Поняття "соціуму" у філософії, його детермінація. Структура соціуму, його функції. Інформаційний і цивілізаційний підходи до типології суспільства, які частково заперечують і доповнюють одне одного. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.

Стандартизація вищої освіти як форма прояву фундаментальної категорії порядку. Становлення вищої освіти як самоорганізованої соціальної системи. Ціннісна основа історичних концепцій порядку. Феномен вищої освіти в епоху розквіту античної культури.

Історичні умови розвитку середньовічного світогляду філософії. Розвиток філософії в лоні релігії епохи середньовіччя. Особливості патристики та схоластики. Історико-філософська еволюція суспільства Відродження. Теологія та революція світоглядів.

Розкриття особливостей і методології дослідження діалогу в концепціях М. Бахтіна та М. Бубера. Вивчення еволюції проблем "Іншого Я" в динаміці руху історико-філософських ідей. З’ясування можливості використання ідеї діалогу в сфері міжрелігійних відносин.

Базові "філософські типи теології" - моделі, що були внутрішньо присутні в теологічних вченнях грецьких отців церкви і виділені в залежності від моделі узгодження між собою віри й розуму. Співвідношення в їх межах філософського і теологічного знання.

На основі засобів трансцендентальної антропології О. Больнова і Т. Ренча та настанови на раціональну реконструкцію Ричарда Рорті проведення інтерпретації проекту ідеального міста Платона. Аналіз неусувних рис практичної і фактичної людської ситуації.

Розгляд концепту штучно створених інтелектуальних систем в аспекті гуманітарного потенціалу їх становлення в середовищі міжмашинної взаємодії. Аналіз проблеми машинного навчання як технології трансформації М2М. Антропологічні загрози розвитку цих систем.

Серійність, повторюваність, модульність складових твору, що підвищують можливість впізнання ситуації реципієнтом - специфіка детективних текстів. Гра - соціальний механізм, регулятор і форма суспільного життя, де кожний грає свою роль у суспільстві.

Філософсько-антропологічний аналіз феномену повсякденності у вимірах світу людини, який передбачає виявлення за розмаїттям емпіричних форм повсякденного, його цілісної структури, умов її трансформації. Ґенеза опозиції до повсякденних соціокультурних форм.

Огляд рецепції постаті і творчості Сковороди під кутом зору пошуків сучасної філософської антропології. Специфіка містицизму письменника в сучасній вітчизняній філософії. Пошук філософської та національної ідентичності і новітнього українського міфу.

Суть можливості рецепції постаті і творчості Г. Сковороди під кутом зору пошуків сучасної філософської антропології та практичної філософії. Символічний характер містицизму українського Першорозуму та значення символу для інтерпретації текстів філософа.

Аналіз проблеми моральності як виміру становлення особистості. Система орієнтацій людини, що містять цінності суспільства в межах певної національної культури. Гуманістично-моральні імперативи, естетичні, релігійні та філософсько-антропологічні ідеї.

Розгляд теоретичної та практичної необхідності дослідження української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть за допомогою філософсько-антропологічної теорії в якості методологічної основи дослідження. Встановлення національної самобутності українців.

Основні етапи еволюції антропологічної проблематики в творчості Лесі Українки. Осмислення соціокультурних та художньо-естетичних засад творчості письменниці як джерела її модерністських новацій. Процес боротьби за духовне та національне визволення.

Інфільтрація, проникнення ідей сакральної культури у культуру світську через призму творчості та існування постатей Сковороди і Юнга. Наявність у їх мистецтві високої недосяжної людському розуму філософії, яка базується на подіях реалістичної основи.

Природа й особливості символу в контексті образотворчого мистецтва. Аналіз філософсько-естетичних теорій візантійських мислителів стосовно символізму образів. Передумови виникнення іконоборчих тенденцій у мистецькому доробку художників Візантії.

Філософсько-естетичний аналіз культури дизайну як специфічної форми масового мистецтва. Аналіз основних завданнь, принципиів і методів, якими керуються дизайнери в процесі втілення проекту. Забезпечення естетичних показників промислової продукції.

Аналіз філософсько-естетичних аспектів та передумов виникнення теорії гештальтів. Розгляд феномену творчого мислення, естетичного сприйняття завдяки гештальт-естетиці і науковим пошукам її представників. Суть психологічних процесів у свідомості людини.

Філософсько-естетичні аспекти та передумови виникнення теорії гештальтів. Пояснення психологічних процесів що виникають у свідомості людини, феномену творчого мислення й естетичного сприйняття в гештальт-естетиці та наукових теоріях її представників.

Дослідження ролі етичної складової у екологічній освіті. Специфіка, основні складові, завдання екологічної етики як філософсько-етичного ядра екологічної освіти. Співвідношення екологічної культури і екологічної етики. Аксіологічне ядро екологічної етики.

Вплив насилля та жорстокості на формування повноцінної особистості. Опис проблеми наявності різних типів насилля, що спонукає до пошуку нових методів боротьби з ним. Вивчення проблеми людської жорстокості та агресивності в контексті історичного розвитку.

Феномен екології культури, її прояви в контексті сучасних екологічних проблем. Теоретико-методологічні основи еволюції екології культури в контексті культурологічного знання, де екологія культури виступає своєрідним підґрунтям синтезу природи і культури.

Філософсько-культурологічний та педагогічний дискурс осмислення проблем економічної культури, що постає як інтегративна наукова галузь, яка найпосутніше демонструє зв’язок економіки та культури і базується на пріорітетній ролі культурних цінностей.

Історичні витоки наукових знань про сутність людини та особливості її розвитку. Концепції видатних філософів і педагогів різних епох та періодів щодо взаємодії людини з оточуючим середовищем. Єдність біологічної, соціальної та духовної сутності людини.

Предметна діяльність людини як основна субстанція реальної історії людського роду. Особливості та підходи до осмислення буття культури в сучасній культурології, її взаємозв’язок з іншими науками. Порядок проведення культурологічного аналізу різних явищ.

Специфіка основних етапів актуалізації науково-дослідницького інтересу до постатей та творчої спадщини М.Г. Хвильового, М.Г. Куліша, О.С. Курбаса. Фактори формування комплексу філософсько-культурологічних засновків осмислення феномену людського буття.

Характер та особливості статусу сучасного медико-біологічного знання. Філософська спрямованість, перспективи трансформаційних змін парадигм у медицині. Розвиток валеософії як світоглядної основи вчення про здоров’я, наукові та філософські засади біоетики.

Сукупність чинників, яка детермінує функціонування соціуму як складної багаторівневої системи специфічних взаємин між людьми. Механізми формування досвіду людського життя як детермінантної етнознакової реальності. Етапи міжкультурної взаємодії народів.

Аналіз філософсько-методологічних підвалин формування сучасної української медичної семіотики. Специфіка формування та шляхи реалізації теоретичних знань у медицині. Філософсько-методологічні особливості співвідношення семантики й семіотики в медицині.

Система принципів, методів ущільнення історичної інформації як підстава доведення сутності співвідношення "індивідуальне – суспільне" до відбору історичної інформації у змісті історичної освіти: викладання історії України і принципу М. Грушевського.