Дослідження життєвих принципів та переконань давньокитайського філософа, засновника конфуціанства, першого педагога Китаю Конфуція. Визначення значимості внеску Конфуція в розвиток освіти і педагогічної думки. Аналіз п'яти правил праведної людини.

Основи творчого що становить в коммунікатівном процесі людини. Поняття культури, основні риси. Невід'ємні і суттєві ознаки і властивості культури. Простір культури. Філософія культури. Основні моменти. Творчість і культура. Основи національної культури.

Креативна природа людини як поняття. Філософія культури. Поняття культури та його сутнісні засади. Культура як сукупність досягнутих у процессі засвоєння зовнішнього світу матеріальних та духовних цінностей. Атрибутивні ознаки та властивості культури.

Розгляд філософських засад нового курсу морального спрямування "Духовність і мораль в житті людини та суспільства" для 5-6 класів НУШ, що сприяють духовно-ціннісному становленню зростаючої особистості. Аналіз філософського підґрунтя системи цінностей.

Особистість М. Бердяєва: етапи життя і творчості. Духовні витоки та еволюція філософських поглядів філософа. Людина, особистість, індивідуум у розумінні мислителя. Свобода як одвічно притаманна властивість людини. Творчість як продовження справи Бога.

Марксистська філософія: причини створення, фундаментальні цінності. Засновники марксистській ідеології. Філософські погляди Маркса та Енгельса і вліяніе гегелевской філософії. Матеріалізм як стрижень світогляду марксизму. Соціальна філософія Маркса.

Становлення і розвиток марксизму. Проблеми людини, суспільства в рамках цієї філософії. Основні ідеї марксизму, напрямки їх розвитку. Еволюція філософії марксизму в західних і східноєвропейських концепціях. Фактори плюралізму. Доля марксизму в Україні.

Зародження політично оформленого пролетарського руху. Створення діалектико-матеріалістичної філософії, політичної економії, наукового соціалізму. Вивчення особливостей філософії марксизму. Аналіз його еволюції й історичної долі. Огляд марксизма-ленінізма.

Біографія К. Маркса та Ф. Енгельса, історія їх знайомства. Подібності та відмінності філософії марксизму, ленінізму. Економічні ознаки імперіалізму. Характеристика філософських ідей Володимира Ілліча Леніна. Розвиток марксистсько-ленінської філософії.

Аналіз проблем пізнання у сучасній історико-філософській традиції. Дослідження візуальної парадигми у філософії у контексті "лінгвістичного" та "візуального" поворотів. Визначення місця та значення "окуляроцентризму" в пізнавальних пошуках філософії.

Місце та роль ринку в системі детермінант розвитку освіти. Визначення особливостей ринкових відносин як головного чинника радикальної зміни контурів життєвого процесу. Вплив особистісно орієнтованої освіти на демократію та духовну свободу особистості.

Визначення та характеристика сутності прагматизма, як філософії ділової людини. Дослідження й аналіз основних принципів філософії структуралізму. Ознайомлення з поглядами німецького філософа, теолога і філолога Шляйєрмахера на поняття герменевтики.

Предмет, проблеми, історія філософії науки і техніки. Поняття науки, техніки і технології. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства. Особливості історичного розвитку науки і техніки.

Перші прояви взаємодії між наукою і технікою в історії людства, що призвели до появи особливого напряму філософських досліджень. Підходи до природи і сутності техніки, її характерні елементи та зв'язок з пізнанням. Класифікація науки і поняття технології.

Різні тлумачення поняття техніки, що мали місце на всіх історичних етапах розвитку людства - від Аристотеля до наших днів. Причини і закономірності розвитку техніки, її взаємодія з людиною і суспільством. Стан, проблеми і перспективи розвитку техніки.

Техніка як напрям людської діяльності, її вплив на світ, оцінка розвитку на всіх історичних етапах еволюції людства. Філософія техніки і філософія науки як відносно самостійні області теоретичного пошуку. Осмислення їхнього значення для історії людства.

Вихідні принципи філософії екзистенціалізму, сформульовані М. Гайдеггером, його бачення "справжнього" існування сучасної людини. Погляди на виникнення наук, зв'язок науки і техніки, викладені у працях "Наука й осмислення" й "Питання про техніку".

Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.

Характеристика основного напрямку сучасної філософії - неопозитивізму (логічного позитивізму, Віденського гуртка, семантичного позитивізму та постпозитивізму). Аналіз його науково-пізнавальних принципів: редукціоналізму, верифікації та конвенціоналізму.

Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.

Історичні передумови формування та особливість Філософії Нового часу. Формування та основні характерні риси емпіризму та раціоналізму. Основні погляди Бекона, Декарта як основоположників напрямків. Втілення й розвиток ідей філософів у працях інших вчених.

Сущность науки и ее достижения. Рассмотрение первой научной картины мира и взаимосвязь между философией и наукой Нового времени. Исследование роли развития философских знаний в формировании науки. Философские взгляды Да Винчи, Канта, Бэкона на науку.

Історичні передумови формування філософії Нового часу. Засновник емпіричного напряму англійської філософії Френсіс Бекон. Продовжувачі ідей емпіризму - Томас Гоббс та Джон Локк. Виявлення джерел походження пізнавальних здібностей та здатностей людини.

Етапи становлення епохи наукової революції. Головні напрямки гносеології. Емпіричні дослідження природи Бекона. Розвиток сенсуалізму в Англії. Аналіз філософії Спінози. Розробка локківської ідеї Монтеск‘є. Класичні представники доби Просвітництва.

Формування філософії Нового часу, її головні представники. Розвиток сенсуалістичної філософії в працях Локка, Толанда, Берклі та Юма. Раціоналістична філософія в Західній Європі (Спіноза, Лейбніц, Вольф). Особливості філософії епохи Просвітництва.

Особливості філософських думок Нового часу. Принципи раціоналістичної дедукції та математичні методи у філософських творах Р. Декарта. Методологія класичного сенсуалізму та аналіз механізмів самовизначення у "Досвід про людський розум" Дж. Локка.

Виявлення проблем цінностей в філософії об’єктивізму Айн Ренд в контексті моральних філософських підходів. Дослідження роботи американської письменниці "Доброчесність егоїзму". Особливість відстоювання філософом людського життя як кінцевої значущості.

Дослідження філософського компоненту текстуальних асоціацій логіко-позитивістського мислення у співвідношенні ідеалів і символів олімпізму. Обґрунтування необхідності розвитку філософії спорту як світоглядного дискурсу у номінуванні тілесності людини.

Розгляд стратегічних підходів до освітньо-виховної системи вищих навчальних закладів. Обґрунтування необхідності формування сучасного практичного світогляду молоді у вищій школі для його гармонійного поєднання з загальними цінностями соцієтальної системи.

Аналіз міждисциплінарної області досліджень "філософія освіти", яка рефлектує стосовно системи навчання в її співвідношенні з культурною парадигмою. Обґрунтування важливості гуманітаризації освітнього процесу і застосування традиційних форм виховання.