Научная концепция, становление которой осуществляется на основе развития гипотетических предположений относительно объекта исследования. Доказательная база, включающая в себя логически непротиворечивые теоретические посылки и коррелятивную корректность.

Методологические возможности применения понятия "концепт" в области историко-философского знания. Раскрытие данного понятия с учетом его первичных дефиниций. Анализ исследования истории философии, где обнаруживаются возможности ее нелинейного толкования.

Міждисциплінарний аналіз сучасного вивчення проблеми ідентичності, специфіка дослідження особової і колективної ідентичності, зміна вектору її дослідження у 1990-х рр. Дослідження культур і історій у формі різних типів культурної та історичної пам’яті.

Характеристика явища мультимодальної аргументації. Виявлення можливості застосування інструментарію мультимодальної аргументації для прийняття рішень щодо питань, які пов’язані з особливостями фінансових ринків. Роль сумніву у процесі ухвалення рішень.

Розкриття філософсько-освітніх аксіостратегій актуалізації сенсожиттєвих цінностей у процесі формування аксіосфери зростаючої особистості. Соціокультурний аналіз представника технократичного суспільства, що має мотиваційну природу людського існування.

Розгляд феномену самотності у представників світової філософської думки новітніх часів, зокрема у представників екзистенціалізму, філософії життя, феноменології, психодинамічної теорії, серед яких К. Ясперс, М. Бердяєв, М. Бубер, М. Гайдеґґер, Е. Левінас.

Дослідження головних наративів світових ЗМІ, аналіз та особливості заходів, прийнятих науковими товариствами щодо освітньої та наукової кооперації з країною-агресором, способи застереження від можливих помилок при врахуванні схожого історичного досвіду.

Роль здатності актуалізувати власну конструктивну харизму у просторі пари як можливості підтримати і надихнути партнера власним особистісним розвитком, що спричинює і розвиток відносин. Умови виявлення і розвитку харизми у союзі чоловіка та жінки.

Удосконалення законодавчого порядку визнання організації терористичною. Загрози та ризики, пов’язані з діяльністю терористичних організацій. Дослідження проблем формування їх реєстру в контексті заходів протидії організованій терористичній діяльності.

Огляд сучасних досліджень у галузі прикладної етики, які здійснено в межах аналітичної моральної філософії. Застосування інструментарію нормативної етики до розгляду практичних питань життя людини та суспільства. Ділова, екологічна та біомедична етика.

Дослідження феномену зла, що здійснюється через аналіз множини його верифікацій: актуальні сутності, через які виявляється зло. Визначення актуальних сутностей, виходячи із принципу їх зв'язків й цілепокладання у світі. "Чистий" та "змішаний" їх характер.

Прагнення до самозбереження та обмежені інтелектуальні здібності людини як фактори, що роблять необхідним існування держави та законодавства. Характеристика основних причинно-наслідкових зв’язків суспільного життя згідно емпіризму Френсіса Бекона.

Философский анализ основоположений дидактики в диалогах Платона. Онтологические, антропологические, методологические установки эпохи античности, отражённые в диалогах Платона. Этические, эстетические положения, представления об обществе и о государстве.

Изучение истории и современного состояния терроризма. Достижение исторической и социокультурной конкретности понимания терроризма в сочетании диалектического и системного подходов. Философское обоснование утраты современным терроризмом целесообразности.

Изучение особенностей работы флорентийского государственного деятеля эпохи Возрождения - "Государь". Рассмотрение основных постулатов политической философии Никколо Макиавелли. Характеристика актуальности "макиавелизма" в современных государствах.

Исследование новаций позднего периода творчества Фихте, которые не касаются монистического принципа наукоучения, но влияют на ставшее отрицательным отношение мыслителя к истории философии. Анализ необходимости преодоления фихтевского аисторизма.

Правосознание как форма общественного и индивидуального сознания, которая отражает правовую действительность сквозь призму желаемого. Особенности систематического целенаправленного воспитания у людей качественного понимания базовых правовых ценностей.

Зарождение философских представлений на Руси как выражение общего взгляда на природу, человека и общество. Православная догматика и святоотеческая литература. Взгляд о познаваемости внешнего мира. Разработка всеобъемлющего христианского мироздания.

Трансисторический характер и теоретическое значение философских исследований в философии духа Н. Бердяева. Анализ критической интерпретации Бердяевым "Философии духа" Гегеля. Характеристики новаторской интерпретации духа в произведениях Гегеля.

Общая характеристика содержания социально-политического учения Конфуция как древнего мыслителя и философа Китая. Определение фундаментальной роли конфуцианства во всеобщей истории этической и политической мысли. Добродетели и элита по теории Конфуция.

Анализ направлений современной философской мысли, задающих онтологию в качестве основного раздела философского знания, производимого и структурируемого конструктами мышления. Перспективы современной визуальной культуры в аспекте тенденций развития.

Актуализация проблемы имеющегося в традиционных гносеологических подходах момента предвзятости по отношению к предрассудку, ассоциируемому с естественным стремлением преодолеть предвзятость в познавательном процессе. Предрассудок как феномен сознания.

Рассмотрение особенностей русской академической философии. Общая характеристика проблем трактовки концепта "традиция" в контексте философской мысли современности. Знакомство с этапами становления нового информационно-коммуникативного пространства.

Проблема соотнесения практики философствования с тем положением, в котором находится современный человек, с его мировоззрением и самоопределением в окружающем мире. Анализ модели философской практики Эпиктета. Принцип триединства функций разумной души.

Анализ статьи философа и культуролога М.С. Кагана "Человек как проблема современной философии", в которой автор поднимает философскую проблему "человек и мир" - вопросы самопознания человека, его бытия и взаимоотношений с природой и цивилизацией.

Постановка задачи познания истины, получения навыков отличать её от заблуждения, лжи и обмана. Истина – как одна из основополагающих категорий человеческого бытия. Выводы агностиков по истине и их значительное расхождение с опытом истории человечества.

Характеристика самопознания как изучения личностью собственных психических и физических особенностей, осмысливание самого себя. Рассмотрение темы одиночества. Определение актуальности самопознания для каждого человека и всего человечества в целом.

Отличие философского мировоззрения от мифологического и религиозного. Номинализм и реализм как традиции средневековой схоластики. Особенности развития и основные тенденции философии эпохи Возрождения. Становление диалектики как учения о развитии.

Единство и различие атомизма Демокрита и Эпикура. Материализм и атеизм во французском Просвещении. Изучение проблемы субстанции в философии Нового времени. Специфика решения философских проблем в период расцвета и упадка схоластической философии.

Определение объекта основных разделов философского учения. Философия Древнего Востока и Античная философия. Основные философские вопросы философии нового времени и немецкой классической философии. Исследование проблемы человека в истории философии.