Понятие истины в философских учениях. Средства и пути достижения истины, формы её существования и реализации. Структура познавательных отношений. Объективная и субъективная истины. Диалектика абсолютной и относительной истины. Теория познания и практики.

Сущность и понятие истины. Специфика основных затруднений, связанных с применением классической концепции истины. Проблема истины в философии науки, её характеристика и особенности. Определение всех позитивных и негативных сторон концепции истины.

Истина как важнейшее понятие в общей системе мировоззренческих проблем. Соотношение абсолютного и относительного соответствия знаний действительности. Анализ заблуждения и его отношения к правде. Отвержение теологического тезиса о свободе воли Спинозой.

Проблема истины в философии и науке. Классическая концепция истины, принцип соответствия знания действительности. Сущность неклассических когерентной и конвенциональной теорий, современные взгляды на истинное знание. Основополагающие критерии истины.

Проблема истины в философии и науке. Концепция адекватного отображения информации в сознании. Обзор неклассических теорий истины. Принцип соответствия знания действительности. Ложь - искажение действительного положения дел с целью обмануть кого-либо.

Анализ вопросов познаваемости мира, суверенности мышления и его перехода от абстрактного к конкретному. Сущность гносеологических выводов В.И. Ленина. Понятие объективной истины. Характеристика марксистской философии. Основы диалектической логики.

Выдающийся мыслитель древности Аристотель - "отец логики". Учение Аристотеля о формах постигающего истину мышления. Гносеология Канта и его подход к проблеме истины. Нравственное решение проблемы у В. Соловьева. Красота окружающего мира как общая цель.

Философия патристики, ее роль в обществе, представители, классификация. Проблема теодицеи в период развития патристики. Зло и добродетель в томизме. Ф. Аквинский – выдающийся ученый схоластического периода. Проблематика средневековых богословских споров.

Аналіз програничних трансцендентних аспектів людського буття та універсальності сучасної християнської думки у вирішенні питання ідеалу людської особистості як вічної істини про Бога і людину. Розгляд проблеми гріхопадіння як розірваності людини.

Аналіз явища іморталізму крізь спектр релігійного світогляду та їх нерозривний взаємозв’язок. Дихотомія проблеми "життя-смерть" як фундаментальна у філософському дискурсі. Комбінування іморталізму релігійного світогляду та сучасної наукової картини.

Історико-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, його соціальної ролі у контексті західної та вітчизняної культур. Філософські концептуалізації індивідуалізму, визнання права людини на самовизначення, індивідуальну неповторність і нонконформізм.

Зародження та поширення цінностей індивідуалізму в контексті західної та вітчизняної культури в їх філософській репрезентації, основні напрямки і концептуальні форми їх філософської легітимації. Концептуальні форми осмислення феномена індивідуалізму.

Філософський аналіз феномену компетентності як умови інкультурації людини. Ситуативний характер компетентності та її співвідношення з часовими і просторовими аспектами суб’єктивної реальності. Аналіз існуючих схем набуття і розвитку компетентності.

Аналіз структуралістської та постструктуралістської моделі Іншого як основи формування соціальної суб’єктності та його ідентичності. Принципи побудови, подібність та відмінність цих моделей. Характеристика дії суб’єкта, що застосовує бріколаж у дискурсі.

Страх - невід’ємна складова суспільно-політичного і соціального життя сучасної людини. Огляд чинників, що його викликають. Роль тривоги і страху як ефективного засобу культивування відповідальності за свої дії перед сучасною і майбутніми генераціями.

Комплексний розгляд проблеми істини, умов і можливостей її пізнання, співвідношення знання та віри, розуму та одкровення в гносеології Григорія Сковороди. Характер розгортання проблематики істини у текстуальному просторі творів українського мислитиля.

Розгляд проблеми історичної компетентності особи у контексті етики норм і національно-культурних цінностей. Соціальна актуальність ідей просвітників Канта і Сковороди, які сприяють утвердженню в суспільстві гуманістичного виміру історичної компетентності.

Розгляд проблеми історичної компетентності особи й суспільства у контексті формальної етики норм і національно-культурних цінностей. Соціальна актуальність ідей просвітників І. Канта та Г. Сковороди. Об’єктивація й апробація нових соціокультурних смислів.

Представление Б. Рассела о природе причинности. Каузальные связи между ментальным и материальным. Влияние Рассела на позиции ключевых современных натуралистических философов сознания в вопросе каузальности сознания: Дж. Серла, Д. Деннета, Д. Чалмерса.

Взгляды русских поэтов XIX-XX вв. на философскую парадигму коллективного сознания. Разум общественный, характеризующий способность людей создавать социальные связи и вступать в социальные отношения. Сознание человека как представителя сообщества.

Анализ проблемы коллективных прав меньшинств, в особенности коренных народов, в философском дискурсе о мультикультурализме. Идеи ведущего теоретика У. Кимлики о модели "дифференцированного гражданства", "социетальной культуре" и политике признания.

Исследование проблемы диалогизма в контексте эстетико-философских исканий М. Бахтина. Философская концепция диалога как симптоматичное и символическое проявление полипарадигмальности. Анализ основных подходов к изучению творческого наследия ученого.

Рассмотрение особенностей изменений установок в области гуманитарного знания на основе нескольких кейсов из истории отечественной науки конца XIX - первой трети XX в. проектах радикального пересмотра методов гуманитарных наук и их последствия.

Вивчення ролі влади в житті суспільства. Розробка науково-обґрунтованих шляхів розвитку демократичної держави в Україні. Проблема сутності, структури та типології влади. Формування нового типу владних відносин. Феномен влади у філософських концепціях.

Характеристика подходов к проблеме коэволюции природы и общества. Роль науки и техники в процессе преобразования биосферы. Диалектика искусственного и естественного в контексте коэволюционной стратегии. Механизмы оптимизации человеческой деятельности.

Тлумачення Гусерлем європейської раціональності, а саме його аргументації щодо філософії як фундаменту об'єктивності та загальної значущості етичних норм. Визначення відвіту за наслідки наукової діяльності цивілізацією як етичного центру феноменології.

Определение проблемы кризиса идеалов, порожденных европейским Просвещением и эпохой модерна, в интерпретации русских мыслителей первой трети ХХ века. Анализ соотношения общественно-политических идеалов Просвещения на русской почве и ложных "кумиров".

Рассматриваются идеи представителей русского консерватизма перода XIX-XX в. о сущности кризиса правосознания. Подчеркивается актуальность идей консерватизма в современных условиях построения правового государства и гражданского общества в России.

Анализ проблемы Крипке о недоопределенности правил формализованных языковых игр и ее прямого решения применительно к арифметическим операциям, предложенное В.А. Суровцевым и В.А. Ладовым. Применение принципов фактуальности и универсальности в математике.

Вивчення особливостей криптографічного коду, судження поняття та його значення. Філософські терміни "символ" та "знак". Код як невід’ємний елемент криптології, який лежить у контексті семіотичного підходу. Логічне осмислення культурних цінностей.