Тенденції розвитку сучасної соціокультурної реальності як умови ствердження нових методів, правил і норм суспільної системи цінностей. Очевидність соціоепістемологічного виміру мислення, що відображає соціальну реальність і визначає спосіб її сприйняття.

Определенный уровень развития способности человека к адекватному отражению в понятиях и других мыслительных формах объективной логики бытия и своего собственного существования. Диалектическая и формальная логика. Анализ свойств и законов логики.

Проблема идентичности как одна из центральных в современном гуманитарном знании. Сущностные характеристики явления и процесса идентичности, принцип противопоставлений и дуальностей. Сферы культуры, реализуемые и представленные данными принципами.

Роль инфокоммуникационных технологий в трансформации культуры эпохи постмодерна. Плюрализм, децентрация, фрагментарность, игра как принципы постмодернистской культуры. Гуманистические ценности в контексте виртуализации социокультурного пространства.

Описание современной культуры в контексте ее техногенной детерминированности. Раскрытие диалектики стабильности и мобильности ценностных систем современности. Выяснение соответствия постмодернистских ценностей фундаментальным потребностям человека.

Анализ ситуации зарождения культуры, которая связана с формированием идеальных мотивов в поведении человека. Изучение трансформации представлений о культуре и цивилизации, начиная с античного образа жизни и философии. Характеристика позиции просветителей.

Связь зарождения культуры с формированием идеальных мотивов в поведении человека. Рассмотрение трансформации представлений о культуре и цивилизации. Анализ феномена руссоизма, повлиявшего на этическую позицию Л. Толстого. Методологический дуализм Канта.

Основные черты "культуры справедливости" в философии Платона и Аристотеля. Роль культурных предпосылок в становлении концепта справедливости в философии Платона. Особенности диалогического способа Сократа. Отличия подхода Аристотеля от взглядов Платона.

Рассмотрение специальной военной операции как вынужденной меры борьбы со странами, реализующими принципы и правила культуры эгоизма. Сознательное создание человеком постоянно совершенствующихся способов реализации эгоистических природных инстинктов.

Движение Просвещения как центральное явление культурной и идеологической жизни XVIII века. Концепции источников естественного права в истории философии. Сущность понятия "общественный договор". Проблема происхождения государства: основные теории.

Аксіологічний і феноменологічний аналіз культури як ціннісного феномену буття. Виявлення евристичних можливостей категорії "цінність" в тлумаченні культури. Аргументація ідеї автентичності аксиології як філософського способу збагнення суті культури.

Головне положення конструктивізму - припущення, що об’єктивна реальність є результатом людського спілкування, а дійсність, з якою ми маємо справу, є дійсністю другого порядку. Історія культури яка сприймається як безперервна послідовність реальних подій.

Дослідження культур антропологічної концепції Р. Бенедикта. Формування концепції акцентуації культури як фактору формування особистості. Дослідження взаємодії між культурою та особистістю. Аналіз ролі культурної інтеграції у формування особистості.

Поняття "культури", її сучасне розуміння та внутрішня будова. Розкриття змісту культури як духовного світу людини, втіленого у трудовій і іншій діяльності. Особливості функціонування культури, її соціальні функції. Феномен співчуття як аспект культури.

Понятия "общество", "культура", "цивилизация" во взаимосвязи: точки зрения на определения данных понятий, структуры и отличительные черты. Люди как главный компонент общественной системы. Основные компоненты культуры. Сущность цивилизационного подхода.

Аналіз теорій Л. Гаррісона, М. Грондони, М. Портера, Дж. Сакса щодо впливу культури, цінностей на розвиток економіки. Культура як система установок, що впливають на всі аспекти особистої та колективної поведінки. Зв'язок культурних і економічних чинників.

Философское определение культуры, несовпадение культурных процессов с процессами образования и просвещения. Характер исторического наследования культуры. Культурно-исторические формы, их место в социуме, философии, искусстве, нравственности и науке.

Выявление различных подходов к изучению понятия "культура" и характеристика каждого из них. Взгляд на культуру античных философов, И. Канта, З. Фрейда, Г. Гегеля. Рассмотрение обыденного и научного понимания культуры, а также марксистской концепции.

Аналіз особливостей взаємодії представників різних культур у процесі розвитку полікультурного середовища. Роль міжкультурної комунікації в соціумі. Аналіз культурної ідентифікації як практики творення відмінностей, що мобілізують колективні ідентичності.

Розгляд ортегівської філософії як життєвої необхідності для певного типу людей, яка допомагає їм справлятися з життєвими труднощами, зберігати душевну рівновагу, спробувати "заговорити" ірраціональний страх смерті з допомогою своєрідного катарсису.

Антропологическое содержание концепта культурной границы в контексте сложности. Обоснование процессуального понимания культурной границы, раскрывающего темпоральность культурных пространств. Соотношение культурной границы и границ антропологического.

Описания процесса эрозии культурной модели единства образования и духовности. Анализ значения культурной парадигмы в решении проблем дистанцирования высшего образования от ценностей культуры. Построение нового культурно-образовательного пространства.

Культурний код міста як спосіб самоорганізації. Він носить універсальний характер у тому сенсі, що працює в будь-якому культурному типі та історичному часі, а потім виступає самодостатньою характеристикою для формування і збереження людської культури.

Культурна парадигма як зразок актуалізації способів вирішення життєвих проблем, що є соціально-філософським концептом. Кардинальні зміни культурного життя - процес, що веде до необхідності вирішення завдань адаптації людини до нових життєвих реалій.

Розгляд трансформації цінностей у масовій культурі та засобів культивації споживання цінностей культури в туризмі кін. ХХ - поч. ХХІ ст. Культурний туризм у просторі субкультур масової культури як поле, де в процесі споживання виникають нові значення.

Крізь призму культурних образів як втілення архетипів колективного несвідомого простежено принципи взаємодії парадигм ризоми та фракталу в метанаративах цивілізації. Досліджено прояви запропонованого Жилем Дельозом та Феліксом Гваттарі концепту ризоми.

Аналіз процесів інформатизації, орієнтованих на формування інформаційного суспільства, які породили культуру, якісно відмінну від культури попередньої епохи. Визначення та характеристика специфіки єдності культурних форм інформаційного суспільства.

Дослідження основних проявів явища культури інформаційного суспільства. Аналіз загальнокультурних основ та соціальних меж, в яких відбувається процес становлення "нового культурного ландшафту", який адекватно відбиває "новоцивілізаційний менталітет".

Освітлено зустріч О. Монжена з українськими філософами на презентації книги "Виклики скептицизму" в рамках III Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Розглянуті питання ґлобалізації і загальнокультурних журналів, історичної пам'яті і ролі майданів.

З’ясування специфіки актуалізації "культурних смислів" в контексті філософсько-естетичного дискурсу. Роль медіапростору в процесі функціонування, трансляції та трансформації культурних смислів. Посередництво в процесі трансформації культурних смислів.