Аналіз категорій діалектики (буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм і т.п.), її закони та відображення в них загальних суттєвих ознак, зв'язків, властивостей, відношень речей, що мають місце в об'єктивній дійсності.

Філософські категорії та їх знання. Діалектика - співвідносні категорії. Одиничне і загальне. Сутність і явище. Причина і наслідок. Необхідність і випадковість. Зміст і форма. Ціле й частина. Елемент, структура, система. Можливість і дійсність.

Підпорядкування суспільного життя об'єктивним законам. Закони розвитку і закони функціонування суспільства. Динамічні та статистичні закони. Основні закони діалектики. Діалектична суперечність. Категорії діалектики. Діалектика-єдина логічна теорія.

Поняття закону та їх види у філософський категорії: закони розвитку і закони функціонування суспільства. Вивчення основних законів діалектики: єдність та боротьба протилежностей та закон заперечення заперечення. Особливості категорій діалектики.

Розгляд наукових поглядів на проблему феномену "обмеження" в різних галузях науки. Мова як інструмент пізнання, постійного осмислення світу людиною й перетворення досвіду на знання. Аналіз процесу розширення фізичної та духовної орієнтації людини в світі.

Суть демократії у системі освіти як однієї з провідних орієнтацій необхідних модернізаційних змін. Набуття демократичними системами різного значення і концептуального оформлення від конституціоналізму до егалітаризму у сучасному філософському дискурсі.

Філософсько-естетичний аналіз категорій страху та жаху в контексті антифобіальних філософських практик Античності і Середньовіччя. Амбівалентність антифобіальних та тимористичних практик на матеріалі середньовічної філософсько-богословської думки.

Проблема категорій в історії філософії. Основні категорії онтології. Простір і час. У буденному житті людина оперує категоріями, не усвідомлюючи того, що за ними прихована праця багатьох поколінь, маскується поступ культури. Причинність у світі буття.

Категоріальний статус поняття "благо" у соціальній філософії, обґрунтування доцільності використання категорії "благо" як важливого методологічного інструменту для аналізу утопічної свідомості. Сутнісні риси та часові рамки виникнення утопій різних типів.

Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття. Питання про єдність світу. Відмінності між речовим і духовним, природою і суспільством. Основні етапи у тлумаченні "буття". Стрибок-момент розв'язання протиріччя. Сучасний філософський екзистенціалізм.

Аналіз історичного аспекту категорії "культура" в філософсько-освітньому дискурсі та врахування філософського підходу до дослідження культури як феномена в конкретних науках. Уявлення про культуру в СРСР, сформоване на основі марксизму-ленінізму.

Аналіз ґенези та еволюції категорії "річ" (res) як первинної цеглини реальності, тобто буття в європейській континентальній філософській традиції. Обґрунтування тези про те, що саме вона відіграла визначну роль у формуванні європейської метафізики.

Аналіз генези та еволюції категорії "річ" в європейській континентальній філософській традиції. З’ясовування семантики терміна річ у діалогах Платона, Аврелія Августина, Лоренцо Валла та Аристотеля. Застування метафізиці на початку XVIII сторіччя.

Аналіз поняття "розуміння" як визначальної категорії персоналістичної герменевтики, розбудованої польським філософом-персоналістом, професором Люблінського католицького університету Ч.С. Бартніком. Він розглядає розуміння також як акт, процес і стан.

Розкриття особливостей трактування категорії "справедливість" римським юристом і державним діячем М.Т. Цицероном на основі аналізу його головних робіт "Про державу" і "Про закони". Розгляд Цицерона як теоретика космополітичної справедливості світу.

Сутність категорії "стиль життя" як специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Формування типів стильових проявів життя, їх культурно-історичні форми. Вплив культури постмодернізму на стилетворчу активність сучасної людини.

Специфіка здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації сучасної людини. Засоби та форми опосередкування особистістю об’єктивних умов її життєдіяльності. Зв’язок стильової проблематики із морально-естетичними вимірами людського буття.

Поняття категорії буття, етапи його тлумачення та основні форми. Діалектичні принципи осмислення світу. Характеристика зв'язків упорядкування та детермінації. Принципи розвитку системних об’єктів. Логічне обґрунтування буття. Філософська система Гегеля.

У науковій розвідці здійснено інтерпретацію романів Г. Гессе "Степовий вовк" та "Гра в бісер" на основі діалогу "автор-герой-читач", побудованого на засадах інтелектуальної гри. Філософія та естетика є вихідними, невід’ємними засадами концепції гри Гессе.

Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.

Аналіз різних наукових поглядів на проблему феномена "обмеження" в різних галузях науки. "Мовні обмеження" як вияв мовної необхідності у вигляді системної сукупності експліцитних та імпліцитних мовних правил і норм, та результатів самовираження людей.

Дослідження духу обов’язку в контексті двох градів (Божого та земного), які протиставляє Аврелій Августин, ґрунтується на любові, що й слугує критерієм їх диференціації ("обов’язок" служити Богу і ближньому чи "обов’язок" служити самому собі).

Очікування у розумінні німецького правознавця постають як основа права, яка міститься у соціальних образах і ролях та актуалізується, змінюється й реалізується під час відповідального прийняття рішень у життєвих ситуаціях. Майхоферське розуміння поняття.

Розгляд поглядів філософів Античності на категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність як засобів регулювання життя в суспільстві. Необхідність виховання правильного ставлення до закону. Сучасне розуміння правової свідомості.

Використання філософами Античності категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність при дослідженні правової свідомості. Особливості трактування питань зв'язку між свідомістю людини і законом, справедливістю та підпорядкуванню законам.

Аналіз використання мислителями категорії розуму, волі, чесноти, справедливості та законослухняності. Дослідження законів як засобу регулювання життя в суспільстві. Розгляд освіти, яка повинна виховувати у людей чесноти і правильне ставлення до закону.

Доцільність аналізу певних філософських категорій і правових понять у контексті навчального курсу "Історія української культури" для студентів факультету правознавства. Формування світогляду студентів-правознавців в умовах демократизації суспільства.

Соціальна справедливість в античному соціально-філософському пізнанні. Формування поняття справедливості на рівні концептуального розуміння, що виражає співмірність людських вчинків, їх співвідношенням з порядком Всесвіту, правом та традиціями соціуму.

Уявлення про соціальну справедливість в античному соціально–філософському пізнанні. Формування поняття справедливості на рівні концептуального розуміння, що виражає співмірність людських вчинків, їх співвідношення з порядком, правом та традиціями соціуму.

Тіло, плоть та тілесність: категоріально-дефінітивний аспект. Еволюція поняття тіла в епоху переходу від античності до Середньовіччя. Зміст категорії тіла в системі християнської сакраментології. Тілесне воскресіння як відновлення цілісності особи.