Кримський Сергій Борисович - український філософ, фахівець у галузі методології науки, культурології. Внесок в розробку логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. Давньогрецький філософ Аристотель.

Відповідальність суб’єкта управління в предметному полі соціальної філософії. Розвиток поняття "відповідальність" від античних до сучасних теоретичних концепцій. Особливості морального та юридичного аспектів відповідальності суб’єкта управління.

Розглянуто проблему відповідальності у філософській літературі як етико-правової. Описано критичне переосмислення відповідальності у ХХ сторіччі класичних філософських парадигм. Охарактеризовано співвідношення справедливості та відповідальності.

Дослідження рівня правосвідомості громадян і розвиненості демократичного законодавства. Аналіз характеристик відповідальності у контексті розвитку правового суспільства. Розгляд проявів на особистісному та суспільному рівнях. Вивчення її різновидів.

Культурно-освітні та соціальні умови становлення Київської Духовної Академії на початку ХІХ ст. Сутність поняття патристична традиція. Характеристика та аналіз поглядів викладачів філософів-академістів щодо основних ідей і положень патристичної спадщини.

Розгляд феномену відчуження як сутнісного явища людського життя. Дослідження проблеми відчуження в сучасному масовому суспільстві. Сутність феномену відчуження як важливої педагогічної проблеми. Вивчення феномену відчуження інформаційного суспільства.

Проблема осмислення формування ідентичності людини з боку технології практики візуальних метафор. Здійснення філософської рефлексії ролі візуальної діяльності в процесах ідентифікації та ідентичності. Приховування або викриття громадських антагонізмів.

Соціально-філософські засади аналізу війни та миру. Глобалізація війни як суттєва характеристика розвитку сучасної цивілізації. Діалектика феномену війни, його сучасне концептуально-філософське відображення. Причини виникнення війн, засоби їх уникнення.

Аналіз есхатологічної парадигми сучасного світу, яка формується в результаті екстраполяції есхатологічних очікувань релігійного і позарелігійного характеру на процеси і події в сучасному глобальному світі. Характеристика есхатологічної свідомості.

Аналіз есхатологічної парадигми сучасного світу, яка формується в результаті екстраполяції есхатологічних очікувань релігійного і позарелігійного характеру на ті процеси і події, які в сучасному глобальному світі актуалізують есхатологічну ідею.

Розгляд віри як складової безумовного, граничного досвіду та форми абсолютного знання. Сутнісні особливості релігійного вірування як філософського феномену. Характеристика взаємозв’язку між вірою та знанням як складовими пізнавальних можливостей людини.

Суть релігійної та політичної віри. Використання метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування. Створення інституційної матриці релігійно-політичного простору країни, які знаходяться в руслі традицій релігієзнавчого теоретизування.

Історія теоретичного дослідження проблеми віри. Дослідження появи й осмислення релігії як феномену. Аналіз існуючих понять і визначення віри. Виокремлення проблемних областей філософії релігії. Дослідження предмету релігійної і нерелігійної віри.

Багатогранність уявлень про Віру, Надію та Любов у культурі народів Сходу та Заходу. Відображення особливого ставлення до вищих сил у стародавніх обрядах. Віра, Надія та Любов як філософські, релігійні та етичні категорії в трудах українських вчених.

Віртуальна реальність як абсолютна можливість нарівні з відкритістю, анонімністю, креативністю і свободою. Застосування поняття "віртуальність" у сфері буття права. Методологічний дискурс на тему віртуалістики права. Феноменологія та теорія деконструкції.

Аналіз осмислення причин виникнення віртуальних соціальних реальностей в епоху постмодерну і їх впливу на процес соціалізації сучасної людини. Виникнення асоціальності як соціальної байдужості, і антисоціальності як неприйняття нових норм поведінки.

Розвиток комп’ютерних технологій, які мають значний вплив на формування правосвідомості кожної людини. Дослідження філософсько-правового осмислення впливу віртуальної реальності на свідомість людини, а також як проходять соціальні зв’язки між людьми.

Обґрунтування припущення про створення віртуальної реальності як реалізації стратегії підкорення простору. Базування філософської аналітики онтологічної сутності даного феномену на принципах антропогенності та антропоморфності віртуального світу.

Оскільки проблема простору є найбільш фундаментальною моделлю визначення специфіки взаємовідносин між людиною та світом, актуальною задачею постає обґрунтування припущення про створення віртуальної реальності як реалізації стратегії підкорення простору.

Обґрунтування припущення про створення віртуальної реальності як реалізації стратегії підкорення простору. Інтерпретація проблеми простору у концепції географічного детермінізму Шарля-Луї Монтеск'є. Пластичність часопростору віртуальної реальності.

Аналіз можливості застосування віртуальних практик як різновиду постнекласичних. Експлікації віртуальної проблематики. Необхідні та достатні умови їх функціонування, що насамперед залежать від наявності практиків, здатних мислити постнекласично.

Суть, принципи і головні етапи становлення і розвитку досліджень духовного життя людини від ХІ століття до 40-х років ХІХ століття. Ідейний зв’язок філософсько-антропологічного вчення П. Юркевича із теоретичною спадщиною представників зазначеної традиції.

Вивчення процесу становлення філософської думки в Україні в XI-XVII століттях. Аналіз основ філософії Г.С. Сковороди, яка ґрунтується на працях давньогрецьких мислителів. Огляд філософських аспектів соціально-політичної думки у творчості Т.Г. Шевченка.

Анализ соотношения революционного и эволюционного развития общества в творчестве Алексиса де Токвиля. Исследование процесса созревания революции в недрах французского общества. Вклад автора в разработку теоретических основ изучения феномена революции.

Описание "рождения" метафизического учения Аристотеля. Анализ учения о четырех причинах всего сущего. Изучение рассуждений о пространстве, движении, материи, идеи. Оценка значения физики и метафизики Аристотеля для развития европейской философии.

Жизнь и творчество итальянского поэта и философа Данте Алигьери. Особенности его происхождения и методы влияния на идеи эпохи Возрождения. Анализ личности Данте, сущность его концепций гуманизма и антропоцентризма, характеристика политических трактатов.

Философские идеи Возрождения, включающие пантеистические установки сознания таких гуманистов как гениальных художников и скульпторов Леонардо да Винчи и А.Дюрер. Теоретические разработки и экспериментальные исследования Коперника и Галилео Галилей.

Биография и становление личности Николо Макиавелли - выдающегося итальянского политического мыслителя. Мировоззрения и идеи Макиавелли. Основной труд ученого "Государь". Вычленение политики в самостоятельную науку как одно из важных достижений Макиавелли.

Научный подход к познанию мира и оккультный образ жизни - основные составляющие философского учения Пифагора. Геометрия согласно данному древнегреческому мыслителю — высшая форма математических исследований. Достижения Пифагора в области астрономии.

Рассмотрение гастрономических работ авторов, включающих проблемы дидактики подготовки поваров. Философско-методологические основания исследования. Концепт "вкус" в дидактической, гастрономически-духовной рефлексии. Основное в высказывании И.М. Радецкого.