Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).

Історія української філософії. Виникнення та розвиток філософської думки в Україні. "Слово о полку Ігоревім" як пам'ятка літератури Київської Русі, джерело філософської культури. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія Г.С. Сковороди.

Історичні умови розвитку філософії. Українські книжники. Український гуманізм та Острожська академія. Філософи Києво-Могилянської академії. Юрій Дрогобич – учень Миколи Коперніка. Григорій Сковорода – філософське вчення та літературна діяльність.

Формування української ідеї наприкінці XIX — на початку XX ст. М.Драгоманов. Національна філософія України та Іван Франко біля її витоків. Інтегральний націоналізм Дмитра Донцова. В’ячеслав Лепинський та його внесок в українську філософію.

Формування української ідеї. Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський. Позитивістська орієнтація. Національність – важливий будівельний матеріал людства. Пробудження національного самовизначення. Інтегральний націоналізм. Дмитро Донців.

Особливість специфіки традицій в цілому. Репрезентативні відносини звичаю філософського осмислення української національної ідеї. Родові риси світосприйняття як основних думок теоретичної свідомості відродження. Аналіз роздвоєності всіх рівнів розмислу.

Дослідження філософії Ніцше в циклі історії "Парасочка". Розгляд питань про діонісію і сенс людського життя. Встановлено, що розуміння Дієніча близьке до пантеїзму. В статті виявлено особливості пантеїстичного та гедоністичного бачення письменника світу.

Характерна риса Просвітництва це прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності та інших принципів. Філософія французького та німецького Просвітництва. Боротьба проти просвітництва.

Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.

Суттєві риси філософії ХХ ст та основні її напрями. Екзистенціально-романтична філософія. Культурно-філосовський підйом 20-х років ("розстрілене відродження"). Філософія українських шестидесятників ("друге відродження"). Мислителі української діаспори.

Волюнтаризм як напрямок філософської думки. А. Шопенгауер. Коротка біографічна довідка. Джерела філософії Шопенгауера. Визначення волі. Основні філософські погляди. Світова Воля – головна рушійна сила всього існуючого. Шопенгауер – філософ світової скорбо

Історія виникнення ідеї про пріоритет волі в житті людської особи. Особливості визначення сутності та змісту волі у волюнтаристській теорії. Філософсько-антропологічна позиція А. Шопенгауера. Трактування філософії песимізму в ідеях Шопенгауера.

Системний аналіз історичного взаємозв’язку становлення російської філософії і конституювання національної самоідентичності. Зміна уявлень про "Святу Русь" від клерикалізму до провіденційного секуляризму. Вчення представників генетичного соціалізму.

Поняття світогляду: філософія як світогляд. Походження філософії, історичні типи, її національна своєрідність. Предмет філософії та її функції. Суттєва функція філософії та особливість філософської проблеми. Місце і роль філософії в світовій культурі.

Призначення філософії з точки зору Платона, Сократа, Аристотеля, Піфагора, Епікура та Сенеки. Раціоналістичний та емпіричний напрямки філософського вчення. Місце філософії в духовній культурі суспільства. Обґрунтування відношення між духом і буттям.

Особливості філософських заній. Потреби духу в філософії. Загальні і відмінні риси у філософській науці і релігійного навчання. Аналіз співвідношення філософії та ідеології. Відмітні риси філософського вчення та ідеології.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Виникнення, cenyысть та предмет філософії, його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського.

Філософія одна з найдавніших наук, її предмет та функції. Історичні типи світогляду. Історія розвитку філософської думки. Гносеоцентризм філософії Нового часу. Зміна парадигми філософського мислення. Сучасна зарубіжна філософія. Філософія суспільства.

Зі стихійного філософствування, тобто умоглядних помислів про вищі смисли і цінності життя, народилася, розвинулася філософія як унікальна форма культури і суспільної свідомості. Перше вживання терміна філософія приписують Піфагору (VI ст. до н.е.).

Світогляд як сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, своє місце у світі, своє життєве призначення, аналіз видів. Розгляд завдань філософії: створення єдиної картини світу, розробка загальної методології пізнання.

Загальна характеристика Філософії нового часу. Сутність філософського світогляду К. Маркса. Проблема сутності відчуження людини. Філософська категорія буття. Простір і час як атрибут матерії. Протиріччя буття і пізнання. Єдність і боротьба протилежностей.

Філософія як специфічна навчальна дисципліна, її співвідношення з іншими духовними явищами (формами суспільної свідомості). Смисл терміну "філософія" та її вихідні положення. Критичність як найважливіша риса філософії. Філософського осмислення світу.

Філософія це не конкретна наука, не сума наукових знань, але наука, поряд із повсякденним знанням, народним і професійним мистецтвом, усіма видами правового, політичного, морального й іншого досвіду та знань є джерелом усієї філософської проблематики.

Фiлософiя та її мiсце в духовнiй культурi людства, основи фiлософського аналiзу суспiльства та пiзнання свiту людиною. Сутнiсть людини як основа гуманiстичного фiлософствування, поняття про буття то надприроднє. Суспiльна свiдомiсть, світогляд та Бог.

Проблема людини як унікального творіння. Дослідження сутності людини в історії філософії. Філософія про походження людини і природи. Цінності людського існування. Духовність як міра людяності. Передумови переходу від тваринної істоти до істоти культурної.

Характеристика зв'язку психології з філософською антропологією. Дослідження кризи багатьох класичних уявлень про людину і пов’язане з цим виникнення філософської антропології. Аналіз "суб’єктивного" та "об’єктивного" знання у теоріях пізнання.

Розгляд історії виникнення, основних понять і завдань філософської антропології. Антропологічні пошуки М. Шеллера (звернення до Бога як вищої духовно-ціннісної інстанції). Філософські концепції людини, що набули свого розвитку у послідовників М. Шелера.

Твори Олеся Бердника – значуще явище у світовій художній літературі та філософській науці. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як системоутворювальний фактор для творчості цього письменника. Погляди мислителя на природу екзистенційного виміру буття.

Особливості підходу філософської антропології до вивчення природи людини. Розвиток об’єктивної методології пізнання, спроможної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства.