Установлено, что концепции Фукуямы и Хантингтона отражают определенные моменты мирового развития. Определено, что когда обе во многом противоречивые концепции рассматриваются в комплексе, то прогностический потенциала их суждений оказывается сильнее.

Логические и философские идеи Фреге и Рассела. "Логико-философский трактат" Л. Витгенштейна. Последовательный эмпиризм Венского кружка. Школа философии обыденного языка. Онтологический релятивизм Куайна. Теория прямой референции в философии языка.

Истоки формирования, основоположники и эволюция аналитической философии. Сущность логического атомизма и логического эмпиризма. Содержание философии языка Твардовского. Сопоставительный анализ истины и значения. Основы референции и феноменологии.

Анализ философских исследований начала XX в. Отрицание значимости всеобъемлющих философских систем в пользу пристального внимания к деталям, здравому смыслу и обыденному языку. Школа "критического рационализма" и ее основатель Сэр Карл Раймунд Поппер.

Анализ употребления языковых средств и выражений, толкуемых как источник постановки философских проблем. "Философские письма" П. Чаадаева. Разработка идеологии славянофильства. Герцен и Чернышевский как философы; "всеединство" В. Соловьева, космизм.

Основные идеи философии Эмпедокла. Господство теологии и религии в феодальном обществе. Оригинальные поиски русской философской мысли на протяжении XVII-XVIII веков. Логико-философские идеи Рассела, формирование концепций логического позитивизма.

Исследование влияния аналитической философии на институциональное направление теории. Использование институционализмом аналитической философии сознания и теории речевых актов. Аналитическая философия сознания и принцип институциональной неопределенности.

Диалог аналитической философии и феноменологии. Трехчленная эпистемологическая конструкция. Методологический плюрализм и тематическое единство традиций. Перспективы компаративных исследований, возможности феноменологии и аналитической философии.

Знакомство с основными особенностями аналитической философии, анализ источников и отличительных черт. Рассмотрение идей "стиля мышления" Л. Флека и концепций "личностного знания" М. Полани. Общая характеристика специфики аналитического движения.

Интенсивное наступление научно-технического прогресса - фактор, требующий переосмысления роли образовательной сферы и нового философского взгляда на проблемы взаимодействия общества, природы и человека. Эволюция аналитической философии образования.

Исторические предпосылки философского интереса к сознанию, расширенная трактовка вопроса о связи сознания и тела. Понятие сознание в психологическом и философском смысле, его предметная суть. Психофизический дуализм и скептические следствия проблемы.

Логический позитивизм как философское направление, его основатели: Шлик, Карнап, А.Дж. Айер. Выяснение понятий синонимии и аналитичности. Кантовское различие между аналитическими и синтетическими истинами. Изучение верификационистской теории значения.

Исследование проекта новой эпистемологической концепции. Рассмотрение теоретических оснований и центральных проблем данного направления эпистемологических исследований. Анализ разработки идей, которые являются определяющими для аналитического реализма.

Розгляд В. Короленком основних положень скептицизму М. Монтеня. Визначення їм ціннісних орієнтацій епохи Відродження як індивідуалістських. Дослідження етичності людської особистості. Аналіз гуманістичної концепції Вольтера як підґрунтя Просвітництва.

Вихідні принципи і ключові категоріальні визначення соціально-політичного вчення марксизму в контексті основних здобутків духовного і практичного досвіду історії. Неспроможність марксистського гуманістичного ідеал. Принципи організації суспільства.

Оцінка принципів і ключових категоріальних визначень соціально-політичної теорії марксизму в контексті здобутків досвіду історії. Внутрішні вади комуністичного вчення, причини поразки реального соціалізму. Альтернативне розуміння призначення індивіда.

Визначення суті відношення між змістом і формою у процесі розвитку. З’ясування підстав тлумачення такого відношення як самостійний закон. Аналіз прикладів відношення між змістом і формою в процесах розвитку. Відношення увідповіднення між змістом і формою.

Аналіз-синтез як форма людського мислення. Роль індукції в емпіричному пізнанні. Спосіб міркування, заснований на виведенні наслідків-висновків з гіпотез. Оцінка ймовірності узагальнень, пошук критеріїв обґрунтування гіпотез, встановлення достовірності.

Можливості історії понять та її зв’язок з історією філософських понять і дискурс-аналізом філософських текстів. Функції у процесі культурної предикації. Їх значення при забезпеченні адекватного перекладу з мови історичної на мову актуальної культури.

Визначення ідеального типу держави та критика існуючих як один з головних лейтмотивів не тільки в діалозі Платона "Держава", але й в усій його творчості. Тимократія та олігархія: понятійний аналіз. Теорія Платона про п’ять типів державного устрою.

Поняття діалектики як вчення про загальний взаємозв’язок та розвиток, її історичні форми, напрямки та головні етапи розвитку. Принципи діалектичного осмислення буття, його відмінні особливості, умови ефективного використання, роль в структурі філософії.

Поняття емоційного самопізнання, екопсихологічного самопізнання, особистісної зміни, самовдосконалення. Самопізнання - як специфічний механізм пізнання, через який людина "пронизує" всі рівні буття сутнього і переходить межі власної сфери буття.

Визначення напрямів і методів філософсько-антропологічного дослідження саморозвитку особистості. Аналіз сучасних підходів до осмислення дефініції зазначеного феномену. Огляд умов самостійності розвитку особистості. Правомірність застосування кореня "сам".

Основні ідеї представників Франкфуртської школи Т. Адорно, М. Хоркхаймера, Г. Маркузе, Е. Фромма та їх спроби видокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті і ролі у цьому ідеологічних маніпуляцій.

Використання новітніх цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, створення інноваційних продуктів і послуг, нові можливості для зростання економіки та суспільства. Характеристика філософського підходу до визначення поняття "штучний інтелект".

Форсайт в умовах невизначеності та нестійкості процесів сучасного світу - фактор і наслідок формування суспільства знань, яке засноване на спільному управлінні. Характеристика специфічних особливостей щодо розвитку сучасного глобалізованого соціуму.

Індивідуальні та суспільні ціннісні орієнтації. Повноцінний моральний вибір, твердість моральних позицій особистості, здатність "вийти" за межі безпосередньої необхідності. Наявність загальної основи для самоствердження людини як творчої особистості.

Аналіз філософських поглядів британського утилітариста Дж.С. Мілля і французького позитивіста Ж.М. Гюйо. Аналіз Володимиром Короленком філософських поглядів Монтеня, Вольтера, моральні ціннісні орієнтації і їх роль для розвитку сучасного йому суспільства.

Побудова методології узагальненої теорії аналітичної визначності, її видів в множинах різної природи, чисел, функцій, формул. Основні фактори аналітичної визначності. Дослідження оригінальної логіки на матеріалі перетворень геометричних фігур на площині.

Мышление подчиняется логическим законам, протекает в логических формах, совершается с помощью логических приёмов. Не всякий результат мышления является правильным. Схема умозаключения и структура аналогии. Вероятность выводов. Характерные ошибки.