Визначення суті відношення між змістом і формою у процесі розвитку. З’ясування підстав тлумачення такого відношення як самостійний закон. Аналіз прикладів відношення між змістом і формою в процесах розвитку. Відношення увідповіднення між змістом і формою.

Аналіз-синтез як форма людського мислення. Роль індукції в емпіричному пізнанні. Спосіб міркування, заснований на виведенні наслідків-висновків з гіпотез. Оцінка ймовірності узагальнень, пошук критеріїв обґрунтування гіпотез, встановлення достовірності.

Можливості історії понять та її зв’язок з історією філософських понять і дискурс-аналізом філософських текстів. Функції у процесі культурної предикації. Їх значення при забезпеченні адекватного перекладу з мови історичної на мову актуальної культури.

Визначення ідеального типу держави та критика існуючих як один з головних лейтмотивів не тільки в діалозі Платона "Держава", але й в усій його творчості. Тимократія та олігархія: понятійний аналіз. Теорія Платона про п’ять типів державного устрою.

Поняття діалектики як вчення про загальний взаємозв’язок та розвиток, її історичні форми, напрямки та головні етапи розвитку. Принципи діалектичного осмислення буття, його відмінні особливості, умови ефективного використання, роль в структурі філософії.

Огляд ставлення церкви до гендерної науки. Філософський аналіз проблеми дослідження релігії з точки зору гендерного погляду. Місце, роль та становище жінки в релігії. Сучасні зміни поглядів на жінку, що віками затверджувалися у великих світових релігіях.

Джерела і відмінності східно- та західнопатристичної думки, їх відображення в російській філософській думці даного періоду. Визначення підґрунтя патристики в російській філософії. Погляд російських релігійних філософів на вирішення проблеми добра і зла.

Поняття емоційного самопізнання, екопсихологічного самопізнання, особистісної зміни, самовдосконалення. Самопізнання - як специфічний механізм пізнання, через який людина "пронизує" всі рівні буття сутнього і переходить межі власної сфери буття.

Визначення напрямів і методів філософсько-антропологічного дослідження саморозвитку особистості. Аналіз сучасних підходів до осмислення дефініції зазначеного феномену. Огляд умов самостійності розвитку особистості. Правомірність застосування кореня "сам".

Основні ідеї представників Франкфуртської школи Т. Адорно, М. Хоркхаймера, Г. Маркузе, Е. Фромма та їх спроби видокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті і ролі у цьому ідеологічних маніпуляцій.

Використання новітніх цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, створення інноваційних продуктів і послуг, нові можливості для зростання економіки та суспільства. Характеристика філософського підходу до визначення поняття "штучний інтелект".

Вирішення центральної для Камю проблеми: філософського виправдання бунтарської свідомості, протиставленої "безрозсудному мовчанню світу". Основні філософські роботи Альбера Камю. Тема абсурду в житті як основна тема у філософської праці "Міф про Сізіфа".

Форсайт в умовах невизначеності та нестійкості процесів сучасного світу - фактор і наслідок формування суспільства знань, яке засноване на спільному управлінні. Характеристика специфічних особливостей щодо розвитку сучасного глобалізованого соціуму.

Індивідуальні та суспільні ціннісні орієнтації. Повноцінний моральний вибір, твердість моральних позицій особистості, здатність "вийти" за межі безпосередньої необхідності. Наявність загальної основи для самоствердження людини як творчої особистості.

Аналіз філософських поглядів британського утилітариста Дж.С. Мілля і французького позитивіста Ж.М. Гюйо. Аналіз Володимиром Короленком філософських поглядів Монтеня, Вольтера, моральні ціннісні орієнтації і їх роль для розвитку сучасного йому суспільства.

Побудова методології узагальненої теорії аналітичної визначності, її видів в множинах різної природи, чисел, функцій, формул. Основні фактори аналітичної визначності. Дослідження оригінальної логіки на матеріалі перетворень геометричних фігур на площині.

Образ навчання у аналітичній філософії Казимира Твардовського. Метою навчання мислитель вважає освіченість, під якою він розуміє формування системи понять, оволодіння знаннями, формами мислення й поведінки. Виховання внутрішньої потреби у знаннях.

Суть філософського підходу в сучасному правознавстві, його методологічний потенціал для правового пізнання. Аналіз необхідності взаємодоповнення методів філософського, загальнонаукового та спеціально-правового плану. Розуміння як спосіб існування людини.

Содержание понятия "аналогия". Особенности его использования в истории философии, начиная с Античности. Определение умозаключения по аналогии как особого вида правдоподобного умозаключения. Виды умозаключений по аналогии с соответствующими примерами.

Мышление подчиняется логическим законам, протекает в логических формах, совершается с помощью логических приёмов. Не всякий результат мышления является правильным. Схема умозаключения и структура аналогии. Вероятность выводов. Характерные ошибки.

Характеристика строгой, нестрогой и ложной аналогии. Гипотеза и ее виды. Рассмотрение понятия, видов, путей построения, способов подтверждения и опровержения гипотезы как научно обоснованного предположения о причинах и закономерных связях явления.

Общая характеристика заключений по аналогии: логическая схема и объективная основа умозаключения по аналогии. Виды аналогий: аналогия предметов и отношений. Вероятность выводов по аналогии. Аналогия в искусстве, науке, технике, историческом исследовании.

Схема умозаключения по аналогии. Аналогия как сходство несходного. Вероятность выводов по аналогии. Аналогия в искусстве, науке и технике, историческом исследовании. Аналогия свойств и аналогия отношений. Мистика чисел и ее влияние на реальные события.

Умозаключение как логическая форма получения новых знаний. Его виды. Принципиальная логическая схема и объективная основа умозаключения по аналогии. Факторы, определяющие сходство предметов. Классификация аналогий и их характеристика и основные функции.

Определение общественного идеала и его устремленности в учении теоретика анархиста П.А. Кропоткина. Развитие идеала на основании определенной теории этики, которая цементирует общество будущего. Революционное отношение к нравственности Кропоткина.

Теоретические источники российского анархо-индивидуализма. Исследование взглядов родоначальников индивидуализма в России. Распространение идей радикального индивидуализма среди российской интеллектуальной элиты. Дифференциация анархо-индивидуализма.

Розгляд можливості одночасної відмови від влади і власності при утопічному анархізмі XIX-ХХ століття. Згортання "неоколоніалізму" і переважання в країнах Першого світу політики ізоляціонізму. Особливість створення глобального громадянського суспільства.

Анализ особенностей литературно-критического трактата "Защита поэзии" английского гуманиста Ф. Сидни с точки зрения использования и развития философского наследия античности. Анализ роли античного философского наследия в полемике гуманистов и пуритан.

Анализ демократических течений в английской общественной мысли XVII в. в трактовке блестящего отечественного энциклопедического мыслителя Б.Н. Чичерина. Обоснование демократического устройства государства Мильтоном. Полная теория народной власти.

Философия Бэкона и понимание науки, восприятие естественнонаучного мышления. Значение философии Локка. Признание "рационального" метода. Формирование воззрений Гоббса на общество. Философские идеи и принципы Локка. Сенсуализм в области теории познания.