Конкретизация понятия "искусственный интеллект". Знание как основа интеллектуальной системы. Гносеологические проблемы искусственного интеллекта. Современные аспекты представления знаний. Некоторые подходы к решению проблемы искусственного интеллекта.

Сущность генерирования и преобразования информации в актах познания и управления. Информационные механизмы реализации аксиологических установок. Влияние на темпы самоорганизации тезауруса реальных кодов. Философский смысл закона информационной экспансии.

Рассмотрение вопроса о предмете знания в теории философии. Обусловленность чувственных впечатлений о вещах природой этих вещей. Устройство органов чувств и особенности восприятия. Представление мироздания в понимании Гераклита. Атомизм Демокрита.

Теория познания как философская дисциплина, тенденции социологизации гносеологии, ее преобразования в подлинное социально-гуманитарное исследование. Условия достоверности знания, критерии его истинности. Методы изучения личности познающего субъекта.

Изучение природы, субъекта и объекта познания, его возможностей, критериев истинности, форм и уровней. Исследование отношения знания к реальности, условий достоверности знания. Анализ механизмов и закономерностей познавательной деятельности человека.

Специфика гносеологии - философской науки, изучающей проблемы природы познания и его возможности. Анализ субъекта и объекта познания, форм чувственного и рационального познания. Особенности основной проблемы гносеологии - становления знания и его оценки.

Объективность естественно-научного знания и проблема обоснования его истинности. Важнейшие достижения, цели и задачи естествознания. Истина как предмет познания. Роль гипотез в развитии науки. Эмпирический и теоретический уровни в естествознании.

Аналіз гносеологічних метафізичних дискурсів в їх ґенезі. Особливості метафізики як гносеології, яка розгортає інтерпретації процесу пізнання в контексті певних меж і можливостей у співвідношенні "людина - світ". Метафізичні підходи до проблеми істини.

Витоки формування гносеологічного оптимізму як проблеми філософії. Аналіз проявів гносеологічного оптимізму в західноєвропейських філософських раціоналістичних системах початку доби Нового часу. Вивчення змісту пізнавального відношення "людина-світ".

Історія в концепціях "філософії життя". Гносеологічні проблеми історії баденської школи неокантіанства. Проблеми історії в концепціях неогегельянства та неопозитивістської теорії історії. Огляд теорії історичної індивідуальності Віндельбанда-Ріккерта.

Форми, методи і закономірності розвитку космологічного знання за весь час його існування, їх систематизація. Гносеологічна унікальність сучасного знання, його специфічність і різниця з попередніми парадигмами. Лінійно-послідовна космологічна матриця.

Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.

Основні біографічні етапи становлення філософських поглядів Е. Чорана, які призвели його до написання праці "Злий Деміург". Аналізу рецепції гностичних поглядів румунського філософа у зазначеній праці. Взаємозв’язок світоглядів Е. Чорана та М. Гайдеґґера.

Здійснене Хоружим розрізнення трьох станів енергейного буття - дії. Особливості герменевтики ісихастського досвіду, її двостороння природа. Дослідження енергейного аспекту мови. Спорідненість та відмінності між природою зусиль людини та мовним розумінням.

Філософське мислення та його специфіка. Історичні форми постановки основного питання філософії. Форми діяльності людини. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму. Основні рівні буття.

Поняття духовності у системі людських відносин в науковій, публіцистичній та науково-викладацькій діяльності Михайла Петровича Драгоманова. Його маніфестація, як лідера студентської молоді. Філософське пізнання загальної істини на погляд публіциста.

Определение понятия и исследование природы и механики необъяснимых явлений с помощью голографической модели вселенной. Изучение способностей человеческого мозга. Характеристика моделей голографического прошлого и будущего и погружение в Сверхголограмму.

Философские проблемы становления человекоподобного искусственного интеллекта. Исследование пути социального и научно-технического прогресса, пути понимания человеческого разума, сознания, языка и лингвистического поля сознания и психики человека.

Идеология общества как совокупность представлений, понятий, суждений и их комплексы. Связь между идеологией общества и уровнем бедности. Исследование поведения и идеологии отдельного индивида. Социалистически-коммунистические и уравнительные теории.

Рассмотрение специфики эволюционных предпосылок формирования концепта справедливости, ее атрибутивные характеристики, встречающиеся у животных. Исследование системного анализа восприятия справедливости и честности у приматов в работах Сары Броснан.

Особливості гуманістичної позиції Т. Шевченка, яка визначалась гіркотою соціально-політичної дійсності царської Росії, що стало фактором горесного митецького джерела наснаги – іпокрени. Співвіднесення роздумів поета з українськими реаліями 2014 р.

Проблема личностного становления и духовного самовозрастания человека в условиях школьной образовательной деятельности. Оценка преобразующего потенциала искусства и возможностей гармоничного духовного саморазвития личности в условиях реформы образования.

Проблема сознания как научная проблема, требующая философского способа понимания. Значение проблемы понимания для философской герменевтики и теории коммуникации. Методологические предпосылки адекватного подхода к сознанию и разделение в его исследованиях.

Рассматривается городская повседневность в рамках современной урбанистической картины мира. Исследование антропологических и социально-философских оснований городской повседневности. Проведен философский анализ современных тенденций городской жизни.

Политические и правовые учения в Англии в XVII веке. Политико-правовое учение Дж. Локка: закон, провозглашенный народом, стабильность и долговременность действия. Значение государственно-правового учения Джона Локка для современного правопонимания.

Анализ понятий "государственность" и "духовные ценности офицерского корпуса российских Вооруженных Сил" как социокультурных феноменов. Специфика российского патриотизма и менталитета. Формирование духовных ценностей офицеров в условиях реформирования ВС.

Политические взгляды Гегеля, его трактовка таких понятий как практический дух, право и государство (реальный дух). Собственность как внешняя сфера права и свободы. Государство как субъект, обеспечивающий объективное возникновение и существование политики.

Особенности мировоззрения Платона и его взгляды на общество и государство. Общественно-политические вопросы, затронутые Платоном в двух наиболее крупных и обстоятельных произведения - "Государство" и "Законы". Платоновское определение справедливости.

Теория государства и права как составная часть обществоведения. Исторические условия формирования учений о государстве и праве. Учение Платона, Цицерона и Фомы Аквинского о государстве и праве. Античная политико-правовая мысль в трудах Аристотеля.

Описание основных типов государств согласно теориям Платона. Содержание учения об идеях. Ознакомление с законами и структурой власти в идеальном и втором по совершенству государства. Отражение принципов воспитания стражей и правителей в работах Платона.