Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.
Дослідження концептуальних дороговказів розвитку конституційно-демократичної моделі соціального проектування в сучасну епоху. Виявлення шляхів і факторів формування суб’єкта проектного відновлення єдності суспільних потреб і державних інтересів.
Розгляд можливих напрямів взаємоузгодження та реалізації принципів соціального атомізму й суспільного договору. Обґрунтування моральних та соціальних аспектів втілення договірної стратегії. Необхідність зведення функцій держави до обслуговування договору.
Проблема гідності людини, сутність цього концепту соціальної філософії. Особливості теорії стоїцизму, соціальноорієнтоване уявлення про гідність як "мистецтво життя" у пристрасному світі людей. формування моделі поведінки в умовах соціального відчуження.
З'ясування соціальної структури та тенденцій розвитку статусу особистості, виявлення чинників його соціального прояву та видозміни, можливостей та умов його досягнення і реалізації. Зміст та сутність інституційних механізмів формування статусних ієрархій.
Аксіологічний зміст соціального часу як категорії соціальної філософії. Особливості моделі цінностей українського етносу в контексті становлення соціального часу. Оцінка впливу архаїчної та сучасної української міфології на формування соціального часу.
Специфічні відношення письменника з часом. Актуальність творчості Ґрасса для сучасної України: досвід подолання людиною тоталітарної свідомості. З’ясування взаємовідношення людини та суспільства із власним минулим та сьогоденням, обрії майбутнього.
Дослідження тілесного досвіду людини і суспільства. Аналіз соціальних контурів персонального зусилля, що припускає розвиток тілесності і духовності суспільства. Культурні конструкції, що відтворюють аналогії між людським тілом і ментальними категоріями.
Соціальна ідентифікація як спосіб пізнання. Соціальна роль людини як елемента соціальних систем. Зміст поняття "ідентифікація особистості". Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу, основні течії та підходи до вивчення ідентифікації.
Показано, що в умовах пошуку виходу з надзвичайних ситуацій: пандемії та стихійні лиха, посилюється гносеологічна, праксеологічна та соціальна роль науки, зростає потреба в експертних рекомендаціях, активно використовуються принципи "відкритої науки".
Соціальна та когнітивна детермінованість трансформаційних процесів у освіті та формування посткласичних освітніх теорій і практик. Формування нової філософської парадигми освіти в контексті становлення філософії освіти як самостійної галузі знань.
Нарис розвитку та становлення суспільно-історичного буття людини. Розуміння витоків формування світоглядницької метаморфози. Огляд форм людської свідомості та об'єктивності. Характеристика основних концепцій суспільного життя у сучасній філософії.
Опис модерних філософських рефлексій образу спостерігача, його суспільних смислів. Конотації спостереження в індустріальному та постіндустріальному суспільстві та їхній вплив на соціальність. Суспільні смисли спостереження в інформаційному суспільстві.
Вивчення соціальності філософії мови німецького філософа Мартіна Гайдеґґера. Постійна апеляція до суспільного буття. Дослідження соціального аспекту екзистенціалізму. Використання повсякденної мови як "кодування" філософської мови соціальними змістами.
Систематизація соціально-антропологічних підходів, характерних для української філософії техніки. Визначення ролі етичних засад розвитку техніки та обґрунтування необхідності введення моральних критеріїв до самої структури будь-якої технічної діяльності.
Соціально-гуманістичні ідеали як елементи системи світогляду. Механізми формування соціально-гуманістичних ідеалів особистості в трансформаційному суспільстві. Становлення соціально-гуманістичних ідеалів української молоді в системі вищої освіти.
Проаналізовано вплив соціально-гуманітарних аспектів сучасної філософії історії на її когнітивну динаміку та пізнавальний діалог із філософськими та соціально-гуманітарними науками. Розглянуто питання вивчення людино- та соціовимірних елементів.
Витоки та обстави формування соціально-етичних концепцій Конфуція, обґрунтування їх консервативного характеру. Стабільність держави за Конфуцієм та фактори, що її визначають. Методи та цілі управління народом для істинного правителя за Конфуцієм.
Етносуспільне буття як саморегульована система. Відношення людей до соціальних, ідеологічних, естетичних та моральних цінностей, тенденція до уніфікації індивідуально-особистісного буття. Сучасна соціокультурна ситуація і єдність протилежних тенденцій.
Огляд підходів історичної антропології як сучасної філософії історії. Етапи ґенези і "тотальної історії", початкових у розвитку дисципліни. Проблемне поле наукових студій. Суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу.
Сутнісні характеристики етикету як регулятивного феномену спілкування, особливості його формування у культурно-цивілізаційному вимірі. Дослідження ціннісно-етичного виміру дипломатичних стосунків в межах комунікативної парадигми практичної філософії.
Особливості філософії в Україні. Інтерпретація світу як предмету феноменологічної редукції соціально-культурних феноменів. Обґрунтування застосування принципів феноменологічної редукції до відображення відмінності предметних форм та світотворення.
Дослідження проблематики впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної філософії історії. Становлення антропології як філософії історії у порівнянні з сучасними їм важливими філософічно-історичними концепціями.
Сутність побуту як специфічної сфері людського буття. Розвиток аксіологічних уявлень в історії розвитку філософської думки. Поняття ціннісних орієнтацій особистості, структура та особливості утворення. Прояви соціально-побутових ціннісних орієнтацій.
Основні етапи життя та творчості Аристотеля. Уявлення філософа щодо держави та поняття власності. Форми державного правління і проект ідеальної держави за Аристотелем. Ознаки відмінності олігархії від демократії. Тиранія як найгірша форма державного ладу.
Огляд спадщини І. Канта під кутом зору ідеї вічного миру. Обґрунтування думки, що концепція щодо вічного миру базується на єдності соціального, етичного і правового. Орієнтири європейського підходу до соціально-правових аспектів злагоди між народами.
Осмислення спадщини І. Канта під кутом зору ідеї вічного миру. Базування концепції І. Канта на такій єдності соціального, етичного і правового, при якій вічний мир виступає як неминучий результат перемоги розуму людства всупереч протиріччям і сутичкам.
Виокремлення мегапричин розбудови нової платформи соціально-трудового розвитку. Висвітлення нових граней сфери праці й зайнятості за настанням коронакризи та її наслідки. Нові можливості, виклики і загрози за становлення інституту і моделі "Праця 4.0".
Аналіз мегасоціуму як глобального організму. Теоретико-понятійний апарат мегасоціуму як єдиного соціального, культурного організму. Понятійно-категоріальний апарат мегасоціму в контексті синергетичної методології як атрактор, репелер, "культурне коло".
Дослідження феномену споживання на основі соціально-філософського підходу, що дозволить виробити цілісний погляд на закономірності виникнення, функціонування і проявів споживання в сучасному суспільстві. Сутність споживацької культури, її елементи.
