Комплексный анализ философских и общественно-педагогических взглядов Ж.-Ж. Руссо. Рассматриваются философское учение о государстве и обществе, теория естественного воспитания и концепция патриотического воспитания великого французского просветителя.

Понимание Ньютоном происхождения исторической имагологии. С его точки зрения, языческие религии, мифы и поэтические произведения, связанные с ними, явились основой зарождения в античном мире исторической имагологии как практики образа "чужого народа".

Особенности архаического сознания древних обитателей центрально-азиатских степей как одни из важнейших предпосылок складывания последующей самобытной монгольской цивилизации. Трансформация комплекса мифологических черт раннего сознания монголов.

Рассмотрение опытов интерпретации и критики кантовского учения о познании со стороны неосхоластических мыслителей. Искушение скептицизмом Ч. Бальдинотти, поиск топоса внутри традиции Г. Сансеверино. В поисках границ компромисса Ж. Бальмес и Й. Клейтген.

Обзор элементов мироздания. Пифагоровы концепции о переселении души после смерти в иное тело и учение о четырех первоосновах мироздания. Их отражение в индийских философских школах. Связь с Золотым сечением чисел Фибоначчи в биологических объектах.

Уявлення про особову гідність як одної з основ сучасної цивілізації. Поширення і уявлення про особливу роль самосвідомості. Ототожнення гідності з перевагою у житті задоволень або з ринковою ціною в маргінальному в сучасному філософському дискурсі.

Розгляд застосування структур синтезу, структур ментальної багатоманітності, пов’язуючи їх з феноменом розуміння. Герменевтика – філософський напрям, який утворився із теорії інтерпретації літературних текстів (Гадамер, Шлейєрмахер, Поль Рикьор).

Аналіз сформованих підходів свідомості в книзі Д. Чалмерса. Можливості наукового пояснення розмислу на основі фізичної теорії Р. Пенроуза. Особливість визначення прихильності людини до матеріалізму. Зміст положення про замкнутість феноменального світу.

В статье рассматривается концепция науки, построенная известным шотландским философом и ученым У. Хьюэллом, который по праву может считаться родоначальником философии науки. Рассмотрение автором представлений Хьюэлла о структуре и развитии науки.

Определение сущности понятий "довод" и "аргумент". Рассмотрение многообразных способов убеждения аудитории с помощью речевого воздействия. Основные характерные черты аргументации. Принцип достаточного основания. Абсолютное и сравнительное обоснование.

Спектр загроз і тенденції розвитку світового співтовариства. Глобальні ризики, які стоять перед людством у доступному для огляду майбутньому, а також тенденції, які можуть посилити їх або змінити співвідношення між ними. Ескалація збройних конфліктів.

Визначення та опис архетипу сакральної України, аналіз його впливу на історичне минуле українського етносу та процеси, що відбуваються сьогодні в ментальній сфері нашого суспільства. Формування раціонального відповідника ідеї цивілізаційної України.

Застосування українознавчих інтегральних методів дослідження сучасного гуманітарного простору та зразків, які належать до історіографії змісту українознавства і мають генетичний зв’язок з сучасністю. Інституційні засади дослідження наукових парадигм.

Ознайомлення з історією і процесом зміни типу філософствування. Характеристика діяльності Івана Рижського, Іоанна Баптиста Шада, Івана Скворцова. Вивчення та характеристика поглядів Новицького на предмет, завдання та поступальність розвитку філософії.

Аналіз сучасної української та західноєвропейської економічної ментальності. Співвідношення індивідуалізму та колективізму на різних етапах історичного розвитку країни. Чинники, що формують особливості способу мислення, поведінки, умінні робити вибір.

Вивчення економічної ментальності як видової складової ментального феномену. Особливості духовності і світосприйняття певного народу. Соціально-філософських методи співвідношення принципів індивідуалізму та колективізму в економічній ментальності.

Аналіз статусу жінки на перехресті православної картини світу й української національної традиції. Вплив православної етики на формування української національної картини світу та гендерних ідеалів суспільства Середньовіччя, Нового часу та сучасності.

Доктрина національної ідеї в соціальній філософії. Формування української ідеї на ґрунті філософії історії німецьких романтиків, в атмосфері російського духовного життя і російських політичних реалій, зі збереженням християнсько-православної домінанти.

Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.

Експлікація поняття "українська ментальність". Характеристика амбівалентних показників суттєвих рис. Можливі флуктуації національної ментальності та роль її екзистенційних складових в духовній трансформації суспільства. Сутність національної ідеї.

Аналітичне дослідження найсучасніших дослідів з різноманітних напрямків й шкіл філософії, семіотики, природознавства, культурології, їх зв'язок з теорією ментальності. Відтворення особливостей української ментальності у творчості Сковороди, Шевченка.

Аналіз наукової інтелігенції як головного агента створення нових форм постіндустріальної соціальної структури на шляху до інформаційного суспільства. Особливості формування цього прошарку в Україні в період переходу до демократичного суспільства.

Філософське осмислення процесу формування та функціонування української національної ідентичності та компаративний аналіз української національної ідентичності в трьох виділених націоналістичних дискурсах (романтичному, модерному та націоналістичному).

Ключові елементи української національної резистенції. Чинники збереження національної ідентичності: національна пам'ять, креативна творчість та соціальні естафети. Креативно-творчий аспект ідентичності. Обрядово-ритуальний аспект національного буття.

"Філософія серця" Григорія Сковороди. Філософія П. Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Шевченка, Франка, М.Грушевського.

Значення платонівського мотиву у становленні філософії Київської Русі. Представлення гуманістичного напрямку розвитку філософії України мислителями-просвітниками Острозької та Києво-Могилянської академії. Дуалізм і пантеїзм української філософії XVIII ст.

Становлення філософії Київської Русі. Творчість митрополита київського Климента Смолятича. Філософія Києво-Могилянської академії. Розвиток соціально-філософської думки ХІV–ХVІ ст., її видатні представники: Франко, Шевченко, Драгоманов, Юркевич.

Ознайомлення з методами розв’язання проблем національної філософії. Дослідження та характеристика міркувань В. Горського про філософію, як самосвідомість культури. Розгляд гранично раціоналізованого і логізованого теоретичного філософського дискурсу.

Поняття та оцінка необхідності формування та розвитку філософської культури нації. Особливості даного процесу в Україні, видатні мислителі різних часів і аналіз їх наукових досягнень. Специфічні риси та напрямки української філософії, її сучасний стан.

Філософія України як органічна частина всесвітньої філософії. Загальний огляд філософської думки в духовній культурі Київської Русі. Особливості філософії українського Відродження та Просвітництва. Українська філософія XIX - початку XX століття.