Формирование философии Готфрида Вильгельма Лейбница в полемике с картезианцами, с одной стороны и атомистами - с другой. Критика "словесного" характера средневекового мышления. Учение о методе или "общая наука". Принцип субъективной достоверности.

Биография выдающегося немецкого философа и математика Готфрида Вильгельма Лейбница. Диспут с Ньютоном о первенстве в изобретении исчисления бесконечно малых. Построение системы логических принципов. Открытие кинетической энергии в механике, теория монад.

Філософський пошук інших способів включення в буття-небуття, позбавлених однозначності парменідівського формулювання "буття є, а небуття немає". Особливості виконання людиною ролі Учителя у своїх вчинках. Комунікативне коріння соціальних проявів людини.

Метою статті є розкриття гри масками в сучасному суспільстві як форми екзистенціальної свободи. Маска показана як свідомо конструйований образ людини для репрезентації Я в соціумі. Гру масками-образами проаналізовано як форму екзистенціальної свободи.

Исследование видов коммуникации, изменяющих привычные формы взаимодействия науки и социума и порождающих новые концепции принятия решений по применению научного знания. Влияние социальных медиа и конвергенции научных областей на диалог общества и науки.

Правовое осмысление истоков зарождения государства, гражданского общества и законодательства. Афинский философ Платон как первый разработчик теории общественного договора. Он определил вектор развития государства в сторону демократических преобразований.

Два вида справедливости по Аристотелю: уравнивающая и распределяющая. Характеристика политии, как лучшей формы государства. Главная причина революций и нестабильности в государстве. Основные функции управления: совещательная, исполнительная и судебная.

Причины кризиса, охватившего современную философию. Краткая биография Гегеля. Анализ содержания "Энциклопедии философских наук". Исследование результатов и содержания опытов ученого по описанию человеческого разума. Значение научной системы Гегеля.

В статье рассматриваются пределы определения "политического" в структурах экономической реальности, начало которому положено теорией политической экономии К. Маркса. Автором анализируется фигура борца как вымышленного персонажа эпохи глобализации.

Возможности анализа классической проблемы самосознания в контексте философии техники. Рассмотрение концепции усложнения технического сознания от первой природы к третьей природе. Соотношение понятий "мыслимое", "немыслимое", "возможное" и "невозможное".

Значение диалектико-материалистического и метафизического метода познания для развития науки, его методологическая роль и правомерность. Диалектические обобщения опытных данных саморазвивающихся систем, умение оперировать их результатами (сути понятий).

Розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистенційного мислення. Специфіка категорії "екзистенція" та ґенезу її складових у філософському дискурсі, порівняння німецької та італійської традицій філософування.

Философские проблемы западного интеллектуального мира. Попытки построения новой, более высокой формы культурной реализации личности. Прояснение своего собственного пути и назначения. Культурофилософские взгляды Кайзерлинга, его детище "Школа мудрости".

Происхождение философии и предпосылки её возникновения. Теоретическая основа и особенности античной философии: космоцентризм, антропоцентризм, рационализм. Борьба рациональности и рационально проверенного опыта против мифа. Поиск оснований бытия.

Анализ вопроса о платоническом характере учения Григория Паламы о нетварных энергиях общетеоретическом ключе. Платоновская идея как интерпретация виртуальной реальности, которая тождественно-различна с Божеством и являются его отражением или эманацией.

Коротка біографічна довідка з життя Григорія Кониського. Письменник як захисник скривджених і пригноблених. Концепції двох істин — віри і розуму й, відповідно, розмежування теології і філософії. Драма-мораліте "Воскресіння мертвих", світогляд Кониського.

Біографія Григорія Сковороди, багатогранність його літературної творчості. Життєва позиція мислителя, що проявилася у відмові від чернечого стану та високих світських посад. Створення власної філософської системи, своєрідне розуміння та тлумачення Біблії.

Збагачення українського культурного типу елементами раціоналізму й інтелектуалізму. Розквіт мистецтва та культури в Україні у XVII-XVIII ст. Дослідження творчої спадщини Г. Сковороди, характеристика світогляду філософа, його морально-етичної концепції.

Сприйняття образу Г. Сковороди та його філософії крізь призму національних ідентичностей. Етапи українізації образу Сковороди, вилучення із "общерусского" національного контексту. Віднесення філософа до української етнічної нації і філософської культури.

Изучение отдельных аспектов главного философского труда В.И. Ленина "Материализм и эмпириокритицизм". Реакция на книгу со стороны русских эмпириокритиков в отношении "глубины понимания" им гносеологических аспектов историко-философской проблематики.

Соціально-філософське дослідження громадянського суспільства як форми самоорганізації соціуму: еволюція уявлень, ґенеза, сутність поняття, суспільна роль, проблеми. Виявлення детермінантів оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

Аналіз філософських підходів Аристотеля, Бодена у порівнянні з підходом Гегеля до поняття громадянського суспільства. Історія зародження громадянського суспільства, основні етапи його розвитку. Громадянин як основний суб'єкт суспільних відносин.

Граничні підстави буття громадянського суспільства та визначення його соціального статусу. Основні причини та наслідки сучасної антропологічної кризи. Філософський потенціал інтелігенції як структуроутворюючого елемента громадянського суспільства.

Анализ современного значения образования для приобретения устойчивости и выживания всего человечества. Обоснование необходимости и актуальности непрекращающегося развития человека в контексте гуманизации непрерывного образования в эпоху глобализма.

Историческая борьба гуманистического и технократического начал в развитии человечества. Анализ мегатрендов и механизмов эволюции в законе техно-гуманитарного баланса А.П. Назаретяна, его экспликация в модель развивающего гуманистического образования ХХ в.

Характеристика мышления как теории и дефиниция познания, теоретическая установка внутри технической интерпретации мысли. Бытие как стихия мысли. Основание гуманизма на метафизике. Экзистенция человеческого существа. Основные тезисы экзистенциализма.

Общая характеристика и специфические черты немецкого гуманизма, история его становления и развития. Критика католической церкви и общества в трудах Эразма Роттердамского. Гуманистические идеи данного автора, а также факторы, влияющие на их формирование.

Рассмотрение факторов функционирования науки и научного познания на их внутреннем и внешнем контурах. Появление новых акторов в научном пространстве. Необходимость пересмотра взаимодействия научного сообщества внутри себя и с вненаучными институтами.

Понятие "гуманизма" как онтологического и гносеологического принципа. История возникновения этого понятия в западной философской и культурной традиции. Выдающиеся мыслители гуманизма. История появления и утверждения гуманистического движения в России.

Изучение основных черт философии эпохи Возрождения. Антисхоластическая направленность взглядов и сочинений мыслителей этого времени. Определение понятия антропоцентризма и гуманизма. Черты антропоцентризма и гуманистическая мысль эпохи Ренессанса.