Соціально-етична проблематика у філософській спадщині К. Войтили. Формування соціальної доктрини Католицької Церкви. Етика Войтили як розвиток персоналістичної рефлексії над особистісним людським буттям у феноменологічному та метафізичному ключі.

Проблема виявлення прямих зв’язків чи типологічних збігів релігійних концептів хасидизму в літературно-мистецьких і філософських течіях доби модернізму та постмодернізму. Пошук сенсу людського буття як ключова інтенція філософії екзистенціалізму.

Поступ філософського знання. Метафізика тотальності як запорука тотальності в мисленні та онтологічної несвободи. Відкриті філософські системи як запорука толерантності, інакшості в мисленні та онтологічної свободи й громадянськості в соціальному бутті.

Антропоцентризм як основна риса філософії Відродження. Визначення змісту світогляду та відкриття людини як індивідуальності в епоху Відродження. Перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування нової культури.

Станіслав Оріховський та стратифікація суспільства. Стани класичного поділу на: філософів (правителів), воїнів (охоронців), ремісників-землеробів (рабів), представників духівництва та визначені для них справи. Перехід від одного стану до іншого.

Інтерпретація історіософських ідей слов’янофільства і західництва, а також відмінностей у спробі їх поєднання у Федора Достоєвського та Володимира Соловйова. Уявлення про кінцеву мету історичного розвитку людства та синтез способів вирішення проблеми.

Філософська інтерпретація відношення світоглядних категорій "світ" та "людина" на прикладі творчості Т.Г. Шевченка. Дослідження християнсько-релігійних, ідеалістичних, антропологічних та структуралістських проявів в літературі української діаспори.

Головні особливості асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Зміст та сутність поняття ізраїльського партикуляризму. Специфіка застосування Е. Левінасом поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Специфіка застосування поняття обраності до відповідальності, його суміжність із поняттям месіанства. Сутність моральної свідомості та зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософській концепції Е. Левінаса. Сутність моральної свідомості в іудаїзмі. Поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства. Зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Напрямки взаємовідношення математики та філософії, відображення даної проблеми в Мілетській, Піфагорійській, Елейскій школах. Аналіз діяльності та значення філософських шкіл в історії науки, їх творчий спадок. Платонівський ідеалізм, аргументи Демокріта.

Розгляд суті і основних ознак культури українського бароко. Особливості становлення філософії як складника загальної культури України у цей період. Аналіз ідей професорів Києво-Могилянської академії. Розкриття на основі нього змісту барокового мислення.

Аналіз моральних цінностей, віри та вчинків героїнь у творах Сюй Ді-Шаня як основи до розуміння філософських ідей, що впроваджує філософ. Розкриття внутрішнього світу людини, підкреслення його унікальності, впровадження ідеї "не дії" та "прийняття".

Аналіз впливу Ф. Ніцше на мистецтво авангардизму. Творча спадщина німецького мислителя як духовний орієнтир та інтелектуальна підстава для подолання кризових явищ у сучасній художній культурі. Головна тенденція в поглядах цього філософа і публіциста.

Дослідження феномену відображення фундаментальних положень християнської онтології права у кардіоцентричній філософії. Окреслення відмінних постулатів, котрі характеризують християнську онтологію права. Перевага духовних чинників права над раціональними.

Кримський Сергій Борисович - український філософ, фахівець у галузі методології науки, культурології. Внесок в розробку логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. Давньогрецький філософ Аристотель.

Відповідальність суб’єкта управління в предметному полі соціальної філософії. Розвиток поняття "відповідальність" від античних до сучасних теоретичних концепцій. Особливості морального та юридичного аспектів відповідальності суб’єкта управління.

Розглянуто проблему відповідальності у філософській літературі як етико-правової. Описано критичне переосмислення відповідальності у ХХ сторіччі класичних філософських парадигм. Охарактеризовано співвідношення справедливості та відповідальності.

Дослідження рівня правосвідомості громадян і розвиненості демократичного законодавства. Аналіз характеристик відповідальності у контексті розвитку правового суспільства. Розгляд проявів на особистісному та суспільному рівнях. Вивчення її різновидів.

Культурно-освітні та соціальні умови становлення Київської Духовної Академії на початку ХІХ ст. Сутність поняття патристична традиція. Характеристика та аналіз поглядів викладачів філософів-академістів щодо основних ідей і положень патристичної спадщини.

Розгляд феномену відчуження як сутнісного явища людського життя. Дослідження проблеми відчуження в сучасному масовому суспільстві. Сутність феномену відчуження як важливої педагогічної проблеми. Вивчення феномену відчуження інформаційного суспільства.

Проблема осмислення формування ідентичності людини з боку технології практики візуальних метафор. Здійснення філософської рефлексії ролі візуальної діяльності в процесах ідентифікації та ідентичності. Приховування або викриття громадських антагонізмів.

Проаналізовано результати дослідження Й. Гейзінги сутності феномена гри та співвідношення понять війни та гри поза межами їх метафоричного ототожнення. Розкрито ключові пункти аналітики поняття гри, визначено статус феномена гри в концепції Й. Гейзінги.

Соціально-філософські засади аналізу війни та миру. Глобалізація війни як суттєва характеристика розвитку сучасної цивілізації. Діалектика феномену війни, його сучасне концептуально-філософське відображення. Причини виникнення війн, засоби їх уникнення.

Аналіз есхатологічної парадигми сучасного світу, яка формується в результаті екстраполяції есхатологічних очікувань релігійного і позарелігійного характеру на процеси і події в сучасному глобальному світі. Характеристика есхатологічної свідомості.

Аналіз есхатологічної парадигми сучасного світу, яка формується в результаті екстраполяції есхатологічних очікувань релігійного і позарелігійного характеру на ті процеси і події, які в сучасному глобальному світі актуалізують есхатологічну ідею.

Дослідження точки зору щодо армійського життя та змін, які відбуваються в умовах професіоналізації збройних сил, що субкультура є чинником системотворення та ідентифікації військової життєдіяльності. Аналіз військового етикету як стереотипу поведінки.

Розгляд віри як складової безумовного, граничного досвіду та форми абсолютного знання. Сутнісні особливості релігійного вірування як філософського феномену. Характеристика взаємозв’язку між вірою та знанням як складовими пізнавальних можливостей людини.

Суть релігійної та політичної віри. Використання метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування. Створення інституційної матриці релігійно-політичного простору країни, які знаходяться в руслі традицій релігієзнавчого теоретизування.

Історія теоретичного дослідження проблеми віри. Дослідження появи й осмислення релігії як феномену. Аналіз існуючих понять і визначення віри. Виокремлення проблемних областей філософії релігії. Дослідження предмету релігійної і нерелігійної віри.