Вивчення смислового і філософського значення поняття природа, яка з одного боку виступає як синонім понять матерії, буття, Всесвіту, об'єктивної реальності, а з іншого вживається для позначення частини об'єктивної реальності в якій діють стихійні сили.

Сутність поняття "природа". Філософська концепція життя як один з каменів спотикання між наукою і релігією. Розгляд форм сприйняття природи в історії філософії. Особливості взаємодії суспільства і природи. Основні прояви глобальної екологічної кризи.

"Природа" як одне з найважливіших філософських понять. Свідомість як філософський термін - вища, властива лише людині форма відображення об'єктивної дійсності. Природа як сукупність природних умов існування людини, людського суспільства та культури.

Французские философы-просветители XVIII века: Шарль Луи Монтескье, Франсуа Мари Вольтер (Ф.М. Аруэ), Жан-Жак Руссо. Французский материализм XVIII века. Учение о природе и познании, человеке и обществе. Изменение социальной ориентированности материализма.

Мораль як складний, багатоаспектний феномен, що є свідченням певного рівня розвитку, духовної зрілості людини, характеру її відносин з іншими людьми і світом. Пізнання природи моралі, її суть і особливості. Суспільна й індивідуальна моральна свідомість.

Бенедикт Спиноза (1632-1677 гг.) - нидерландский философ, противопоставивший дуализму Декарта принцип монизма. Проблема субстанции, теория познания и этика. Вопрос соотношения свободы и необходимости. Взаимосвязь природы, человека, общества и Бога.

Определение философской концепции деятельности. Необходимость использования деятельного подхода в конструировании целостной модели взаимодействия природной и социокультурной реальностей. Место природной действительности в социокультурном пространстве.

Виявлення еволюції теоретико-методологічних підходів до розуміння природного фактору історичного підходу в контексті загальнонаукових метапарадигм у класичній, некласичній та постнекласичній інтерпретаціях. Оцінки методології з боку філософії науки.

Еволюція природничо-наукових аспектів цивілізаційних досліджень в історичному та філософсько-історичному пізнанні. Провідні парадигми, в рамках яких розвивались уявлення про взаємодію природи та цивілізацій. Умови зміни понять про цивілізаційний процес.

Теория Дарвина о происхождении нравственного чувства. Врожденное чувство долга как нравственная совесть с точки зрения естествознания. Необходимое условие существования живого существа - инстинкт самоутверждения. Учение о нравственных началах в природе.

Природний стан свободи людини. Висвітлення свободи людини в буттєвому просторі через природно-правові властивості, що полягають у здатності узгоджувати власні життєві позиції з нормами природного права, а також у дотриманні прав і свобод інших осіб.

Естественнонаучная теория Ф. Энгельса. Человек как результат биологической, социокультурной эволюции. Природа как основа социального бытия. Проблема человека в философии, его сущность. Марксистское учение о соотношении природного и социального в человеке.

История взглядов на "составляющие" человека. Обоснование в эпоху Возрождения самодостаточной ценности Человека и его земной жизни, что определило философию и идеологию гуманизма. Взаимодействие биологического и социального в человеке, их факторы.

Систематизация теоретико-методологических проблем социоприродного бытия общества, вскрывающих сущность взаимообусловленности истории природы и истории общества. Механизмы и движущие силы социоприродной эволюции и становление человеческого общества.

Обсуждение истории востоковедных исследований в Германии в связи с процессом формирования немецкой национальной культуры. Определение германской идентичности в мировой цивилизации и попытки создания философии истории многими ведущими немецкими философами.

Метаморфозы развития сознания от состояния ребенка, поиск себя в этом изменчивом мире. Три притчи о мудрости и философском таинстве жизни человека. Ключевые, важные этапы развития личности, философия истинной мудрости. Этапы земного пути как вечный выбор.

Причина как сущность в её действии: детерминизм Гераклита, Демокрита и Эпикура, развитие идеи у Декарта и Ломоносова. Противостояние индетерминизма и предсказуемости микромира. Появление субстаний как следствие взаимодействия сущностей других объектов.

Розгляд основних аспектів проблем дискретності цивілогенезу шляхом дослідження головних причин такого фіналу. Ознайомлення з результатами філософського аналізу відомих класифікацій можливих причин загибелі цивілізації в межах сучасної філософії історії.

Дослідження поглядів античних філософів на причини злочинів. Виявлення їх суб’єктивного, так і об’єктивного характеру. Обґрунтування філософами свободи волі людини у виборі нею злочинної поведінки. Впливі зовнішніх сил до вчинення протиправних діянь.

Аналіз поняття пандемії. Визначення зв'язків між природою страху, сенсом життя та альтруїзмом. Висвітлення сучасного розуміння ефективного альтруїзму та вирішення за рахунок даного феномену питання щодо наведення суспільного порядку в сучасних умовах.

Определение понятия и оснований возникновения причинно-следственных отношений; их классификация по внутреннему содержанию процессов и по числу вступающих в причинную связь явлений. Ознакомление с концепцией философского детерминизма и индетерминизма.

Принцип причинности и причинно-следственные связи. Случайность и необходимость, возможность и действительность. Причинно-следственные связи в криминологических исследованиях. Каузальные отношения, преобразования окружающего мира и совокупность предметов.

Раскрытие содержания философских категорий: причинность и каузальное объяснение. Каузальные отношения как отношения обусловленности при достаточных и необходимых условиях. Каузальный анализ систем асимметрии причины и следствия. Действие и причинность.

Наличие научно-теоретического подхода к анализу истории, отказ от ее интуитивного постижения как одна из отличительных особенностей немецкой классической философии. Система объективного идеализма - основной элемент философского учения Георга Гегеля.

Исторические условия возникновения марксизма. Материалистическое понимание истории. Теория прибавочной стоимости. Предпосылки распространения марксизма в России. Первые переводы: марксизм и народники. Основные методологические принципы марксизма.

Доведення хибності світоглядної орієнтації на пріоритет матеріального, який реалізовує посередня людина. Особливість представлення людської сутність як процес духовного вдосконалення від залежної й посередньої особистості до зрілої особистості й генія.

Аналіз "кризу часу" в осмисленні історичного процесу, що виявляється у розриві зв’язку між минулим, сучасним та майбутнім. Культ презентизму, коли виклад подій минулого і майбутнього підпорядковується нинішній кон’юнктурі, яка формує комфортне минуле.

Таємниця згідно П.О. Флоренського - онтологічна характеристика всього трансцендентного духовного, ноуменального, що існує тільки через свою явленність у матеріальному, феноменальному. Інструменталізація пантеїзму - процес, що приводить до міфосимволу.

У статті подано короткий огляд головних тем досліджень та найбільших контроверсій епістемології чеснот. Авторка розглядає респонсибілістський тарелаєбілістський підходи до визначення інтелектуальної чесноти, а також демонструє значення проблеми Ґетьє.

Ідеал здоров’я особистості як продукт процесу соціалізації біологічної людини шляхом інтеграції генотипної та фенотипічної інформації. Ідеологічне підґрунтя моделювання процесу взаємодії та інтеграції суспільного та особистісного ідеалів здоров’я.