Закон є необхідною загальнообов'язковою формою об'єктивації права, виразу і дії в суспільному житті. Правоздатність і правосуб'єктність людей є правовими характеристиками вільних індивідів у їх взаємовідносинах. Поняття правової держави у філософії.

Сутність духовного життя суспільства. Буденна і теоретична свідомість суспільна, її психологія та ідеологія. Форми суспільної свідомості, їх відмінні особливості та напрямки вивчення. Особливості духовної культури суспільства, шляхи, етапи її формування.

Аналіз співвідношення моралі і права в контексті філософії безумовного добра. Мораль як вираз ідеї безумовного Добра, а право - місток між ідеальним добром і реальністю. Можливість використання сили в контексті правового забезпечення морального закону.

Дослідження етичних та філософсько-релігійних поглядів І. Канта та Ґ.В.Ф. Гегеля. Характеристика філософських вчень мислителів про співвідношення моралі та релігії. Виявлення основних моментів їх граничної альтернативності та можливості взаємодоповнення.

Розуміння понять "віри" та "розуму" на різних історичних етапах розвитку філософської думки. Виявлення суспільно-політичного та ідейно-теоретичного впливу на характер вирішення даної проблематики. Формування особливої "кордоцентричної" спрямованості.

Порівняльний аналіз поглядів Н. Макіавеллі та Е. де Ла Боесі на актуальну проблему свободи та влади в рамках української історіографії. Дослідження поглядів вчених-філософів на природу людини, а також питань відчуження в постіндустріальному суспільстві.

Співвідношення соціальних і політичних регуляторів у визначенні стратегічного напряму розвитку свободи слова. Створення інтелектуального середовища, заснованого на комп’ютерних мережах. Позитивне ставлення до постмодерністського проекту свободи слова.

Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.

Базові характеристики співчуття як загальнолюдського соціального феномена, витоки, розвиток і його значення для суспільства і людини в суспільстві. Виявлення причин дегуманізації ціннісно-нормативної системи сучасного транзитивного суспільства.

Філософське визначення спілкування, дослідження його ролі і місця в історичному процесі взагалі і в сучасному українському суспільстві зокрема та виявлення критеріїв для типологізації і характеристика типів спілкування (дружнє, ігрове, продуктивне).

Принцип історичності в контексті християнської теології, історичний процес як просторово-часова подієвість і як особистісне співбуття людини і Бога, особливості сучасної історичної ситуації як безпідставності та творчого самоздійснення особистості.

Розкриваються основні аспекти формування ідентичності в процесі створення сподівання через темпоральну міграцію самості і різновекторну ідентифікацію. Колективна цілісність виходить з наявності домінуючого вектору на перспективу подальшого співіснування.

Выявление проблемы, возникающей перед функционалистской программой в философии сознания. Проблема инверсии спектра, методологическая преемственность между бихевиоризмом и материалистическим функционализмом. Неонтологический характер функционализма.

Понятие спора как одной из основных форм человеческой коммуникации, в рамках которой уточняются позиции противоборствующих сторон, этапы его проведения. Речевое поведение спорящих, требования к нему. Стратегия и тактика спора, существующие уловки.

Основные источники формирования философии в XIV-XV вв. Идеалистическая ориентация философии средневековья. Решение вопросов с позиции теоцентризма, креационизма, провиденциализма. Патристика и схоластика в средневековой философии. Реалисты и номиналисты.

Рассмотрение феномена идеального в контексте перехода к информационному обществу и виртуализации бытия. Влияние мировоззренческих установок и стилей мышления авторов на постановку и решение проблемы идеального. Идеальное в виртуальном пространстве.

Дискуссии об историческом пути России в среде дворянской интеллигенции. Идеи западничества в "Философических письмах" Чаадаева. Воззрения славянофилов на роль общины и православия в русской истории. Осмысление отношения к западноевропейской культуре.

Рассмотрение физической культуры с точки зрения вербальной символизации "телесного образа мира". Философская интерпретация спорта высших достижений как искусства телесного перевоплощения личности в контексте культурно-антропологических трансформаций.

Імпліцитні взаємозв’язки між спортивною агоністикою, психофізичною суб’єктивністю спортсмена і проблемами усвідомлення постійної присутності смерті в житті людини. Вплив усвідомлення мотиву сконання на вибір спорту як сфери самоактуалізації особистості.

Дослідження ґенезу та змісту таких цінностей, як Благо, Добро, Краса, Справедливість під кутом зору спортивної діяльності в філософських поглядах стародавніх греків. Взаємодія процесів гуманізації спорту та трансформація смислового навантаження.

Диалектика и ее исторические формы. Принципы диалектики: системность, структурность, целостность. Законы и категории диалектики (законы единства и борьбы противоположностей, перехода количественных изменений в качественные, отрицания отрицания).

Аналіз розуміння англійським історіософом і істориком А. Тойнбі сутності процесу історичного розвитку. Вивчення філософії британського дослідника. Визначена понять "виклик" і "відповідь" у парадигмально-категоріальному співвідношенні "виклик-і-відповідь".

Аналіз тенденцій трансформації модерного світогляду та західного розуму. Напрями конструювання дискурсу про Модерн. Аналіз концепцій сартрівского та гайдеггерівського гуманізму. Теорії М. Вебера та Е. Дюркгейма. Філософія А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.

Эволюционные изменения в биологических системах. Использование философских понятий высокого уровня абстракции – материя, энергия, информация, движение, пространство, время, управление. Внешние проявления результатов эволюции для отдельного субъекта.

Процесс трансляции научных знаний в историческом развитии. Социальная роль учителя и кризис образования. Системно-кибернетический подход к информации. Сократовский метод постижения истины. Школы Сократа как формы трансляции знаний. Путь поиска истины.

Современный процесс трансляции и его сущность. Информация как важнейший ресурс современного общества. Философские взгляды на трансляции знаний. Основные характеристики науки. Значимость в современном мире развития способов трансляции научных знаний.

Дослідження проблематики справедливості, наділеної трансчасової актуальністю в усіх сферах життєдіяльності. Виявлення ресурсного та інструментального потенціалу дискурсу, діалогу та освіти для увиразнення уявлень про суспільний феномен справедливості.

Дослідження трансчасової і соціально-універсалістської імперативності уявлень про справедливість. Характеристика спільноти як первісної соціальної організації. Аналіз розвитку спільноти в суспільство в процесі ускладнення, структуризації та ієрархізації.

Исследование взглядов А. Макинтайра на соотношение морали, добродетели и справедливости, исторического развития и изменения сущности этих понятий. Ситуативный характер справедливости в теории коммунитаризма, ее подверженность воздействию многих факторов.

Исследование уголовно-правового принципа справедливости с точки зрения традиционной философской мысли. Отражение материальной субстанции справедливости в нормах уголовного закона. Роль человека в формулировании уголовно-правового принципа справедливости.