Убеждения Канта о непознаваемости в принципиальном отношении вещи как объекта природы с сопутствующим обращением к части его аргументации. Степень неадекватности интерпретаций учения Канта, настаивающих на исключении упоминания понятия "вещь в себе".

Анализ онтологических и гносеологических смыслов основополагающих понятий системы Иммануила Канта. Их значения, взаимообусловленность и границы применения в теоретической философии. Недопустимость трактовки кантовского учения как дуалистического.

Основа философского понимания извечного стремления человека упрочить свое бытие в вещах. Понятие термина "вещь" и "предмет", их связь. Особенности взаимодействия вещи с человеком. Диалогичность как важнейшая характеристика отношения человека к вещи.

Взаємозв'язок між економічною та політичною свободами як філософська проблема в працях провідних зарубіжних економістів ХХ століття М. Фрідмана та Ф. Хайєка. Визначення суміжного проблемного поля економічної науки, філософії економіки та політології.

Теоретичний підхід до тлумачення поняття "картина світу", яке виражає пізнання людиною навколишнього середовища. Визначення різниці між концептуальною та мовною картинами світу. Зіставлення лексичного значення з асоціативним за допомогою алгоритму.

Дослідження проблем взаємовідношення трансцендентальної анропології і феноменологічної онтології. Особливості розуміння людського буття в екзистенціальній, трансцендентально- і структурно-орієнтованій філософії, причини і характер сучасної кризи людства.

Особливості виникнення і аналіз взаємовідношення філософії і релігії на різних етапах історії. Основні риси міфологічного світогляду. Взаємини християнства і філософії в епоху Середньовіччя та Відродження. Релігія і філософія в історії Російської держави.

Огляд моделей взаємодії між державою та громадянським суспільством від античності до сучасних філософських теорій з метою встановлення функцій і суперечностей у взаємовідносинах. Управлінська функція держави як засіб збереження цілісності суспільства.

Аналіз взаємодії концептів західної та східної філософії у творі Івана Карпенка-Карого "Хазяїн". Шляхи інтерпретації західної парадигми філософічної лектури письменника. Вияви діалогу автора зі східною та західною культурою на архетипному рівні.

Етапи становлення теорії ідентичності та окреслити смислове поле ідентичності в гуманітарно-філософській традиції. Зміст, структура, основні механізми становлення, засоби формування та взаємодії особистісної і соціальної ідентичності, подолання кризи.

Виділення головних структурних елементів громадянської компетентності особистості. Особливості поєднання індивідуального і особистісного в людині, формування своєрідного "Я", яке лежить в основі будь-якої внутрішньої детермінації людської діяльності.

Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.

Мілетська школа як одна з перших античних математичних шкіл, що зробила суттєвий вплив на розвиток філософських уявлень, її представники. Ідеї та особливості діяльності піфагорейської школи. Зв'язок математики та філософії в поглядах Елейської школи.

Антропологічний погляд на поняття взаємозв’язку тіла, душі і духу людини, процес її вдосконалення у духовному сенсі. Аналіз концепцій західноєвропейської і східної філософії; пошуки методів і шляхів формування морально-естетичного світогляду людини.

Дослідження основних аспектів взаємодії буддійської філософії та медитативних методик як фундаменту для практичного філософування. Аналіз генетичного зв’язку у розвитку філософських доктрин буддизму та медитації у школах Тгеравади, Магаяни та Ваджраяни.

Характеристика понять "конструктивний" та "деструктивний", їх прояв і значення у суспільстві та людській творчості. Зв'язок креативної та руйнівної діяльності людини. Критерії творчості як позитивної активності, що створюється суспільством та людиною.

Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.

Аналіз античних уявлень про взаємозв’язок мислення, розуму, свідомості, мови як важливих об’єктів дослідження філософії на етапі становлення. Єдність онтологічної, гносеологічної, логічної, психологічної, та інших складових у вченнях класиків античності.

Знайомство з головними питаннями взаємозв’язку людських потреб та поведінки людини. Розгляд найбільш сутнісних властивостей потреб особистості в самореалізації: полівалентність, заміщення, кумуляція. Загальна характеристика теорій суспільних потреб.

Исследование состояния разработанности средств общетеоретического анализа отраслевых антропологий, содержащих перспективу их окончательной интеграции в социально-антропологической плоскости через общенаучные категории. Задачи интегративной антропологии.

История взаимосвязи и пути взаимодействия наук. Механизмы связи науки и практики. Комплексный подход к изучению естествознания и обществоведения. Задачи и проблемы взаимодействия наук биологии и физики. Преодоление познавательно-психологического барьера.

История взаимодействия наук. Связь науки и практики. Проблемы взаимодействия биологии и физики. Движение в сторону "переплетения" и "стержнезации" как основные тенденции в эволюции современных наук. Познавательно-психологический барьер и его преодоление.

Определение основных ценностей, которые обусловливают содержание и структуру отношений между государством и обществом, выступающими причиной совершенствования системы национальной безопасности России. Возможности принципа федерализма в данном процессе.

Человек как продукт глобальной космической эволюции, его сущность и отношение к миру. Влияние материального производства через научно-технический прогресс на экологию и ход исторического процесса. Проблема взаимоотношения человека с окружающей средой.

Эволюция природного мира как необходимое условие для возникновения и развития общества. Исследование исторических форм взаимодействия природы и общества: материальный и духовный аспект. Характеристика зависимости естественной и искусственной среды.

Осмысление соотношений и взаимодействий традиционной и инновационной сфер в жизни человека. Процесс перехода от одного поколения к другому путем предания, устной или литературной передачи (направления, идеи, знания, взгляды, образ действий, вкусы).

Рассмотрение особенностей взаимодействия фактографии и мифографии, и их влияние на развитие человеческих представлений о "реальной действительности". Что отличает позитивную мифографию от своего антипода - мифографии негативной? Определение понятий.

Круг интересов Леонардо да Винчи. Труды философа-натуралиста Бернардино Телезио. Гелиоцентрическая теория Николая Коперника. Открытия Галилео Галилея, Иоганна Кеплера, Фрэнсиса Бэкона, Рене Декарта, Исаака Ньютона, Блеза Паскаля и Иммануила Канта.

Начало пути к традиционному понятию философии в античности. Рост интереса к природе в философии эпохи Возрождения. Характеристика основных философских методов: диалектики и метафизики. Трактование и определение роли диалектики философами разных времен.

Природное и социальное в человеке, противоречия между ними. Процесс антропогенеза – возникновения человека. Сущность человека с точки зрения философии. Общество в природном универсуме. Русский космизм, экологическая проблема и пути выхода из нее.