Основные периоды развития древнеиндийской философии. Генеалогия богов в Пуранах. Идеи ведического мировоззрения. Практика махаяны и сангхи. Буддизм о происхождении и причинах страдания. Нравственный идеал даосизма. Система этических норм конфуцианства.

Религиозные и философские начала в восточной философии. Научное изучение природы в Древней Индии. Формирование и развитие джайнизма и буддизма. Особенности развития философии в Китае. Даосизм и конфуцианство как основные течения философской мысли.

Основные направления и школы древнеиндийской и древнекитайской философии. Связь с брахманизмом философии Древней Индии как образец диалектического мышления. Материалистическая философия Китая, основывающаяся на "Учении о пяти стихиях" и "Книге истории".

Исследование направлений и школ древнеиндийской и древнекитайской философии. Характеристика религиозно-философского учения Буддизма, Джайнизма, Брахманизма. Изучение основоположников и выдающихся представителей Даосизма, Легизма, Моизма, Конфуцианства.

Основные направления и школы древнеиндийской и древнекитайской философии. Эпический период развития философии. Неортодоксальные школы в древнеиндийской философии. Философское учение "Бхагавадгиты". Школа сторонников Инь и Ян. Конфуцианство и моизм.

Своеобразие зарождения и развития древневосточной философии Индии и Китая. Характеристика и оценка воззрений основных направлений и школ древнеиндийской философии. Классификация философских школ Древнего Китая, анализ основного противоречия их развития.

Характеристика и содержание ведийского, классического, послеклассического и современного периодов истории философии. Особенности древнекитайской философии, ее истоки и развитие, суть даосизма. Конфуцианство как господствующая идеология Древнего Китая.

Возникновение и основные этапы формирования восточной философии. Специфика философских учений древней Индии и древнего Китая. Основные школы и представители китайской и индийской философии. Характерные черты древнеиндийского и древнекитайского общества.

Исследование религиозных и философских начал в восточной мысли. Образцы целостного рассмотрения сущности человека в восточной философии. Ведический период философии Древней Индии и его основные этапы. Воззрения основных школ древнеиндийской философии.

Изучение восточного перипатетизма как арабской античной философии и учения мыслителей, ориентировавшихся на античные модели философствования. Анализ одной из главных в классической арабо-мусульманской философии проблем о соотношении философии и религии.

Учения о высших состояниях сознания, являющимся уникальным вкладом индийской философии в философию сознания. Практика развития и контроля мышления. Показано, что решающим для вхождения в высшие состояния сознания является умение останавливать работу ума.

Описание системы индийской и тибетской йоги, которая рассматривают два основных пути развития сознания – путь увеличения энергии и путь понимания, приводящие к одному результату – реализации высшего сознания. Энергия творения мира в индийской философии.

Дослідження лінгвофілософського вчення О.О. Потебні. Вивчення його "філософії мови" в контексті вітчизняної та світової гуманітарної науки. Огляд концепції сутності природи живої людської мови. Розгляд мови в тісному зв’язку з еволюцією людської думки.

Наслідування ідей стародавньої Греції і адаптація їх до реалій Київської Русі. Ідеї неоплатонізму, ареопатизму. Напрями у розвитку філософської думки в Україні. Створення перших філософських гуртків епохи Відродження. Філософ-гуманіст Григорій Сковорода.

Проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних авторів на процеси гуманітаризації вищої освіти та роль філософії в підготовці спеціалістів негуманітарної сфери. Здійснено короткий екскурс в історію наукових поглядів на світоглядний зміст філософії.

Відношення глобалізації до фундаментальних змін в просторових і часових властивостях соціальної дійсності. Осмислення феномена глобалізації та пов’язаного з ним процесу інформатизації суспільної комунікації. Сприйняття хронотопу та топосів соціуму.

Розкриття зв'язку характерних рис козацького етосу з етико-філософською проблематикою, яка є провідною у філософії Г. Сковороди. Вплив норм рицарського етосу, притаманних козацтву, на антропологічні погляди і світогляд українського просвітителя.

Дослідження чинників появи аргументативного повороту. Аналіз передумови появи перших робіт з аргументативної проблематики та мотиви переосмислення античної логічної спадщини на тлі стану логічної науки у середині ХХ ст. Недоліки формальної логіки.

Історія взаємозв'язку математики і механіки, їх роль у становленні філософії і сучасного наукового знання. Розвиток гіпотеко-дедуктивного методу абстрактного мислення, суть методів "вичерпності" і "відношень", аксіоматичної побудови математичних теорій.

Дослідження впливу науково-технічних досягнень (сучасних мережевих комунікативно-інформаційних технологій) на формування сітьової організації суспільства. Переваги мережевої організації суспільного життя. Посткласичний підхід до аналізу суспільства.

Аналіз форм впливу позитивного правового регулювання на стан задоволення людських потреб та інтересів. Юридичні засоби та опосередковане сприяння задоволенню людських потреб. Напрями реалізації опосередкованого впливу позитивного правового регулювання.

Судове доказування має багато спірних питань. Одне з них - це дослідження філософських цінностей на судове право. Аналіз праці Д. Бентама "Обґрунтування судових доказів" на формування сучасної доктрини оцінки доказів під час судового провадження.

Аналіз поняття "аксіогенеза особистості". Визначення особливості розуміння цінностей у контексті культури постмодерну, розвитку інформаційного суспільства, поширення віртуальних спільнот. Вплив соціальних мереж на становлення ціннісного світу особистості.

Засвоєння індивідом соціально-правових норм на свідомому рівні. Дослідження особливостей формування культури та свідомості у людини. Аналіз дії контролю та впливу суспільства щодо дотримання соціально-правових норм як передумови правослухняної поведінки.

Аналіз екзистенційної криза як чинника формування життєвої позиції особистості та способів її подолання, зокрема творчість як один із основних способів та шляхів її переживання. Методологічне дослідження поняття екзистенційної кризи та кризових ситуацій.

Забезпечення сталого розвитку - основний напрям удосконалення соціальних відносин в інформаційному суспільстві. Становлення нової системи освіти, основою якої є цілісне інтегроване розуміння світу - напрям впливу філософії екології на сучасну науку.

Основні підходи, які продукувалися радянськими християнознавцями при висвітленні проблеми постання християнської релігії. Віровчення традиційного старозавітного іудаїзму. Вплив філософії Платона на зародження антропологічної концепції християнства.

Аналіз характеру впливу філософської та наукової творчості Р. Декарта на медицину. Місце медицини в загальній системі філософії. Розуміння лікарської діяльності як утілення синтезу медичної і філософської складової. Специфіка діяльності лікаря-філософа.

Аналіз ідейного підґрунтя філософії - необхідна складова досліджень спадщини українських мислителів епохи бароко. Антоній Радивиловський - проповідник, творчість якого належить до нового типу церковної проповіді, що ствердився в Україні в XVII ст.

Філософсько-правова інтерпретація впливу християнського морального вчення на формування держави. Інтерес християнської спільноти до участі в соціальному житті. Формування громадянського суспільства та становленні демократичної й правової держави.