Обсуждение проблемы реальности виртуальных миров в категориях превращенных форм. Описание схемы отчуждения предметной деятельности. Анализ метаморфозы стоимости труда в денежную форму в "Капитале" К. Маркса. Обоснование концепции иллюзии Д. Чалмерса.

Кибер-симуляция как пространство иной телесности со свободной самоидентификацией, которая лишит общество культурно-конструктивной функции. Характеристика основных критических теорий идентичности, которые существуют в современной философской науке.

Характеристика некоторых аргументов из философии сознания и соответствующих мысленных экспериментов в контексте философии позднего Витгенштейна. Исследование особенностей аргумента знания и мысленного эксперимента "комната Мэри" в изложении Дж. Перри.

Анализ содержания работы П.М.С. Хакера "Могут ли разные люди чувствовать одну и ту же боль?". Интерпретации так называемого аргумента индивидуального языка, сформулированного в философии позднего Л. Витгенштейна. Приоритет интерпретативной стратегии.

Поиск объяснений вне границ обыденного языка, за пределами формы жизни, в обход эксперимента. Объектом рассмотрения и анализа - партисипаторная природа реальности - то, что связывает язык с миром (научное экспериментирование с квантовыми объектами).

Дослідження сутнісних ідей Антського союзу племен як переддержавної формації слов’ян на території України. Специфічні особливості впливу ідеології й практики Російського імперського централізму на український державотворчий процес в добу Гетьманщини.

Вивчення особливостей первісної культури та світогляду в Україні. Аналіз роздумів відомих вчених Пьера Тейєра де Шардена і В.І. Вернадського про походження людини та її місце на землі. Огляд процесу становлення і розвитку людини на українських землях.

Дослідження впливу філософської думки та досягнень науки на становлення світогляду П.А. Тутковського. Біосферні узагальнення Тутковського, які розвивалися як на основі світових набутків у сфері наук про Землю, так і в руслі національного світогляду.

Засади глобальної біоетики та еволюцію розвитку поттерівських ідей - від біоетики - етики виживання людства до глобальної та глибинної біоетики, вплив різних інтелектуальних течій, наукових ідей та концепцій на становлення глобальної біоетики В.Р. Поттер.

Изложение подхода Д. МакДауэлла к виттгенштайновской проблеме следования правилу и критика макдаулловской критики подхода Р. Брэндома к этой проблеме. Сравнение точек зрения на виттгенштайновское понятие интерпретации и понятие имплицитной нормативности.

Головні аспекти антропологічної проблематики та вихідні принципи філософсько-богословської спадщини Кароля Войтили. Порівняння ключових ідей і методів К. Войтили із персоналізмом. Значення філософських концепцій в антропологічному вченні мислителя.

Егоїзм та індивідуалізм, розглянуті М. Монтенем в контексті гедонізму. Особливості теоретичної позиції Д. Юма. Специфіка естетико—художньої сутності гедонізму. Особливості новоєвропейської теоретичної думки. Особливості філософсько-етичних вчень.

Аналіз естетико-мистецтвознавчого аспекту гедоністичних ідей, що сформувалися від Відродження до Нового часу (XVI-XVIII ст.). Специфіка гедонізму в контексті суміжних понять. Реконструкція логіки розвитку конкретних видів мистецтва означеного періоду.

Причини появи феномену постправди. Термін "постправда" в просторі риторики медіа-політичного простору. Джерела цього феномену, його зв’язок з поглядом на концепцію істини. Детронізація істини як наслідок ідеї смерті Бога, проголошеної Ніцше у ХІХ ст.

Розвиток класичної концепції правди в християнській філософії і теології. Відхід від класично-християнської концепції істини в епоху Просвітництва в XVIII ст. Концепція істини в її класично-християнському розумінні. Причини появи феномену постправди.

Поняття "єресі" та "догми" у контексті динаміки європейської філософсько-теологічної думки у епоху пізньої античності та початку Середньовіччя. Визначення вербально-змістовних метаморфоз їх інтерпретації в давньогрецькій філософії та вченнях отців церкви.

Місце проблематики національної ідентичності в соціогуманітарному дискурсі. Обґрунтування необхідності перенесення акценту у формуванні соціокультурної ідентичності українського народу з негативної ідентичності й ідентичності спротиву на проективну.

Розгляд морфологічного характеру у розумінні когнітивно-вітального суб’єкта, що, перш за все, дає можливість усвідомити траєкторії його трансформацій. Формування суб’єкта метафізичного зразка та його остаточне розуміння в метафізичній традиції мислення.

Дослідження у філософії цілісної особистості, людини взагалі, її прагнення до самоактуалізації, психодуховного розвитку. Об’єктна, аналітична, структурно-функціональна методологія Лумана. Системно-теоретичне трактування постсучасного суспільства.

Соціально-етична проблематика у філософській спадщині К. Войтили. Формування соціальної доктрини Католицької Церкви. Етика Войтили як розвиток персоналістичної рефлексії над особистісним людським буттям у феноменологічному та метафізичному ключі.

Поступ філософського знання. Метафізика тотальності як запорука тотальності в мисленні та онтологічної несвободи. Відкриті філософські системи як запорука толерантності, інакшості в мисленні та онтологічної свободи й громадянськості в соціальному бутті.

Антропоцентризм як основна риса філософії Відродження. Визначення змісту світогляду та відкриття людини як індивідуальності в епоху Відродження. Перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування нової культури.

Станіслав Оріховський та стратифікація суспільства. Стани класичного поділу на: філософів (правителів), воїнів (охоронців), ремісників-землеробів (рабів), представників духівництва та визначені для них справи. Перехід від одного стану до іншого.

Інтерпретація історіософських ідей слов’янофільства і західництва, а також відмінностей у спробі їх поєднання у Федора Достоєвського та Володимира Соловйова. Уявлення про кінцеву мету історичного розвитку людства та синтез способів вирішення проблеми.

Філософська інтерпретація відношення світоглядних категорій "світ" та "людина" на прикладі творчості Т.Г. Шевченка. Дослідження християнсько-релігійних, ідеалістичних, антропологічних та структуралістських проявів в літературі української діаспори.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Специфіка застосування поняття обраності до відповідальності, його суміжність із поняттям месіанства. Сутність моральної свідомості та зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософській концепції Е. Левінаса. Сутність моральної свідомості в іудаїзмі. Поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства. Зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Напрямки взаємовідношення математики та філософії, відображення даної проблеми в Мілетській, Піфагорійській, Елейскій школах. Аналіз діяльності та значення філософських шкіл в історії науки, їх творчий спадок. Платонівський ідеалізм, аргументи Демокріта.

Аналіз впливу Ф. Ніцше на мистецтво авангардизму. Творча спадщина німецького мислителя як духовний орієнтир та інтелектуальна підстава для подолання кризових явищ у сучасній художній культурі. Головна тенденція в поглядах цього філософа і публіциста.

Дослідження феномену відображення фундаментальних положень християнської онтології права у кардіоцентричній філософії. Окреслення відмінних постулатів, котрі характеризують християнську онтологію права. Перевага духовних чинників права над раціональними.