Аналіз питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення. Розкриття поняття "менеджменту" і його модернізація в процесі вживання в освітньому менеджменті. Набір принципів, методів, організаційних форм і методів обробки навчально-виховного управління.

Сутність марксистсько-ленінської філософії. Суспільство з погляду діалектики. Роль особистого вибору соціальної поведінки. Гармонійність взаємодії суспільства і природи. Перспективи перебудови філософії на сучасному рівні, її суспільне призначення.

Становлення релігійно-філософської думки часів Київської Русі. "Слово про Закон і благодать" Іларіона Київського та релігійно-філософська творчість Якова Мніха. "Повчання" князя Володимира Мономаха та релігійно-філософська праця Кирила Туровського.

Дослідження особливостей ринкової детермінації професійних та духовних характеристик робітничих кадрів. Визначення спільного та відмінного й вирішення проблеми спадкоємності в підготовці робітничих кадрів в командно-адміністративній та ринковій економіці.

Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.

Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.

Біографія видатного філософа вченого, релігійного і етичного реформатора, впливового політика - Піфагора. Мета та передумови створення Піфагорійського союзу, його моральні принципи і релігійно-філософське вчення. Значення, цифр та чисел для піфагорійців.

Родина та дитинство Платона. Заснування Академії, класифікація філософів на матеріалістов та ідеалістов. Його телеологічне розуміння світу, утопія про кращий державний устрій. Поділення всіх існуючих держав на тимократії, олігархії, демократії та тиранії.

Філософське вчення еллінського генія Плотіна про "Єдине". Основний напрям богословської думки, даний Орігеном, концепція про народження Сина від Отця, вчення про Святу Трійцю. Порівняння теорій Плотіна та Орігена, їх значення в історії філософії.

Поняття політики і її види. Підходи до її визначення. Публічна влада як невід'ємна її властивість. Історія становлення та розвиток політичної філософії, соціології та політології. Уявлення про громадянське суспільство. Політична свідомість і культура.

Проблема свободи з точки зору польського романтизму. Сутність принципу історизму в контексті філософування польських романтиків. Розуміння А. Міцкевичем ідеї визначної особистості. Сутність тематики народу, як складової філософських поглядів Словацького.

Вивчення світоглядної, онтологічної, гносеологічної та методологічної функцій філософії в науковому пізнанні та суспільному житті. Характеристика поняття постмодернізму, теоретичного відображення духовного розвитку в самосвідомості західної цивілізації.

Предмет філософії права. Філософсько-правова рефлексія. Філософія права у системі наук, її основні питання і функції. Головні типи праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення. Основні способи осмислення і обґрунтування права.

Філософія права займається вивченням змісту права, його сутності й поняття, форм існування й цінності, ролі у житті людини, держави, суспільства. Розрізняння поняття права и закону. Смисловими компонентом права є формальна рівність, яка є його сутністю.

Философия права - предмет. Мыслители древности о философско-правовой проблематике. Философия права как раздел философии, изучающий содержание права, сущность и понятие, форму существования и ценности, роль в жизни человека, государства и общества.

Сутність концепції громадянського суспільства у державно-правових поглядах Г.В.Ф. Гегеля на основі аналізу договірних теорій про громадянське суспільство філософів XVIII століття. Всесвітня історія як прогрес у свідомості волі в філософії Г. Гегеля.

Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей. Поняття світогляду, основні риси філософії і права. Проблеми, що складають предмет філософії. Взаємозв’язок з загальнолюдськими цінностями, Зв'язок права з державою та громадянським суспільством.

Філософські засади історії права у творчості видатного російського правознавця Ф.В. Тарановського. Розроблення і використання порівняльно-історичного методу дослідження права. Виявлення місця історії у колі юридичних дисциплін та її призначення.

Філософський аспект поглиблення протиріч між Людиною та Природою на різноманітних періодах історії. Поняття "природа" та "суспільство". Періодизація історії взаємодії системи "природа-суспільство". Шляхи до гармонізації "природи" та "суспільства".

Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.

Досліджено ставлення до спеціальної теорії відносності вітчизняних філософів першої половини ХХ століття. Особливу увагу приділено С.Ю. Семковському. Висновок про активну позицію вітчизняних філософів у процесі сприйняття спеціальної теорії відносності.

Просвітництво як ідейний рух XVIII ст. та ідейні засади просвітницької епохи. Франція як держава піднесення просвітницької філософії та атмосфера кризи інститутів феодалізму. Віддалення від релігії та механічне сприйняття світу. Емпіризм та раціоналізм.

Вплив Російської та Австрійської імперій, центр розвитку філософської думки - Києво-Могилянська академія, представники філософських шкіл – Орест Новицький, Йосип Михневич. Ознаки українського романтизму – Микола Гоголь, Кирило-Мефодіївське братерство.

Тенденції розвитку вітчизняної філософської думки. Київ – центр філософського життя. Представники філософських шкіл. Професори Орест Новицький, Йосип Міхневич. Особливості українського романтизму. Микола Гоголь. Філософія гуманізму Тараса Шевченка.

Дослідження пізнання по Арістотелю та його уявлення про душу та тіло. Місце та значення вчення про чесноти в етиці мислителя. Теологічні властивості етики філософа. Щастя людини як прагнення до вищого блага. Співвідношення душі і тіла як форми і матерії.

Дослідження путівника в широкому міждисциплінарному форматі. Особливості наукового підходу, в якому діалог виступає специфічним інструментом і основною подією комунікації під час подорожі. Можливості та обмеження діалогу для реалізації людини шляху.

Характеристика філософських поглядів американського Просвітника Ітана Аллена. Дослідження Просвітництва з ідеєю розуму, як інструменту пізнання Бога і світу. Головна особливість вірування в Бога як першодвигуна, який, створивши світ, усунувся від нього.

Загальна характеристика нового часу та філософії епохи Ренесансу. Історія життя та творчості Рене Декарта. Філософія: метод радикального сумніву; доказ існування Бога. Основи теорії пізнання. Основні правила Декарта та його "Міркування про метод".

Аналіз теорії свободи у політичній філософії Дж. Ролза. Запропоновано основні типи взаємозв’язку свободи та справедливості в контексті теорії справедливості, заснованої на принципах пріоритету свободи, максимізації мінімуму та рефлективної рівноваги.