Розкриття філософського змісту антропологічного виміру правопорядку та функціонування правової держави у державознавчій теорії Б. Кістяківського. Необхідність переосмислення засад теоретичного і філософсько-правового державорозуміння як реального явища.
Розглядається поняття гостинності як соціального інституту через призму філософського та антропологічного аналізу. У дослідженні визначено основний шлях вивчення гостинності як філософського поняття - через опозицію "я - інший" (або "свій - чужий").
Проблема антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи. Аналіз шляхів виходу з неї за рахунок залучення нових методологічних рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.
Характеристика проблеми антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Дослідження стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи, аналіз шляхів виходу з неї за рахунок рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.
Вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Огляд дослідницької літератури по проблемі присутності людини та особистісного характеру істини. Осмислення пристрастей як форми компоненту онтології.
Аналіз особливостей буття людини у віртуальному просторі як носія певного типу інформаційної культури. Позитивні та негативні чинники впливу на розвиток інформаційної культури людини у віртуальному просторі. Умови виникнення безвідповідальності.
Дослідження питання відповідальності людини. Обґрунтування положення, що розум, воля, сила волі та совість є антропологічними основами як позитивної (перспективної), так і негативної (ретроспективної) відповідальності людини. Свобода за Аристотелем.
Особливості функціонування елементів творчого процесу у метафорі та різних аспектів філософії творчості. Дослідження асоціювання, аглютинації, інсайту, інтуїції, порівняння та уяви. Класифікація метафор на основі ступеня емоційного навантаження.
Дослідження сутності категорії "буття" в історії соціально-філософської думки. Методологія – соціоаксіологічний, системний і синергетичний методи і підходи, що дозволили глибоко проникнути в "сутнісну матерію" інформаційного простору людського буття.
Аналізуються способи спілкування тварин у порівнянні з людськими, поняття сигналу, спільні риси у процесах абстрагування та метафоризації. Визначається роль свідомості та несвідомого при створенні метафори, а також особливості перебігу творчого процесу.
Філософські міркування щодо людської сутності, потенціалу і можливостей його реалізації. Парадоксальне соцільно-філософське бачення людини на вістрі світоглядно-ідеологічних протистоянь. Образ людини в епіцентрі ідейно-світоглядного цілепокладання.
Створення сковородинівського вчення про людину в дусі біблійної антропології. Розробка проблеми присутності Бога в людині. Місце антропології Григорія Сковороди у його кордоцентризмі (філософії серця). Формування національної ідентичності народу.
Розгляд антропологічної проблематики філософії Г. Сковороди. Виявлення, що сковородинівське вчення про людину створене в дусі біблійної антропології і підкреслює особистість людини в її осягненій розумом глибині. Проблеми присутності Бога в людині.
Зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, який їх породжує, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Поєднання християнської антропології змінення та літературного новаторства датського філософа.
Засади становлення правової антропології як науки про правову людину. Сукупність рис, властивих кожному представнику людського роду. Людина та суспільство у їх діалектичній єдності. Індивідуальна та суспільна правосвідомість. Перспективи розвитку права.
Використання діалектичного і системно-структурного методів. Дослідження спадщини українських філософів-шістдесятників, діалектики правових антропології, праксеології, аксіології. Органічні взаємозв’язки правової антропології з розділами філософії права.
Сутність людини, її походження, співвідношення душі та тіла. Вчення мислителів східної патристики про гріхопадіння людини. Духовний розвиток особистості як метод відновлення цілісності людської природи та досягнення надприродного стану обожнення.
Філософські стратегії антропології тривалості. Причини зміни типів суб’єктивації у зв’язку з трансформацією антропології тривалості. Трансформація антропологічних концептів у зв’язку зі змінами акценту на минулому, теперішньому або майбутньому часі.
- 1459. Антрополого-екзистенціальні виміри соціального пізнання: відповідальність і творчість особистості
Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.
Осмысление творчества Бердяева, его антропологокультурологических идей, его способа мышления в эпоху перехода к постиндустриализму. Свобода как одна из основных философских категорий, характеризующая сущность человека и его существование в обществе.
Реконструкція розуміння раціональності в прагматично зорієнтованих напрямках філософії ХХ ст. (постструктуралізму, антропології, марксизму, неомарксизму, прагматизму, комунікативній традиції). Парадигма соціокультурного розвитку сучасного суспільства.
Антропорелігійна дійсність як сфера соціального буття, яка формується e процесі інтегрованої, контемпоральної взаємодії необхідних та суттєвих рис людини і культури. Роль у ній вітальних орієнтацій, біологічних, духовних і душевних характеристик людини.
Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Вольтера - крупнейшего французского философа-просветителя XVIII века. Интерес Вольтера к фундаментальным вопросам онтологии и гносеологии, его антропосоциальная концепция. Идея "естественной религии".
Проблем людинознавства у контексті глобальних соціальних видозмін. Аналіз головних факторів його трансформації та розвитку наукових систем. Опис сучасної людинознавства - освітній парадигми гуманізму. Визначення процесу соціально-антропного моделювання.
Исследование системы философских взглядов великих мыслителей средневековья. Сущность культуры нового времени, в работах Данте Алигьери, Франческо Петрарка, Пико Дела Мирандола и Лоренцо Валла. Натурфилософия и социальные теории времен Ренессанса.
Характерные особенности философии эпохи Ренессанса. Приход возрожденческого антропоцентризма на смену христианскому теоцентризму. Идея всестороннего развития человека – физического и духовного. Резкая критика официального католического вероучения.
Анализ подходов к определению понятия "антропоцентризм". Изучение влияния установок антропоцентризма на формирование оптимистического и пессимистического воззрений на будущее техники и научно-технического прогресса. Анализ техницизма и антитехницизма.
Эпоха Возрождения и ее характерные черты, второе рождение античной философии и ее выдающиеся представители. Антропоцентризм как основной принцип возрожденческой философии, его особенности. Человек как творец и художник. Философия Казанского и Бруно.
Філософська концепція права яка ґрунтується на здобутках, як європейської (Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Шопенгауера, Прудона, Монтеск’є, Руссо), так і вітчизняної філософської думки. Соціально-практичне значення у формуванні громадянського суспільства.
Характеристика проблеми індивідуальної свободи в містичних течіях ісихазму і суфізму на території України. Розкриття питань походження ісихазму і суфізму, особливостей містичних практик та їх перетікання-переймання на шляху до Істини у поєднанні із Сущим.