Изучение проблемы творчества человека как homo instrumentalis, т.е. как субъекта орудийной деятельности. Определение феномена типологически персонифицированной стыковки не утилитарной художественной установки с утилитарно значимой орудийной активностью.

Кризис национальной идеи и фрагментация общекультурной идентичности в России как прямое следствие трансформации советской идентичности. Социокультурные характеристики советскости. Место и роль советской идентичности в культуре советского человека.

Исследование техники с различных позиций, имевших место на всех исторических этапах развития человечества - от Аристотеля до наших дней. Причины и перспективы технического развития, оценка степени взаимодействия техники с человеком, обществом, природой.

Критический анализ экзистенциалистской антропологической философии. Экзистенциальная аналитика человеческого бытия. Персонально-антропологическая природа философии Карла Ясперса. Проблема превращения неподлинного человеческого бытия в подлинное.

Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.

Нормативно-ціннісні розбіжності філософських і наукових концептів, причини когнітивної невідповідності в їх інформаційній організації. Шляхи синхронізації семантичного наповнення когнітивних альтернатив світобачення через принцип антропологізму.

Обґрунтування неправомірності пануючої в сучасному інтелектуальному гегелівському дискурсі інтенції на підкреслення природо-, космоцентриського змісту міфологічного світогляду, в умовах, коли його концептуальну основу становить саме проблема людини.

Аналіз філософських поглядів Ж.-П. Сартра на людину. Розгляд проблеми людини через поняття "Іншого" у вченні філософа. Буття людини як буття в ситуації. "Буття-у-собі" (предметне буття). "Буття-для-себе" (буття людської свідомості). Феномен "Іншого".

У Римсько-католицькій церкві антропологічна концепція опирається на сприйняття сакральності й непорушності людського життя. Особа – основа християнського персоналізму, головний критерій моральних оцінок та дій, об’єкт і мета людської активності.

Культурно-історичні джерела та соціокультурні ознаки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку цивілізації. Обґрунтування необхідності формування нового типу світогляду та антропологічної парадигми.

Дослідження культурно-історичних джерел і соціальних ознак антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку суспільства як глобальної соціокультурної системи. Необхідність формування нового типу світогляду.

Сутність та головний зміст антропології як наукової дисципліни, етапи її формування та розвитку з античних часів, значення в сучасному суспільстві. Тіло та душа людини як предмет антропології, взаємозв'язок з теологією. Засади послань апостола Павла.

Висвітлення особливостей вчення І. Гізеля про мораль і мир, оцінка значення ідей філософа в умовах військового стану в Україні. Осмислення екзистенціальної проблеми війни, визначення змісту і трактування категорій гріх, добро і зло, любов і ненависть.

Здійснено богословську і філософську рефлексію антропологічного вчення святого Августина. Проаналізовано особливості його творчої спадщини, зокрема творів "Сповідь", "Енхірідіон", "Про безсмертя душі", "Про свободу волі". Описана єдність душі і тіла.

Зміст образів "свого", "чужого", "іншого" й "ворога" в рамках бінарного протиставлення "свої-чужі", "свої-інші", "свої-вороги". Процес трансформації в межах тернарної класифікації образу "чужого" в образ "ворога" в суспільній свідомості; зворотній процес.

Проблемність людини та ілюзорність її "справжнього" образу. Популярність логіки плакальників в історії української філософії. Антропологічні фільтри локального в освіті. Виявлення антропологічних пасток локального в сучасній українській вищий освіті.

Дослідження антропологічного аспекту віртуальної реальності. Аналіз сучасного її концепту, проблема антропологічного виміру. Спонтанне переживання як джерело і умова актуалізації віртуальної реальності через феномени рекурсії, трансценденції, гри.

Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.

Дослідження філософських аспектів техніки крізь призму антропологічного виміру. Характеристика механізмів відтворення, онтологічних взаємозв’язків й основних проблемних вузлів техніки. Окреслення перспектив взаємодії техніки з людиною в майбутньому.

Особливості, значення філософського аспекту духовності. Взаємозв’язок глибинних витоків цілісної духовної життєдіяльності індивіда з онтологічними й аксіологічними підставами духовного процесу. Необхідність відображення й осмислення проблеми духовності.

Філософія марксизму. Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму, проблема відчуження. Матеріалістичне розуміння історії. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин. Концепція матеріалістичної діалектики. Критика християнства.

Комплексний аналіз сутності та змісту антропологічного принципу у філософії права, його статус, загальна концепція реалізації, специфіка й світоглядно-методологічне значення для становлення актуальних напрямків правової думки певних її періодів.

Розгляд головних рис української національної психології. Образ серця як центру емоційного життя людини. Сутність концепції Г. Сковороди. "Серце" як джерело походження моралі, справжня субстанція людської душі. Вивчення філософському доробку П. Юркевича.

Особливості етноекзистенційного укорінення людини та її особливості інтерпретації мислення людського існування. Проблеми укорінення людини на вивченні творчої спадщини мислителів української діаспори. Антропологічна спрямованість у працях мислителів.

Дослідження ставлення представника критичної теорії Т. Адорно до людської природи в контексті його філософсько-освітніх робіт. Спадок філософсько-критичних творів німецького соціального мислителя й університетського викладача, його розгляд в статті.

Проблеми, пов’язані із особливостями і перспективами української освіти та науки і місцем філософії у них. Причини конфліктних ситуацій, які проявляються на рівні філософських та світоглядних дискусій. Філософія як сфера реалізації людського духу.

Особенности определения роли антропологического, семиологического и визуального поворотов в системе интерпретации художественных синтезов как феномена культуротворчества. Характеристика антропологического поворот в философской рефлексии ХХ века.

Дослідження філософсько-правової концепції П. Юркевича. Пошук гармонізації людського індивідуального та колективного життя. Втілення принципів гуманізму, верховенства права та загальнолюдських цінностей в Україні. Формування громадянської свідомості.

Взаємодія гносеологічних досліджень з онтологією, аксіологією, етикою, естетикою та іншими розділами філософії. Найвідоміші епістемологічні і методологічні концепції філософії науки XX ст. на Заході, що демонструють сцієнтистський характер філософії.

"Суб’єкт ідеології" як форма присутності індивідуума в соціумі. Визначення ролі ідеології в формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному і колективному аспектах, спираючись на аналіз антропологічних аспектів ідеологічних процесів.