Проблеми феномена свободи як істотного визначення людини, умови її специфічно–унікального буття. Філософське розуміння свободи, усвідомлення її тісного зв’язку з відповідальністю. Поняття "звільнення свідомості" в антропологічних вимірах людського буття.
Дослідження проблеми феномена свободи як істотного визначення людини та умови її специфічно-унікального буття. Аналіз свободи свідомості в проявах філософських, екзистенціальних вимірів людського буття. Пізнання чоловіком своєї духовної сутності.
Дослідження трансформації ціннісних орієнтацій людей за інформаційної доби. Осмислення інтелектуальних і культурних наслідків впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і пов’язаної із цим проблеми зміни аксіологічної складової буття людей.
Аналіз потенціалу функціонального впливу екуменічних зусиль зі сторони Католицької Церкви в контексті міжрелігійного діалогу із ісламом. Характеристика жестів доброї волі з боку релігійних лідерів католицизму в період після ІІ Ватиканського собору.
Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.
Розгляд базових характеристик сучасної сім’ї та її ціннісного аспекту для людини в сучасному світі. Розвиток існування постмодерного суспільства на нетрадиційних переконаннях і цінностях. Суть феміністичних настроїв, які почали виникати в суспільстві.
Розгляд питання сім’ї та шлюбу у філософів в усі історичні епохи. Дослідження феномену сім’ї у філософсько-антропологічному вимірі із використанням компаративістського методу. Тенденція до нуклеаризації сім’ї як процесу індивідуалізації сімейних ролей.
Окреслення якісно нових ціннісних реалій у становленні молодого покоління. Феномен цінностей, їх провідна роль у формуванні світогляду особистості. Вплив ціннісного хаосу на дитинство та пошук шляхів подолання його наслідків в процесі виховання дитини.
Проблема становлення маргінального суспільства, що загрожує соціально-економічній, політичній, культурній та національній безпеці української держави. Формування та функціонування громадянського суспільства, покликаного стати на заваді маргіналізації.
Розгляд особливостей формування та функціонування громадянського суспільства в Україні. Знайомство з проблемами становлення маргінального суспільства, що загрожує соціально-економічній, політичній, культурній та національній безпеці української держави.
Виявлення та дослідження характерних особливостей соціокультурно зумовленого процесу становлення ціннісної структури загальнонаукової картини світу. З’ясування специфіки і ціннісного потенціалу постнекласичної гуманітарно-наукової світоглядної парадигми.
Концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та визначити її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Головні екзистенційно-ціннісні передумови становлення гуманітарно-наукової картини світу в контексті постнекласичної методології.
Знайомство з теоретично-концептуальними аспектами сучасної філософії управління у контексті трансформаційних процесів соціальної реальності. Розгляд особливостей формуванні наукової рефлексії феномена управління та філософської управлінської парадигми.
Аналіз причин, що перешкоджають запровадженню ціннісних орієнтирів суспільства сталого розвитку у форматі великого дому. Значення цінностей в індивідуальному житті та колективній поведінці. Визначення ключових цінностей суспільства сталого розвитку.
Доведено, що кожне суспільство має свої унікальні особливості формування ціннісних орієнтирів, навіть за умови сталого розвитку. Наголошено, що цінності є головним регулятором індивідуальної/колективної поведінки людей - вони відображають ставлення.
Досліджено в динаміці систему цінностей українців періоду незалежності. Проаналізовано їхнє ставлення до європейських цінностей залежно від регіону проживання, віку та соціально-майнового статусу. Визначено загальну тенденцію зміни ціннісних установок.
Аналіз фундаментальних основ формування й розвитку науки й парадигми. Огляд реалізації аксіологічного аналізу й критики парадигмальної науки з ціллю пошуку аксіологічних констант, які могли б сприяти виходу науки зі світоглядної й гуманітарної кризи.
Олексій Федорович Лосєв як видатний філософ, філолог, професор та доктор філологічних наук. Проблема сенсу як основна аксіологічна проблема у творчості Лосєва. Проблема співвідношення сенсу і факту, цінності та факту. Естетика як філософська дисципліна.
Дослідження аксіологічних та праксеологічних вимірів особистісного становлення суспільно-відповідального суб’єкта культурно-освітньої діяльності. Аналіз інформаційного суспільства у ролі соціокультурного процесу. Динаміка культурно-етичних підстав.
Дослідження аксіологічних та екзистенційних вимірів сучасного інформаційного суспільства. Особливість оцінювання інформаційних потоків, розуміння пріоритетних цінностей яких може вплинути на подальшу долю як окремої людини, так і людства в цілому.
Цінність інклюзивного підходу до освіти. Аналіз ролі цінностей педагога у реалізації принципу багатства різноманітності та толерантності як гармонії у різноманітності. Види управління різноманітністю в університетах Європи. Переваги інклюзивної освіти.
Роль та місце цінностей, ціннісних орієнтирів, світовідчуття в контексті постіндустріального етапу розвитку цивілізації. Тема має статус перманентної актуальності бо аксіологічний вимір цифрової свідомості глобальної людини знаходиться в епіцентрі змін.
Дослідження унікальності матеріалістичного просторово-часового феномену. Визначення аксіоматичної основи, предмету і методології наукового дослідження. Розгляд поняття розвитку розуму та його витоків, формування загальнолюдського колективного розуму.
Визначення та аналіз людиновимірності сучасного раціоналізму. Дослідження актуальності та доцільності урахування людиномірних інтенцій у сучасному науковому пізнанні. Обгрунтування та характеристика необхідності формування нової системи цінностей.
Рассмотрение концепции научного знания, предложенной Гуссерлем в первом томе "Логических исследований". Структура акта знания, размещенного среди других актов в поле дисциплинарности. Связь между понятием науки и частными научными дисциплинами.
Понятие телесного акта-деятельности, его особенности как одного из аспектов телесного бытия человека как метасистемы. Определение и обоснование структуры телесного акта-деятельности как основания его онтологических и гносеологических характеристик.
Характеристика можливості сучасної освіти щодо розвитку громадянської активності. Потенціал неоліберальної моделі активного громадянства. Історико-філософська реконструкція поглядів на проблематику активного громадянства, змістовне наповнення концепту.
Актуалізація створення відкритого інформаційно—освітнього простору, використання відкритих дистанційних форм навчання. Розгляд проблем структурної, функціональної організації освітнього процесу. Регіональні відмінності у діяльності освітніх закладів.
Томас Гоббс — английский философ-материалист, один из основателей теории общественного договора и теории государственного суверенитета. "Элементы права естественного и гражданского" Гоббса, его представления о государстве и "войне всех против всех".
Логика, диалектика и риторика как форматы обоснования высказываемых постулатов, которые были выведены Аристотелем. Аргументация - логическая последовательность утверждений, подкрепляемых конкретными данными. Условия стандарта академического дискурса.
