Особливості етноекзистенційного укорінення людини та її особливості інтерпретації мислення людського існування. Проблеми укорінення людини на вивченні творчої спадщини мислителів української діаспори. Антропологічна спрямованість у працях мислителів.

Особенности определения роли антропологического, семиологического и визуального поворотов в системе интерпретации художественных синтезов как феномена культуротворчества. Характеристика антропологического поворот в философской рефлексии ХХ века.

Дослідження філософсько-правової концепції П. Юркевича. Пошук гармонізації людського індивідуального та колективного життя. Втілення принципів гуманізму, верховенства права та загальнолюдських цінностей в Україні. Формування громадянської свідомості.

Взаємодія гносеологічних досліджень з онтологією, аксіологією, етикою, естетикою та іншими розділами філософії. Найвідоміші епістемологічні і методологічні концепції філософії науки XX ст. на Заході, що демонструють сцієнтистський характер філософії.

"Суб’єкт ідеології" як форма присутності індивідуума в соціумі. Визначення ролі ідеології в формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному і колективному аспектах, спираючись на аналіз антропологічних аспектів ідеологічних процесів.

Характеристика проблеми антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Дослідження стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи, аналіз шляхів виходу з неї за рахунок рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Проблема антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи. Аналіз шляхів виходу з неї за рахунок залучення нових методологічних рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Огляд дослідницької літератури по проблемі присутності людини та особистісного характеру істини. Осмислення пристрастей як форми компоненту онтології.

Аналіз особливостей буття людини у віртуальному просторі як носія певного типу інформаційної культури. Позитивні та негативні чинники впливу на розвиток інформаційної культури людини у віртуальному просторі. Умови виникнення безвідповідальності.

Дослідження питання відповідальності людини. Обґрунтування положення, що розум, воля, сила волі та совість є антропологічними основами як позитивної (перспективної), так і негативної (ретроспективної) відповідальності людини. Свобода за Аристотелем.

Особливості функціонування елементів творчого процесу у метафорі та різних аспектів філософії творчості. Дослідження асоціювання, аглютинації, інсайту, інтуїції, порівняння та уяви. Класифікація метафор на основі ступеня емоційного навантаження.

Створення сковородинівського вчення про людину в дусі біблійної антропології. Розробка проблеми присутності Бога в людині. Місце антропології Григорія Сковороди у його кордоцентризмі (філософії серця). Формування національної ідентичності народу.

Розгляд антропологічної проблематики філософії Г. Сковороди. Виявлення, що сковородинівське вчення про людину створене в дусі біблійної антропології і підкреслює особистість людини в її осягненій розумом глибині. Проблеми присутності Бога в людині.

Зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, який їх породжує, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Поєднання християнської антропології змінення та літературного новаторства датського філософа.

Використання діалектичного і системно-структурного методів. Дослідження спадщини українських філософів-шістдесятників, діалектики правових антропології, праксеології, аксіології. Органічні взаємозв’язки правової антропології з розділами філософії права.

Сутність людини, її походження, співвідношення душі та тіла. Вчення мислителів східної патристики про гріхопадіння людини. Духовний розвиток особистості як метод відновлення цілісності людської природи та досягнення надприродного стану обожнення.

Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.

Осмысление творчества Бердяева, его антропологокультурологических идей, его способа мышления в эпоху перехода к постиндустриализму. Свобода как одна из основных философских категорий, характеризующая сущность человека и его существование в обществе.

Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Вольтера - крупнейшего французского философа-просветителя XVIII века. Интерес Вольтера к фундаментальным вопросам онтологии и гносеологии, его антропосоциальная концепция. Идея "естественной религии".

Особенности гуманизма эпохи Возрождения: понятие человека как господина над природой, развитие культа художника-творца. Определение проблемы уникальной индивидуальности. Обострение интереса к ценности личности и антропоцентризму во время Ренессанса.

Эпоха Возрождения и ее характерные черты, второе рождение античной философии и ее выдающиеся представители. Антропоцентризм как основной принцип возрожденческой философии, его особенности. Человек как творец и художник. Философия Казанского и Бруно.

Філософська концепція права яка ґрунтується на здобутках, як європейської (Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Шопенгауера, Прудона, Монтеск’є, Руссо), так і вітчизняної філософської думки. Соціально-практичне значення у формуванні громадянського суспільства.

Анализ проблемы анцилярности философии. Прослеживание на широком историко-философском материале характера "служения" философии теологии, науке и политической идеологии. Оценка философских попыток нахождения общего порядка в мире хаотических изменений.

История становления и развития экосистемы планеты Земля. Характеристика основных апокалипсических предсказаний Нострадамуса. Нерациональное использование человеком природных ресурсов - фактор, способствующий ухудшению экологической обстановки в мире.

Головна ідея християнської концепції втілення. Відповідність до вживання понять "тіло" і "плоть" стосовно Ісуса Христа. Характерна формула відділення душі від тіла в апокрифічних Апокаліпсисах. Наявність і збереження в душі певного коду-відбитка.

Исследуются генезис, развитие и исторические судьбы знаменитой ницшевской антитезы "аполлоническое и дионисийское". Анализируются содержание и последствия дискуссии относительно "Рождения трагедии" Ф. Ницше между У. Виламовицем-Мёллендорфом и Э. Роде.

Реконструирование "философии праздности" и апологии "дружества" К.Н. Батюшкова на материале его письма Н.И. Гнедичу. Преодоление инерции деревенского времени в письме для Батюшкова. Особенности использования в письмах Батюшкова риторических повторов.

Сократ и его попытки защититься против обвинений, которым он подвергался раньше, состоящих в том, что он преступает закон. Описание деятельности и причина появлений окружающей его клеветы. Характеристика поведения Сократа в суде после смертного приговора.

Версия речи, произнесенной перед судом афинской рабовладельческой демократии Сократом в 399 году до н.э. в свою защиту против выдвинутых ему обвинений. Обзор проблемы несовместимости индивидуальной добродетели и существующего государственного устройства.

Опыт участия в дискуссии по проблемам современного российского образования. Определение фундаментального уровня в структуре образования, являющегося основой реализации исторического сознания. Основание единства традиции и инновации в развитии социума.