Дослідження сучасних проблем методології в розумінні феномена свідомості. Вивчення етапу раціоналізму і емпіризму в історії філософії. Проблема відмінності методів феноменології духу і науки логіки. Аналіз другої свідомості та свідомості як предмета.

Сучасні проблеми методології в розумінні феномена свідомості. На підставі аналізу наукових здобутків в сфері феноменології авторами констатовано, що положення про сучасну війну без супротивників наповнене суперечливими, неузгодженими між собою підставами.

Відносна цінність окремих методів соціальних наук самих по собі. Виявлення причин методологічного і гносеологічного плюралізму у філософсько-правовому вченні. Порівняльна характеристика Б. Кістяківського найбільш важливих правових концепцій того часу.

Філософсько-антропологічний, естетико-психологічний та психофізіологічний дискурс щодо дослідження любові як феномену, який є ядром душі. Методологія застосування поняття катарсису до дослідження феномену любові з урахуванням вмереженості людини в буття.

Використання трансдисциплінарного підходу в процесі створення інтеграційної цілісності знань як необхідної умови розвитку освіти та особистості. Трансдисциплінарність в контексті традиції сучасного філософського знання. Мислення у світі плюральності.

Осмислення хаотичного і мінливого світу з позицій цілісного підходу, вироблення стратегії поведінки в ньому. Використання трансдисциплінарного підходу в процесі створення інтеграційної цілісності знань як необхідної умови розвитку освіти та особистості.

Виокремлення особливостей методологічного потенціалу сімейного виховання у контексті державної політики і законодавства античності, а також обґрунтуванння внеску сучасних науковців до скарбниці світових педагогічних ідей освіти і виховання в майбутньому.

Когнітивні процеси у філософсько-правових знаннях. Виявлення закономірностей розвитку права. Теорія Г. Харта як визначальна для ілюстрації глибоко інтелектуальної теорії, що сформована на міждисциплінарній конгломерації філософії, логіки і юриспруденції.

Вибух есхатологічних уявлень як реакція на сприйняття життя як хаосу. Аналіз проблеми людини, її ментальних і релігійних характеристик. Огляд змін у релігійній свідомості українського народу. Есхатологічна свідомість як типова ознака перехідного періоду.

Осмислення методологічних підходів до аналізу перехідного періоду, їх інтерпретації в історичному, філософському, культурологічному та релігієзнавчому аспектах. Характеристика основних стадій розвитку людства та перехідних етапів між цими періодами.

Визначення інваріантних складових шляхом синергетичного підходу до синтетичних категорій як абстрактних інформаційних систем, які взаємодіють із "середовищем" на комунікативному рівні. Аналіз інноваційного осмислення понять як метафізичних концепцій.

Філософсько-релігієзнавче осмислення проблеми особистості, процесів її самореалізації та самоідентифікації. Аналіз розмаїття підходів у літературі до проблеми особистості й обґрунтування особливостей різних підходів і напрямів дослідження особистості.

Характеристика продуктивних методологічних принципів та ідей історико-філософського українознавства. Розв'язання проблем, які виникають у процесі розвитку національної культури, її духовної та політичної сфери - ціль політико-філософської рефлексії.

Наявні у сучасній науковій літературі методологічні концепції, методи та прийоми вивчення історії української філософії. Пояснення закономірностей історичного розвитку філософського знання, його зв'язку з іншими формами духовного життя суспільства.

Аналіз китаєзованого марксизму, його світоглядних та філософських засад, потенційного впливу цього напряму на гуманітарний розвиток сучасного українського суспільства. Порівняльно-типологічний аналіз його філософських засад із європейськими школами.

Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.

Методологічне дослідження об’єктивації утопічної практики в соціально-політичної дійсності. Категорія політичної рефлексії як механізм відтворення соціально-політичної дійсності. Сприйняття політичної практики в низовій рефлексії та політичній культурі.

Осмислення феномена людини, шляхом залучення методологічних стратегій, філософських та історичних наукових знань. Три рівня взаємодії феномена людини з позицій осмислення філософів. Різниця між історичними соціальними реаліями та модельними побудовами.

Філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій.

З’ясування логіки, специфіки й якісного характеру методологічних змін, що відбуваються в рамках сучасної філософії. Суть онтологічного повороту за Н. Гартманом. Розгляд трансформаційних векторів, що в рамках філософської теорії набули характеру поворотів.

З'ясування логіки, специфіки та якісного характеру методологічних змін, що відбуваються у сучасній філософії. Відокремлення онтології від її метафізичного коріння. Роль запущеного М. Хайдеггером проекту "фундаментальної онтології" у розвитку філософії.

Розкриття методологічних можливостей релятивістської реконструкції науки в її історичному розвитку з погляду найбільш актуальної проблематики новітньої філософії науки. Виявлення ролі і значення вихідних ідей, понять і принципів філософської топології.

Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.

Знайомство з класифікацією типів раціональності академіка В.С. Стьопіна. Розгляд головних особливостей та проблем формування нового понятійного апарату на основі синергетики. Загальна характеристика форм рефлексивного осмислення наукового пізнання.

Аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві та низка суперечностей в її розумінні. Визначення методологічного і теоретичного аналізу імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно-освітнього простору.

Аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві. Аналіз імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно-освітнього простору. Основні елементи соціально-сформованого культурно-освітнього континууму.

Аналіз сучасного стану правової реальності в світлі розвитку західноєвропейської філософсько-теоретичної думки. Встановлення філософського підгрунтя через визначення змісту онтологічної та гносеологічної тематики. Вивчення моделі "емпіричне-теоретичне".

Формування ідеології інформаційного суспільства, що повинна відіграти конструктивно-мобілізуючу роль, перейти від насильства до мотивації та набути суб’єктності для всіх. Ідеологія інформаційного суспільства як складний феномен і динамічний процес.

Вивчення життєпису митця, розкриття шляхи їх взаємодії, алгоритм цілісного осягнення біографії креативної персони. Творча біографія як явище культури: сутність та методи культурологічного поняття. Філософська біографістика: тенденції та віхи становлення.

Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.