Результаты комплексного исследования самости в методологических рамках телеологии Аристотеля. Функции и характеристики эйдоса в качестве источника самодвижения, как блага. Аргументы в пользу полагания самости как основания субъектности индивида.

Разработка концепции самости человека, ее структура и функции в социальном бытии человека. Понимание самости в традициях западно-европейской философии. Черты этой категории в кризисном социуме, ее проявления в различных типах самоидентификации человека.

Анализ становления системной духовной практики самотворчества в учении неоплатоника Плотина. Проведение исследования его идеи борьбы телесности против возвышения души. Описание "обращения-возвращения" как состояния переходного между жизнью и смертью.

Співвідношення основних типів самотності та статі респондентів. Виявлення і пояснення більш високого рівня почуття самотності у чоловіків у міру дорослішання. Взаємозв’язок рівня і типу самотності з віковими та тендерними характеристиками чоловіків.

Умови та фактори, що ведуть у бутті сучасної людини до втрати ідентичності, стають передумовою самотності. Оцінка змісту самотності як тотального феномену людського існування в основних його формах і вираження цих форм у практиці українського мовлення.

Зміст самотності як тотального феномену людського існування в основних його формах і вираження цих форм у практиці українського мовлення. Дослідження особливостей осмислення феномену самотності представниками української духовно-культурної традиції.

Знайомство з основними закономірностями рефлексії самотності людини в філософії, характеристика евристичного та інструментального потенціалу. Аналіз проблем визначення типології форм самотності. Розгляд особливостей релігійних ментальних установок.

Соціально-філософські аспекти сучасних проявів феномену самотності. Необхідність вивчення особливостей інформаційного простору, його поширення і впливу на умови індивідуальної та соціальної комунікації людей. специфіка феномену "самотності у мережі".

Анализ культурно-исторических представлений о феномене самоубийства в религиозных традициях разных времен, народов и в философском смысле. Причины и истоки явления самоубийства. Изучение отношения к самоубийству (суициду) христианских конфессий, ислама.

Исследование категоризации причинно-следственной связи в философской системе санкхье и ее развитие. Доказательство высшей причины бытия – пракрити – с учетом ее качественных характеристик. Воззрения адептов санкхьи касательно непроявленного принципа мира.

Жизнеописание крупнейшего французского писателя и философа XX века Ж.П. Сартра. Анализ философских взглядов Ж.П. Сартра как крупнейшего экзистенциалиста, его отношение к марксизму как к философской теории. Критика работ Сартра и его вклад в философию.

В статье исследуются причины сложности философского языка Гегеля. Делается вывод, что они носят не столько индивидуально-психологический, сколько объективный характер – и связаны с устройством знания, полученного в рамках различных научных дисциплин.

Категориальный диалектический анализ семантики понятий "сверхдетерминация" и "гетероглоссия" в контексте американского постситуационизма. Установление отношений между понятиями в специально выбранной политфилософской триаде Бея - Блэка - Зерзана.

Внебытие в теории предметов Алексиуса Майнонга. Причины непопулярности категории внебытия у сегодняшних последователей Майнонга. Анализ аргументов современных интерпретаторов данного понятия. Внебытие как сверхонтология с интерпретации Дэйла Жакетта.

Выражения идеи сверхчеловека в человеческом мышлении в разные исторические периоды. Анализ концепции Ницше. Невозможность эволюции масс. Пример образов "Пилата" и "Иуды" как типов, препятствующих внутреннему развитию человека. Легенда о Моисее в Талмуде.

Воздействие философии Просвещения на развитие интеллектуальной культуры Беларуси XVIII-XIX веков. Многомерный характер проникновения Просвещения. Культурные артефакты, манеры и стиль поведения, социальные идеалы и стереотипы. Вброс идей в реальность.

Исследование и характеристика воздействия философии Просвещения на развитие интеллектуальной культуры Беларуси XVIII–XIX веков. Рассмотрение и анализ особенностей истории белорусской мысли, которая связана с возникновением профессиональной философии.

Описание и специфика социально-исторических и духовных предпосылок экзистенциализма, его понятие и основные направления. Характеристика, значение и отличительные черты философии К. Ясперса, рассмотрение сущности и смысла бытия в трудах М. Хайдеггера.

Анализ русского марксизма в работах видного отечественного мыслителя Владимира Дмитриевича Жукоцкого (1954-2006 гг.). Обоснование и анализ дуальности концептуальных построений философа: религия и философия, культура и политика, православие и советизм.

Показано, що Гайдеґґер як екзистенціальний мислитель шукав природу буття не тільки виходячи з горизонту часу ("Буття та час"), але і з горизонту інших подій (мислення, Ніщо, божественності та ін.). Мислення та його виявлення як у бутті, так і у Ніщо.

Розуміння Свідомості як основи нашого існування та її ставлення до Ніщо, порожнечі та відсутності сенсу. Вплив понять на досвід світу та розуміння себе та свого життя. Ключові ідеї Гайдеґґера та їх значущість для розуміння суб'єктивності та буття людини.

З'ясування природи людської свідомості, визначення місця і ролі людини в світі, особливостей її взаємовідносин з навколишньою дійсністю. Вивчення сутності свідомості, її зв'язку з буттям. Характеристика ступенів і основних форм формування самосвідомості.

Ознаки суспільного ідеалу України. Аналіз проблеми ґенезу державності та соціально—правової держави. Фактори впливу на формування свідомості студентської молоді в Україні для формування суспільного ідеалу. Специфіка цивілізації як буттєвого світу людини.

Обґрунтування гіпотези подібності коливань речовини Всесвіту і процесів публічної організації соціуму. Дослідження поєднання наявних теорій, які пояснюють факт виникнення й функціонування свідомості людини, з наявними системами публічного управління.

Розгляд особливостей процесу отримання і накопичення філософського знання про свідомість. Знайомство з процесуально-динамічним аспектом філософського пізнання феномену "свідомість". Характеристика філософських теорій С. Пріста та М. К. Мамардашвілі.

Досліджується проблематика розуміння феномену свідомості людини. Зроблена спроба уточнити сучасне розуміння феномену свідомість крізь призму пост капіталістичного суспільного буття на основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців.

Свідомість як категорія філософії. Онтологічний статус свідомості, її суттєві ознаки. Особливий тип людської поведінки як її найперша ознака. Філософський аналіз свідомості як розкриття її буттєвих коренів, найважливіших ознак, властивостей та функцій.

Питання співвідношення матерії зі свідомістю, як одне з найважливіших питань в історії філософії. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Концепція індивідуального несвідомого Зігмунда Фрейда.

Проблема онтологічного статусу свідомості. Проблема походження свідомості. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова. Структура та функції свідомості. Особливість філософського аналізу свідомості. Концепція єдиного інформаційного поля.

Проблема свідомості як одна з основних проблем філософської думки з самого початку її виникнення, визначення її сутності та головного змісту. Суперечності механістичного і діалектичного матеріалізму. Предметно-практичні засади виникнення свідомості.