Включення до естетики не характерних дисциплін, які забезпечують покращенню знань про мистецтво у різноманітних сферах діяльності. Комплексний розгляд естетики як філософії мистецтва чи художньої творчості. Вища форма естетичного опанування дійсності.

Характеристика війни, як необхідного явища світового суспільно-історичного процесу. Визначення позитивного морального значення війни у зміцненні національної єдності та держави. Ознайомлення з розбіжностями між навчанням Гегеля й ідеологією фашизму.

Створення методологічного підґрунтя для розвитку ноосферного світорозуміння, ноосферного типу наукової раціональності та з’єднання онтології, гносеології в епістемології науки в єдину науково-пізнавальну реальність. Головні складові ноосферного пізнання.

Розкриття самосвідомості як необхідного моменту та сутнісного виміру освіти, принципу її практичного здійснення як органічної складової розвитку особистості. Аналіз суперечностей філософського розуміння самосвідомості та їх значення для освітніх практик.

Поняття "модернова жіноча ментальність", його зміст та аспекти у сучасних реаліях. Спрямованість активізму жіночої ментальності у контексті гендерної рівності та освіти. Специфіка проектування засобів освіти модернової жіночої ментальності в Україні.

Соціальний розвиток особистості. Проблеми інформаційного суспільства та застосування Інтернет-технологій у освіті. Формування нового світосприйняття й особливого світогляду. Застосовування інформаційно-комунікаційних технологій для самореалізації.

Аналіз підходів до співвідношення "особистість - інформація - знання", яке розгортається як інформаційне забезпечення фахової компетентності та базується на філософських підходах до інформаційно-пізнавального забезпечення фахової компетентності особи.

Визначення та філософське осмислення феномену "полікультурність" як презентації активності людини. Характеристика можливості і потенціалу полікультурної освіти, на яку сьогодні світова спільнота покладає функцію сприяння побудові ненасильницького миру.

Домінування антропоцентричної екологічної свідомості. Перехід людства до моделі сталого соціально-екологічного розвитку. Формування особистості з екоцентричним типом екологічної свідомості. Трансформація особистісних цінностей та ставлення до природи.

Аналіз космічно-інопланетних перспектив майбутнього людства і подальшого пізнання Всесвіту. Дослідження науково-технічного розвитку в епоху сучасного інформаційно-високотехнологічного прогресу. Розробка схеми революційного і духовного розвитку людства.

Підходи до вивчення філософсько-педагогічної думки. Сутність, зміст і основні форми розвитку філософсько-педагогічної думки під впливом цивілізаційних хвиль. Специфічні прояви глобалізаційних процесів у сучасній парадигмі національної освіти України.

Ренесансні уявлення про призначення освіти. Аналіз сковородинівської традиції крізь призму спадщини Я. Коменського. З’ясування засад комунікації при вихованні. Виявлення логіки селекцій освітніх смислів у модерних філософсько-педагогічних теоріях.

Дослідження еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових та політичних умов і вимог соціуму. Розгляд впливу теорій лібералізації та комунітаризму, "побудови нації" та "диференційованого громадянства" на становлення доктрини мультикультуралізму.

Філософсько-правова концепція Вол. Соловйова та її специфічні особливості. Сутність свободи й волі як формальних параметрів можливості стабільного існування людей. Грані застосування правової теорії філософа в межах його релігійно-метафізичного вчення.

Роль філософсько-правових концепцій у працях діячів львівських братств після прийняття Берестейської унії. Історичні та суспільно-політичні передумови створення львівських братств, їх значення для українського суспільства кінця XVI - початку XVII ст.

Необхідність модернізації правового впливу на сучасний вимір суспільних відносин. Дослідження орієнтації свідомості на постійний і безперервний зв'язок із предметом і зовнішнім світом. Здійснення акту сприйняття предмету за посередництвом його утримання.

Філософське значення феномену освіти та його вплив на світоглядні процеси у світі. Проблеми освітньо-наукової сфери. Необхідність запровадження нових механізмів управління освітньою діяльністю. Підвищення ролі освіти в державному і суспільному розвитку.

Історія виникнення правового інтуїтивізму у світовій філософії. Аналіз результатів наукових досліджень проблем правового інтуїтивізму у різних філософсько-правових школах XVII століття. Еволюція категорії інтуїції та її місце у філософсько-правовій науці.

Філософське осмислення євроінтеграції у сучасному світовому просторі. Структурні елементи правової системи Євросоюзу, її принципи. Суд ЄС як інституційний суб’єкт, який уповноважений застосовувати, інтерпретувати та роз’яснювати загальні принципи права.

Вплив східних цивілізаційних патернів на формування, сприйняття та функціонування правової системи древньоруської держави. Змістовна своєрідність звичаєвого права у релігійних питаннях. Роль особистості та її свободи у державно-правовій системі.

Свобода як загальнолюдська цінність, джерелом якої є природа людини. Моральна та юридична відповідальність людини за свої вчинки. Відповідальність людини за власні дії. Підґрунтя свободи, реалізація її через відповідне право, зумовлене цінністю людиною.

Свобода і необхідність, на думку Б. Спінози як бінарні рівноправні категорії, які притаманні самій природі. Розгляд основних особливостей німецької класичної філософії. Загальна характеристика способів побудови сучасного суспільства, аналіз етапів.

Розгляд філософсько-правовий засад, ідей, положень, щодо освіти світу Я.А. Коменського як основи цивілізаційного розвитку людства, його процвітання та самозбереження. Аналіз розв’язання проблеми освіти, її місця в діалектичній єдності теорії і практики.

Підходи вчених щодо тлумачення правового прогресу. Аналіз залежності правового прогресу від позитивних результатів, здобутих на попередніх етапах розвитку правової системи. Визначення майбутнього правового прогресу через забезпечення прав і свобод людини.

Погляди вчених на зміст і поняття правового порядку. Взаємопов’язаність понять"правовий порядок" та "законність", але не тотожність, як причина і наслідок. Водночас законність є причиною правового порядку, а правовий порядок — показником стану законності.

Проблематика екстраординарних повноважень держави в умовах екзистенціальних загроз, при наявності підстав для запровадження особливого порядку. Переосмислення реального статусу і можливостей громадянського суспільства впливати на політику держави.

Основні напрямки філософських досліджень протопресвітера Гавриїла Костельника: теорія пізнання; аналіз матеріалістично-атеїстичної доктрини (зокрема еволюції) та соціалістичних ідей, наукової та природної логіки; створення власної філософської системи.

Розгляд теми духовної безпеки в умовах соціальних процесів, наслідком чого може бути втрата традиційних основ буття, що виражається у домінуванні раціонально-розумного компоненту над духовним світом як на рівні особистості, так і на рівні суспільства.

Проблема світоглядних орієнтацій людини. Особливості західного і східного типів філософування, а також відмінності між ними. Думки К. Маркса і М. Вебера про соціально-економічний лад східних деспотій. Біфуркація Сходу та Заходу у сучасному окресленні.

Навантаження категорії "українство" як поняття в категорійно-поняттєвій системі сучасного українознавства. Наповнення та зміна смислів, що вкладались у поняття "українство" в різні історичні часи. Філософське та світоглядне навантаження категорії.