Розгляд підходів до аналізу феномену традиції в історико-філософському дискурсі. Дослідження стану теоретичної розробки проблеми категорій традиції в історії філософії. Трактування феномену традиції у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.

Проблеми співвідношення філософського та педагогічного знання у вирішенні питань організації сучасної педагогічної діяльності. Філософський розгляд проблем сучасної освіти. Аналіз форм взаємодії філософів і педагогів та розмежування їх функцій.

Тлумачення діючого у сфері матеріальної культури наріжного для світу людини "міфу про кредит" у світлі про чудесне здійснення бажань з урахуванням європейських практик міфологізації, досвіду реконструкції діалектики міфу в річищі концепції О.Ф. Лосєва.

Комплексний аналіз міфу й музики на матеріалі вітчизняної й західної філософії. Визначення їхнього місця й ролі, структуротвірних можливостей у культурі. Виявлення й характеристика механізмів й прийомів маніпуляції свідомістю. Роль ідей Р. Вагнера.

Ознайомлення з порівняльним історико-філософським аналізом проблеми міфу й музики. Розгляд стратагем міфологічної й музичної творчості. Характеристика ролі ідей Вагнера в розвитку теоретичної й практичної бази впливу на свідомість людини міфу й музики.

Здійснення логіко-понятійної аналітики міфу як специфічної форми свідомості і способу організації людської поведінки. Розгляд концепту міфу як чинника історичного процесу, виявлення двох векторів його розуміння, що певною мірою виключають один одного.

Семіотичний підхід до феномену міфу. Дослідження міфології як способу духовно-практичного освоєння світу. Роль уяви та фантазії, ілюзії та вигадки у міфологічному осягненні світу. Джерела міфологічного мислення. Особливості формування знаку в уяві.

Розгляд міфу у якості іманентної онтологічної сутності людини як істоти. Духовно-світоглядні, буттєві, сутнісні основи людської життєдіяльності. Місце і роль міфу в історичному та культурному процесі. Трансформація соціокультурних цінностей цивілізації.

Концептуальне положення пропонованої розвідки – деконструкція модерної міфологеми "Схід-Захід" на ґрунті аналізу православної та католицької картин світу. Створення міфологічного топосу шляхом інтерпретації смислів східного і західного християнства.

Розгляд трансформації основних уявлень та настанов, що пов’язані з категорією гендерної ідентичності. Дослідження ідеї андрогінності як поєднання чоловічого та жіночого. Характеристики гендерної ідентичності, що залежать від культурної ситуації.

Огляд праць Г. Сковороди, В. Соловйова, М. Бердяєва, А. Бєлого, у яких досліджено символи світла та темряви, які є репрезентантами аксіологічної проблематики й носіями культурологічних кодів. Змістова трансформація міфічних конструкцій світла та темряви.

Філософське осмислення свідомості людини. Виявлення положень щодо міфу, міфології, часу-простору, розмаїття філософських пошуків на етапах становлення людства. Інтелектуальне кодування ідей, у яких висвітлюються культурні смисли, значення та образи.

Визначення концептуальних основ визначення міфу як способу культуротворчості в некласичній (та постнекласичній) філософії й культурології. Дослідження умов формування й особливостей міфологічних елементів особистісної ідентичності сучасного індивіда.

Аналіз раціональності та особистісної ідентичності, які відтворюються в процесі трансформації новоєвропейської моделі суб’єкта в сучасній культурі. Концепція визначення міфа в некласичній філософії та його відмінність від архаїчних відповідників.

Зародки філософського мислення на різних континентах Землі, в різні часи. особливості та напрямки вивчення, а також наукові досягнення народів Індії та Древньої Греції. Принципи, закладені у Ведах, Брахманах і Упанішадах. Джерела вірогідного пізнання.

Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Символізм, етіологізм і генетизм, синкретизм. Уявлення про кровно-родинні зв’язки природних сил та явищ, персоніфікація.

Поняття світогляду як сукупності уявлень про світ та місце і роль людини в світі, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Основні риси міфологічного світогляду та їх характеристика.

Символічна система традиційних уявлень народної медицини. Особливості магічного мислення на прикладі української лікувальної магії. Типологія міфологем, які працюють у ритуалах народної медицини. Антропологічний аналіз традиційної лікувальної практики.

Особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов’язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. Сутність смислової кризи сучасної цивілізації, що породжує потребу в нових духовних орієнтирах. Виявлення особливостей логіки міфорелігійного мислення людини.

Оценка ситуации в русскоязычном научном дискурсе. Публикационная гонка как атрибут общества потребления. Навязывание количественного измерения научной деятельности, ее превращение в "поглощение знаков". Противодействие фальсификации научных исследований.

Анализ системообразующих принципов конструирования социального пространства. Основные условия виртуализации общества, адекватное понимание которых невозможно без учета амбивалентного влияния виртуального пространства на систему социальных отношений.

Формирование философских взглядов Платона. Учение о бытии и небытии, гносеология философа. Одно из важных положений платоновской онтологии. Социальные взгляды Платона, его создание модели "идеального" государства, следствие порчи идеального строя.

Логики многозначные или типы формальной логики, в которой допускается более двух истинностных значений для высказываний. Система многозначной логики, которую впервые предложил польский философ Ян Лукасевич. Конечнозначные и бесконечнозначные логики.

Анализ глобальных вызовов и возможных ответов на них. Процесс формирования инновационного общества как основы новой глобальной гибкой силы, предотвращающей негативные последствия ускоренного развития мира. Основа успеха – "мягкая сила" взаимного доверия.

Анализ феномена личностной свободы как постоянного многоальтернативного выбора. Творческое видение мира человеком. Позитивная или негативная оценка его свободного действия социумом. Религиозное и культурное сосуществование современного человечества.

Анализ феномена личностной свободы как постоянного многоальтернативного выбора, основные направления в которых она реализуется. Исследование альтернативности и способов проявления свободы личностного выбора, а так же ответственности за его последствия.

Сущность многомерной онтологии для сложных предметов материальной культуры. Ее концепции и основные проблемы. Характеристика идей многомерной онтологии для сложных технических систем. Анализ проблем онтологии Аристотеля и ее уточнение Францем Брентано.

Знакомство с основными особенностями построения универсальной философии. Рассмотрение роли современных философских дискуссий в определении основных форм развития философии, которые условно обозначаются здесь как "одномерность" и "многомерность".

Анализ древнейших и современных физических теорий состава человека и его сознания. Гипотеза объединения эзотерической и современной физической картины мира. Симметричность сознания и тел человека в эзотерической традиции. Трехмерность в Агни Йоге.

Основания многообразия философских школ. Структура предмета мировоззрения как основание существования типов философствования. Поиски первоначала мира. Взгляды Людвига Фейербаха. Примеры социоцентрической системы. Теизм, атеизм, материализм, идеализм.