Проведение исследования проекта развития методологии научных исследований, основанного на категориально-системной методологии теории динамических информационных систем. Реализация данной программы в интеллектуальных схемотехниках и когнитивных шаблонах.

Отрицательная и положительная эвристика. Теория тяготения Ньютона как пример исследовательской программы. Программа Праута, прогрессирующая в океане аномалий. Программа Бора, прогрессирующая на противоречивых основаниях. Требование непрерывного роста.

Анализ возможности выхода из идеологического кризиса. Вероятность появления в России новой общегосударственной ("национальной") идеологии. Тенденции перевода отношений между антагонистическими идеологиями в русло диалога, компромисса, консенсуса.

Понятие методологии и метода научного познания в современной философии. Особенности применения общечеловеческих приемов мышления. Характеристика диалектического и метафизического экспериментальных методов, анализ эмпирического и теоретического познания.

Диалектика как философская методология осмысления процессов развития Сущего. История формирования средневековой философии. Понимание "развития", как центральной диалектической "проблемы" в теории Гегеля. Принципы синергетики и ее роль в постижении бытия.

Методологические проблемы изучения самоорганизации живых систем. Сущность, основные понятия живого в древнекитайской философии. Природа живого в свете идей самоорганизации. Методологические проблемы эволюции. Когнитивный подход к самоорганизации живого.

Сравнительный анализ методологии познания в философии Р. Декарта и Ф. Бэкона. Источник истинного знания, эмпиризм Бэкона и рационализм Декарта. Алгоритм познавательной деятельности. Бэкон — сторонник "пути пчелы". Дедукция как научный метод Декарта.

Выявление дискурсивного крена современного научно-исследовательского поиска. Описание проекта новой рекурсивной парадигмы социального знания, ориентированной на восстановление связи между знанием о социальном факте и самим фактом социальной реальности.

Прояснение подходов к моделированию социогуманитарной сферы. Это относится к сфере социальных кризисов, информационно-коммуникативной сфере и сфере лингвистических моделей. Применение синергетики не ограничивается метафорой в гуманитарных исследованиях.

Интернет как сложная, самоорганизующаяся самореферентная коммуникативная система, обладающая эмержентными свойствами. Средства инициации вспышки интуиции. Методологические приемы теоретизации перекликающихся теорий: синергетики и квантовой механики.

Нанотехнологии - методология современного научного познания, ее рабочий инструмент, ведущий к принципиальному стиранию междисциплинарных границ. Анализ компьютерной метафоры функционирования мозга, распространенной в современной когнитивной науке.

Многоуровневая концепция методологического знания в современной науке. Научные дисциплины и их виды. Внутренняя структура научных исследований и ее составляющие. Ключевые этапы теоретического исследования: постановка проблемы и выдвижение гипотезы.

Широкое распространение гедонистических мотивов в современной культуре. Попытки свести анализ телесных практик к выявлению элементарных реакций удовольствия и боли. Доказательство Платоном несоответствия обыденных практик удовольствия критерию истинности.

Понятие общественной формации, направления и особенности его исследования в трудах Маркса, их структура, звенья и формы: первична, вторична и третичная. Историческая неодномерность развития вторичной и третичной общественной формации, ее предпосылки.

Важнейшие нормативные требования, предъявляемые к экспериментальному способу познания. Основные виды экспериментов, имеющие отношение к исследованию систем управления. Этапы структурирования процесса выполнения классического (материального) эксперимента.

Сущность научного познания, выработка и теоретическая систематизация объективных знаний о действительности. Общенаучные методы исследования, анализа и систематизации социальных фактов, явлений и процессов, относящихся к различным сферам жизни общества.

Фундаментальні загальнотеоретичні концепції свободи і відповідальності та пізнавальні принципи. Філософія права в юридичній науці. Зміна світогляду від теологічного до метафізичного, позитивістського (наукового) та його інтеграція і трансформація в ХХ ст.

Аналіз продуктивної діяльності мислення, пізнавальні функції якого визначаються логікою і способами міркувань. Дослідження методологічної свідомості, в контексті якої формується стиль і метод продуктивного пізнання. Концептуалізація досвіду і свідомості.

Сутність та необхідність філософського обґрунтування поняття "національна ідея" в концепції соціальної філософії. Питання української національної ідеї як предмет дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних дослідників, напрямки її формування.

Аналіз проблемного контексту філософського методологування у роботі дослідника зі свідомістю. Висвітлення принципів, умов і особливостей системомиследіяльнісного підходу до опрацювання категорії свідомості як концептуального засобу методологічної роботи.

Соціально-філософський аналіз становлення та розвитку категорії рівності в соціально-історичному пізнанні. Морально-етична, правова, суспільно-політична сфери прояву категорії "рівність". Роль соціальної рівності у модернізації української держави.

Методологічна еволюція теорії капіталізму-лібертаріанства відповідно до ідеї Лакатоса - як ряду метатеорій, базових, оболонкових теорій. Перспективи методології “раціональної критики”, коли у моделі пізнання присутні ефекти нечисленних абсолютних істин.

Місце концепції глобального еволюціонізму та еволюційна теорії в сучасному природознавстві. Спроба спростування принципової протилежності еволюціонізму та креаціонізму, а також дослідження та обґрунтування прихованого методологічного зв'язку між ними.

Онтологічні параметри та характеристики конкретної події історії, її структура, функції, детермінанти та атрибути. Розробка критерію, за допомогою якого може бути продемонстрована наукова спроможність моделі події в аналізі реальних подій історії.

Лінгво-семантичний каркас поняття "подія" в стародавніх та сучасних мовах. Специфіка філософсько-історичної рефлексії. Онтологічні параметри і характеристики конкретної події історії, її структура та функції. Критерії наукової спроможності моделі події.

Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.

Розгляд методології філософського аналізу освіти інформаційного суспільства у контексті розвитку методологічних підходів сучасної філософії. Опис та пояснення багатогранних, динамічних та гнучких у соціокультурній детермінації масштабних освітніх змін.

Аналіз методологічного значення поняття "габітус" для практик соціального управління процесом структурування особистості офіцера. Розкриття інтерпретації конструкта "габітус" у сучасній філософській традиції, особливості прояву габітуальної поведінки.

Особливість визначення стиля наукового мислення І. Франка. Характеристика побудови ізоморфних моделей мислення й методологічних настанов, ґрунтованих на певних сталих світогляду й світорозуміння Франка як науковця кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Сучасні проблеми методології в розумінні феномена свідомості. Проблема відмінності методів Феноменології духу і Науки логіки. Положення про сучасну війну без супротивників в сфері феноменології. Завдання дослідження апріорних синтетичних суджень.