Развитие философии древнего Китая и древней Индии. Шесть периодов истории древнего Китая. История развития философии древней Индии. Лао Цзы и Конфуций - великие мыслители золотого века китайской философии. Эволюция философии даосизма в религию.

Своеобразие объекта и предмета философии. Научное и философское мышление. Возрождение античной культуры в Италии. Возникновение и становление постмодернизма. Изучение заслуг постмодерной литературы. Проведение исследования постмодернистской живописи.

Философия как высший уровень и вид мировоззрения, отличающийся рациональностью, системностью, логикой и научно-теоретической оформленностью концепций. Три основные стадии эволюции в истории философии: космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм.

Специфика философии химии и ее влияние на дальнейшее развитие химической науки. Основные понятия химической науки, играющие значительную роль в формировании философского мышления. Химическая связь и строение молекул вещества. Учение о строении вещества.

Философия как особая форма мировоззрения. Специфика современных философских проблем. Крупнейшие и наиболее распространенные в мире национальные религии. Предмет и методы философии, ее основные функции. Сознание как основной объект философского анализа.

Принципы познания и понимания действительности. Характеристика исторических типов мировоззрения. Объект и предмет философии, её отличие от частых естественных и социально-гуманитарных наук. Мифологии и религия как особые формы общественного сознания.

Структура философского знания. Использование знаний всеобщего для конкретных случаев человеческой жизнедеятельности как методология философии. Специфика и главные направления философии. Идеализм и материализм. Роль философии, ее значение в жизни общества.

Происхождение философии как особой интеллектуальной деятельности и формы знания. Анализ связи мировоззрения с философией. Основные формы, специфика и структурные компоненты философского мировоззрения. Особенности мифологии как типа мировоззрения.

Медико-философское учение о "болезни" как доминирующее на протяжении античного периода. Философское осмысление "болезни" как онтологической категории, диалектически противоположной "здоровью", представляющей собой измененную форму бытия живой материи.

Определение роли представлений об амбивалентности конфликта, его противоречивом характере. Исследование нового концептуального понимания конфликта, которое разрабатывается в рамках философии диалога. Ознакомление со взглядами исследователя Я. Буркхардта.

Исследования объективной реальности. Социальная действительность как объект познания в социальной философии. Основные задачи социального типа знания. Отличия социального познания от познания естественнонаучного. Типы и уровни социального познания.

Исследование отличий философской аргументации от других видов доказательных рассуждений. Анализ бытия знания, составляющего единство логических элементов с психологическими актами субъекта познания. Изучение специфики гуманитарного научного знания.

Доказательство как обоснование истинности некоторого утверждения с помощью других, истинных и связанных с ним утверждений, его структура и элементы, разновидности и отличительные особенности. Виды модальности суждений. Этапы развития формальной логики.

Природа и сущность ценностей с позиций онтологической рефлексии и аксиологии. Проникновение родового в индивидуальное как свидетельство абсолютизма человечества в отношении отдельного человека. Анализ специфики человеческого бытия как ценностного.

Специфика и функции философии, ее структура. Античная и средневековая философия: основные идеи и школы. Эмпиризм Нового времени: Бэкон, Локк, Гоббс. Субъективный идеализм Беркли и скептицизм Юма. Трансцендентальный идеализм Канта. Современная философия.

Основные источники сведений о жизни Сократа и проблемы подлинности его учения. Познание "естества" человека, первоисточника его поступков и дел как основной предмет философских исследований древнегреческого мыслителя. Сущность сократовской майевтики.

Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.

Актуальність інтересу до проблем самовизначення та національної самоідентичності в некласичних філософських концепціях ХХ ст., відображених у творчості В. Розанова. Періодизація визнання російського мислителя у Європі та пострадянських республіках.

Основний принцип розгляду світоглядних питань у міфології. Продуктивна та репродуктивна уява як головне джерело релігійного історичного світосприйняття. Поділ світу на поцейбічний і потойбічний. Світоглядне філософське осмислення історичного процесу.

Вивчення специфіки політичної моралі та значення індивідуальної політичної відповідальності на прикладі проблеми "брудних рук". Моральний конфлікт в політичних процесах, його наслідки та значення в філософії та етиці. Пояснення проблематики "брудних рук".

Класична форма вияву гуманітарної науки, соціософська і протосоціологічна проблематика у творах Г. Сковороди. Самобутня філософія письменника: комплекс домінантних, сутнісних рис "українського обличчя", характеристики ідеалу людського мислення і буття.

Відображення перспектив розвитку українства, зокрема, щодо віросповідної свободи, збереження та примноження національного, традиційного в творах письменників-полемістів. Оцінка значимості I. Вишенського в дискурсі потрактування лаканівського Уявного.

Мова, яку ми використовуємо, як основний фактор подолання розриву між реальністю і її правильним описом. Цілісний соціально-філософський аналіз проблеми мови. Взаємозв'язки між філософією і лінгвістикою у працях Платона та давньогрецьких мислителів.

Форми світобачення (загальна картина світу, світоглядна картина світу, світогляд людини). Змістовна відмінність картини світу і світогляду людини. Способи формування світогляду як спонтанне формування соціокультурного досвіду і критичне мислення людини.

Історико-філософська реконструкція аспектів експлікації любові у представників Грецької Стої. Амбівалентний погляд філософів на сутність кохання, який полягає в тому, шо деякі мислителі акцентували на її зв’язок з пристрастю, інші ж його звеличували.

Феодальний спосіб життя в Європейському Середньовіччі. Ірраціоналістична "несумісність" земного і божественного світів. Подвійність середньовічної філософської парадигми. Пропаганда та захист християнства Тертулліаном та іншими апологетами церкви.

Аналіз природно-правових ідей у творах мислителів епохи Нового часу Дж. Локка та С. Пуфендорфа, визначення специфіки розуміння природного права як людського розуму та основи для демократичних законів. Специфіка трактування філософами юснатуралізму.

Исследование основных линий рецепции философских идей Б. Спинозы. Изучению трансформаций, наблюдаемых в подходе и характере оценок основных философских идей Спинозы в западноевропейском философском пространстве. Пик интереса к творчеству мыслителя.

Барух Спиноза как яркий мыслитель школы рационализма. Философские произведения Спинозы, развитие его философской системы. Материализм и атеизм, картина мира. Этическое значение учения о Боге, детерминизм философа. Предрассудки людей в их понятии Бога.

Аналіз генезу розуміння понять "віри" та "розуму" в історико-філософській традиції Київської Русі, особливості їх змістовного навантаження та інтерпретації. Формування екзистенційні-персоналістичної та кордоцентричної спрямованості української філософії.