Осуществление социально-философского анализа паранауки. Выявление психологических, социальных и культурно-исторических предпосылок возникновения и распространения паранауки. Мировоззренческая роль паранауки в массовом сознании современного общества.

Рассмотрение научного эксперимента как социальной и культурной практики, имеющей свою самостоятельную сущность, а не только являющуюся "средством" для достижения определенных результатов. Влияние эксперимента на антропологическую область социума.

Роль механики Ньютона в формировании материализма Нового времени. Становление науки в период Нового времени. Философский взгляд на науку Ньютона. Материализм действительный и мнимый. Научная революция XVI-XVII вв., становление первой научной картины мира.

Рассмотрение социокультурного идеала как реального отношения между природой и историей. Содержание и конкретно-исторические формы воплощения российских социальных идеалов. Всечеловеческие ценности, способствующие совершенствованию духовной жизни субъекта.

Жизнь и творческий путь О. Конта, философа, основоположника социологии, как самостоятельной науки, а также родоначальника позитивизма. Его идеи социального эволюционизма, которые оказали необычайно сильное воздействие на развитие современной социологии.

Определение понятия "социология логики" и ее эпистемологических рамок как специализированной дисциплины. Социология логики как раздел социологии знания, науки, математики и философии, особенности ее раскрытия с различных социологических позиций.

Революционизирующие изменения социотехнологической среды. Появление цифровых технологий с присущими им универсальностью применения и специфической темпоральностью прогресса и распространения. Прогресс в инфокоммуникациях и когнитивных технологиях.

Підходи класиків світової філософської думки до проблеми соціальної відповідальності. Роль цілісного світоглядного орієнтира в житті людини. Основні етапи соціалізації особистості. Процес становлення соціальної відповідальності в умовах глобалізації.

Криза ідентичності як перманентний стан, що характеризує Перший та Другий Модерн. Авторське бачення поширення соціальної девіталізації особистості, як форми поведінки, що виступає відображенням втоми від перебування індивідів у стані кризи ідентичності.

Аналіз змісту філософських концептів соціально-естетичної теорії. Розробка метатеоретичного концепту онтологічної підстави процесів соціально-естетичної когітації. Створення метатеоретичної моделі феномену соціальної детермінації естетичної свідомості.

Аналіз поняття "соціальна детермінація". Еволюція проблеми соціальної детермінації науки в історії філософської думки. Механізм інноваційного акту у науково-пізнавальній сфері. Висвітлення природи інновації в складі когнітивних засобів сучасної науки.

Системний та структурно-функціональний підход щодо соціально-філософського дослідження соціальної диференціації суспільства. Співвідношення концепцій соціальної стратифікації і соціальної диференціації в проблемному полі філософії та соціології.

Визначення та характеристика основних методологічних підходів до розгляду соціальної історії науки на засадах філософії та соціології науки. Виявлення та аналіз основних способів формування історії науки, як самостійної галузі наукового дослідження.

Поява способів соціальної комунікації, заснованих на створенні нових інформаційних технологій, які конструюють віртуальну реальність. Аналіз розгляду історичної фази розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання.

У цій статті розглядається міфологічна концепція британського мислителя Б. Малиновського, одного із представників соціологічного напряму міфологічного дискурсу. Була розглянута специфіка міфу як соціального явища; досліджено функції такого феномена.

Аналіз соціальної міфології у контексті сучасних суспільних трансформацій. Дослідження структури та функцій соціальних міфів на рівні суспільної та індивідуальної свідомості, їх взаємодії з суспільством, а також основні міфологічні аспекти глобалізації.

Класична субстанціальна метафізична установка та віра в тотальність історичного процесу у анналістів. Звільнення традицій та уявлень колективної свідомості від ідеології пізніх епох в екстремальній ситуації з метою необхідності пояснення явищ сьогодення.

В даній статті розглядається значення терміну "підсистема" та акцентується увага на важливості цього поняття, зокрема в контексті його специфіки в рамках системи економічної безпеки міста. Наголошується на актуальності подальших наукових досліджень.

Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.

Єдина природа, структурні відмінності, функціональні залежності та механізм взаємодії соціальної роботи та громадянського суспільства. Реалізація соціальних прав людини на основі Конституції. Проблеми формування суспільства в умовах українських реалій.

Теоретико-методологічне обґрунтування поняття свободи. Розкриття проблеми формування та реалізації індивідуального у контексті аналізу сформованості особистості. Особливості утвердження свободи індивідууму. Складові соціального буття сучасної людини.

Елементи соціальної структури, що складаються з цілей, намірів і інтересів визначених культурою. Аналіз доктрини, згідно з якою антисоціальна поведінка виникає через біологічні потяги, що прориваються крізь обмеження накладені на людину суспільством.

Поняття "суспільство" в філософії. Особливості соціальної детермінації. Структура і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація".

Характеристика філософського і соціологічного виміру явища соціальної травми. Дослідження впливу суспільного травмування на екзистенційні проблеми людського буття. Зв’язок соціальної травми з трансформаціями особистісних і колективних ідентичностей.

Дослідження ідейних закономірностей розвитку соціально орієнтованих концепцій філософії освіти у контексті проблем інституалізації знань про розвиток людини і суспільства. Аналіз системно-інтеграційного аспекту соціальної філософії і менеджменту освіти.

Основні положення соціальної філософії Г. Шмідта, яка ґрунтується на засадах політичного прагматизму. Протипоставлення раціоналізму політичній романтиці. Взаємозв’язок між соціальною державою як європейським культурним досягненням та демократією.

Історія виникнення та сутність соціальної філософії марксизму. Переосмислення Маркса для формування системи світоглядних поглядів сьогоднішнього суспільства: позитивні і негативні риси. Основні постулати марксизму як предмет наукових дискусій сучасності.

Основні поняття та ідеї соціальної філософії Гоббса. Вчення про мову у філософських поглядах Т. Гоббса. Місце людини у філософії Т. Гоббса, аспекти людського буття. Аналіз роботи "Левіафан", визначення місця держави та влади в поглядах Т. Гоббса.

Розкриття особливостей ранньохристиянського мислення. Аналіз містицизму, який в окремих випадках переплітався із елементами раціоналізму. Гармонізація пізнання істини за допомогою протистояння добра та зла у соціальному бутті і в природному вираженні.

Аналіз соціального вчення Католицької Церкви, викладеного в енцикліках римських пап від Лева ХШ до Венедикта XVI. Основні теми та ідеї, які розвивалися в офіційних документах Церкви, що стосуються соціальних, політичних та економічних змін у житті Європи.