Знакомство с причинами современного социально-экономического и духовного кризиса. Знать и исполнять замысел природы как это жизненная необходимость. Общая характеристика механизма духовного развития человека. Сущность понятия "человеческое общество".

Первая научная революция, связанная с переходом от индустриальной к постиндустриальной фазе развития цивилизации. Методологическая революция, которую можно назвать нелинейной, ее суть. Изменение отношения к опыту и технологиям, которое произошло в XVII в.

Исследование вопросов самоорганизации современного информационного социального пространства посредством сети. Сеть как социальная децентрализованная структурно-функциональная модель общества, в которую включен каждый социокультурный субъект отношений.

Застосування творчого потенціалу мислення як особливої ціннісної ідеї в пізнанні соціальних процесів. Синергетичне мислення, для якого властивий чинник самоорганізації та внутрішньої структурованості когнітивного процесу. Основи сучасної картини світу.

Філософсько-методологічне обґрунтування механізму самоорганізації історичного процесу. Визначення і характеристика методологічного та світоглядного значення цієї концепції. Дослідження генезису ідеї самоорганізації історичного процесу в філософії.

Визначення духовно-філософських еквівалентів цілісності поняття "самість". Стратегічні духовні, філософські, психологічні, соціальні процеси, що передують стратегії самоорганізації. Конструктивний потенціал духовних буддистських та християнських практик.

Генезис та засади теорії самоорганізації. Риси нового типу мислення, що проявляються при вивченні систем. Можливості трансдисциплінарного підходу при дослідженні самоорганізації складних систем. Механізм самоорганізації системи "соціум-індивід".

Описано орієнтованість сучасної системи освіти на активність особистості, самостійність у виборі тематики і часу засвоєння інформації. Відзначено, що перехід до нової парадигми освіти з домінантою самоосвіти збігається з індивідуальними потребами людей.

Роль самоосвіти в передачі історичного досвіду, що становить важливішу умову щодо розвитку людського суспільства, а також ролі у засвоєнні знань, навичок, звичаїв, норм поведінки, ідеалів, що вплинуло на адаптацію людини до умов навколишнього середовища.

Самоосвіта як форма задоволення пізнавальних потреб, розвитку інтелектуальних, вольових, емоційних ознак особистості. Вплив процесів суспільно-політичної трансформації життя країни на формування та розвиток самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.

Аналіз проблеми самовизначення особистості в сучасних умовах, усвідомлення свого місця в житті і ролі самоосвіти в цьому процесі. Дослідження взаємозв'язку самоосвіти особистості із самовизначенням людини. Оцінка готовності до особистого самовизначення.

Типологизация парадигм понимания откровения кардиналом Э. Даллесом, которые могут быть рассмотрены как модели. Обоснование целесообразности различения акцентов в подходах к концепциям Откровения со стороны философской теологии и философии религии.

Становление философской практики самопознания в античности. Взаимосвязь философского и христианского осмысления самопознания. Утверждение приоритетности познания души перед познанием мира и понимание самопознания как гносеологического самоограничения.

Использование сократовского вопроса о самопознании в качестве критерия классификации философских учений. Характеристика практического, теоретического и прикладного мышления по вопросам понимания смысла и назначения философии, путей достижения истины.

Социально-философское исследование феномена социальной эксклюзии. Особенности преодоления ее последствий в пожилом возрасте. Содержание самореализации пожилых людей в рамках непрерывного образования как способа преодоления изоляции в современном обществе.

Компоненти стратегії самореалізації жінки в авторитарно-патріархальному суспільстві. Підтримання домашнього затишку і відвідування церкви в якості відпочинку й отримання моральних настанов. Реалізація сценарію Музи-Творця - жінки, яка здатна надихати.

Визначення релігії як першої форми самореалізації особи. Розгляд порівняння індуїзму і християнства в релігійно-філософському плані. Аналіз специфіки духовної практики, яка грає головну роль у вдосконаленні людської особистості в релігійній сфері.

Огляд різних форм прояву самореалізації особистості в постіндустріальному суспільстві. Зміст поняття "стратегія самореалізації", характер цього процесу. Взаємозв’зок самореалізації сучасної особистості із ресурсними можливостями освітнього простору.

Розгляд різноманітних форм прояву самореалізації особистості в постіндустріальному суспільстві. Аналіз сутності змісту поняття "стратегія самореалізації", підкреслення усвідомленого характеру цього процесу. Огляд ресурсних можливостей освітнього простору.

Спроба узагальнення різних напрямків дослідження феномену самореалізації особистості. Паліваріативність інтерпретації поняття самореалізація особистості в сфері гуманітарного знання. Дослідження самореалізації особистості в межах філософського знання.

Дослідження механізмів самостановлення людини. Аналіз шляхів саморозгортання її внутрішнього світу в процесі міжособистої взаємодії. Характеристика феномену морального самоусвідомлення, в якому відображається відношення людини до обставин та діяльності.

Изучение понятий идентичности и самоидентичности индивида, рассматриваемых через призму эпистемологии наблюдателя, предложенной австрийско-американским математиком Х. фон Ферстером. Анализ кибернетического направления радикального конструктивизма.

Дослідження самосвідомості у якості засадничого принципу філософських систем Декарта, Ляйбніца, Канта. З’ясування співвідношення класичної та некласичної моделей самосвідомості та рефлексії. Доведення залежності самосвідомості від мовного оформлення.

Саморазвитие как осознанное управление самой личностью, процессом личностного роста. Основные жизненные принципы Александра Македонского. Пирамида потребностей Маслоу. Труды известных учёных о пагубности питания. Восстановление энергопотоков тела.

Рассмотрение вопросов о сознании и самосознании в истории европейской философии и русской литературе. Ознакомление с сущностью цивилизованности как отличительным признаком развития индивида. Определение понятия творческой индивидуальности человека.

Границы личности, тела человека и его духовного мира. Формирование мировоззрения и характера. Структура самосознания: убеждения, самооценка, самоконтроль. Рефлексия как критическое переосмысление собственной личности. Идея обладания сущностью личности.

Рассмотрение специфики самосознания человека. Особенности формирования духовности общественных отношений. Определённость образа жизни человека, физический уход за своим телом и поддержание здоровья. Исполнение индивидом социальных ролей, выбор знакомств.

Изучение форм рефлексивного самосознания субъекта, в связи с проблемами границ, свободы и развития его сознания. Взаимодействие рефлектирующих субъектов с психическими основаниями. Анализ природы социальной самоопределенности самосознающего индивида.

Історична та раціональна реконструкції здійснення соціальної самоідентичності у демократичних містах—республіках доби Відродження з метою кращого розуміння сучасних засад здобуття соціальної ідентичності — зокрема на прикладі європейського суспільства.

Предмет, структура и функции философии. Мировоззрение и его виды, философское учение индуизма и даосизма. Основы философии Сократа, Платона и Аристотеля. Рационализм эпохи Нового времени и эпохи Просвещения. Позитивизм и основные этапы его развития.