Специфіка й особливості сприйняття тіла в духовній, побутово-соціальній і культурно-мистецькій площинах античної та ранньосередньовічної світоглядної парадигми. Визначення сутності категорії тіла у контексті базових понять патристичної сакраментології.

Сутність та методологічне значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Поняття тотальності, спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Розкриття внутрішньої конкретності метафізичних абсолютів, принципи в онтології.

Тотальність як спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Сутність і значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Аналіз категорії тотальності як системотворчого принципу онтології, логіки і філософії історії Гегеля.

Аналіз категорії темпоральності на матеріалі роману "Орда" Р. Іваничука. Поняття "темпоральність" і "час", сприймання темпоральності. Концепція української національної культури, яка в історичному контексті дає відповіді на складні питання сьогодення.

Аналіз формування основних концепцій католицької філософсько-теологічної антропології. Дослідження основних етапів процесу, починаючи з висхідних ідей в античній і особливо, елліністичній філософії. Систематизація теологічно-антропологічних концепцій.

Тенденции католической философии. Неотомизм как влиятельное течение в философии католицизма, его особенности. Неоавгустинизм и его принципы. «Философия действия» - отличительная особенность неавгустивизма. Экзистенциализм и тейярдизм, их особенности.

Ментальные состояния и состояния других онтологических типов. Анализ редукционистских концепций физикалистского и функционалистского типов. Разграничение областей редукции психических состояний, принадлежащих к качественному и интенциональному типу.

Снижение нагрузки на когнитивную систему человека при получении из культуросферы структурированной, отфильтрованной и готовой к употреблению информации. Качественные и количественные параметры культурной трансляции. Изучение процессов культурного обмена.

Упадок философских и общественных наук в условиях марксистского догматизма, бюрократического идеализма и смены общественной формации. Переход от изучения абстрактного человека к изучению человека в среде народа. Цивилизаторская миссия неоиндустриализма.

Возможность создания механизма бесконфликтного сосуществования религий, культур и цивилизаций на основе сотрудничества, общечеловеческих ценностей, чтобы прочный мир и надежная безопасность стали такими же неотъемлемыми элементами, как солнце и воздух.

Качество жизни как удовлетворённость личностью степенью реализации материальных, социальных, духовных и культурных потребностей, детерминированное уровнем жизни индивида, системой ценностей, восприятием. Разработка социальных программ и проектов.

Анализ и обоснование подхода к качеству жизни как к социально-философской категории. Значение субъективной составляющей в философской оценке состояния качества жизни, его роль и значение в формировании человеческого потенциала Чувашской Республики.

Философское понимание качества, количества, меры и скачка как нарушения непрерывности меры. Представления Аристотеля, Гегеля. Атомистика Левкиппа, Демокрита и школа пифагорейцев. Субъективно-идеалистический взгляд Канта и материалисты XVII—XVIII века.

Доказательство теории, что доминантой качества жизни является отношение человека к окружающему миру, а не дополнительные доходы, а потребности духовного и душевного человека могут различаться и приводить к решению или усилению социальной напряженности.

Розгляд трансцендентального універсалізму, специфікація його квазі- і ультра-трансцендентального модусу. Засади і принципи трансцендентального мислення, які підлягають радикалізації й гіперболізації в рамках квазі-трансцендентального універсалізму Дериди.

Історико-філософські дослідження засад універсалізму особливого типу. Виявлення конститутивної функції відмінності й іншості у становленні трансцендентальної й особливо квазі-трансцендентальної універсальності у філософському дискурсі Жака Дериди.

Аналіз зв’язку квазітрансцендентного і безпосереднього як характеристик одного конкретного явища психічного життя людини, ВИЩОГО стану свідомості як компенсаторного осяяння. Визнання людиною власного іншого всередині себе з позицій сучасної філософії.

Проблема качественно своеобразных и невыразимых аспектов феноменального опыта – квалиа. Анализ роли квалиа в восприятии и идентификации произведений искусства. Эпистемологическое видение описываемой ситуации, репрезентация чего-либо нефизического в мире.

Исследование проблемы натуралистического объяснения феноменального характера опыта как существенной черты всех сознательных ментальных состояний. Концепция квалиа-реализма как один из вариантов ненатуралистического объяснения данного феномена.

Анализ проблемы существования кванта знания в контексте современных представлений физики, кибернетики и теории информации. Обсуждение свойств информации как теоретического объекта, определяющего знание субъекта о материальных и идеальных сущностях.

Анализ квантитативной эстетики У. Хогарта. Базовые принципы эстетической квантитативности: соразмерность, упорядоченность, симметричность, единство в многообразии. Концепция "линии красоты", в основание которой положены четко выверенные правила.

Виявлення схожості між процесами генерації наукового знання і випромінювання енергії атомом має дуже важливе значення для глибшого зрозуміння складності феномену науки, його особливостей та значущості для розвитку людства і прогресу цивілізації.

Сутність квантової теорії свідомості Генрі Степа. Дослідження витоків, форм залучення американським фізиком онтологічних ідей Вайтгеда та філософсько-психологічних прозрінь Джеймса до обґрунтування розуміння свідомості за допомогою квантової механіки.

Обзор раздела теоретической физики, в котором изучаются квантово-механические и квантово-полевые системы и законы их движения. Определение взаимодействия физики с философией. Оценка прохождения электронов через отверстия с присутствием детектора и без.

Усвідомлення людиною себе, свого місця в системі знань про квантовий устрій світу. Мистецтво як спосіб вираження свого "інакшого Я", що міститься в безлічі "можливостей". Розуміння видимої реальності через оптику квантового багатоваріантного простору.

Определение роли исследователя в картине мира, создаваемой квантовой механикой. Моделирование природных явлений с помощью аппарата квантовой механики. Копенгагенская интерпретация квантовой механики. Историко-философские предпосылки байесинизма.

Исследование проблемы идентификации "кембриджских платоников" - представителей философии ренессансного неоплатонизма в Англии XVII в. Позиция "платоников" как показательная для времени мировоззренческого перехода от христианского до-модерна к модерну.

Изучение влияния мыслителя Серена Керкегора на философа Людвига Витгенштейна. Обзор религиозных взглядов "позднего" Л. Витгенштейна. Анализ записей дневника философа, представленных как парафразы главных положений религиозной философии С. Керкегора.

Кибернетика как наука, её основные понятия. Осмысление кибернетических понятий с позиции философии. Закономерности процессов управления и передачи информации в технических, биологических и социальных системах. Вклад кибернетики в научную картину мира.

Исследование методологического и гносеологического аспектов кибернетики, освещение ее основных положений с позиции философского познания. Воплощение гносеологических характеристик отражения и мышления в современных системах искусственного интеллекта.