Понятия и специфические свойства виртуальной реальности. Особенности виртуальной психологии творчества. Виртуальная реальность в творчестве и искусстве. Проблемы виртуальной реальности в образовании. Правовой аспект использования виртуальных технологий.

Сравнительный анализ действительной реальности как внешнего мира пользователей и виртуальной реальности. Категориальное уточнение их онтологического статуса. Черты, не дающие оснований для смешения виртуальных реальностей с собственно действительностью.

Обсуждение проблемы реальности виртуальных миров в категориях превращенных форм. Описание схемы отчуждения предметной деятельности. Анализ метаморфозы стоимости труда в денежную форму в "Капитале" К. Маркса. Обоснование концепции иллюзии Д. Чалмерса.

Кибер-симуляция как пространство иной телесности со свободной самоидентификацией, которая лишит общество культурно-конструктивной функции. Характеристика основных критических теорий идентичности, которые существуют в современной философской науке.

Вычленение черт виртуальной религиозности современного мира благодаря использованию методов внеконфессиональности и толерантности, мировоззренческого и методологического плюрализма, гуманизма. Религиозная социализация и религиозное самовыражение.

Анализ сущности понятий "виртуальное", "виртуальная реальность", "виртуальный мир", "виртуальный мир видеоигры". Анализ проблем обозначения сущности понятия "виртуальный мир" в исследовании некомпьютерных виртуальных миров в культурфилософском аспекте.

Характеристика некоторых аргументов из философии сознания и соответствующих мысленных экспериментов в контексте философии позднего Витгенштейна. Исследование особенностей аргумента знания и мысленного эксперимента "комната Мэри" в изложении Дж. Перри.

Анализ содержания работы П.М.С. Хакера "Могут ли разные люди чувствовать одну и ту же боль?". Интерпретации так называемого аргумента индивидуального языка, сформулированного в философии позднего Л. Витгенштейна. Приоритет интерпретативной стратегии.

Определение понятий и характеристика сущности философии языка и языковых игр. Лингвистика как один из важнейших предметов философствования. Происхождение теории и принципы идеи языковых (концептуальных) игр. Примеры игр-коммуникаций Витгенштейна.

Поиск объяснений вне границ обыденного языка, за пределами формы жизни, в обход эксперимента. Объектом рассмотрения и анализа - партисипаторная природа реальности - то, что связывает язык с миром (научное экспериментирование с квантовыми объектами).

Дослідження сутнісних ідей Антського союзу племен як переддержавної формації слов’ян на території України. Специфічні особливості впливу ідеології й практики Російського імперського централізму на український державотворчий процес в добу Гетьманщини.

Вивчення особливостей первісної культури та світогляду в Україні. Аналіз роздумів відомих вчених Пьера Тейєра де Шардена і В.І. Вернадського про походження людини та її місце на землі. Огляд процесу становлення і розвитку людини на українських землях.

Дослідження впливу філософської думки та досягнень науки на становлення світогляду П.А. Тутковського. Біосферні узагальнення Тутковського, які розвивалися як на основі світових набутків у сфері наук про Землю, так і в руслі національного світогляду.

Засади глобальної біоетики та еволюцію розвитку поттерівських ідей - від біоетики - етики виживання людства до глобальної та глибинної біоетики, вплив різних інтелектуальних течій, наукових ідей та концепцій на становлення глобальної біоетики В.Р. Поттер.

Розгляд особливостей трактування єврейської філософії XII ст. Аналіз теологічних рефлексій Маймоніда, його підходу до розуміння агадичної та галахічної літератури. Характеристика методу мідраша. Реконструкція поглядів Рамбама з питань духовних традицій.

Изложение подхода Д. МакДауэлла к виттгенштайновской проблеме следования правилу и критика макдаулловской критики подхода Р. Брэндома к этой проблеме. Сравнение точек зрения на виттгенштайновское понятие интерпретации и понятие имплицитной нормативности.

Головні аспекти антропологічної проблематики та вихідні принципи філософсько-богословської спадщини Кароля Войтили. Порівняння ключових ідей і методів К. Войтили із персоналізмом. Значення філософських концепцій в антропологічному вченні мислителя.

Потужний сплеск суспільної думки у Франції, відомий як французьке Просвітництво. Філософське осмислення особливостей виховання. Теоретичний аналіз основних положень виховання французьких просвітників. Найкраща форма державного управління К. Гельвеція.

Можливості синергетичної парадигми нелінійного мислення щодо підвищення якості вищої економічної освіти в Україні. Сучасна економічна освіта як форма знання і пізнання, необхідність активного застосування синергетичних методів для її модернізації.

Аналіз естетико-мистецтвознавчого аспекту гедоністичних ідей, що сформувалися від Відродження до Нового часу (XVI-XVIII ст.). Специфіка гедонізму в контексті суміжних понять. Реконструкція логіки розвитку конкретних видів мистецтва означеного періоду.

Егоїзм та індивідуалізм, розглянуті М. Монтенем в контексті гедонізму. Особливості теоретичної позиції Д. Юма. Специфіка естетико—художньої сутності гедонізму. Особливості новоєвропейської теоретичної думки. Особливості філософсько-етичних вчень.

Причини появи феномену постправди. Термін "постправда" в просторі риторики медіа-політичного простору. Джерела цього феномену, його зв’язок з поглядом на концепцію істини. Детронізація істини як наслідок ідеї смерті Бога, проголошеної Ніцше у ХІХ ст.

Розвиток класичної концепції правди в християнській філософії і теології. Відхід від класично-християнської концепції істини в епоху Просвітництва в XVIII ст. Концепція істини в її класично-християнському розумінні. Причини появи феномену постправди.

Поняття "єресі" та "догми" у контексті динаміки європейської філософсько-теологічної думки у епоху пізньої античності та початку Середньовіччя. Визначення вербально-змістовних метаморфоз їх інтерпретації в давньогрецькій філософії та вченнях отців церкви.

Місце проблематики національної ідентичності в соціогуманітарному дискурсі. Обґрунтування необхідності перенесення акценту у формуванні соціокультурної ідентичності українського народу з негативної ідентичності й ідентичності спротиву на проективну.

Виявлено такий режим роботи метафізики, в якому знімається протиставлення догматизму і критицизму, і критичний метод постає не у публіцистично-полемічному аспекті, а як філософсько-логічна робота. Оновлення уваги до метафізики як режиму роботи розуму.

Дослідження поглядів на розвиток логіки в діалектичну осциляторну логіку. Роль у логіці метафізики, формальної логіки, діалектичної логіки. Роль і значення запровадження двоєдиного конструкту та, як наслідок, надання йому найосновніших його смислів.

Розгляд морфологічного характеру у розумінні когнітивно-вітального суб’єкта, що, перш за все, дає можливість усвідомити траєкторії його трансформацій. Формування суб’єкта метафізичного зразка та його остаточне розуміння в метафізичній традиції мислення.

Огляд процесу формування ринкового середовища. Радянська система заборонних і дозвільних законодавчих положень щодо зайнятості. Проблема зайнятості як соціальна проблема. Самозайнятість як наслідок економічних системних змін пострадянського періоду.

Дослідження у філософії цілісної особистості, людини взагалі, її прагнення до самоактуалізації, психодуховного розвитку. Об’єктна, аналітична, структурно-функціональна методологія Лумана. Системно-теоретичне трактування постсучасного суспільства.