Описание структуры построения систем мышления и событий. Раскрытие содержания усиливающей обратной связи как изменений системы в четко определенном направлении. Ослабление первоначальных суждений и общая характеристика уравновешивающей обратной связи.

Роль насилля під час міметичної кризи та сакрального жертвопринесення для її подолання у спадщині Жирара. Стигматизація жертви як інструмент переходу до "божественного" насильства при активізації діяльності носіїв "правосвідомості обіленого раба".

Основа понятия стиля жизненного поведения в философии. Изменчивость сознания в зависимости с переорганизацией условий окружающей среды. Социальная адаптация как индивидуальный стандарт реакции на конкретную ситуацию. Осознание и коррекция стиля жизни.

Анализ эволюции подходов к понятию "стиль жизни" от Вебленовского отождествления его с потреблением, нацеленным на "демонстрацию" и "повышение престижа", к современной его интерпретации как выбора, обусловленного интересами и ценностями индивида.

Основные этапы развития европейской философии, ее связь с конкретными знаниями о природе. Характеристика главных особенностей учений Гераклита Эфесского. Изучение проблемы познания, относительность свойств и вещей. Смысл термина "логос", его типы.

Специфика древнегреческой философии в её начальный период. Источник и характер человеческих знаний по Гераклиту. Относительность всех свойств и вещей. Основное положение философии Гераклита, передаваемое Платоном в своем диалоге "Кратил". Учение о логосе.

Гераклитова философия как вершина стихийного диалектического понимания мира. Проблемы познания: источник и характер человеческих знаний. Относительность всех свойств и вещей. Идея всеобщего движения и изменения. Объективный и субъективный логос.

Специфика древнегреческой философии в ее начальный период развития. Относительность всех свойств и вещей. Положения философии Гераклита. Критическое осмысление мифопоэтических и философских воззрений предшественников. Объективный и субъективный логос.

Условия формирования римской культуры, науки и мышления. Особенности развития стоицизма как одного из философских направлений. Наследие Сенеки, Марка Аврелия и Эпиктета. Эпикуреизм Тита Лукреция. Мыслители эллинистического периода, их роль и вклад.

Стоицизм как важнейшая школа эпохи эллинизма, которая этизировала философию, перенесла ее на римскую почву, главные этапы ее становления и развития, направления исследований и теоретическая база. Основные положения этики данного философского течения.

Возникновение школы стоицизма и периодизация его развития: социально-экономические предпосылки к возникновению, периоды древней, средней и поздней стои. Стоический платонизм, римский стоицизм и формирование христианства. Логика, физика и этика учения.

Проблема страдания, связанная с уникальностью человеческого бытия. Положения философии экзистенциализма, утверждающие, что человек - это программа, формирующая сама себя в случайно выпавших обстоятельствах. Роль активных действий в сохранении своего "я".

Дослідження феномену страждання як універсальної міри небайдужості людини. Аналіз базових форм, що представлені в давніх текстах вавилонського епосу. Розгляд через розуміння страждання як екзистенціалу буття в контексті генези теорії чуттєвості.

Способы решения проблемы понимания в философии ХХ века. Ее анализ в свете стратегии "ограниченного и безграничного тождества". Понимание как общечеловеческий способ бытия. Противоречия в работах представителей феноменолого-герменевтической традиции.

Изучение классической и неклассической стратегии естественнонаучного представления о мире. Понимание корректности постановки и решения задач естественнонаучной рациональности. Формы актуализированной действительности и двуполюсность научного знания.

Традиции русской философской и социально-гуманитарной мысли в контексте построения и обоснования программы социально-гуманитарных наук. Влияние метаморфоз в социально-гуманитарном знании в целом на изменение стратегий исследования в историографии.

Альбуханова-Славская Ксения Александровна – советский и российский психолог, доктор философских наук. Авторская теория жизненного пути человека с учетом взаимодействия внешних и внутренних факторов. Основные положения субъектно-личностной концепции.

Воспитательная деятельность институтов, участвующих в социализации молодого поколения. Роль государства в определении долговременной стратегии, обеспечивающей создание и функционирование системы патриотического воспитания граждан Российской Федерации.

Систематизація інтерпретацій теорії психоаналізу Ж. Лакана щодо переозначування суб’єкта. Відтворення у романі Дж. Фаулза "Жінка французького лейтенанта" моделі катарсису екзистенційної травми суб’єкта шляхом зміни травматичного означника на адекватний.

Раціональна реконструкція еволюції наукової раціональності. Тенденції до інтеграції класичних редукціоністських стратегій у постнекласичну наукову раціональність. Уніфіковані фізичні теорії як проект редукціонізму постнекласичної науки, їх перспективи.

Дослідження ролі масової культури з позицій теорії культурної індустрії М. Горкгаймера й Т. Адорно та комунікативної філософії Ю. Габермаса. Характеристика комунікативної та стратегічної типів раціональності, яким відповідають життєвий світ і система.

Дослідження концептуальних засад онтологічного дослідження держави як комплексного соціального явища. Виявлення іманентних суперечностей процесу державотворення в сучасних історичних умовах на матеріалі стратегічно-реляційної концепції Б. Джессопа.

Сутність поняття "культурфілософська рефлексія". Особливості рефлексивного засвоєння оратором культурфілософських надбань як передумови соціокультурної ефективності ораторського спілкування. Аналіз проблем розвитку існуючих форм культурного творення.

Аналіз страху через взаємодію фундаментальних категорій онтології - буття і небуття. Індивідуалістська (індивідуалізм) і колективістська (колективізм) тенденції підходу до людини та її буття. Способи подолання, мінімізації чи нейтралізації страху небуття.

Сущность и причины появления страха. Источники страхов, их характеристика. Понятие страха в философии Кьеркегора. Взаимосвязь страха и греха в трудах Кьеркегора. Причины духовной болезни человека и пути ее преодоления. Экзистенциальный смысл страха.

Рассмотрение экзистенциализма, или философии существования - одиого из самых популярных и влиятельных течений современной общественной мысли. Центральные вопросы экзистенциализма - существование человека, смысл его жизни и судьбы в мире, страх, страдание.

Характеристика екзистенційних підвалин страху смерті та їх зв’язку із духовним становленням і самотрансценденцією особистості. Вирішення проблеми смислу людського життя. Сотеріологічний вимір проблеми побоювання кінця існування у християнській традиції.

Дослідження морального відношення людської особистості до проблеми смерті. Історико-філософський екскурс у поняття смерть, його трансформація в європейській свідомості. Відношення екзистенції до смерті, сутність різноманітних підходів до її концепту.

Аналіз і порівняльна характеристика страху і спокуси як детермінант відповідальності в межах філософського дискурсу. Дослідження сутності феномену страху в екзистенціальній філософії з екстраполяцією на сучасні реалії. Ідеї Йонаса щодо евристики страху.

Страх як чинник, що формує суть людської екзистенції. Механізми, які стимулюють або стримують людську активність. Розуміння страху в якості посередника між потенцією людського буття і безпосередньо існуванням людини. Взаємовплив страху та бездоганності.