Вивчення коренів давньоруського іконопису. Онтологічне розуміння символізму ікон. Релігійний простір у візантійському живописі. Оцінка значення церковного мистецтва на Русі. Символ, символізм і канонічність ікони. Присутність Святого Духа в картині.

Характеристика буття як філософської категорії та інтерпретація його сутності. Уявлення про ідеологію життя і свободи. Зміни розуміння проблеми буття в історії філософії. Поняття "субстанція". Співвідношення категорій "буття", "субстанція" та "матерія".

Характеристика філософського метода Сократа, розуміння ним іронії, маєвтики, діалектики. Полеміка між реалістами, номіналістами та її роль для подальшої історії середньовічної філософії. Сутність та основні течії протестантизму: лютеранство, кальвінізм.

Аналіз семіотичності природи люблячого і улюбленої особистості з філософсько-культуроогічної точки зору. Суб'єкт любові як стихійний семіотик і герменев, основним завданням якого є знаходження і тлумачення "знаків любові". Символічність предмету кохання.

Розгляд проблеми впливу теорії деконструктивізму на теологію та біблеїстику ХХ ст. Систематизація поглядів Ж.Дерріда та визначення основних стратегій використання богослов’ям ідей постструктуралізму. Теологічна оцінка тезису про "смерть метафізики".

Роль філософії у працях Вернадського та його філософія біосфери, а також ставлення до різних напрямів і шкіл філософії. Неоднозначне ставлення вченого до позитивізму. Різка критика позитивістського розуміння співвідношення приватних наук і філософії.

Дослідження вихідних ідей Штучного життя, основні цілі та дослідження у цьому напрямку. Виявлення особливостей міждисциплінарного напряму "Штучне життя", оцінка нових викликів та ризиків. Думка експертів та світової громадськості відносно цього питання.

Розгляд особливостей соціокультурного та особистісного контексту упровадження мережних освітніх технологій та мережної парадигми управління в освіті. Загальна характеристика головних філософських аспектів аналізу мережної парадигми управління освітою.

Присутність ризику в сучасному суспільстві. Значення методів самопізнання та самореалізації особистості в соціумі в процесі подолання екзистенційного ризику. Основи філософського підходу до теорії безпеки особистості. Зміст поняття "безпека", її об'єкти.

Виховання у військовослужбовців поважного ставлення до історичних і військових традицій свого народу. Підвищення морально-психологічного стану військ. Вплив військових традицій та ритуалів на згуртованість колективів, боєздатність підрозділів та частин.

Характеристика філософських аспектів моди, викладених у роботі В. Зомбарта "Народне господарство і мода". Дослідження процесу впливу збільшення споживання на формування модних тенденцій. Аналіз обґрунтування економічних детермінант генезису моди.

Перспективи розвитку Інтернету в якості кібернетичного простору. Можливості прогнозування і моделювання розвитку сучасної Інтернет-спільноти. Кібернетичні ідеї В.М. Глушкова з наділення автоматизованих систем знаряддями соціального прогнозування.

Методологічні аспекти модернізму як соціокультурного феномену. Соціально-філософські рефлексії модернізму на основі досліджень вітчизняних мислителів. Напрями критичного осмислення філософських постулатів в сучасній українській філософській думці.

Аналіз специфіки та особливостей пізнання соціальних процесів. Обґрунтування необхідності зваженого та коректного використання гуманітарного знання в коригуванні соціальних процесів сучасності. Значення та структура герменевтичної інтерпретації.

Культура як специфічна сфера людської діяльності, її будова, функціонування, соціальні функції. Філософія культури та її значення у процесі усвідомлення сутності і значення культури. Феномен співчуття як аспект культури та етичних учень світових релігій.

Зміст та філософське осмислення сутності дефініції якості освіти у межах сучасних наукових досліджень. Завдання і сенс якості в умовах інноваційного характеру суспільного розвитку. Особливості умов формування й реалізації якості освіти та її прояву.

Дослідження проблеми розуміння та інтерпретації, що пов’язана із теорією комунікації та з філософською наукою. Філософське осмислення даних категорій від ХІХ ст. до періоду постмодернізму. Погляди мислителів - представників філософської герменевтики.

Визначення ролі спілкування як системи міжособистісної взаємодії. Дослідження сутності та філософських витоків ненасильницького спілкування. Аналіз й обґрунтування необхідності застосування на практиці концепції ненасильницького спілкування М. Розенберга.

Біографія Платона, його життя та політична діяльність. Три періоди творчості та вплив на неї піфагорійської філософії. Створення нового поняття душі. Основне питання філософії на думку Платона. Ідея краси й добра, державній устрій у розумінні філософа.

Існування в олігархічній державі поділу на правлячий клас і бідних, які роблять можливим безтурботне існування правлячого класу. Різноманіття поглядів Платона стосовно всіх сфер людського буття. Визначальність діалектичного методу в античному пізнанні.

Історія виникнення і напрямки філософії Індії та Китаю. Релігійні течії Індії: Упанішад, Санкх'я, Йога, Міманса і Веданта, Вайшешика і Ньяя, буддизм, джайнізм, Локаята-Чарвака. Філософські вчення Стародавнього Китаю: конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм.

Рецепція філософських демократичних ідей у творчості Шевченка. Витворення Кобзарем власної філософської системи, яка синтезувала традиції Руси-України, європейської філософії, власний світогляд. Усвідомлення феномену України як екзистенційного стану бутя.

Короткі відомості про життєвий шлях та діяльність німецького філософа Фрідріха Вільгельма Йосифа Шелінга. Ірраціоналістично-суб’єктивістська філософія "Одкровення". Значний вплив філософії Шелінга на формування російської національної інтелігенції.

Необхідність обґрунтування нових критеріїв і смислів професіоналізації педагога. Результативність розвитку післядипломної освіти. Філософія як об’єктивний духовний фундамент, скріплений атрибутивно властивими їй світоглядною й методологічною функціями.

Фемінізм як ідея домінування жіночої статі над чоловічим. Його види: соціалістичний, марксистський, радикальний, екзистенціальний, постмодерний. Теоретичні підходи до аналізу "жіночої проблеми". Головне значення феміністських філософських концепцій.

Погляди студентів на розуміння ними суті філософії та релігії. Перші кроки в напрямку від атеїстичного до діалектичного, плюралістичного світогляду. Місце віри в духовному житті людини, у тому числі студентської молоді. Процес зміни світогляду студентів.

Філософська думка Київської Русі як ідейний фундамент філософської традиції української філософії. Поширення грецьких творів з Візантії після хрещення Русі в 988 році. Затвердження нової офіційної релігії. Боротьба проти руйнівних сил людського буття.

Основна мета VІІ давньоруських історико-філософських читань: публічне представлення філософського знання в Україні та його активніша популяризація. Аналіз підходів до написання історії філософії. Хиби радянського історико-філософського шевченкознавства.

Життєвий і творчий шлях німецького мислителя, класика екзистенціальної філософії Мартіна Хайдеггера. Особливість гайдеггерівської філософської думки щодо відношення людини до буття та природи істини у її співвідношенні з людською суб'єктивністю.

Вплив соціального середовища на формування Шевченка. Світоглядно-методологічні засади філософії Шевченка. Гуманістична сутність світогляду Шевченка. Чинники, які впливали на релігійність Шевченка. Архаїчні погляди. Скептицизм по відношенню до обрядовості.