Понятие и сущность бытия, описание экзистенциально-жизненной ситуации и способов ее преодоления. Характеристика, структура и отличительные черты материального, идеального, человеческого, социального бытия. Взамосвязь Бога, природы, человека и общества.

Понятие рефлексии, представляющей собой единство отражения и преобразования объекта. Рост саморефлективности научно-теоретического мышления, связанный с усложнением средств познавательной деятельности. Рефлексивный характер методологического знания.

Мировоззрение – способ духовной ориентации человека в окружающей действительности. Разные способы его типологии, построенные на философских и методологических основаниях. Мифологическое, религиозное, обыденное, научное и философское мировоззрение.

Деление, классификация, внедрение и эффективность научных исследований. Возможность автоматизации физического, умственного труда, рост и обновление научно-технической информации. Повышение уровня комплексной механизации, автоматизации и систем управления.

Основные типы дефиниенса: квалифицирующие, генетические, операциональные, целевые. Определение натурального числа. Основные законы классической логики высказываний и их смысл. Определение состава и модуса силлогизма, общие правила, контрольный пример.

Характеристика понятия как формы мышления. Содержание и объем понятия. Виды отношений между понятиями. Возможность появления пустых понятий. Несобирательные понятия, их сущность и особенности. Специфика и элементы конкретных и абстрактных понятий.

Наука - деятельность человека по выявлению проблем незнания и прогнозирования, управления явлениями, процессами, событиями. Понятие проблемы в научном знании. Порядок формулирования дефиниций, идей и концепций. Основные термины научной дисциплины.

Отрицание - простейший тип сложного суждения. Исследование таблицы истинности для логической операции конъюнкции. Применение свойства достаточности для определения зависимости между основанием и следствием. Деонтические операторы в модальной логике.

Развитие познания в истории человеческого общества. Знания как основной элемент содержания общего образования. Мировоззренческие картины мира. Уровни научного познания объективной и субъективной реальности. Источники гуманитарного знания и работа с ним.

Общая характеристика понятия как формы мышления. Содержание, объём и виды понятий. Класс или множество. Отношение включения. Логические операции. Классификация понятий по видам. Логическая характеристика понятий, уточнение их содержания и объёма.

Анализ исторических и идейных оснований византизма К.Н. Леонтьева как синтетического культурфилософского и социально-политического концепта. Изучение практической востребованности и адекватности византизма культурно-историческим реалиям развития России.

Связь рационалистического направления в византийской философии X-XII веков и античной философии. История появления, становления и развития в Византии гуманистических представлений. Особенности творчества Пселла, критика "юридического" рационализма.

Визнання як боротьба за соціально-державну універсалізацію громадянських прав, повагу до неповторної ідентичності кожного індивіда, незалежно від статі, раси чи етнічної приналежності. Особливості вивчення даного поняття в політично-правовій площині.

Висвітлення філософсько-релігійного підходу Ч.С. Бартніка в інтерпретації категорії буття крізь призму особи в її людських вимірах і виявах. Введення в науковий дискурс релігієзнавства тематики філософсько-релігійного доробку професора Бартніка.

Підходи до означення категорії "цінність" у гуманітарному дискурсі. Ґенеза аксіологічних ідей та особливостей їхнього розвитку: дослідження ціннісної проблематики без виокремлення й означення категорії "цінності" у межах розуміння природи цінностей.

Розгляд групи семантичних категорій, яку називають дескриптивними термінами. Відношення між дескриптивними термінами у середині висловлювання, відношення між висловлюваннями, кількісні характеристики предметів думки. Описові вирази та логічні зв'язки.

Сутність поетичного пізнання людського світу в теоріях Аристотеля. Уявлення західної естетики про трагічне порівняно з класичним його розумінням. Визначення загального підґрунтя комедії. Характеристика прояву концепції прекрасного у працях Платона.

Попытка философского обоснования методологии визуальных исследований, учитывая определенную трудность в интерпретации визуальных источников, границ визуализации как ресурса социальных знаний. Фотография как основа повседневных социальных практик.

Смещение потребления в сторону демонстративного, символического потребления. Дифференциация социокультурных практик. Специализация визуальных практик на социальной диспозиции в работе механизмов целостного восприятия, новых формах социальной интеграции.

Анализ проблем, которые в современной западной философской литературе стали предметом философской дисциплины – "философии истории философии". Особенности обоснования Виндельбандом интегрирующей роли истории философии в формировании системы философии.

Обґрунтування методології творчості на основі порівняльного аналізу праць М. Гайдеггера "Джерело художнього творіння" та А. Бергсона "Творча еволюція". Дослідження взаємозв'язку людини із процесами творіння, творення та інстанцією Спостерігача.

Обґрунтування методології творчості на основі порівняльного аналізу праць М. Гайдеггера ("Джерело художнього творіння") та А. Бергсона ("Творча еволюція"). Специфічність екзистенції людини, що Гайдеггер вбачав у її постійному спрямуванні в майбутнє.

Обґрунтування методології творчості на основі порівняльного аналізу праць М. Гайдеггера ("Джерело художнього творіння") та А. Бергсона ("Творча еволюція"). Методологія розчинення категоріальної системи тексту в процесі впливу на свідомість читача.

Характеристика евристичних можливостей концепту "правове життя" в онтологічному аспекті. Смислові виміри як основа вимірів-явищ. Аналіз правосвідомості, поліморфізму правової норми, правових суджень як основи буття правових норм та соціального досвіду.

Особливості мифів. Грецька міфологія - одна з найдавніших форм освоєння миру. Перехід до любомудрості. Перші давньогрецькі філософи, огляд філософських шкіл Давньої Греції. Походження софізму. Роль софістів у розвитку раціональної теорії пізнання.

Аналіз процесу розвитку філософії в суспільному житті української нації. Філософія в Україні розвивалася як невід'ємна частина історичної свідомості народу, відображала процеси, що відбувалися в суспільному житті нації. Видатні українські філософи.

Специфіка міфології як форми духовно-практичного освоєння дійсності. Релігія як форма світогляду. Виникнення та особливості філософського знання. Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного. Дослідження проблеми істини.

Роль винопития во всех ведущих религиозно-философских учениях традиционного Китая. Вино как средство стратификации человеческого коллектива. Опьянение как метод раскрепощения творческих сил человека, а само творчество как метод достижения просветления.

Гарантии и права человека на свободу слова и мысли, закрепленные в Конституции РФ. Дискуссия между противниками и сторонниками свободы слова и печати. Виртуальное обсуждение известных мыслителей по теме цензуры и ограничения свободомыслия человека.

Понятия и специфические свойства виртуальной реальности. Особенности виртуальной психологии творчества. Виртуальная реальность в творчестве и искусстве. Проблемы виртуальной реальности в образовании. Правовой аспект использования виртуальных технологий.