Эволюция понятия "культурное наследие" в истории философии культуры. Факторы его развития. Принципы синергетики в самоорганизации культурного наследия. Тенденции трансформации ценностей культурного наследия в переходные периоды на примере России.

Определение генетических и структурно-функциональных характеристик социального и культурного пространств. Анализ культурного пространства как системной целостности, необходимого условия формирования человека конкретной исторической культурной эпохи.

Характеристика изменений ряда ценностей новоевропейской культуры и их влияние на процессы современной глобализации. Особенности развития рациональности, либерализма, индивидуализма. Анализ мультикультурной глобализации, ее теоретические источники.

Обоснование положения о том, что сам феномен "культурное сознание" и его динамика в контексте информационной эпохи нельзя рассматривать с однозначной (позитивной или негативной) точки зрения, поскольку надо учитывать специфику современной цивилизации.

Религиозный подход Бердяева к изучению философии творчества. Происхождение искусства и мировоззрение художника. Одаренные личности, талант и патология. Креативность по Платону. Теория художественного творчества Канта. Искусство и философия Шеллинга.

Развитие цивилизации и культурные трансформации в странах Западной Европы в XX столетии и их влияние на жизнь человека. Социально-экономические факторы развития культуры по М. Веберу. Понятие и формирование этатизма, культурологические концепции.

Феномен культурного ландшафта в системе социально-философского знания. Культурное пространство и ландшафт как формы бытия культуры. Экологические ценности культурного ландшафта в качестве основы для формирования экологической культуры современности.

Культурный материализм в теории коммуникации Реймонда Уильямса и учение о базисе и надстройке. "Структура чувства" как важнейший концепт культурно-материалистической теории Реймонда Уильямса. Эвристическая ценность творческого наследия философа.

Характеристика степени влияния культурного этоса на характер и творчество А.Т. Болотова. Изучение взаимосвязи между условиями жизни мыслителя и его философским мировоззрением. Исследование им развития культурного и событийного туризма в Тульской области.

Дослідження історичних аспектів інтелектуальної власності як особливого явища. Філософські передумови формування інтелектуальної власності. Процеси трансформації інтелектуальної власності у соціальний інститут в епоху постіндустріальної економіки.

Анализ взглядов представителя русской религиозной философии Н.А. Бердяева на сущность и предназначение культуры. Особенности развития русской культурологической мысли. Свобода и творчество, соотношение культуры и цивилизации в концепции Н.А. Бердяева.

Анализ влияния философии идеализма И. Канта на мировоззрение М.М. Пришвина. Выявление воздействия культурологических идей немецкого мыслителя на тематику и проблематику пришвинской повести "Жень-Шень". Кантианские идеи о соотношении природы и культуры.

Рассмотрение и характеристика истории формирования культурологических принципов, методологии и организации функционально-сущностной составляющей общефилософского теоретического знания. Ознакомление со взглядами на сущность интерпретации духовности.

Исследование форм воплощения трансцендентального конституирования бытия. Онтологические основания общественной культуры. Использование культурологического текста как формы, кодирующей структурно-семантические компоненты лингвистического восприятия.

Истоки современной неклассической философии культуры, сопряжённой с аксиологией. Различие в понимании культуры И. Кантом и неокантианцами Баденской школы. Связь культурно-исторической теории, идущей от Л. Выготского, с классической философской традицией.

Аналіз системи методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Висновки відомого філософа історії К. Поппера стосовно характеру поглядів німецьких мислителів на суспільно-історичний процес.

Аналіз та опис системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Формуванні культурологічної концепції нації, праця Й. Гердера "Ідеї до філософії історії людства".

Аналіз культурологічного підходу до проблеми культури споживання (одного із основних регуляторів життя людства) як наукової методології пізнання за допомогою трьох загальнонаукових аспектів дії: аксіологічного, технологічного та особистісно-творчого.

Аналіз маніпуляції свідомості при викривленні культурних елементів. Визначення та дослідження механізму маніпулювання свідомістю за допомогою мовно-комунікаційних засобів, які надає інформаційне суспільство. Оцінка їх ефективності та умови застосування.

Проаналізовано культурологічні інтенції лаканівської психоаналітичної концепції суб’єкта, яка вписана у філософсько-антропологічний проект сучасної постмодерної культури. Показано ідею Ж. Лакана про вербальну артикуляцію будь-якої форми несвідомого.

Основні положення концепції культури та історії О. Шпенглера. Розвиток концепцій технічного детермінізму у ХХ ст. Розгляд різних варіацій філософського структуралізму. Вплив структуралізму на культурологію і мистецтвознавство. Релігійна філософія ХХ ст.

Раскрытие на материалах философской публицистики подхода Н.А. Бердяева к анализу русской революции, заключавшегося в поиске культурных смыслов политической реальности. Идеи мыслителя о первостепенной значимости духовных факторов общественного развития.

Аналіз факторів впливу на формування нового образу людини, її соціокультурного середовища в працях дослідників. Філософія освіти як методологія пізнання, формування соціокультурної реальності. Системне дослідження освіти в контексті філософії культури.

Научное познание, представленное в его эвристической "дихотомии": познание духа и познание материи, природы. Различия между гуманитарными и естественными науками по параметрам: проблематика, предметная область, методология, язык, логика построения теории.

Дослідження морально-релігійних засад філософування давньоруських книжників-любомудрів та ідей смиренномудрія. Думка про культуротворчий потенціал смиренномудрія, що дозволяє адекватно сприйняти православну християнську традицію та її духовні витоки.

Семантическое значение понятий ницшеанской философии культуры: аполлоническая и дионисическая тенденции, сократическая культура, культура аристократов и рабов, воля к власти. Влияние ницшеанской культурфилософии на авангардно-модернистское искусство.

Рассмотрение культурфилософского определения искусства Флоренским. Анализ философско-культурологического и религиозного смысла художественной геометрии пространства искусства. Корреляция художественной перспективы иллюзионистской направленности искусства.

Комплексний аналіз висвітлення і розробки філософами УСРР 20-х — 30-х рр. ХХ ст. проблематики філософії культури у галузі дослідження марксизму-ленінізму. Вивчення культурфілософської спадщини провідних представників харківської філософської школи.

Аналіз висвітлення і розробки філософами УСРР 20-х—30-х рр. ХХ ст. проблематики філософії культури у галузі дослідження історії українських філософії і суспільно-політичної думки. Вивчення здобутків чільних представників харківської філософської школи.

Проблеми вивчення процесів, які відбуваються у культурі, а саме проблеми культурних змін. Визначення природи, особливостей, тенденцій, механізмів і рушійних сил змін як сутнісної характеристики культури. Внесок у розвиток філософії культури Данилевського.