Критический анализ влияния идей И. Канта на работы представителей аналитической философии. Независимость кантианской онтологии от трансцендентальной эпистемологии. Области интеграции кантианской онтологии и эпистемологии в концепциях ряда философов.

Философия религии Когена, синтез кантианства и иудаизма. Гармония между еврейским монотеизмом и протестантским христианством. Своеобразие религии в системе философии и ее роль в системе культуры. Усилия по гармонизации отношения философии и религии.

Анализ процесса обретения личностью гражданской идентичности в условиях роста конфликтогенности межнациональных, межэтнических, межконфессиональных отношений и противоречивости становления гражданского общества в России. Принципы новой антропологии.

Суть філософської проблеми автора і авторства художнього тексту дискусійним характером в культурі пізнього модерну і постмодерну. Осягнення контекстуальності і множинності, що пов’язано з неоднозначним ставленням гуманітарної науки до природи тексту.

Рассмотрение тенденций трансформации статуса современного автора произведений по естествознанию, происходящей в среде Интернета. Выход автора за пределы традиционных издательских институций. Расширение возможностей представления видеоматериалов.

Рассмотрение линий определимости сверхчеловека, зависящих от понимания негативных ограничителей человеческой природы. Характеристика космистской модели виденья положительного горизонта антропологической трансформации. Сущность понятия "автотрофность".

Сопоставление некоторых узловых понятий боровского видения квантовой механики, таких как явление, средства наблюдения, с прочтением этих понятий в агентном реализме Карен Барад. Рассмотрение некоторых проблемных точек концепции агентного реализма.

Агностицизм - учение, отрицающее возможность достоверного познания сущности материальных систем, закономерностей природы и общества. Универсальные концепции и философские идеи Д. Юма и И. Канта. Основные формы агностицизма на рубеже XIX-XX веков.

Понятие агностицизма как философского учения, отрицающего возможность познания объективного мира и достижимость истины. Чувственное и рациональное познание. Познание человеком окружающего мира с помощью органов чувств. Позиции сенсуализма и рационализма.

Наличие агностицизма в философии. Отношение агностицизма к идеализму. Познавательное отношение человека к миру. Субъект и объект познания. Исследование особенностей конвенционализма как системы мировоззренческих взглядов и принципов научного познания.

Адам Смит как известный шотландский философ и юрист, профессор права, основоположник экономической науки. Исследование различий между коммутативной и распределительной справедливостью - специфическая особенность аристотелевской философской традиции.

Соціально-філософський аналіз процесів глобалізації, яка виступає основним вектором розвитку світової спільноти і є внутрішнім суперечливим процесом, що єднає і фрагментує людство. Дослідження процесів масовізації сфер життєдіяльності суспільства.

Антропологічне вчення Кароля Войтили - спроба узагальнення філософських, природничонаукових та богословських аспектів вивчення людської сутності. Пізнання - один з найбільш суттєвіших аспектів, через який розкривається методологія цього філософа.

Аналіз документів II Ватиканського Собору Католицької церкви, який ухвалив програму своєї життєдіяльності в умовах наступаючої епохи глобалізації і секуляризації. З’ясування антропоцентризму і гуманізму та їх основи секулярної парадигми буття церкви.

Исследование процессов натурализации человека и антропоморфизации мира. Анализ работы Ж.-М. Шеффера "Конец человеческой исключительности". Использование термина "аджорнаменто" в антропологии. Объединение эволюционной эпистемологии и когнитивной науки.

Размышления над вопросом, поставленным ученым-математиком Н.Н. Моисеевым, участвовавшим в моделировании последствий ядерной войны и еще в начале "перестройки" написавшем книгу "Расставание с простотой", содержащую мировоззренческую парадигму ее автора.

Характеристика основных концепций определения философии как науки. Феминистское развитие философской мысли западных стран. Анализ самокритики в отношении возможных предрассудков против азиатов, женщин, неевропейского либо американского мышления.

Напрями переосмислення поняття ідеології та інструментального розуму. Зв'язок академічної філософії з особливим статусом філософського знання і особливим підходом до її викладання. Виявлення практичних, функціональних застосувань цінних настанов.

Огляд зв'язку академічної доброчесності й академічної харизми вченого. Аналіз етосу науки, його системи норм і цінностей, яка регулює діяльність наукової спільноти. Дослідження поняття академічної харизми ученого, її впливу на академічну доброчесність.

Академічна доброчесність як довіра до внутрішньої установки особистості та результатів освітнього процесу. Аналіз елементів самоорганізації, самонавчання, саморегулювання освітнього середовища. Дослідження морально-етичних засад академічної доброчесності.

Проблема академічної свободи в трьох вимірах: розуміння академічної свободи в сучасному українському дискурсі, специфіка академічної свободи в гуманітарних науках і академічна свобода в військовий час. Два напрямки аналізу академічної свободи.

Властивості академічної філософії, в вигляді, що суттєво впливає на суспільство в плані розкриття антигуманної суті інформаційної війни. Академічна філософія як спосіб мислення, який відкриває субстанціональні підвалини Буття – природного та суспільного.

Сутність та напрямки розвитку, а також принципи академічного красномовства як ораторської діяльності науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки. Його жанри та характеристика. Красномовство Сократа.

Зв'язок академічної філософії з особливим статусом філософського знання і особливим підходом до її викладання. Усвідомлення необхідності і неминучості переосмислення власної суспільної місії філософії в Україні. Осмислення ціннісного функціоналізму.

Аналіз сучасного стану філософії у контексті співвідношення "академічність - публічність" при поширенні знання в умовах глобалізації та становлення медійної реальності. Виникнення нових публічних форм презентації філософії поза академічними інститутами.

Дослідження особливостей конвергентного процесу сучасного релігійного життя акселерації. Характеристика його аспектів: медико-психологічного (інфантилізм) та демографічного. Обґрунтування їх амбівалентності та антиномічності суджень щодо їх наслідків.

Особенности культуры повседневности. Выдвижение на первый план вещественно-материальной "оболочки" ценностей и сведение к ней их духовного содержания. Сущность и характеристика религиозной, научной и философской картины мира, их основные признаки.

Аксиологический контекст русской философской мысли как сущностно значимая смысловая основа. Обобщение подходов русских исследователей к пониманию ценностей как смыслообразующих основаниях человеческого бытия. Выражение и реализация ценностных идеалов.

Особенности формирования специфического русского стиля философствования; его характерные черты. Философская интерпретация проблемы ценностей в России. Проблемы конечных перспектив человека в пределах этого мира. Религиозно-этическое учение Толстого.

Рассмотрение социально-политической проблематики дебютного трактата И.Г. Гамана, в котором он отвергает трудовую этику Просвещения и разрушает понятие публики как общественного идеала. Заострение Гаманом проблематики морального выбора философа.