Оцінка концептуальних уявлень про правову і соціальну державу у німецькій філософії права класичного та посткласичного періодів (XVIII-XX ст.). Вивчення проблеми автономної і гетерономної самореалізації країни. Етизація нормативних моделей держави.

Виділення основних тематичних контраверсій та їх комплексний аналіз. З’ясування наукових та соціально-історичних мотивів дискусії щодо сутності правової та соціальної держави у період 18-20 ст. Аналіз кола дослідників та їх тематичних екстраполяцій.

Методологічні засади дослідження феномену кризи культури у соціально-філософських концепціях Е. Дюркгейма та П. Сорокіна. Дослідження способу буття індивіда, позбавленого підтримки традицій та омани "псевдоколективності". Сучасні форми солідарності.

Здійснюється соціально-філософський аналіз основних тенденцій розвитку медіапростору. Проаналізовано особливості трансформації сучасного медіапростору під впливом нових інформаційних технологій як активного актору формування соціального простору.

Закономірності соціального розвитку щодо перетворення особового складу військового підрозділу в колектив. Зміст та сутність соціальних станів та процесів, що протікають у військовому колективі. Основні фактори, які впливають на зміну соціального стану.

Основні рушійні сили прогресу людства та причини й особливості, філософські закономірності фундаментальних змін виховних систем в Україні. Дослідження освітньої компаративістики як галузі наукових знань та парадигма ідеї формування наносвідомості людини.

Сучасні рушійні сили прогресу людства, перелік різнорівневих тенденцій змін тріади "людина–суспільство–освіта", упорядкування їх у групи за принципом спорідненості. Закономірності суспільно-економічного розвитку до теорії і практики освітніх реформ.

Філософські концепції вічного миру І. Канта, справедливої війни Ф. Аквінського, соціальної турбулентності В. Горбуліна. Розуміння природи миру як людського блага. Аналіз геополітичних чинників військових конфліктів. Моделі миробудівництва у XXI ст.

Аналіз життя людини та впливу на неї дизайнерського середовища. Представлення міста як культурної рефлексії, в контексті якої людина усвідомлює себе в певних просторово-дизайнерських формах. Вивчення ролі індивідуальності людини у формуванні образу міста.

Визначення соціально-філософського змісту понять "діяльність", "робота", "праця", "соціальна робота", "соціальний працівник" та з'ясування відмінностей та особливостей їх прояву. Діяльна природа людини як особливість людського способу існування.

Актуальність філософського аналізу принципово нового соціокультурного явища сучасності — кібер-піратства. Аналіз його впливу на ідеологію й на загальну динаміку розвитку інформаційного суспільства. Оцінка мети та засобів діяльності групи "Anonymous".

Пошук шляхів до єдності різних форм прояву гуманістики соціокультурного явища, зокрема під час трактування термінів "патріотизм" та "парадигма". Перспективи оновлення європейського простору освіти у перспективі демократизації громадських ідеалів.

Дослідження організації суспільства як середовища соціалізації індивідів і їх публічної діяльності. Аналіз функціонування основних компонентів структури суспільства та місця і ролі особистості в ньому. Основні аспекти взаємодії особистості і суспільства.

Аксіологічні аспекти філософсько-освітньої рефлексії. Соціально-культурні детермінанти антропологізації нового етнопедагогічного знання в контексті глобалізаційних викликів. Засади набуття ним концептуально-антропологічного виміру в системі етноосвіти.

Аналіз становлення теорії безпеки як необхідна умова для формування уявлень про наукові принципи управління системою безпеки. Визначення характеру взаємозалежності безпечного існування людини та суспільства. Принципи безпечної взаємодії людини з природою.

Методологія дослідження соціально-філософських засад культури постмодерну. Симулятивне бачення реальності. Деконструкція культурної аксіоматики. Український дискурс постмодерну в контексті світоглядних пошуків сучасності. Тіло та гендерна ідентичність.

Розгляд філософської думки, щодо розвитку української національної ідеї, носіями якої є еліта від часів античності до наших днів. Обґрунтування національної еліти як феномену соціального буття. Класифікація даної категорії в сучасному суспільстві.

Дослідження соціально-філософського підґрунтя нігілізму як ідеологічного та соціокультурного феномену. Аналіз вчення про амбівалентність заперечення у контексті соціального подолання. Нігілізм в умовах сучасної цивілізації, його гносеологічне кредо.

Дослідження творчого спадку Василя Стуса, спогадів його однодумців та опонентів щодо політичних переконань та філософських поглядів митця. Особливість захисту духовних засад українства та прав української мови в часи панування радянської ідеології.

Визначення особливостей політичної та філософської позиції Василя Стуса в контексті політичної боротьби його доби. Аналіз творчого спадку митця, спогади його однодумців та опонентів щодо переконань та поглядів поета на українські національні ідеали.

Характеристика твору "Казка бочки" Джонатана Свіфта і виділення соціально-філософських та протосоціологічних тез мислителя. Діяльність оригінального філософа доби Просвітництва, сатиричні твори якого містять висновки, цікаві для сучасних дослідників.

Аналіз сутності явища суїциду у соціально-філософському контексті, виявлення його змісту і гносеологічних підстав. Суїцидальна поведінка як складний і багатоаспектний феномен, що включає в себе суїцидальні тенденції, думки, ідеї і наміри, замах на життя.

Важливість формування соціокультурної компетентності студентів-майбутніх управлінців. Переосмислення складових соціокультурної компетентності та виокремлення мистецтвознавчої підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування в Україні.

Визначення соціокультурної суті інфодемії як фактора посилення соціальної нестабільності у глобальних процесах сучасності. Вплив стереотипів суспільної свідомості на процес поширення дезінформації. Інфодемія як складова інформаційної та гібридної війн.

Дослідження переходу від імагінативної парадигми сприйняття "Іншого", обтяженої негативними образами, стереотипами і забобонами, до когнітивної парадигми, заснованої на раціональних підходах до пояснення і розуміння особливостей культури та соціуму.

Концепції конструктивного діалогу в сучасних умовах глобалізації і відродження національно-етнічних традицій. Можливості соціокультурного діалогу в подоланні деструктивних процесів в багатонаціональному і полікультурному українському суспільстві.

Особливості осмислення феномену традиції в західноєвропейському і російському традиціоналізмі. Рефлексія соціокультурного розвитку України в національному традиціоналізмі, його роль у збереженні соціокультурної ідентичності в умовах глобалізації.

Актуалізація потреби у постановці філософських питань визначення сутності і особливостей буття людини в сучасних соціокультурних умовах інформаційного суспільства. Динаміка інтеграції сучасної людини в соціокультурний простір інформаційного суспільства.

Розгляд і характеристика взаємодії культур, як прояву нових форм духовних орієнтирів під впливом зовнішніх імпульсів. Дослідження та аналіз міжкультурного діалогу, як діалогу логік і спілкуванням культур. Розгляд даної проблеми у філософській парадигмі.

Аналіз співвідношення економічних і соціокультурних інтерпретацій поняття "господарство" у творах С.М. Булгакова. Специфіка булгаковської інтерпретації господарства в контексті західноєвропейської, російської й української філософської думки XVIII–XX ст.