Дослідження феномену гри у роботах філософів різних часів. Роль та місце людини у соціальному просторі. Тенденції змін у розумінні гри. Проникнення ігрових елементів до площини різних сфер. Виокремлення категорії гри в історико-філософській ретроспекції.

Дослідження і осмислення естетичного феномену гри, тісно пов’язаного з мистецтвом у філософських та культурологічних концепціях першої половини ХХ століття на прикладі теорій представників німецької філософії Й. Хейзінга, Х. Ортеги-і-Гассета та Г. Гессе.

Аналіз феномену громадської думки у розрізі філософсько-соціологічної підходу. Знайомство з особливостями визначення головних структурних складових громадської думки як соціального явища та інституту. Розгляд процесів демократизації суспільства.

Система паралелей між культурно-філософською концепцією діалогізму та діалогічною природою джазу. Спроба співвіднести основні теорії діалогічної філософії (М. Бубера, М. Бахтіна) із феноменом джазової імпровізації. Діалогічність мистецтва джазу.

Вивчення визначальної для духовно-інтелектуального контексту України ХХ-ХХІ віків феноменальної особистості митрополита Василя Липківського. Окреслення зв'язку Липківського універсуму з вітчизняною минувшиною, сьогоденням, а також майбуттям країни.

Изучение проблем соотношения духовности и рациональности, составляющих сущность внутреннего мира человека, анализ форм и вариантов их взаимосвязи. Трансформация человеческих потребностей и интересов, целесообразность в действиях и взаимоотношениях.

Теоретичне осмислення сутнісного змісту феномену духовності. Характеристика досліджень античних, німецьких та російських філософів. Поняття душі та її вивчення Кантом. Сутність концепцій екзистенціалізму, персоналізму, філософської антропології.

Підходи та методи у сучасних методологічних дослідженнях культури, які потребують систематизації та узагальнення. Ключові аспекти існування культури, її історичний розвиток та ціннісні орієнтири. Трансформація філософії — від неї до культурософії.

Есхатологічне світоставлення глибоко укорінене в специфіці людського буття як незмінний супутник глибоких історичних трансформацій. Загальна характеристика міфологічно-релігійних комплексів, які містять есхатологічні ідеї, знайомство з особливостями.

Концепция жертвенности в фундаментальной антропологии французского философа Рене Жирара. Анализ аспектов интеллектуальной эволюции мыслителя. Развитие ранних идей мыслителя о социальном значении жертвы в книге "Я вижу Сатану, падающего, как молния".

Интерпретация феномена жизни в медицинской этике с опорой на исходные смыслы опыта понимания жизни, закрепленные в древнегреческом языке (zoe и bios) и коррелятивные им хайдеггеровские различения двух родов феноменов - онтологического и онтического.

Методологический анализ понимания сущности "живого" в биологическом и философском аспекте. Анализ грани "живое"-"неживое". Исследование методологического подхода, характерного для биологического познания в форме аргумент (точка зрения) - контраргумент.

Анализ понимания сущности "живое" и "неживое" в биологическом и философском аспекте. Методологический подход, характерный для биологического познания в форме аргумент-контраргумент. Аргумент и контраргумент как правильность и логическое возражение.

Феномен жуткого в психоанализе и экзистенциализме. Роль, место смерти во фрейдовском анализе жуткого. Понимание человека как существа, выброшенного в безразличный к нему мир, в котором лишь в бездомности экзистенциального страха он приходит к самому себе.

Причини відокремлення церкви від політичних структур та суспільного життя. Характеристика механізму та сутності метаморфоз в ставленні до віри на Заході. Аналіз соціологічних маркерів секулярної доби філософами Ч. Тейлором, М. Кінгом та Д. Макклюром.

Анализ концепции дара французского феноменолога Жана-Люка Мариона. Описание понятия "одаряемый" в контексте его возникновения. Характеристики "принимающего" субъекта в работах французских философов. Основные постулаты событийной герменевтики К. Романо.

Существование классических идеологий (консерватизм, либерализм, социализм, национализм) в мире и их взаимодействие с общественными движениями и их идеями в контексте кризиса символического. Необходимость изменений в пространстве дискурса идеологий.

Мораль как предмет философского анализа. Моральное измерение личности и общества. Категории нравственных представлений человека. Единство свободы воли и всеобщности. Проблемы критериев добра и зла, смысла жизни и назначения человека, справедливости.

Определение критериев истинности информации в рамках соотношения ее видов. Создание теоретической конструкции, рассматривающей семантическое разнообразие информации и разнообразие ее видов как достаточное условие развития систем и управления в социуме.

Анализ феномена истины в докритической и критической философии И. Канта. Категории, применяемые Кантом в докритический и критический периоды своей философии для определения сущности феномена истины. Специфика феномена истины в кантианской философии.

Специфіка інтерпретації ідентичності в соціально-філософських та психологічних парадигмах. Взаємозв'язок ідентичності й самосвідомості в європейській філософській традиції. Особливості ідентичності у різні історичні епохи та її головні тенденції.

Становлення теорії ідентичності, ознаки концептуальної відповіді епохи "оголення коренів". Субстанційність самосвідомості в персоналізмі. Роль техніки самосвідомості для становлення особистості та справжності її існування. Світоглядні основи ідентичності.

Феномен інтелектуальної спільноти у якості методологічної основи культурно-онтологічних та типологічних досліджень у межах філософії культури. Підхід Р Коллінза у дослідженні інтелектуальних спільнот сучасному постнекласичному стану наукового знання.

Семантико-етимологічний аналіз текстів античних авторів, з цілю визначити терміни, що репрезентують феномен інтуїтивного пізнання. Дослідження процесу еволюції поняття "інтуїція", а також термінів, що його виражають; уявлення про інтуїтивне пізнання.

Інформаційно-комунікаційні технології як сукупність інструментів і ресурсів, що формують цифрове суспільство. ІКТ у соціально-філософській ретроспективі та перспективі. Вплив інформаційних технологій на соціальні і культурні перетворення в суспільстві.

Досліджено феномен інформаційної культури в сучасному науковому дискурсі. Розкрито теоретичні підходи до її розуміння. Проаналізовано структуру інформаційної культури як поєднання інформаційної грамотності, інформаційної компетентності й етичних норм.

Розкриття теоретичних підходів до розуміння інформаційної культури. Аналіз структури інформаційної культури та визначення напряів її формування. Проблемні аспекти адаптації людини в інформаційному суспільстві. Оптимальні засоби використання інформації.

Поняття пам'яті, її основні завдання та порядок дослідження. Процес забування як головна умова здійснення людської свободи. Вирішення проблем формування та збереження історичної свідомості. Основні правила розгляду соціальних процесів, її методи.

Метою є концептуальне осмислення феномена конспіративізму, визначення його сутнісних рис, в контексті чого здійснюється характеристика конспіративізму як суспільного явища та явища суспільної свідомості. Виокремлюється соціально-етичний вимір феномена.

Формування історіософських, націоцентричних поглядів Вассияна, Донцова, Липи, Маланюка, Ребета. Онтологічні витоки концепції континуїтивності нації в історіософській рефлексії. Принципи, вироблені світовою філософською та суспільно-політичною думкою.