Анализ онтологических и гносеологических смыслов основополагающих понятий системы Иммануила Канта. Их значения, взаимообусловленность и границы применения в теоретической философии. Недопустимость трактовки кантовского учения как дуалистического.

Основа философского понимания извечного стремления человека упрочить свое бытие в вещах. Понятие термина "вещь" и "предмет", их связь. Особенности взаимодействия вещи с человеком. Диалогичность как важнейшая характеристика отношения человека к вещи.

Взаємозв'язок між економічною та політичною свободами як філософська проблема в працях провідних зарубіжних економістів ХХ століття М. Фрідмана та Ф. Хайєка. Визначення суміжного проблемного поля економічної науки, філософії економіки та політології.

Теоретичний підхід до тлумачення поняття "картина світу", яке виражає пізнання людиною навколишнього середовища. Визначення різниці між концептуальною та мовною картинами світу. Зіставлення лексичного значення з асоціативним за допомогою алгоритму.

Дослідження проблем взаємовідношення трансцендентальної анропології і феноменологічної онтології. Особливості розуміння людського буття в екзистенціальній, трансцендентально- і структурно-орієнтованій філософії, причини і характер сучасної кризи людства.

Особливості виникнення і аналіз взаємовідношення філософії і релігії на різних етапах історії. Основні риси міфологічного світогляду. Взаємини християнства і філософії в епоху Середньовіччя та Відродження. Релігія і філософія в історії Російської держави.

Огляд моделей взаємодії між державою та громадянським суспільством від античності до сучасних філософських теорій з метою встановлення функцій і суперечностей у взаємовідносинах. Управлінська функція держави як засіб збереження цілісності суспільства.

Натуралізм - вид філософського монізму, згідно з яким все, що існує чи відбувається, є природним в сенсі сприйнятливості до пояснення за допомогою методів, які продемонстровані в природних науках. А. Плантінга - сучасний західний релігійний мислитель.

Аналіз взаємодії концептів західної та східної філософії у творі Івана Карпенка-Карого "Хазяїн". Шляхи інтерпретації західної парадигми філософічної лектури письменника. Вияви діалогу автора зі східною та західною культурою на архетипному рівні.

Формування новітньої філософії музики із врахуванням міждисциплінарних зв’язків мистецтва, теорії музики, психології. Взаємодія людини і музики в сучасному світі, її вплив на когнітивні рівні свідомості, емоційні та духовні переживання та їх активація.

Дослідження поняття громадянського суспільства та його становлення у взаємодії та взаємозалежності з державним устроєм в контексті демократичних перетворень України. Ідея свободи і самоуправа як ідеальної умови функціонування соціуму.

Етапи становлення теорії ідентичності та окреслити смислове поле ідентичності в гуманітарно-філософській традиції. Зміст, структура, основні механізми становлення, засоби формування та взаємодії особистісної і соціальної ідентичності, подолання кризи.

Аналіз теорії управління, влади і держави в історії філософії. Сутність і основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Творча визначальна роль інтелігенції та еліти в ефективному управлінні різними сферами суспільства.

Виділення головних структурних елементів громадянської компетентності особистості. Особливості поєднання індивідуального і особистісного в людині, формування своєрідного "Я", яке лежить в основі будь-якої внутрішньої детермінації людської діяльності.

Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.

Мілетська школа як одна з перших античних математичних шкіл, що зробила суттєвий вплив на розвиток філософських уявлень, її представники. Ідеї та особливості діяльності піфагорейської школи. Зв'язок математики та філософії в поглядах Елейської школи.

Проблема прогнозування складних соціальних систем. Аналіз впливу високих технологій на формування складності і непрогнозованості соціальної системи. Закон утворення зв'язків Д. Рікардо. Розгляд прикладів непередбачуваності поширення високих технологій.

Аналіз причин виникнення стану самотності та суїцидальної поведінки. Вплив соціальної реальності певного історичного періоду на людську свідомість. Формування почуття єдності людини зі світом як умови запобігання екзистенційній кризі та самогубству.

Антропологічний погляд на поняття взаємозв’язку тіла, душі і духу людини, процес її вдосконалення у духовному сенсі. Аналіз концепцій західноєвропейської і східної філософії; пошуки методів і шляхів формування морально-естетичного світогляду людини.

Мораль як основа волі в плані спонуки на діяльність пізнання та творення. Естетичний принцип самоорганізації розуму на адекватне відображення дійсності. Вплив мистецтва на становлення культури співпереживання стражданням боголюдини у християнстві.

Дослідження основних аспектів взаємодії буддійської філософії та медитативних методик як фундаменту для практичного філософування. Аналіз генетичного зв’язку у розвитку філософських доктрин буддизму та медитації у школах Тгеравади, Магаяни та Ваджраяни.

Діяльність як "суттєва визначеність способу буття людини в світі, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані ідеальним". Дослідження системи трансцендентального ідеалізму. Основні етапи розвитку взаємодії природи та людського суспільства.

Характеристика понять "конструктивний" та "деструктивний", їх прояв і значення у суспільстві та людській творчості. Зв'язок креативної та руйнівної діяльності людини. Критерії творчості як позитивної активності, що створюється суспільством та людиною.

Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.

Аналіз античних уявлень про взаємозв’язок мислення, розуму, свідомості, мови як важливих об’єктів дослідження філософії на етапі становлення. Єдність онтологічної, гносеологічної, логічної, психологічної, та інших складових у вченнях класиків античності.

Аналіз проблеми ціннісних засад самореалізації людини. Використання феноменологічного та метаантропологічного методів для духовного та професійного розвитку особистості. Дослідження буденного, граничного та метаграничного вимірів суспільного життя.

Історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д. Юркевича в контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. Розгляд ідеї моральної свідомості людини, справедливості, дослідження поняття серця і любові.

Знайомство з головними питаннями взаємозв’язку людських потреб та поведінки людини. Розгляд найбільш сутнісних властивостей потреб особистості в самореалізації: полівалентність, заміщення, кумуляція. Загальна характеристика теорій суспільних потреб.

Исследование состояния разработанности средств общетеоретического анализа отраслевых антропологий, содержащих перспективу их окончательной интеграции в социально-антропологической плоскости через общенаучные категории. Задачи интегративной антропологии.

Характеристика скорости появления и распространения цифровых технологий, в ходе которых создаются цифровые объекты - не-человеки. Изучение специфики взаимодействия людей и не-человеков в цифровой среде, в отличие от традиционных технологических сред.