Ведична література як виток давньоіндійської філософії. Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро. Період переходу від родового суспільства до суспільства з державною будовою. Обов'язки гармонізації духу. Моральність життєвого і посмертного шляху суб’єкта.
"Коперниканський переворот" у філософії і гуманітарних науках. Концепція родової сутності людину, як істоти активного і розумного. Форми почуттєвого споглядання. Принципи апріорного знання. Трансцендентальна єдність апперцепції застосування розуму.
Поняття "агностицизм", яке введено в 1869 році англійським природодослідником Томасом Гекслі. Елементи процесу пізнання: суб'єкт та об'єкт, чуттєве та раціональне. Показано, що практика є критерієм, мірилом перевірки істинності результатів пізнання.
Філософсько-правовий аналіз розуміння злочину представниками соціологічної школи кримінального права. Дослідження проблеми філософії злочину як соціального явища. Вивчення причин та умов попередження злочинів. Блокування небажаних форм людської поведінки.
- 12845. Розуміння і влада дискурсу
Герменевтичний аналіз поняття дискурсу та його впливу на те, як розуміє оточуючий світ конкретна людина та культурна спільнота. Дослідження форм та механізмів впливу дискурсивних практик, до яких залучений інтерпретатор, на його розуміння світу.
Поява ідеї розгляду нелінійності особистості в науковому дискурсі. Перехід науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Формування складного та нелінійного стилів наукового мислення. Проблемний спектр терміну "особистість".
Дослідження суспільного ідеалу як ціннісного орієнтира у державотворчих процесах, що розглядається крізь призму поглядів видатного філософа Новгородцева. Теоретичне осягнення поняття "суспільний ідеал" і наслідки його віддзеркалення у масовій свідомості.
Аналіз поглядів на поняття свободи у європейській філософії права (ХІV-ХVІІ ст.). Досліджено погляди провідних європейських філософів прав на розуміння категорії "свобода". Надана оцінка і запропоновано рішення шляхів реалізації ідеології лібералізму.
Філософський підхід до визначення принципів герменевтичності психоаналітичного процесу. Виокремлення психоаналітичної герменевтики поруч із психологічною, філологічною, юридичною, теологічною. Обґрунтування психоаналізу як герменевтичної практики.
Особливості розуміння здоров’я східною та західною медичною традицією. З’ясування філософського підґрунтя медицини Сходу, розкриття основ китайської медичної традиції. Культ краси фізичного тіла в культурі Заходу, детальне уявлення про його будову.
Розробка базових положень концепції розуміння у здійсненні права і стратегії її побудови на основі герменевтики права. Удосконалення концепції здійснення права. Предмет і критерій розуміння у здійсненні права в цивільному та кримінальному судочинстві.
Поява ідеї розгляду хаосу як безладу та хаосу як впорядкованості в сучасному науковому дискурсі. Змістовно-смислова експлікація поняття "хаос". Систематизація уявлень про хаос як безлад у контексті дослідження його в до постнекласичній раціональності.
Описано роботи, які пояснювали тлумачення хаосу як безладу у контексті дослідження його в до постнекласичній раціональності. Визначено, що відношенню до цього безладу вбачається потреба в постулювання необхідності впорядкування хаотичних феноменів.
Аналіз поглядів на злочинність від доісторичного періоду до сьогодення. Визначення сутності догматичного, теологічного та наукового підходів фахівців у розумінні злочинності, окреслення їх конструктиву для практики запобігання кримінальних правопорушень.
Концептуалізація поняття "взаємодія". Основні підходи до осмислення концептів "дія" та "взаємодія" в соціологічному й суспільно-філософському дискурсах. Розуміння як процес продукування смислів, який конструює ті чи інші сенси для учасників взаємодії.
- 12856. Роль адаптационных механизмов сознания в формировании ферального и социального типов мышления
Анализ адаптационных механизмов сознания в формировании ферального и социального типов мышления. Особенности феномена нейропластичности мозга. Оценка роли адаптационных механизмов сознания в формировании ферального и социального типов мышления.
Философские аллегории в текстах Боэция, Дж. Вико и Д. Дидро. Идеи Ф. Шеллинга, Ф. Шлейермахера, А. Шопенгауэра и других мыслителей относительно использования аллегорий в философских текстах, их концептуальное значение для изложения философских взглядов.
Основная философская проблематика античности. Сущность мифа и логоса. Вещественно-телесный характер диалектики идеи и материи. Душа, ум и космос. Роль античной философии в мировой культуре. Рассмотрение необходимости объяснения тотальности реальности.
Визначено, що противники допустимості абортів спираються на класичну онтологію, натомість прибічники - на уявлення про конвенціональний характер таких термінів, як "особа" і "потенціальність". Проаналізовано приклади аргументації обох сторін дискусії.
Религиозно-антропологический архетип axis mundi как формальный и универсальный элемент культуры в построении мифологического и пространственного дискурса. Интерпретация современного дискурса пространства государств, городов и регионов через axis mundi.
З’ясовано, що гармонічні стосунки з людьми, які нас виховували, є фундаментом для формування самоідентичності. Описано метод феноменологічної редукції та визначено сенс існування батьків в нашому житті. Розглянуто висновки з аналізу власного дитинства.
Анализ влияния эмиграции на распространение буддизма в западных странах. Буддизм как фактор национальной идентичности. Анализ подготовки буддистами-миссионерами учения для западного общества, обеспечив его бесконфликтное и успешное распространение.
Філософське осмислення ролі високих технологій у життєдіяльності суспільства ризику. Аналіз гуманітарних перспектив сучасної людини крізь призму технологофікації її буття. Взаємозв’язок еволюцій наукового дискурсу та універсуму загальнолюдських цінностей.
История развития теории познания. Характеристика интуиции как части механизма мышления. Особенности воображения как формы преобразования знания. Воображаемые модели – форма научного познания. Анализ роли и значения интуиции и воображения в познании.
Добуржуазные основания диалектической рациональности, в содержательное определение которой входит познанная логика истории. Спор о материалистическом понимании истории - результат творческой переработки и критики философии Гегеля, проделанной Марксом.
- 12866. Роль громадсько-політичної діяльності В. Липинського у формуванні його науково-історичної концепції
Характеристика наукової діяльності українського філософа і історика В'ячеслава Ліпінського. Вивчення взаємозв'язку суспільно-політичної діяльності Ліпінського і формування його науково-історичної концепції. Політичні інновації в розвитку суспільства.
Культура как ключевое условие формирования личной самоидентификации. Знакомство с особенностями разрешения межкультурных конфликтов. Анализ делиберативной модели демократии, ориентированной на поиск решений в обществе путем диалогических практик.
Глобализация и кризисные явления в политических системах, спровоцированные культурными различиями. Обоснование общественного дискурса как эффективного способа урегулирования конфликтов в обществе и условия, при которых подобный дискурс эффективен.
Домашние хозяйства, их роль в экономике и связь с другими экономическими субъектами. Направление и структура доходов и расходов домашних хозяйств. Различие между номинальным и реальным доходом. Дивиденды, проценты, экономическая рента, текущие трансферты.
Підходи до дослідження духовності у межах філософії освіти на комплементарній основі. Аналіз концепту людиновимірності освітнього процесу, який забезпечує визначеність освіти як сфери, що продукує духовну людину у цілісному зв’язку з навколишнім світом.