Комплексний аналіз феномена культурних стереотипів та їх функцій на базі філософсько-антропологічного осмислення текстів народних казок як специфічних наративних структур з певною організацією. Формування національно-етнічного менталітету й ідентичності.
Аналіз особливостей, культурно маркованих проявів алармістичного світосприйняття в соціально-політичному дискурсі сьогодення. Алармістичність світосприйняття у сучасному глобальному соціумі. Репрезентація алармістичності у соціально-політичному дискурсі.
Исследование вклада отечественных ученых в формирование концепции гражданского общества, сравнение подходов западных и российских исследователей. Гражданское общество как категория социальной философии. Формирование демократического общества в России.
Проблема культурно-антропологического кризиса современного образования в философском, мировоззренческом контексте. Развитие и изменение идеи и функций университета в культуре. Анализ основных постмодернистских концепций воспитания и образования.
Рассмотрение процесса формирования культурно-исторической матрицы России, ее исторических корней. Прогрессивность и значимость византизма для славянской культуры. Анализ роли культурно-исторической матрицы в современном модернизационном процессе общества.
Статья представляет собой рецензию на книгу: M. Dafermos. Rethinking Cultural-Historical Theory. A Dialectical Perspective to Vygotsky. Книга посвящена особенностям становления культурно-исторического подхода в психологии в трудах Л.С. Выготского.
Концептуальный разворот культурно-исторической эпистемологии к личному, историческому, социальному опыту представителя интеллектуальной культуры (ученого), к его пониманию, переосмыслению собственных методологических установок. Эго-тексты А.А. Ухтомского.
Традиции русской философии первой половины ХХ века. Методологическая эффективность культурно-исторической эпистемологии. Общепринятые параметры воспроизводимости результатов и формы коллективного познания. Основы культурно-исторической эпистемологии.
Рассмотрение мифа как исторически исходного принципа целостного структурирования мира. Принятие трансформированной античной картины мира в средневековой культуре. Становление классического естествознания нового времени. Синтез в немецкой философии.
Структура, исторические типы и специфика мировоззрения. Особенность этической философии и философского метода Сократа. Возникновение и основные этапы развития позитивизма и экзистенциализма. Характеристика категории бытия, ее смысла и содержания.
Представление основных идей и течений западной философии ХХ века. Американский прагматизм в пору его возникновения и расцвета. Понятие внутренней логики исторического развития современной "западной" культуры. Американская философия, культура и ее черты.
Понятие мировоззрения и особенности отношения "мир-человек". Сущность научной рациональности. Близость науки и философии как форм теоретического мышления. Шаги к научно-теоретической картине мира. Значение античной философии и становление знаний о бытии.
Типы рациональности как господствующего мировоззрения соответствующих эпох: космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм. Классическая, неклассическая, постнеклассическая научная рациональность. Наука и философия как формы рационального понимания бытия.
Развитие взглядов на цивилизацию в истории гуманитарных наук. Современные научные подходы к пониманию цивилизации. Общая характеристика цивилизаций Востока и Запада. Развитие Республики Беларусь в условиях взаимодействия цивилизаций Востока и Запада.
Рационализация христианской идеологии, средством которой выступала средневековая философия. Сущность теоцентризма как важнейшей мировоззренческой установки. Содержание концепций реализма и номинализма, изучение вопроса об отношении человека к Богу.
Знакомство с основными культурно-историческими формами агональности. Общая характеристика работы "Homo Ludens" нидерландского философа Й. Хейзинга, которая появилась в 1938 году. Рассмотрение особенностей культура Средневековья, анализ символизма.
Анализ истины как центральной проблемы философии. Обоснование ее диалектической формы, которая захватывает все содержание действительности. Постижение логики Гегеля через развитие собственной мыслительной способности. Отношение разума и действительности.
Визначення ступеню й форм впливу власницьких відносин на соціокультурне середовище. Розгляд філософського аналізу динаміки власницьких відносин. Характеристика специфіки культурно-історичних відносин власності, з огляду на привласнювані об'єкти.
Аналіз історичних витоків становлення і розвитку міста як соціокультурного феномену. Формування відносин між людьми, локалізація різних спільнот і пошук засобів захисту від зовнішнього світу. Поява нових матеріальних і духовних видів комунікації.
Анализ социальных институтов и морально-этических норм лживой структуры. Исследования лжи укоренившейся в мировоззрении индивида. Изучение нормы приличия, как одного из главных атрибутов морали. Философское виденье вопроса образования мировоззрения.
Вивільнення жінки з-під влади репресивної травматичної свідомості та оцінка її участі у процесі культурно-національної ідентифікації. Висвітлення взаємозв'язку процесу пошуку ідентичності з феміністичною критикою в творчій діяльності Оксани Забужко.
Культуроантропогенні основи досвіду та рефлексії як категоріальних елементів системи соціальної практики і метафізичного пізнання. Сакральні та раціональні орієнтації середньовічної метафізики. Метафізичний дискурс культури як екзистенціального цілого.
Основоположні тенденції виникнення, становлення та історичного самоздійснення європейської трансцендентально-раціоналістичної філософської думки. Духовно-онтологічний зміст раціональної метафізики як специфічний європейський тип філософського мислення.
Цей текст відтворює історичну "картинку" доби з наголосом не на онтологічному, а на її культурному виразі. Автор як філософ зосереджений не так на "факті" (це справа істориків), як на "смислі", опікуючись смисловим моделюванням доби як феномену культури.
Анализ счастья в виде способности и силы выживания людей. Рассмотрение социальных противоречий и противоречия между достижением согласия людей при помощи институтов самоуправления и институтов власти. Выделение культурно-смысловой компоненты счастья.
Культурно-философское осмысление роли художественно-образного компонента в структуре исторического сознания. Фольклор как важный источник информации о жизни прошлых поколений и как средство воспитательного и эстетического воздействия на современников.
Дослідження особливостей формування філософського вчення Ф. Джеймісона і аналіз головних ідей його філософської концепції. Розкриття змісту неомарксистської складової вчення мислителя і визначення його вкладу в сучасній російській і українській філософії.
Розкриття філософських засад постмодерністського вчення Ф. Джеймісона у контексті неомарксистської спрямованості. З’ясування значення поняття інтерпретації у концепції філософа. Особливості формування постмодернізму в американській філософській традиції.
Аналіз теоретико-методологічних засад цивілізаційної парадигми бачення історії. Суть концепцій Г. Ріккерта, М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі та Л. Гумпловича, тощо складаються в частковому запереченні єдності людства і людської історії.
Аналіз образу "політичного" у творах античних філософів-класиків. Характеристика сучасних підходів до аналізу структури політичного. Визначення культурно-цивілізаційних детермінант формування феномену політичного. Аналіз сутності політичної свідомості.
