Зсув у свідомості, коли на зміну раціоналістичним і сцієнтистським уявленням прийшов міф, у філософії Хайдеггера. Вплив націонал-соціалізму на традиційну культуру Німеччини, що знаходилась на підґрунті соціальної онтології, неометафізики та неоміфології.

Платонівська концепція домінування загального над одиничним. Боротьба із софістами. Закони мислення, закони буття. Основні засади вчення Арістотеля про буття. Категоріальний аналіз існуючого. Причинний аналіз субстанції. Вчення про можливість і дійсність.

Порядок висвітлення процесу зародження російської метафізики всеєдності. Дослідження процесу еволюції метафізики всеєдності в Росії в кінці ХІХ – поч. ХХ століття. Розкриття розвитку космізму в метафізичних концепціях російської релігійної філософії.

Головні етапи процесу зародження та еволюції метафізики всеєдності в Росії в кінці ХІХ – поч. ХХ століття. Парадигмальний характер всеєдності як абсолюту. Аналіз розвитку напрямку космізму в метафізичних концепціях російської релігійної філософії.

Розгляд ключових міфологічних функцій сказання в контексті трагічного самопізнання Едіпа. Дослідження структурних, методологічних, екзистенціальних, функціональних аспектів взаємодії поета і писання. Аналіз фігури читача і читання як досвід подійності.

Історико-філософський контекст використання поняття метафізика. Сутність основної проблематики у наданні дефініції метафізики, дослідження Канта і Гегеля. Дуалістичність розуміння метафізики. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

Метафізичне зрозуміння національної ідеї. Софіологічний контекст реформування освітнього простору. Метафізично-індуктивна експлікація національної ідеї. Втілення трансцендентної енергії об'єктивного духу. Методологія розвитку цивілізованої політичної наці

Проблема розмежування філософських систем на актуалістські, субстанціоналістські й ідеал-реалістичні. Класифікація філософських систем Лоського, їх поділ на органічні й неорганічні на підставі співвідношення цілого і частини. Аналіз феномену метафізики.

Особливість вивчення музичного мислення у філософському дискурсі представників античної та середньовічної філософії. Індексно-іконічний аналіз музики як прошарку буття, ізоморфного космосу загалом, піфагорійсько-платонівського й аристотелівського вчення.

Роль та значення поняття Бога для людського осмислення та існування. Філософські підходи до його пізнання, дослідження та досягнення. Взаємозалежність між об’єктом теології (Богом) та об’єктом філософії (буттям) у філософських доктринах Дунса Скота.

Комплексний аналіз можливостей метафізичної теорії особистості у процесі викладання історичних дисциплін. Формулювання онтологічного підходу до розуміння історичних подій, змістом якого є трансформація знеособлених форм суспільного буття в особистісні.

Аналіз ґенези й інтерпретації категорії свободи в античній філософській традиції. Зв’язок її виникнення із соціально-політичними і духовно-релігійними особливостями давньогрецької цивілізації. Погляди на свободу особистості прихильників Епікура і стоїків.

Аналіз складників української дохристиянської міфології як замовляння, обрядові пісні, загадки, казки. Осмислення людиною буття, виявлення шляхів пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного, уявлень про місце й призначення людини в світі.

Оцінка дослідження постнекласичною метафізикою перших начал сущого. Огляд засад формування категоріального каркасу постнекласичної метафізики в контексті проекту побудови універсальної мови філософії. Аналіз онтологічних алгоритмів роботи суспільства.

Соціокультурна база розвитку філософії як тенденції, що стали виникати в сучасній культурі. Дослідження метафізики як доказового та систематично розгорнутого у вигляді філософського тексту міркування над основами устрою світу й місця у ньому людини.

Особливості метафори як пізнавального інструменту в сучасних умовах поліпарадигмальності. Формування світоглядно-методологічних підходів до наукового пізнання світу. Роль метафори в процесах смислоутворення та дескрипції в різних сферах науки й культури.

Стратегия духовной безопасности в связи с ускоренной экспансией экранных технологий во всех сферах современной культуры. Анализ социальных эффектов и антропологических рисков глобального распространения экранных форм коммуникации, образования, творчества.

Закономерности речи (двойного смысла, метафоры) в её интерпретационном и метафорическом модусе. Анализ проблемы образа, неразрывно связанного со смыслом, что является эффектом от отзвука, отклика или отражения, но не является вторичным явлением.

Метафора та її належність до ефективних інструментів філософського мислення. Гнучкість, креативність і евристичність артикуляції в метафорі. Здатність філософії постулювати та обґрунтовувати у людини уявлення про світ, місце і роль у ньому людини.

Дискусії щодо ефективності метафори як комунікативного та інтерпретативного засобу. Факт перманентної присутності метафори в комунікативній сфері й виконання нею інструментальної місії відображення соціальної дійсності. Підходи до розуміння буття.

Функціональні можливості метафори для розширення світоглядної системи людини. Роль метафори у процесі людського пізнання та створення нових понять. Аналіз теорій трактування метафори в розвитку мислення та мовлення людини в різний історичний період.

Аналіз гносеологічного ресурсу метафор в дискурсі філософського осмислення сутності й форм соціальної реальності. Практика використання метафор в наукових теоретичних конструкціях, обґрунтування її методологічної доцільності і гносеологічної ефективності.

Основные предпосылки для зарождения компьютерной метафоры в когнитивных науках и философии сознания. Онтологическая несовместимость принципов работы вычислительного устройства с принципами работы мозга и сознания, слабые стороны компьютерной метафоры.

Изучение феноменов "Другой" и "Одиночество" посредством метафоры, позволяющей интегрировать понятия посредством философских концепций. Анализ этих понятий в условиях мегаполиса, ставшего единственно возможной формой сохранения человеческой идентичности.

Обоснование метода отрицания в философских работах И. Канта и Г.Г. Гегеля. Тавтология тождества "Абсолют есть Абсолют", доведенная до кризисных пределов противостояния существующему, признается обоими мыслителями непродуктивной с философской точки зрения.

Проблемное поле метаэтики: метафизика, психология, эпистемология и язык морали. Метафизический вопрос существования подлинной, а не социально принятой морали. Неприемлемость эпистемологии и ошибочность интуитивистской, интерналистской теории для морали.

Экспликация метаэтических допущений аргументов от зла против бытия Бога. Краткое описание основных понятий в составе аргументов от зла: божественных атрибутов, понятий бессмысленного и чудовищного зла. Основные элементы аргументов от зла, их валидность.

Историческое развитие диалектики как метода познания. Особенности философских учений Средневековья. Понятие материи как субстанции. Представления о сущности и структуре материального мира. Идеалистическая диалектика немецкой классической философии.

Исследование структуры и развития научного знания, средств и методов научного исследования. Понятие и общая характеристика методов и средств научного познания, их классификация. Формулирование философских методов, методологии и принципов познания.