Эвтаназия как преднамеренное убийство человека, жизнь которого признается недостойной продолжения. Анализ моральных дилемм, связанных с пересадкой органов человека. Знакомство с основными биоэтическими проблемами трансплантации, умирания и смерти.

Анализ гуманитарного базиса философии, социологии, психологии и педагогики. Обоснование феномена биоэтического воспитания личности. Описания кризиса современной науки и образования. Обзор необходимости прояснения соотношения науки, образования и этики.

Рассмотрение мировоззренческих представлений о месте и роли человека в природе, обществе. Исследование образа жизни людей, их системы ценностей и приоритетов. Изучение эволюции социоприродного Универсума. Бифуркация материального бытия современных людей.

Характеристика вчення про людину, про самопізнання як єдиний шлях до Бога і до щастя. Аналіз вчення Г.С. Сковороди про три світи, які складають все існуюче. "Філософія серця" як осередок духовного життя людини та головний інструмент самопізнання.

Дослідження формування антропоцентричної свідомості у первісному суспільстві і цивілізаціях Стародавнього Світу та її органічного зв’язку з теургічною установкою. Вивчення біблійного розуміння людини як "царя природи" у світлі етичних категорій свободи.

Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.

К. Транквіліон-Ставровецький - представник напряму духовної культури України, особливістю якої був відхід від негативного ставлення до західноєвропейської вченості. Неоплатонівська орієнтація в розгляді Бога як творця - риса його філософського вчення.

Розробка соціально-філософської концепції біографії як соціокультурного феномена. Специфіка соціально-філософського аналізу феномена біографії, що передбачає розгляд біографічного та автобіографічного досвіду і традицій як соціокультурного буття.

Термін "біоетика", що означає ідею використання біологічних наук для поліпшення якості життя. Відносини між етикою і біомедичними дисциплінами. Нова етична теорія, що має базуватися на поняттях самостійності, раціональності, відповідальності та реалізму.

Розкрито суть біоморфного урбанізму як стратегії поєднання технологічного розвитку міст та збереження і розвитку потенціалу живої природи в містах. Наведено приклади такого поєднання у провідних смарт-сіті світу, проекти біоморфної трансформації міст.

Аналіз викликів охорони довкілля в урбо-просторі, що є водночас соціальними та екзистенціальними викликами людству. Суть біоморфного урбанізму як стратегії поєднання технологічного розвитку міст та збереження і розвитку потенціалу живої природи в містах.

Осмислення в авторських концепціях біополітики і біовлади еволюції владних інститутів в ХVIII-ХІХ ст. у сфері управління біологічним контекстом життя людини. Правова практика економічної модальності капіталістичного виробництва, ринку суспільної праці.

Анализ понятия "благое", рассматриваемого как единство благочувствия, благомыслия, благословия, благодеяния. Роль благого в контексте человеческих отношений, нацеленных на реализацию гуманистических ценностей. Участие человека в формировании благобытия.

Жизнь, духовная эволюция и сочинения. Августин Блаженный как протагонист собственной философии. Человек как "рациональное животное". Философствование в вере. Августин об истоках греха, уровнях зла. "Град земной" и "Град Божий". Влияние Августина сегодня.

Исследование функций понимания и интерпретации в зависимости от их объекта - природы, культуры и жизненного мира человека. Рассмотрение и характеристика критических аргументов против жесткого разграничения понимания и интерпретации А.Л. Никифорова.

Христианская догматика и философская мысль. Бог, человек и мир в христианской философии. Учение Августина Аврелия о душе и самопознании. Философские взгляды Фомы Аквинского о христианстве. Соотношение веры и разума. Логические доказательства бытия Бога.

Рассмотрено специфику средневекового типа философского мышления и охарактеризовано место философии Ф. Аквинского в новой эпохе развития европейской философии. Учение Ф. Аквинского о человеке и Боге. Ограниченность человеческого разума в работах философа.

Отношение религии и науки понимается как проблемное, а сами они как стороны противостояния клерикализма и сциентизма. Подозрение в односторонности аргументов. Размышления французских философов русского происхождения, Александра Койре и Александра Кожева.

Философия Фомы Аквинского как систематизация христианского аристотелизма с целью установить гармонию веры и разума. Теоретические принципы, определяющие линию церкви по вопросу об отношении теологии и науки. Проблема человека в средневековой философии.

Дослідження філософсько-правової наукової спадщини Богдана Кістяківського - українського академіка, мислителя, талановитого науковця у царині філософії, правознавства та соціології. Особливості сучасної економічної психології або поведінкової економіки.

А. Богданов как известный российский общественный деятель, его философско-литературная деятельность и место в истории. Критика данного философа со стороны Плеханова и его последователей. Тектология и ее содержание: дорога в жизнь, отношение к философии.

Обоснование невозможности лжи в пространстве морали и ее оправдания в философско-этическом рассмотрении. Описание разнообразных примеров лжи ради благих целей. Возведение начала поступка к самому себе. Самодостаточность речи как морального поступка.

Начало Нового времени – период возрастания интереса к магии и оккультизму, когда вместе с сочинениями Галилея, Декарта, Бойля, большей популярностью пользовались трактаты герметического корпуса. Основные черты научной религиозной философии Ньютона.

Краткая биография Фомы Аквинского и его влияние на философские взгляды Средневековья. Историческое значение учения о познании мира по Аквинату. Взгляд на философию как на служанку богословия. Схоластика, природа универсалий и проблема истины и зла.

Короткий огляд біблійної концепції праці. Розглянуто працю під призмою соціального статусу на прикладі "Байок Харківських" Григорія Сковороди. Досліджено важливість самопізнання та самореалізації на шляху до пошуку екзистенційної мети людської особи.

Анализ идейного течения богостроительства в России начала ХХ в. Его контекст в истории русской мысли, принципы. Богостроительство как один из вариантов решения вопроса отношения Бога и мира. Псевдорелигиозное содержание марксизма Горького—Луначарского.

Критика идеи мифического обоснования "науки как дара". Сохранение достоинства в условиях несправедливости. Нормативность, специфическая для некоторого конкретного сообщества. Морализация в области научной деятельности, ее подчинение универсальной морали.

Специфика болезни как формы конфронтации между биологическим и социальным в больном индивиде. Рассмотрение человека как существа биосоциального в единстве и противоречии его природе и сущности. Аксиологический аспект проблемы болезни и больного.

Рассмотрена одна из первых версий осмысления феноменологии Эдмунда Гуссерля в российской философии — работы Б.В. Яковенко, в которых выявляются основные достижения и проблемы концепции дескриптивной феноменологии, изложенной в "Логических исследованиях".

Проблема борьбы природы человека с добром и злом в китайской философии, ее особенности с точки зрения конфуцианства. Изначальная доброта, выраженная четырьмя прирожденными специфическими качествами человека, характеристика множественности его природ.