Аналіз філософських поглядів Ж.-П. Сартра на людину. Розгляд проблеми людини через поняття "Іншого" у вченні філософа. Буття людини як буття в ситуації. "Буття-у-собі" (предметне буття). "Буття-для-себе" (буття людської свідомості). Феномен "Іншого".

У Римсько-католицькій церкві антропологічна концепція опирається на сприйняття сакральності й непорушності людського життя. Особа – основа християнського персоналізму, головний критерій моральних оцінок та дій, об’єкт і мета людської активності.

Дослідження культурно-історичних джерел і соціальних ознак антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку суспільства як глобальної соціокультурної системи. Необхідність формування нового типу світогляду.

Культурно-історичні джерела та соціокультурні ознаки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку цивілізації. Обґрунтування необхідності формування нового типу світогляду та антропологічної парадигми.

Сутність та головний зміст антропології як наукової дисципліни, етапи її формування та розвитку з античних часів, значення в сучасному суспільстві. Тіло та душа людини як предмет антропології, взаємозв'язок з теологією. Засади послань апостола Павла.

Онтико—онтологічний зв’язок постнекласичних практик людини зі станом її цілісності на прикладі театральної діяльності та мікромініатюри. Залежність змісту та антропологічної сутності практик людини від нових рівнів буття і зміни нею навколишнього світу.

Висвітлення особливостей вчення І. Гізеля про мораль і мир, оцінка значення ідей філософа в умовах військового стану в Україні. Осмислення екзистенціальної проблеми війни, визначення змісту і трактування категорій гріх, добро і зло, любов і ненависть.

Здійснено богословську і філософську рефлексію антропологічного вчення святого Августина. Проаналізовано особливості його творчої спадщини, зокрема творів "Сповідь", "Енхірідіон", "Про безсмертя душі", "Про свободу волі". Описана єдність душі і тіла.

Зміст образів "свого", "чужого", "іншого" й "ворога" в рамках бінарного протиставлення "свої-чужі", "свої-інші", "свої-вороги". Процес трансформації в межах тернарної класифікації образу "чужого" в образ "ворога" в суспільній свідомості; зворотній процес.

Проблемність людини та ілюзорність її "справжнього" образу. Популярність логіки плакальників в історії української філософії. Антропологічні фільтри локального в освіті. Виявлення антропологічних пасток локального в сучасній українській вищий освіті.

Зміст поняття "Срібний вік російської культури", основні характерні риси даної епохи і її вплив на формування світогляду С.Л. Франка. Критичний аналіз та зміст ключових понять соціально-антропологічної концепції Франка (особистість, соборність, служіння).

Порівняння філософсько-антропологічних поглядів С. Франка і деяких його попередників з метою виявлення точок дотику і відмінності їх позицій. Аналіз розуміння Франком феномену російської революції, яка витікає з його соціально-антропологічної концепції.

Дослідження антропологічного аспекту віртуальної реальності. Аналіз сучасного її концепту, проблема антропологічного виміру. Спонтанне переживання як джерело і умова актуалізації віртуальної реальності через феномени рекурсії, трансценденції, гри.

Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.

Дослідження філософських аспектів техніки крізь призму антропологічного виміру. Характеристика механізмів відтворення, онтологічних взаємозв’язків й основних проблемних вузлів техніки. Окреслення перспектив взаємодії техніки з людиною в майбутньому.

Особливості, значення філософського аспекту духовності. Взаємозв’язок глибинних витоків цілісної духовної життєдіяльності індивіда з онтологічними й аксіологічними підставами духовного процесу. Необхідність відображення й осмислення проблеми духовності.

Сутність феномена мислення та його визначення. Зведення та узагальнення філософських поглядів на мислення як людську властивість. Процеси відчуття та сприйняття. Процесуальність функціонування свідомості. Трансцендентальна феноменологія Е. Гуссерля.

Філософія марксизму. Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму, проблема відчуження. Матеріалістичне розуміння історії. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин. Концепція матеріалістичної діалектики. Критика християнства.

Комплексний аналіз сутності та змісту антропологічного принципу у філософії права, його статус, загальна концепція реалізації, специфіка й світоглядно-методологічне значення для становлення актуальних напрямків правової думки певних її періодів.

Філософсько-антропологічне обґрунтування метафорики Платонової держави засобами трансцендентальної антропології. Спроба експлікації антропологічного сенсу влаштування життя справедливої держави як утвердження горизонтальної конституції спільного світу.

Розгляд головних рис української національної психології. Образ серця як центру емоційного життя людини. Сутність концепції Г. Сковороди. "Серце" як джерело походження моралі, справжня субстанція людської душі. Вивчення філософському доробку П. Юркевича.

Особливості етноекзистенційного укорінення людини та її особливості інтерпретації мислення людського існування. Проблеми укорінення людини на вивченні творчої спадщини мислителів української діаспори. Антропологічна спрямованість у працях мислителів.

Дослідження ставлення представника критичної теорії Т. Адорно до людської природи в контексті його філософсько-освітніх робіт. Спадок філософсько-критичних творів німецького соціального мислителя й університетського викладача, його розгляд в статті.

Проблеми, пов’язані із особливостями і перспективами української освіти та науки і місцем філософії у них. Причини конфліктних ситуацій, які проявляються на рівні філософських та світоглядних дискусій. Філософія як сфера реалізації людського духу.

Особенности определения роли антропологического, семиологического и визуального поворотов в системе интерпретации художественных синтезов как феномена культуротворчества. Характеристика антропологического поворот в философской рефлексии ХХ века.

Дослідження філософсько-правової концепції П. Юркевича. Пошук гармонізації людського індивідуального та колективного життя. Втілення принципів гуманізму, верховенства права та загальнолюдських цінностей в Україні. Формування громадянської свідомості.

Взаємодія гносеологічних досліджень з онтологією, аксіологією, етикою, естетикою та іншими розділами філософії. Найвідоміші епістемологічні і методологічні концепції філософії науки XX ст. на Заході, що демонструють сцієнтистський характер філософії.

"Суб’єкт ідеології" як форма присутності індивідуума в соціумі. Визначення ролі ідеології в формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному і колективному аспектах, спираючись на аналіз антропологічних аспектів ідеологічних процесів.

Розкриття філософського змісту антропологічного виміру правопорядку та функціонування правової держави у державознавчій теорії Б. Кістяківського. Необхідність переосмислення засад теоретичного і філософсько-правового державорозуміння як реального явища.

Розглядається поняття гостинності як соціального інституту через призму філософського та антропологічного аналізу. У дослідженні визначено основний шлях вивчення гостинності як філософського поняття - через опозицію "я - інший" (або "свій - чужий").