Історико-філософське дослідження інтелектуального спадку пуританського мислителя Н. Варда. Особливості та специфіка розуміння американським філософом проблем свободи та права. Критика рабовласництва, ідея неприйнятності жорстокого поводження з тваринами.

Характеристика основних аспектів філософської спадщини Гоббса. Дослідження сенсу ідеї суспільного угоди Гоббса та закладених у ній ще малодосліджених алгоритмів формування справедливої правової держави. Визначення змісту принципу суспільної угоди.

Особливості середньовічної філософської парадигми, для якої характерною рисою був геоцентризм. Християнсько-середньовічна патристика. Відмінні риси середньовічної схоластики - системи філософсько-теологічної думки, яка зародилась в монастирських школах.

Формування філософської думки в середньовічному суспільстві. Впровадження християнської патристики в античному світоглядному вченні. Визначення людської історії як боротьби двох божественно-людських інститутів. Пропагування середньовічної схоластики.

Дослідження характеру взаємодiї мiж фiлософiєю i наукою, а також специфiки фiлософської рацiональностi у розумiннi П. Юркевича та аналiз спiввiдношення знання i вiри у його релiгiйнiй фiлософiї. Роль серця, емоцiйного начала у фiлософському пiзнаннi.

Риси, що об’єднують граматики Паніні та Пор-Рояля в контексті "Філософії наступництва: граматики Паніні та Пор-Рояля". Вплив цієї граматики на арабо-мусульманську лінгвістику та виявлення якостей у їх створенні. Граматика Паніні як основа Пор-Руаяля.

Дослідження стану сучасної соціальної та політичної філософії. Критика теорії справедливості Дж. Ролза. Осмислення засадничих принципів суспільної угоди та справедливості. Пошук шляхів подолання конфліктів, побудови чесної та гідної людини в Україні.

Філософія Стародавнього Китаю: школи, представники, основні ідеї: конфуціанство, даосизм, законники. Основні ідеї конфуціанства. Філософія Стародавньої Індії: школи, представники, основні ідеї: буддизм, джайнізм та йога. Засновник йоги - Патанджалі.

Етапи становлення філософської думки у Стародавньому Китаї, її тісний зв'язок з міфологією та основні категорії. Історія розвитку та концепції філософських шкіл: конфуціанства, даосизму, легізму. Морально-правові погляди давньокитайських філософів.

Визначення основних форм самосвідомості народу. Ознайомлення з особливостями даршани - індійської філософії. Характеристика міфологічних пам'яток китайської писемності. Дослідження діяльності філософської школи даосизму. Аналіз філософії античності.

Особливості розвитку давньосхідної філософії на прикладі Стародавньої Індії. Дослідження античної філософії, етапів її розвитку. Характеристика філософських поглядів давньогрецького вченого-енциклопедиста, засновника класичної логіки - Арістотеля.

Особливості формування нової парадигми філософствування, яке базується на кардинальних змінах у житті суспільства. Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів їх характеристика та особливості. Вплив філософії на соціально-економічні зміни.

Зображення місця людини у світі. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування. Канонічні джерела, провідні ідеї, напрями та школи філософської думки Стародавніх Індії та Китаю.

Філософія як специфічний феномен людської культури. Аналіз проблеми сенсу життя і його кінцевої мети. Характеристика класичної доби античної філософії. Погляди та світогляд мислителів Стародавньої Греції, їх вплив на розвиток філософської думки України.

Веди - збірки текстів, що мали статус священного знання і включали в себе всі уявлення стародавніх індійців про світ богів і світ людей. Специфіка індійської філософської традиції на стадії виникнення. Деструкція традиційної міфології. Вчення джайнізму.

Ідея про світ як космополіс розумних істот, заснованому на принципі справедливості у європейській інтелектуальній традиції. Перехід людства до постіндустріальної епохи з її універсальними інтенціями. Критика теорії і практики неоліберальної глобалізації.

Філософи і філософські шкіли елліністичного періоду античної історії. Інтерес до теорії та до теоретичного з’ясування картини світу, фізики, космології, астрономії. Обґрунтування розумної основи морального життя людини. Ідеї стоїцизму та епікуреїзму.

Історія виникнення і спільного розвитку математики і філософії, їх традиційність, авторитарність, некритичність. Аналіз давньогрецької, Мілетської, Піфагорійської, Елейської шкіл. Демокрит і Платонівській ідеалізм. Система філософії математики Аристотеля.

Аналіз певних моделей футурології, уявлення про які вже існують у науковій спільноті. Відтворення роздумів над доцільністю моделей виходу з кризових станів. Розгляд співвідношення між поняттями "екологічна футурологія" та "ноосферна футурологія".

Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Філософський зміст категорії буття. Логічні елементи категорії цінності. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Філософська система Марсіліо Фічіно. Історіософія Михайла Грушевського. Пізнання світу.

Синергетика як теорія самоорганізації в системах різноманітної природи. Характеристика непередбачуваності еволюції складних систем та реалізації біфуркаційних механізмів. Поняття синергетичної й новаційної самоорганізації, новаційного системогенезу.

Філософські погляди Кирило-Мефодіївського братства, його місце серед національно-просвітницького руху. Шевченківська філософія пробудження людської гідності, смутку-жалю знівеченого життя, сили протесту і бунтарства, його екзистенційний стан буття.

Соціальні проблеми, породжені технікою, з давніх-давен ставали предметом філософської рефлексії. Філософія техніки займається проблемою і концепцією людини, що створює та використовує техніку. Особливістю цього є стрімке зростання потужних технологій.

Аналізується розвиток поглядів М. Бердяєва щодо сутності техніки та її соціальної ролі. Вивчається, як змінювалися ці погляди, поступово наповнюючись новим змістом, до яких ідей щодо окресленої проблематики філософ повертався у багатьох своїх роботах.

Філософська концепція техніки на базі синтезу екзистенціалізму, філософії життя та марксизму Х. Ортега. Його раціовіталізм як інтеграція різних філософських течій кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Проблематика філософії техніки у зв’язку з буттям людини.

Основні методологічні підходи та об’єкти філософського пізнання Томаса Гоббса. Вчення про мову у філософських поглядах Т. Гоббса. Онтологічні і гносеологічні питання Т. Гоббса з позицій номіналізму. Місце людини, держави та влади у філософії Т. Гоббса.

Основні методологічні підходи Томаса Гоббса. Соціальна філософія англійського науковця, вчення про мову у його філософських поглядах. Місце людини у філософії Т. Гоббса. Місце держави та влади в поглядах Т. Гоббса. Правильне мислення на думку вченого.

Характеристика філософії туризму як різновиду соціальної філософської теорії. Визначення феноменологічної, герменевтичної, антропологічної, аксіологічної особливості філософського розуміння та інтерпретації феномену туризму, туристського простору.

Розмітка некласичних умов викладання філософії в університеті у вигляді комунікативного трикутника: викладач-предмет-студенти, де одним з ключових виступає поняття суб'єктності. Основні концептуальні проблемні поля викладання філософії в університеті.

Особливості оформлення веб-ресурсів, які містять навчальний філософський контент. Визначення особливостей оформлення веб-ресурсів, які було б доцільно вживати для створення навчально-методичних електронних матеріалів з вивчення філософських дисциплін.