Решение проблемы специфики человеческого в "философской антропологии", центральной осью которой является человек. Проблемы человеческого начала в марксистской философии. Определение человека, индивида, личности. Смысл и назначение человеческого бытия.

Необхідність переосмислення співвідношення раціонального та ірраціонального в науці і освітніх практиках. Побудована на раціоналізмі наукоцентричної парадигми світорозуміння, яка спирається на триєдину цілісність науки, освіти і соціальної практики.

Концепції співвідношення тілесності і соціальності, що сформувалися в історії філософії. Особливості їх співвідношення у сучасному суспільстві. Причини, що призвели до загострення суперечностей між тілесністю і соціальністю та шляхи їх подолання.

Что такое справедливость, каково её значение для существования общества и какова её роль в его развитии или деградации. Наиболее важные аспекты справедливости с точки зрения Христианской морали. Определение роли справедливости в современном обществе.

Анализ своеобразия интерпретаций справедливости в историко-философском и социально-философском знании с учетом трендов социокультурной динамики. Авторское исследование феномена идеологии справедливости в условиях современного мировоззренческого кризиса.

Розгляд особливостей органічного взаємозв'язку між справедливістю в суспільстві й рівнем розвитку людських здібностей. Знайомство з проблемою справедливості у філософії Платона в єдності екзистенційних аспектів людського буття та процесу державотворення.

Позитивні та негативні аспекти розуміння справедливості в представників філософських напрямів ХХ століття. Аналіз та особливості основних тенденцій у розумінні ідеї справедливості у французькій філософії. Дослідження А. Глюксмана, Е. Жильсона, А. Камю.

Особенности становления татарской светской философской мысли и просветительского движения во второй половине XIX века. Деятельность И. Гаспринского, его мысли о проецировании и интеграции западных ценностей в общественную мысль татарского общества.

Аналіз концепції становлення особистості в системі суспільного розвитку во взаємозв’язку її індивідуальності зі шляхом самореалізації та смисложиттєвими засадами. Характеристика формування взаємовідносин "індивід-суспільство" в соціальній філософії.

Рассмотрение проблемы старости в историко-философском контексте. Связь таких фундаментальных категорий, как жизнь, рождение, смерть, жизненный путь, "я-образ", возраст, образ старости, дух, душа, тело и других. Характеристика мысла философии старости.

Причини людського страху і специфіка способів подолання (вгамування) страху і страху смерті в дискурсі індійської філософії і релігійно-філософського вчення буддизму. Страх як важливий компонент людського існування. Проблема страху у філософській думці.

Анализ основных философских концепций строения эстетического опыта. Две главные модели строения – феноменологическая и аналитическая, их сравнительная характеристика. Основания для теоретического анализа строения эстетического опыта и подходы к нему.

Ознакомление с представлениями К. Маркса о структуре диалектического противоречия, наложивших отпечаток на содержание работ немецкого мыслителя. Обоснование эвристической ценности рассуждений для решения проблемы природы диалектического противоречия.

Проблема определения структуры сознания в рамках социально-философского знания. Исследование базовых структурных компонентов сознания с учетом различных концептуальных истолкований этого явления и особенностей их проявления в условиях социального влияния.

Исследование проблемы субстанции, поиск вариантов ее решения различными философами. Изучение "метода научного познания" Рене Декарта и выдвинутого им "критерия истины". Анализ филососфских воззрений В. Спинозы и Г.Лейбница, понятие деятельной силы.

Анализ ситуации с субъектом и субъектностью, возникающей в условиях научно-технического прогресса. Рассмотрение функции субъектности для искусственных сред обитания как рефлексивное основание для построения теорий и осуществления технической деятельности.

Первые попытки философского анализа феномена сознания и самосознания, предпринятые философами Нового времени: Р. Декартом, Г. Лейбницем, Т. Гоббсом, Дж. Локком. Отражение проблемы сознания в известных трудах мыслителей, его структура и компоненты.

Специфика философского подхода к пониманию и изучению человека. Изучение индивидуально-неповторимых особенностей людей. Рассмотрение человека в некоторых философских концепциях. Рассмотрение различий значения понятий "сущность" и "существование".

Сущность как категория вечного порядка, субстанциальное ядро предметов и явлений. Установление сущности человека. Динамичность субъекта, его вечное "пребывание в пути". Философское изучение человека. Человек, его свойства, возможности и проявления.

Сущностное осмысление математической культуры как компонента познавательной культуры личности. Анализ философских и методологических основ математических понятий в процессе школьного образования в языковых, религиозных, ментальных условиях Дагестана.

Философско-педагогический анализ тавтологии с точки зрения содержательной логики. Определение сущности понятий "мысли", "существую" и "следовательно" в философских воззрениях. Преодоление тавтологичности мышления и языка содержательным знанием.

Основные формы творчества как создание нового и уникального в античной философии. Диалектическая взаимосвязь отраженного содержания решаемой проблемы и процесса мышления в ассоциативной психологии. Требования к умственному складу творческого человека.

Интерпретация текста постструктуралистско-постмодернистским комплексом – философским движением, которое возникает во второй половине XX в. в Западной Европе. Особенности постмодернизма, представляющего собой синтез постструктурализма и деконструктивизма.

Анализ особенностей формирования телесной культуры, поведения и отношений, связанных с соматическими характеристиками человека. Исследование представлений о нормативной телесности в разных культурах. Отношение к человеческому телу в эпоху христианства.

Проаналізовані напрями в гендерно орієнтованій освіті, які розкривають суть гендерної рівності/нерівності в ВНЗ. Встановлено, що основними завданнями становлення особистості засобами освіти є не тільки в передача знань, а й трансляція соціального досвіду.

Рассмотрение влияния апологетической литературы, сохраняющей преемственность с раннехристианской традицией в артикуляции проблемы добра и зла в антропологическом ключе, на трактовку проблемы теодицеи в философии Августина. Тема происхождения в мире зла.

Тенденция усиления роли диалога в произведении. Вовлечение зрителя в диалог как одна из задач автора, метод организации художественного произведения. Художественный диалог участников с культурой, полилог между культурами. Анализ форм и жанров искусства.

Проблема толерантності з позиції з’ясування світоглядних джерел філософської думки про толерантність. Генезис поглядів на толерантність. Історико-філософський процес формування толерантності як важливої складової прогресивних світоглядних надбань людства.

Розглянуто типові характеристики тоталітарного режиму, які формують мислення і норми громадської та особистої поведінки. Показано прояв масової свідомості та форми контролю над нею. Визначено суперечливі властивості мас - консервативність, нейтральність.

Понятие универсалии как обозначения общих идей в средневековой философии. Сущность схоластики, ее основные теории. Характеристика главных подходов к решению проблем универсалии. Определение реализма и его развитие. Понятие и теории концептуализма.