Исследование этики, как тактики реализации совести и долга сообразно конкретным обстоятельствам. Изучение специфики силы и справедливости. Характеристика сущности стыда, который предполагает ощущение вины. Анализ совести, как основы нравственного закона.

Анализ феномена неповседневного обращения как альтернативы несобственному бытию присутствия, ближайшим определением которого является не каноническое бытие-к-смерти, а творческое бытие-в-мире, преодолевающее экзистенциальную конечность здесь-бытия.

Сущность произведения Платона "Апология Сократа". "Апология" как первый сохранившийся текст Платона, написанный вскоре после суда (в 397 или 396 гг.). Проблема несовместимости индивидуальной добродетели и существующего государственного устройства.

Рассмотрение понятия интенциональности как источника современных представлений о психической предметности. Реконструкция концепции психической предметности в теории З. Фрейда. Влияние психоаналитических представлений о жизни на современную философию.

Анализ и синтез как методы обработки и систематизации знаний эмпирического уровня. Виды аналитической деятельности, сущность метода контент-анализа. Схема анализа проектной работы. Синтез как прием научного мышления и его роль в эмпирическом исследовании.

Установлено, что концепции Фукуямы и Хантингтона отражают определенные моменты мирового развития. Определено, что когда обе во многом противоречивые концепции рассматриваются в комплексе, то прогностический потенциала их суждений оказывается сильнее.

Логические и философские идеи Фреге и Рассела. "Логико-философский трактат" Л. Витгенштейна. Последовательный эмпиризм Венского кружка. Школа философии обыденного языка. Онтологический релятивизм Куайна. Теория прямой референции в философии языка.

Истоки формирования, основоположники и эволюция аналитической философии. Сущность логического атомизма и логического эмпиризма. Содержание философии языка Твардовского. Сопоставительный анализ истины и значения. Основы референции и феноменологии.

Основные идеи и аргументация. Личное отношение к концепции Бертрана Рассела. Основные понятия онтологии и теории познания. Различие эмпирического и априорного в философии. Изучение сущности религии. Развитие математической логики в начале ХХ века.

Основные идеи философии Эмпедокла. Господство теологии и религии в феодальном обществе. Оригинальные поиски русской философской мысли на протяжении XVII-XVIII веков. Логико-философские идеи Рассела, формирование концепций логического позитивизма.

Анализ философских исследований начала XX в. Отрицание значимости всеобъемлющих философских систем в пользу пристального внимания к деталям, здравому смыслу и обыденному языку. Школа "критического рационализма" и ее основатель Сэр Карл Раймунд Поппер.

Анализ употребления языковых средств и выражений, толкуемых как источник постановки философских проблем. "Философские письма" П. Чаадаева. Разработка идеологии славянофильства. Герцен и Чернышевский как философы; "всеединство" В. Соловьева, космизм.

Исследование влияния аналитической философии на институциональное направление теории. Использование институционализмом аналитической философии сознания и теории речевых актов. Аналитическая философия сознания и принцип институциональной неопределенности.

Диалог аналитической философии и феноменологии. Трехчленная эпистемологическая конструкция. Методологический плюрализм и тематическое единство традиций. Перспективы компаративных исследований, возможности феноменологии и аналитической философии.

Знакомство с основными особенностями аналитической философии, анализ источников и отличительных черт. Рассмотрение идей "стиля мышления" Л. Флека и концепций "личностного знания" М. Полани. Общая характеристика специфики аналитического движения.

Интенсивное наступление научно-технического прогресса - фактор, требующий переосмысления роли образовательной сферы и нового философского взгляда на проблемы взаимодействия общества, природы и человека. Эволюция аналитической философии образования.

Исторические предпосылки философского интереса к сознанию, расширенная трактовка вопроса о связи сознания и тела. Понятие сознание в психологическом и философском смысле, его предметная суть. Психофизический дуализм и скептические следствия проблемы.

Логический позитивизм как философское направление, его основатели: Шлик, Карнап, А.Дж. Айер. Выяснение понятий синонимии и аналитичности. Кантовское различие между аналитическими и синтетическими истинами. Изучение верификационистской теории значения.

Анализ структуры субъективной реальности в интегральном плане как целостной динамической системы. Анализ структурной многомерности субъективной реальности через категорию идеального. Виды аналитических параметров: содержательный, формальный, истинностный.

Исследование проекта новой эпистемологической концепции. Рассмотрение теоретических оснований и центральных проблем данного направления эпистемологических исследований. Анализ разработки идей, которые являются определяющими для аналитического реализма.

Найголовніші ціннісні орієнтації французького просвітника Вольтера та російського і українського філософа В. Короленка, їх гуманістична боротьба проти суспільної несправедливості, релігійного фанатизму, захист знедолених, несправедливо засуджених.

Розгляд В. Короленком основних положень скептицизму М. Монтеня. Визначення їм ціннісних орієнтацій епохи Відродження як індивідуалістських. Дослідження етичності людської особистості. Аналіз гуманістичної концепції Вольтера як підґрунтя Просвітництва.

Вихідні принципи і ключові категоріальні визначення соціально-політичного вчення марксизму в контексті основних здобутків духовного і практичного досвіду історії. Неспроможність марксистського гуманістичного ідеал. Принципи організації суспільства.

Оцінка принципів і ключових категоріальних визначень соціально-політичної теорії марксизму в контексті здобутків досвіду історії. Внутрішні вади комуністичного вчення, причини поразки реального соціалізму. Альтернативне розуміння призначення індивіда.

Визначення суті відношення між змістом і формою у процесі розвитку. З’ясування підстав тлумачення такого відношення як самостійний закон. Аналіз прикладів відношення між змістом і формою в процесах розвитку. Відношення увідповіднення між змістом і формою.

Аналіз-синтез як форма людського мислення. Роль індукції в емпіричному пізнанні. Спосіб міркування, заснований на виведенні наслідків-висновків з гіпотез. Оцінка ймовірності узагальнень, пошук критеріїв обґрунтування гіпотез, встановлення достовірності.

Можливості історії понять та її зв’язок з історією філософських понять і дискурс-аналізом філософських текстів. Функції у процесі культурної предикації. Їх значення при забезпеченні адекватного перекладу з мови історичної на мову актуальної культури.

Визначення ідеального типу держави та критика існуючих як один з головних лейтмотивів не тільки в діалозі Платона "Держава", але й в усій його творчості. Тимократія та олігархія: понятійний аналіз. Теорія Платона про п’ять типів державного устрою.

Поняття діалектики як вчення про загальний взаємозв’язок та розвиток, її історичні форми, напрямки та головні етапи розвитку. Принципи діалектичного осмислення буття, його відмінні особливості, умови ефективного використання, роль в структурі філософії.

Огляд ставлення церкви до гендерної науки. Філософський аналіз проблеми дослідження релігії з точки зору гендерного погляду. Місце, роль та становище жінки в релігії. Сучасні зміни поглядів на жінку, що віками затверджувалися у великих світових релігіях.