Краткая биография древнегреческого философа Аристотеля. Переезд в Афины, поступление в платоновскую Академию. Создание Аристотелем школы Ликей, зрелые произведения философа. Учения о первоначалах, их виды: формальные, материальные, целевая причина и др.

Характеристика философской систематики Аристотеля: определение стабильных ракурсов метафизики, физики, психологии, этики, политики, эстетики, логики. Значение этики для Аристотеля, его этика как наука. Расхождения взглядов и идей Платона и Аристотеля.

Особливості проявів інтересу до арістотелізму у філософських курсах Києво-Могилянської академії. Формування раціоналістичної традиції в українській духовній культурі. Прояви схоластизованого арістотелізму та його трансформація в арістотелізм ренесансний.

Виявлення основ специфіки духовного виробництва й духовного споживання в умовах суспільства, що трансформується, і особливостей їх впливу на духовний світ військовослужбовців. Розробка практичних завдань антитерористичної боротьби для збройних сил.

Аналіз процесу взаємодії армії та суспільства. Виокремлення сучасних концепцій інтерпретації цієї взаємодії (атрибутивних та реляційних). Принципи і тенденції цієї взаємодії, шляхи їх гармонізації в межах домінуючого патерна тієї або іншої концепції.

Соціально-філософський аналіз місця та ролі армії в сучасному суспільстві в умовах трансформації всіх сфер життєдіяльності соціуму, пов’язаної зі входженням суспільства в якісно нову еру розвитку, переходом від посттоталітарних до демократичних держав.

Дослідження питань формування та функціонування системи безпеки соціуму. Уточнення соціально-філософського змісту категорій "національна безпека", "війна", "армія". Проблеми оптимізації діяльності армії у контексті забезпечення національної безпеки.

Анализ параллельных фрагментов об одноименных богах языческого пантеона из сочинений двух латинских авторов - Арнобия и Цицерона. Фактологическое и текстуальное сопоставление, указывающее на общий источник информации авторов или на общий архетип.

Рассмотрение работы Артура Шопенгауэра "Афоризмы житейской мудрости" как поворотное событие в философской антропологии и этике. Создание единого воззрения на судьбы тела и души, оценка учения Шопенгауэра как пессимистического. Мышление А. Шопенгауэра.

Анализ феномена арт-пространства современного города и перспектив его развития. Арт-пространство современного города как специфический феномен, возникающий в рамках топоса умного города, который предполагает внедрение Интернета вещей в творчество.

Дослідження суттєвих ознак духовного інваріанту уявлень про образи досконалої людини. Значущість морального складника соціалізації як засобу перетворення артетипу досконалої людини в дійовий фактор гуманістичної трансформації освітянської діяльності.

Криза філософської антропології і антропоцентричного мислення у філософії кінця ХХ - початку ХХІ ст. Дослідження артикуляцій природи у різних напрямках філософської антропології. Стратегія розуміння теми "людина і природа" в антропологічних концепціях.

Аналіз песимістичних поглядів А. Шопенгауера на світ, де людина балансує між бажанням та задоволенням, страхом і болем. Розкриття метафізичної єдності усіх істот, єдності вічної основи світу. Необхідність мистецтва для пізнання таємниці існування людини.

Детские и юношеские годы немецкого философа-иррационалиста. Работа над трактатом "О зрении и цвете", произведением "Мир как воля и представление", "Парерга и паралипомена". Значение философии Шопенгауэра и его влияние на общий ход философской мысли.

Жизнеописание немецкого философа А. Шопенгауэра: происхождение, детство, образование и начало научной деятельности. Содержание трактата "О зрении и цвете" как главного труда Шопенгауэра. Критика философии Гегеля в труде "Мир как воля и представление".

Краткий анализ книги современного немецкого философа В. Нойзера "Природа и понятие". Описание механизма развития науки. Логика развития понятия как основание для логики развития науки. Общие черты научной полемики вокруг ньютоновской концепции "силы".

Рассмотрение основных особенностей археологии постантропологической парадигмы. Знакомство с проблемами человека в оригинальной эпистемологической концепции "археологии" М. Фуко. Общая характеристика концепции "постисторического человека" А. Кожева.

Археологическое изложение генеалогической перспективы фундаментального онто-гносеологического обмана. Связь "распада" бытия и "деконструкции" метафизики с ликвидацией трансцендентного как нечто, находящегося за пределами субъект-объектного отношения.

Вирішення глобальних проблем культури та суспільства. Дослідження фукольдіанської та постструктуралістської філософії в працях М. Фуко. Картографічне осмислення простору Р. Бартом і Ж. Деррідом. Аналіз становлення структуралистського методу в археології.

Выявление механизмов воплощения ментальных представлений (идей) в образах культуры, в частности, архитектуры. Проблема воплощения идей в зодчестве. Анализ нефигуративной природы архитектурных форм, которая может быть решена посредством символов.

Рассмотрение исторической памяти как отображения процесса организации, сохранения и воспроизводства прошлого опыта. Исследование ее актуализации, избирательности и персонификации. Анализ решающей роли знаний микроистории и архетипов на рубежах эпох.

Определение действительности существования в культурном бессознательном данной архетипической категории и приведение ее научного обоснования, обращаясь к еще не освещенному в российской науке философскому учению Ф.Р. Лииса представленого в 1846-1849 гг.

Сутність поняття "архетип" та його історичний розвиток у просторі філософії. Місце і роль архетипу в структурі менталітету нації. Упорядкований підхід до розуміння історичного розвитку ментальності з позицій співвідношення архетип-культура-менталітет.

Захисна функція у діяльності культурного героя як основа впорядкування світу. Реконструкція структурно-функціональної моделі архетипу культурного героя в контексті загальноіндоєвропейської міфології. Амбівалентна сутність архетипу культурного героя.

Дослідження ролі особистості у формуванні і реалізації гуманістичного стилю життя. Зміст гуманістичної філософії, становлення якої відбувалося в Україні в другій половині XVI – першій половині XVII ст. Виховання доброчесностей, гідності й доблесті.

Специфіка модифікації архетипу трікстера у європейській філософсько-літературній традиції кінця ХІХ - початку ХХ століття. Об’єктивні домінанти, мотиви і загальнолюдські первообрази, що існують у рамках найглибшого прошарку колективного несвідомого.

Огляд джерельної бази з тематики архетипу, що стала особливо популярною як предмет наукового аналізу у сфері українських гуманітарних досліджень протягом останніх десятиліть. Зв’язок дефініцій архетипу із дефініціями понять близького логічного кола.

Обращение к философско-этимологическому анализу такого понятия, как "судьба", многозначность и многомерность этого понятия. Изучение версий о происхождении топонима "Суздаль". Исследование идеи индивидуальности образа города, имеющего свою судьбу.

Розглянуто значення патріотичного виховання в сучасній Україні. Описано архетипно-міфологічні структури, які проявляють себе, зокрема, як світоглядні коди. Огляд шляхів повернення до міфологічного світогляду через актуалізацію національних архетипів.

Исследование проблематики "дома" и "бездомья" в содержании философской антропологии. Характеристика архетипов в мифологии и русском фольклоре, текстах Священных Писаний мировых религий и произведениях художественной литературы Российской Федерации.