"Феноменология духа" - "тайна и исток" гегелевской философии. История – "прогресс духа в сознании свободы", последовательно реализуемый через "дух" отдельных народов. Процесс изучения диалектики Гегеля в философии. Единство и борьба противоположностей.

Антропологический ренессанс последних лет. Проблема человека в философии, ее характер и границы. Философская антропология, ее право на самостоятельное существование. Научные концепции и суждения о природе человека, его взаимоотношении с обществом.

Человеческое существование как предмет исследования в философии экзистенциализма, ее школы и представители. Преимущественный объект философского осмысления в экзистенциализме. Проблема свободы, гуманизма и ответственности в экзистенциальной философии.

Философские предпосылки феноменологической социологии А. Щюца и его критика методологии М. Вебера. Ставится под вопрос возможность употребления слова "смысл" в качестве философского и социологического термина. Мир, повседневность и высшая реальность.

Аналіз проблеми формування імперативу експлікації людської активності в космічному просторі. Нормативно-правова база регламентації людської діяльності у космічному просторі. Пошук стратегій правового забезпечення безпекового розвитку цивілізації.

Робиться с проба усвідомлення суспільством суті та значимості феномена та проблем біологічної етики. Визначається роль громадської думки у справі ефективного вирішення біоетичних проблем. Неадекватне сприйняття суті біоетичних проблем багатьма вченими.

Розуміння буття як філософської категорії. Співвідношення існуючої реальності зі свідомістю та життєдіяльністю людини. Дослідження етапів протиборства матеріалістичного і ідеалістичного підходів до трактування фундаментальної основи поняття буття.

Перші визначення та підходи до розуміння буття, відображені в давньогрецькій натурфілософії. Категоріальні визначення поняття буття у класичній та некласичній філософії. Сучасна наука про рівні та форми виявлення його сутності (філософське окреслення).

Світ як єдність об'єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил, його сутність та проблеми існування. Філософський зміст буття, його форми та сфери прояву. Визначення, сутність, єдність матерії руху, простору, часу як філософських категорій.

Виявлення сутності проблем буття людини та людяності як провідних у філософській спадщині Г. Сковороди та обґрунтування актуальності їхнього ціннісно-світоглядного вирішення для сьогодення. Розгляд реалії технологічної революції на початку ХХІ ст.

Проблеми структурної організації буття (рівні і форми організації реальності). Простір і час. Просторово-часова структура світу. Формування сучасної філософської концепції розвитку. Коеволюція природи і суспільства. Предмет екологічної філософії.

Філософсько-політичні та правові ідеї німецького мислителя Г. Гегеля щодо зв’язку війни і миру з політико-правовою діяльністю держави. Основні причини війни і військових конфліктів. Обґрунтування необхідності дотримання міжнародного права під час війни.

Зростаюча інтеграція сучасного глобального індустріального суспільства - причина переродження суспільствознавчих понять. Просвітництво, раціоналізм, фетишизм та хибна свідомість - основні економіко-політичні і соціально-психологічні кризи сучасності.

Формування структури Всесвіту, походження галактик, зірок і планет. З'ясування місця людини і людства у світобудові, взаємозв'язку між еволюцією матерії у Всесвіті і виникненням життя. Планетна космогонія, наукове пізнання минулого в науці про Всесвіт.

Основні орієнтації сучасної релігійної філософії. Складові частини містицизму. Поширеність неотомізму у католицьких країнах. Сакральне мистецтво християнської церкви. Головні постулати персоналізму. Погляди Бердяєва на зв'язок особистості з суспільством.

Мета – розкрити соціально-філософські підстави проблем вищої освіти в Україні та особливості сучасної освітньої парадигми як важливої теоретичної передумови реформування освітньої системи. Освіта як один з головних механізмів еволюції цивілізації.

Свідомість як філософська категорія. Людський інтелект як здатність усвідомлювати, розуміти дійсність. Пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова свідомість у регуляції людської діяльності. Здійснення самооцінки та самоконтролю на рівні самосвідомості.

Розгляд філософських питань сенсу життя людини. Зовнішність особистості (шлях до світла, вища культура, шлях до мороку). Доморальний період становлення людського типу. Історія походження моралі. Гармонія добра і зла. Характеристика зла як кращої сили.

Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.

Аспекти фундаментальної філософської проблеми свідомості. Дослідження основних концепцій нейрофілософії та теорії торсійних полів. Варіативність інтерпретації природи свідомості людини. Сучасні інженерські можливості моделювання штучного інтелекту.

Системные характеристики и составляющие "несимфонийности" стратегий конфликторазрешения в обществе. Специфика политической конфигурации, своеобразная логика взаимоотношений между обществом и страной, характерных для трансформационных процессов в России.

Материалистические концепции бытия Гераклита из Эфеса, причина, по которой он вложил в огонь природу всего. Поэма о бытии Парменида, смысловой характер его космологии. Наиважнейший принцип Парменида. Учение о бытии Аристотели, его определение метафизики.

Понятие бытия как одно из самых старых и важных понятий человечества, философских категорий. Онтология как важнейший раздел метафизики и учения о предельных основах бытия, познания и ценностного отношения человека к миру. Главные категории онтологии.

Анализ учения русского философа С.Л Франка о проблемах бытия: отношение бытия и реальности, осознание основ рациональности, понятие "трансцендентального мышления". Влияние его концепции на формирование онтологической традиции в философии XX века.

Жизнь и сочинения Платона. Учение италийских философов Парменида и Зенона о противоположности достоверного "знания". Литературная деятельность Платона, форма платоновского диалога. Анализ диалога "Софист" Платона. Решение основного вопроса философии.

Проблема соотношения веры и знания как философская проблема. Периоды развития философии Средневековья. Патристика, схоластика. Кризис средневековой философии. Исследования проблемы познания Фомой Аквинским. Роль Божественного откровения как путь познания.

Проблема ценностей в составе мировоззрения, теснейшим образом связанная с такими феноменами духа, как вера, идеалы и убеждения. Доказательства существования Бога Аквинского. Сторонники номинализма, их идеи. Противопоставление веры разуму в средневековье.

Общество - особая часть природы, выделившаяся как форма и продукт деятельности человека. Средневековая христианизированная философия. Декарт как один из родоначальников науки и техники Нового времени. Своеобразность человеческого отношения к миру.

Исторические этапы взаимодействия природы и общества, его осмысление в истории философской мысли. Природа как естественная основа жизнедеятельности общества. Сущность и философское содержание понятия "ноосфера" как высшей стадией развития биосферы.

Соотношение "спонтанно возникающего времени", данного в непосредственном опыте, и понятия "линейного времени", используемого в физике, обыденной жизни. Понимание прошлого, настоящего, будущего и форм их бытия. Проблема прошлого как вербального творчества.