Реалізація справжнього мислення через виконання комп’ютером програми як можливість "сильного штучного інтелекту". Емерджентистська філософія свідомості Чалмерса та Сьорля. ЇЇ роль в поглибленні розуміння природи свідомості, її відношення до мозку.

Свідомість: визначення, структура та функціїї, її виникнення, історичний характер та суспільна природа. Пізнання, мислення, почуття й відчуття, переживання, емоції як специфікації характеристики екзистенційного людського буття, її духу або духовності.

Поняття людини - біосоціальної істоти та процес соціалізації особистості. Огляд молодіжних субкультур. Стереотипи у житті людини і суспільства. Зародження конфліктів, їх типологія. Фундаментальні права і свободи людини. Поняття демократії та інтеграції.

Зіставлення смислової семантики світла і темряви з "буттям в краху" К. Ясперса. Шляхи формування особливого типу трансцендуючої особистості. Огляд смислових формант світла і темряви в онтології трансцендування крізь призму реалій аскетичного подвигу.

Роль світла і темряви як смисломоделюючих елементів сакрального поля аскези, які окреслюють особистості варіативність сприйняття та реалізації трансцендентної дійсності. Інтерпретація символіки світла і темряви в співвіднесенні з "буттям в краху".

Соціокультурна сутність феномену глобалізації як фактору розвитку суспільства. Чинники становлення світової спільноти. Суть політики пануючих країн. Особливості змін конфігурації осей "Захід – Схід" і "Північ – Південь" під впливом консолідуючих процесів.

Ідея більш справедливого суспільства, де природні права людини на краще життя стають головними цілями людського буття. Матеріалізація ідей лібералізму в окремо взятому суспільстві. Маніпулювання масовою свідомістю на національному і міжнародному рівнях.

Загальні риси світових релігій в культурно-історичному просторі. Естетичні канони буддизму та християнства. Особливості мусульманського мистецтва. Характеристика і склад простих та складних суджень. Поняття прикладної етики, її особливості та структура.

Розкриття авторської позиції щодо епіфеномену соціальної девіталізації. Соціальна девіталізація особистості як відповідь людини на світочуттєві тенденції Нового часу, що спричинюють концентрування в соціальному просторі дискомфортних умов існування.

Соціальна трансформація Середньовіччя. Погляд на тенденції у світовідчутті, що характеризують суспільство в ХVIII-ХХ ст., які послужили основою зародження та поширення епіфеномену соціальної девіталізації. Зміна раціональних елементів у світовідчутті.

Аналіз думки В.В. Розанова про близькість його світогляду до етики благоговіння перед життям, окремі цінності якої визначаються характерними для світовідчуття і світорозуміння письменника. Суть діалогічного методу гуманітарної епістемології В. Махліна.

Світогляд як органічний вираз самосвідомості суб’єкта, його основні функції. Дослідження траєкторії формування світогляду особистості студентів закладів вищої освіти. Філософський, культурологічний, аксіологічний, етичний аспекти формування світогляду.

Передфілософські уявлення давніх слов’ян, міфологія космосу, основні культи. Вплив язичницької свідомості на формування християнського світогляду в Київській Русі, нашарування релігійних поглядів. Характеристика основних світоглядних позицій християнства.

Особливості світоглядного виховання українського громадянина-воїна. Аналіз світогляду як духовної основи громадянського становлення особистості. Значення національних й загальнолюдських цінностей у процесі формування світогляду захисника Вітчизни.

Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Відмінності між історичними типами світогляду. Взаємозв’язок знання, переконання і віри. Аналіз впливу менталітету на погляди і діяльність людини, співтовариства людей.

Розглянуті основні типи світоглядної самосвідомості, які є визначальними для мотивації і вибору людиною певного способу мотивації життєдіяльності. Оцінка формування у студентів: почуття самокритики, бажання вивчати досвід пізнання і життя попередників.

Наукова діяльність Г. Гоббса, Р. Декарта, Г.В. Лейбніца. Філософські і соціально-політичні ідеї французьких просвітителів. Основні положення світоглядної системи Жана-Жака Руссо і його внесок у формування нового образа суверенної людини і суспільства.

Аналіз духовних складових людської особистості, які є надзвичайно важливими під час вивчення причин злочинності. Обґрунтування феномена злочинності з точки зору онтологічної структури та антропологічної перспективи як простору, у якому здійснюють злочин.

Порушення проблем духовного розвитку народу та його світоглядного зростання. Аналіз наукового доробку М. Руденка в галузях філософії, космології та економії. Висвітлення ним глобалізаційних проблем, що разом становлять філософсько-світоглядну цілісність.

Сутність, основні атрибути та форми світоглядного протистояння як необхідної передумови філософського усвідомлення світоглядних чинників соціально-політичних конфліктів. Розгляд сучасного стану досліджень проблематики світоглядного протистояння.

Забезпечення гендерної рівності як запорука миру та процвітання. Виявлення причин, які зумовили повернення суспільної уваги до дискримінаційних в основі своїй патріархальних гендерних стереотипів та відродження відповідних їм соціальних стратегій.

Розгляд світоглядних складових сучасної системи освіти, що формується. Особливості освітніх систем, що мають різні підходи до формування та вибору цінностей освіти, визначення їх особливостей у контексті особистісного самовираження та самоствердження.

Аналіз витоків формування сучасної есхатологічної свідомості як фактора, що впливає на визначення історичної перспективи людської цивілізації. Рух від несвідомих архетипічних підвалин до фіксації есхатологічних ідей у сучасної суспільної свідомості.

Дослідження засад волонтерства в Україні: безприбутковість, відкритість, духовність та гуманізм, прозорість, безпечність та співпраця з державними структурами та військовими. Взаємодія громади та держави, яка сприяє забезпеченню допомоги постраждалим.

Вивчення та характеристика результатів історичного розгляду світоглядних пріоритетів і протиріч польського і українського народу в контексті непростих взаємини за умов геополітичного сусідства. Визначення ролі й необхідності філософського аналізу.

Критичний аналіз сучасних наукових підходів до вивчення світоглядних настанов казки. Необхідність доповнення існуючих досліджень за допомогою методу філософської герменевтики. Бінарні опозиції добро—зло, життя—смерть, буття—небуття, реальне—ірреальне.

Осмислення поняття "вітогляд" як соціально-філософської категорії. Аналіз типології світогляду і проблем існування наукового світогляду особи як окремого типу. Дослідження співвідношення індивідуального світовідчуття і масових установок орієнтації особи.

Орієнтація особи в природно-соціальному оточенні. Смисл і перспективи людини в життєвому світі. Мінливість, рухливість, змінюваність світогляду особи. Світоглядна орієнтація на "агресивне соціальне порівняння", сильну особу і "соціальне самобудування".

Аналіз світоглядних орієнтацій особистості в умовах трансформації пострадянського суспільства, зв'язок між поглядами пострадянської людини та постмодерністським світобаченням. Оптимізація світоглядних орієнтацій особи в умовах українських реалій.

Виявлення особливостей та закономірностей генезису знань про ідеологію. Визначення гносеологічно-епістемологічних критеріїв оперування ідеологічною проблематикою. Аналіз гносеологічного потенціалу філософії в контексті пізнання ідеологічної дійсності.