Найвище досягнення людської цивілізації - світоглядна свобода особистості. Проблема вільного вибору свого майбутнього й майбутнього країни. Нерозвиненість нормативно-правової бази у сфері світоглядної свободи особистості. Державно-церковне "співжиття".

Огляд питань політичних свобод, висвітлених в західноєвропейському Просвітництві. Аналіз теоретичних здобутків про свободу класиків ідеології Просвітництва в контексті практичних завдань українського державотворення. Філософсько-політичні погляди Локка.

Розгляд проблеми свободи в її християнському аспекті у поєднанні з західною правосвідомістю. Підходи до вирішення проблеми свободи західною політико-правовою думкою і демонстрація джерел її еволюції. Обґрунтування змін у розумінні норми структури буття.

Аналіз аспектів діалектичного взаємозв’язку свободи й відповідальності особистості в умовах розвитку інформаційного суспільства. Розгляд створення сучасного світового інформаційного простору, яке висуває вимоги перед людиною, як духовною істотою.

Аналіз деяких аспектів діалектичного взаємозв'язку свободи й відповідальності особистості в умовах розвитку інформаційного суспільства. Лібералістська модель досягнення взаєморозуміння. Розуміння сутності інформаційної культури в сучасних реаліях.

Визначення сутності поняття "свободи" як філософської категорії. Розгляд свободи в туризму у різних площинах: фізичного переміщення, свободи вибору та характеру подорожі, задоволення своїх запитів. Визначення міри туристської свободи і відповідальності.

Свобода як цінність, яка виражає сутність людини. Особисті бажання, здіснення або нездійснення яких, є критерієм наявності свободи. Трактування поглядів Шестова на свободу. Негативний вплив моралі на життя людини. Основні мотиви філософствування в ХХ ст.

Виявлення своєрідності і особливостей розуміння свободи в релігійно-філософської думці Сходу. Порівняння її трактовок у західної і східної традиціях, шляхів її досягнення. Виявлення різниці в розумінні сутності етичних понять добра, зла і особистості.

Знакомство с крупнейшими представителями немецкой классической философии. Понимание свободы человека у И. Канта, Г.Ф.Гегеля и И.Г. Фихте. Второй и окончательный этап немецкой классической философии; его яркие представители - Ф.В. Шеллинг, Л. Фейербах.

Биография французского философа Жан-Поля Сартра. Проблема индивидуального человеческого бытия и свободы – основная тема его творчества. Концепция свободы воли в теории "проекта". Общий принцип экзистенциализма. Абсурдность существования человека.

Изучение основных идей книги Эриха Фромма "Бегство от свободы", проблематики взаимосвязи психологического состояния человека с его социальным положением в обществе и наличием выбора. Анализ двойственного понимания свободы личности в современном мире.

Проблема свободы и ответственности в философии, точки зрения разных философов на эту проблему. Свобода воли - возможность человека выбирать способ действия из возможных альтернатив без принуждения. Ответственность как категория философии, этики и права.

Феномен человеческого существования. Проблема свободы человека в наши дни. Уровень самосознания, культуры, духовные ценности, ценностные мотивации, идеалы, интересы, потребности, психические особенности человека. Ступени возвышения человеческих отношений.

Рассмотрение проблемы свободы человека в философии. Представление философов экзистенциализма о месте человека в мире. Проблема свободы человека в философии Ж.П. Сартра. Экзистенциализм поставил очень важные вопросы, которые всегда волнуют людей.

Парадоксальность связи религиозной принадлежности страны с ее географическим (в особенности широтным) положением. Объяснение данной связи с позиций как научного, так и религиозного мышления. Анализ исторической динамики цивилизационного прогресса.

Особливості переосмислення науково-технічних досягнень та аналізу інноваційних підходів у контексті процесів секуляризації та десекуляризації. Аналіз проблем секуляризації та десекуляризації у процесі формування та розвитку суспільних відносин.

Сенс життя - стійка, домінуюча спрямованість моральної свідомості людини; соціальний, світоглядний, індивідуальний, віковий аспекти. Способи осмислення людського буття, основні антропологічні концепції: філософське життя, персоналізм, екзистенціалізм.

Аналіз проблеми сенсу життя людини філософами і мислителями української духовної культури доби середньовіччя. Матеріали пам’яток княжої доби і періоду культурно-національного відродження. Два шляхи осягнення сенсу життя: ангельський і апостольський.

Розуміння мислителями поняття сенсу життя як земного буття людини. Підходи до розуміння призначення людини й змісту її діяльності філософів епохи Київської Русі. Сутність поняття активної діяльності людини на землі в трактуванні українських мислителів.

Вплив філософсько-теологічних ідей патристики і схоластики на неотомістське розуміння людиною цілі свого життя, залежність тлумачення сенсу життя від світоглядної картини світу. Характерні особливості тлумачення філософами польського неотомізму поняття.

Дослідження питання щодо любові до ближнього, милосердя та співчуття, духовної кризи суспільства, волі до влади, пошуку моралі для вільної людини на шляху руйнування традиційних цінностей в ідеології німецького філософа Фрідріха Вільгельма Ніцше.

Дослідження основних аспектів тлумачення символу О. Лосевим, що є ключовими у більшості філософських досліджень цієї проблеми. Її відображення в працях "Філософія імені", "Античний космос і сучасна наука", "Проблема символу і реалістичне мистецтво".

Анализ проблемы синхронистичности как актуальная для познания синергетического аспекта реальности. Проведение исследования антропного принципа, который можно рассматривать как фундаментальный синхронизм. Характеристика теории человека и общества.

Рассмотрение актуальных для второй половины XVIII поисков дворянскими мыслителями решений проблем служения. Различные точки зрения дворян по вопросам мотивации служения, оценки государственной политики в области службы, роли служения в жизни дворянства.

Философские размышления о жизни и смерти в историческом контексте. Отношение к смерти в основных философских концепциях восточной цивилизации. Естественно-биологический смысл понятия жизни. Причины, механизмы и признаки смерти. Философия бессмертия.

Ориентация греческих мыслителей на человека и его разум, ее связь с призывом к самопознанию. Проблема смерти по З. Фрейду, ее понятие и социальное значение. Проблема бессмертия как самая главная проблема человеческой жизни, учение о перевоплощении.

Рассмотрение жизни как философского явления. Осознание человеком смерти. Преодоление страха и смятения и формирование у человека веры в жизнь и желание жить. Представления Сократа о смерти. Пространственно-временные представления человека о себе и мире.

Философский смысл смерти в учениях Платона, Фрейда и Гейдеггера. Религиозные и философские учения о победе над смертью и достижении реального или призрачного бессмертия. Бессмертие божественного начала в человеке. Учение Н. Федорова о воскрешении.

Вопрос о природе, судьбе в естестве. Спасение индивидуальной сущности. Историческое и социальное бессмертие. Обретение смысла бытия как вопрос самопознания человека. Понятие о "человеческой самости", причины изменения. Предпосылки самореализации личности.

Вади, притаманні науково-природничому розумінню людини. Розуміння сенсу і цінності людського життя. Поняття смерті (безсмертя) у філософській думці. Образи і символи смерті в культурі. Віра в оригінальну силу космології, релігійних і філософських систем.