Развитие познания в истории человеческого общества. Знания как основной элемент содержания общего образования. Мировоззренческие картины мира. Уровни научного познания объективной и субъективной реальности. Источники гуманитарного знания и работа с ним.

Общая характеристика понятия как формы мышления. Содержание, объём и виды понятий. Класс или множество. Отношение включения. Логические операции. Классификация понятий по видам. Логическая характеристика понятий, уточнение их содержания и объёма.

Анализ исторических и идейных оснований византизма К.Н. Леонтьева как синтетического культурфилософского и социально-политического концепта. Изучение практической востребованности и адекватности византизма культурно-историческим реалиям развития России.

Сущность и своеобразие гносеологической системы византийской философии. Ступени познания Божества: интеллектуальное понятийно-апофатическое и катафатическое богословие. Концепция антропоморфных образов, гносеологический образ в религиозном сознании.

Связь рационалистического направления в византийской философии X-XII веков и античной философии. История появления, становления и развития в Византии гуманистических представлений. Особенности творчества Пселла, критика "юридического" рационализма.

Визнання як боротьба за соціально-державну універсалізацію громадянських прав, повагу до неповторної ідентичності кожного індивіда, незалежно від статі, раси чи етнічної приналежності. Особливості вивчення даного поняття в політично-правовій площині.

Висвітлення філософсько-релігійного підходу Ч.С. Бартніка в інтерпретації категорії буття крізь призму особи в її людських вимірах і виявах. Введення в науковий дискурс релігієзнавства тематики філософсько-релігійного доробку професора Бартніка.

Підходи до означення категорії "цінність" у гуманітарному дискурсі. Ґенеза аксіологічних ідей та особливостей їхнього розвитку: дослідження ціннісної проблематики без виокремлення й означення категорії "цінності" у межах розуміння природи цінностей.

Розгляд групи семантичних категорій, яку називають дескриптивними термінами. Відношення між дескриптивними термінами у середині висловлювання, відношення між висловлюваннями, кількісні характеристики предметів думки. Описові вирази та логічні зв'язки.

Сутність поетичного пізнання людського світу в теоріях Аристотеля. Уявлення західної естетики про трагічне порівняно з класичним його розумінням. Визначення загального підґрунтя комедії. Характеристика прояву концепції прекрасного у працях Платона.

Анализ проблем современной визуальной антропологии, сложностей ее включения в российскую гуманитарную науку. Необходимость "расширительного" подхода для развития теории визуальной антропологии. Современное состояние международного фестиваля NAFA.

Усиление влияния образов в современном мире. Рассмотрение тематизации визуальной культуры. Превращение образов из копий в задающие реальность модели. Исследование новых типов образности - фотографии и кино. Изучение развития критики метафизики.

Попытка философского обоснования методологии визуальных исследований, учитывая определенную трудность в интерпретации визуальных источников, границ визуализации как ресурса социальных знаний. Фотография как основа повседневных социальных практик.

Смещение потребления в сторону демонстративного, символического потребления. Дифференциация социокультурных практик. Специализация визуальных практик на социальной диспозиции в работе механизмов целостного восприятия, новых формах социальной интеграции.

Анализ проблем, которые в современной западной философской литературе стали предметом философской дисциплины – "философии истории философии". Особенности обоснования Виндельбандом интегрирующей роли истории философии в формировании системы философии.

Сложности рецепции философии Гумбольдта в советской и постсоветской философской традиции. Новые возможности рассмотрения его мировоззрения с опорой на западную философию ХХ в. и понятие "событие", в котором рассматривается революция в способе мышления.

Обґрунтування методології творчості на основі порівняльного аналізу праць М. Гайдеггера "Джерело художнього творіння" та А. Бергсона "Творча еволюція". Дослідження взаємозв'язку людини із процесами творіння, творення та інстанцією Спостерігача.

Обґрунтування методології творчості на основі порівняльного аналізу праць М. Гайдеггера ("Джерело художнього творіння") та А. Бергсона ("Творча еволюція"). Специфічність екзистенції людини, що Гайдеггер вбачав у її постійному спрямуванні в майбутнє.

Обґрунтування методології творчості на основі порівняльного аналізу праць М. Гайдеггера ("Джерело художнього творіння") та А. Бергсона ("Творча еволюція"). Методологія розчинення категоріальної системи тексту в процесі впливу на свідомість читача.

Характеристика евристичних можливостей концепту "правове життя" в онтологічному аспекті. Смислові виміри як основа вимірів-явищ. Аналіз правосвідомості, поліморфізму правової норми, правових суджень як основи буття правових норм та соціального досвіду.

Дослідження творчого доробку М. Хайдеггера, К. Ясперса, Ж.-П. Сартра, М. Бубера, П. Рікьора у смисловому наповненні феномену вини. Філософська рефлексія з даного приводу, константний характер. Визначення вини з огляду на екзистенціальну сутність людини.

Вина как феномен культуры. Соотнесенность вины с наказанием и прощением. Какие противоположные значения охватывает концепт вины. Переживание вины в экзистенциальном смысле. Самообвинение как доминантный дискурс. Семиотическая интерпретация культуры.

Особливості мифів. Грецька міфологія - одна з найдавніших форм освоєння миру. Перехід до любомудрості. Перші давньогрецькі філософи, огляд філософських шкіл Давньої Греції. Походження софізму. Роль софістів у розвитку раціональної теорії пізнання.

Аналіз процесу розвитку філософії в суспільному житті української нації. Філософія в Україні розвивалася як невід'ємна частина історичної свідомості народу, відображала процеси, що відбувалися в суспільному житті нації. Видатні українські філософи.

Специфіка міфології як форми духовно-практичного освоєння дійсності. Релігія як форма світогляду. Виникнення та особливості філософського знання. Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного. Дослідження проблеми істини.

Роль винопития во всех ведущих религиозно-философских учениях традиционного Китая. Вино как средство стратификации человеческого коллектива. Опьянение как метод раскрепощения творческих сил человека, а само творчество как метод достижения просветления.

Розвиток тлумачень феноменів людини, особистості, поглядів на причини девіантної поведінки. Головні етапи еволюції філософських концепцій впливу на девіантну особистість. Впровадження у суспільну практику філософських концепцій виправного впливу.

Історико-філософський аналіз понять "людина" та "особистість", сутність виправлення, його мета. Аналіз підходів до здійснення виправлення девіантної особистості. Розробка соціального інституту для об'єднання держави, релігії та громадянського суспільства.

Суть обмана в животном мире и человеческом обществе. Феномен обмана в Интернете, его специфические черты, которые придают ситуации обмана сетевое пространство. Утверждающие и отрицающие внушения, принимающие причудливые формы в виртуальном мире.

Гарантии и права человека на свободу слова и мысли, закрепленные в Конституции РФ. Дискуссия между противниками и сторонниками свободы слова и печати. Виртуальное обсуждение известных мыслителей по теме цензуры и ограничения свободомыслия человека.