівняння та уяви. Класифікація метафор на основі ступеня емоційного навантаження.

Зміни буттєвих контурів людини під впливом біотехнологічного конструювання в контексті розвитку сучасної науки і технологій. Ризики, пов’язані з репродуктивними технологіями, інформаційно-комунікативними імплантами, трансплантологією, протезуванням.

Дослідження сутності категорії "буття" в історії соціально-філософської думки. Методологія – соціоаксіологічний, системний і синергетичний методи і підходи, що дозволили глибоко проникнути в "сутнісну матерію" інформаційного простору людського буття.

Аналізуються способи спілкування тварин у порівнянні з людськими, поняття сигналу, спільні риси у процесах абстрагування та метафоризації. Визначається роль свідомості та несвідомого при створенні метафори, а також особливості перебігу творчого процесу.

Філософські міркування щодо людської сутності, потенціалу і можливостей його реалізації. Парадоксальне соцільно-філософське бачення людини на вістрі світоглядно-ідеологічних протистоянь. Образ людини в епіцентрі ідейно-світоглядного цілепокладання.

Створення сковородинівського вчення про людину в дусі біблійної антропології. Розробка проблеми присутності Бога в людині. Місце антропології Григорія Сковороди у його кордоцентризмі (філософії серця). Формування національної ідентичності народу.

Розгляд антропологічної проблематики філософії Г. Сковороди. Виявлення, що сковородинівське вчення про людину створене в дусі біблійної антропології і підкреслює особистість людини в її осягненій розумом глибині. Проблеми присутності Бога в людині.

Зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, який їх породжує, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Поєднання християнської антропології змінення та літературного новаторства датського філософа.

Засади становлення правової антропології як науки про правову людину. Сукупність рис, властивих кожному представнику людського роду. Людина та суспільство у їх діалектичній єдності. Індивідуальна та суспільна правосвідомість. Перспективи розвитку права.

Використання діалектичного і системно-структурного методів. Дослідження спадщини українських філософів-шістдесятників, діалектики правових антропології, праксеології, аксіології. Органічні взаємозв’язки правової антропології з розділами філософії права.

Сутність людини, її походження, співвідношення душі та тіла. Вчення мислителів східної патристики про гріхопадіння людини. Духовний розвиток особистості як метод відновлення цілісності людської природи та досягнення надприродного стану обожнення.

Філософські стратегії антропології тривалості. Причини зміни типів суб’єктивації у зв’язку з трансформацією антропології тривалості. Трансформація антропологічних концептів у зв’язку зі змінами акценту на минулому, теперішньому або майбутньому часі.

Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.

Осмысление творчества Бердяева, его антропологокультурологических идей, его способа мышления в эпоху перехода к постиндустриализму. Свобода как одна из основных философских категорий, характеризующая сущность человека и его существование в обществе.

Раціональність як феномен діяльнісного буття людини, реконструкція її розуміння в прагматично зорієнтованих напрямках філософії ХХ ст. Значення відібраних для аналізу філософських концепцій, тотожність складових раціональності й модусів людського буття.

Реконструкція розуміння раціональності в прагматично зорієнтованих напрямках філософії ХХ ст. (постструктуралізму, антропології, марксизму, неомарксизму, прагматизму, комунікативній традиції). Парадигма соціокультурного розвитку сучасного суспільства.

Характеристика антропоморфизма как важнейшего аксиологического компонента синкретической формы бытия духовности. Определение и постановка зависимости процесса формирования ценностей от самоидентификации человека с социальной общностью и природой.

Антропорелігійна дійсність як сфера соціального буття, яка формується e процесі інтегрованої, контемпоральної взаємодії необхідних та суттєвих рис людини і культури. Роль у ній вітальних орієнтацій, біологічних, духовних і душевних характеристик людини.

Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Вольтера - крупнейшего французского философа-просветителя XVIII века. Интерес Вольтера к фундаментальным вопросам онтологии и гносеологии, его антропосоциальная концепция. Идея "естественной религии".

Проблем людинознавства у контексті глобальних соціальних видозмін. Аналіз головних факторів його трансформації та розвитку наукових систем. Опис сучасної людинознавства - освітній парадигми гуманізму. Визначення процесу соціально-антропного моделювання.

Исследование взаимоотношений языка, человека и общества. Формирование антропоцентрической парадигмы в лингвистике. Изучение языковой способности на основе анализа инфраструктуры мозга. Разработка теории языковой личности. Идеи Гумбольдта и Хайдеггера.

Исследование системы философских взглядов великих мыслителей средневековья. Сущность культуры нового времени, в работах Данте Алигьери, Франческо Петрарка, Пико Дела Мирандола и Лоренцо Валла. Натурфилософия и социальные теории времен Ренессанса.

Особенности гуманизма эпохи Возрождения: понятие человека как господина над природой, развитие культа художника-творца. Определение проблемы уникальной индивидуальности. Обострение интереса к ценности личности и антропоцентризму во время Ренессанса.

Анализ мировоззрения философов античности и средневековья. Принципы универсализма, космоцентризма и политеизма. Взгляды представителей эпохи возрождения. Технические идеи Леонардо. Воззрения Кузанского и Коперника. Утилитаризм итальянских гуманистов.