Исследование древней восточной системы укрепление здоровья и лечения организма. Анализ видов китайского цигун Фалуньгун. Рассмотрение эмблемы, функций учителя и образа жизни. Взаимоотношения с медициной и религией. История популяризации учения и практик.

Анализ точек зрения на сущность социокультурного пространства, его структурно-функциональных характеристик и форм, свидетельствующих о наличии тенденции его "расширения" через распространение в региональное пространство "мягкой" и "твердой" силы.

Розгляд змін в осмисленні відношення між китайською філософією та західною наукою у дослідницькій літературі ХХ століття. Характеристика чинників, які вплинули на пояснення запізнілого формування теоретичної науки в Китаї. Холістичні принципи мислення.

Риси соціальної реальності сучасного соціуму та їхнє філософське осмислення у парадигмі постмодерної культури. Складові формування сучасного кібер-соціального суспільства. Ризомне поєднання соціально активних "племен" та мережі віртуальних спільнот.

Формування реальності нового типу - віртуальної реальності, яку називають кіберпростором. Особливості розвитку комп'ютеризації та інформатизації, термін "кіберпростір". Значущість кіберпростору для сучасної людини, переваги використання кіберпростору.

Аналіз філософського розумового експерименту, запропонованого у кінофільмі, в рамах якого моделюється ситуація, в якій людина перетворюється на гібрид людини і машини, основу якого становить людина. Розгляд позицій щодо ставлення до кіборгізованої людини.

Визначення концепції "Кінця історії" американського філософа, політолога, політичного економіста і письменника японського походження. Характеристика філософської проблеми книги "Кінець історії і остання людина" Ф. Фукуями. Реакція філософа на критику.

Соціально філософський аналіз осмислення причин занепаду Російської імперії. Російська революція 1917 року як трансформація месіанської російської національної ідеї в ідею побудови комуністичного майбутнього, у нову релігію боротьби з Російською імперією.

Вивчення передумов та причин появи кінематографічного способу демонстрації фізичної реальності. Концептуальні положення філософії кіно Ж. Дельоза. Трансформація бачення світу під впливом процесів тиражування, симуляції та віртуалізації реальності.

Стандартизація потреб й засобів їх задоволення, а також зрівняння їх до рівня людини-маси. Створення культури, яка б влаштовувала широкі маси населення. Зовнішні ознаки кітчу. Масове суспільство, що приводить до стандартизації всіх сфер суспільного життя.

У статті представлено класифікацію визначень поняття "концепт", здійснену шляхом залучення кластерного аналізу. Для реалізації задуму методом суцільної вибірки було дібрано та проаналізовано 150 дефініцій із навчальних та навчально-наукових видань.

Аналіз класифікації знаків в напрацюваннях Ч. Пірса, що ґрунтується на розрізненні 3-х трихотомій. Поділ знаків на квалісайни, сінсайни і легісайни (перша), на ікони, індекси і символи (друга), а також на реми, діцісайни і аргументи (третя трихотомія).

Лотерейна сфера як сфера діяльності, розкриття особливостей функціонування якої першочергово потребує розкриття сутності та змісту методів її наукового пізнання. Підходи до її дослідження: діалектичний, метафізики, порівняння, гіпотетико-дедуктивний.

Вивчення історичного досвіду, визначення етапів становлення і розвитку об’єкта дослідження та ідеї від часу виникнення до стадії вирішення завдання у процесі науково-дослідної роботи. Аналітичні та синтезуючі методи наукового дослідження, їх об'єкти.

Поняття і суть німецької класичної філософії, її особливості і характерні риси, історія становлення та розвитку. Видатні представники німецької класичної філософії, їх внесок в її розвиток. Місце та роль німецької філософії в світовій філософській думці.

Модель співвідношення розуму і буття із позицій пошуку логічних, онтичних та онтологічних умов можливості виникнення хиби. Специфіка філософської рефлексії хиби в межах класичної раціоналістичної філософії. Вплив афектів на пізнавальний процес.

Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.

Аналіз класичного та некласичного підходів у соціально-філософському дослідженні економічної сфери соціуму. Вивчення сфери економічної життєдіяльності людей, розкриття її сутності, статусу та функцій. Принципи світоглядно-методологічного плюралізму.

Аналіз класичного і некласичного підходу до розуміння феномену традиціоналізму. Протиставлення традиція-революція в концепціях класичного традиціоналізму. Некласичний традиціоналізм ХХ ст., як реакція суспільства на руйнування традиційних цінностей.

Проверка правомерности эмпирически обоснованного дуализма путем вживания в фактический способ действия психологов и физиологов. Родство и различие между психологией и трансцендентальной философией. Парадоксальность человеческой субъективности и бытия.

Анализ роли, значения и специфики употребления классификационных списков (матика / матрика) в раннебуддийской философии. Закономерности генезиса основных матик в палийской литературе, а также изменение отношения к матикам в раннебуддийской традиции.

Исследование основ формирования умений эффективной работы с информацией в современном обществе. Анализ применения классификации для математических понятий в рамках процесса математизации научного познания в период становления информационного общества.

Общелогические и научные методы научного исследования. Философские принципы научного познания. Классификация методов научного исследования. Конкретно-научные (частные) методы научного познания. Связь принципа опровергаемости с принципом подтверждаемости.

Характерные признаки научного метода: объективность, воспроизводимость, эвристичность, необходимость, конкретность. Классификация методов познания. Функции синтеза и анализа. Специфика системного подхода. Эффективность применения метода сравнения.

Определение научной методологии. Специфические свойства науки. Принципы классификации подходов к исследованию действительности. Многоуровневая концепция методологического знания. Методы логического познания, их теоретические и эмпирические уровни.

Классификация методов в зависимости от роли и места в процессе научного познания. Их группы по степени общности и широте применения: философские, общенаучные, частнонаучные, дисциплинарные и междисциплинарные. Характерные признаки научного метода.

Исследование приемов и операций практического и теоретического познания действительности. Анализ вклада немецкой классической и материалистической философии в методологию научного познания. Характеристика общенаучных подходов и методов исследования.

Углубление, расширение и совершенствование человеческого познания. Материально-технический и духовный (идеальный) способы постижения окружающего мира. Классификация методов научного, обыденного, философского, художественного и религиозного познания.

Направления использования учебных, опытных, научно-технических, игровых и имитационных моделей. Взаимосвязь знаковых и вербальных моделей. Отличительные черты онтологических моделей. Особенности применения правила резолюции и логическое программирование.

Когнитивная структуризация предметной области как познание на основе системного подхода. Обоснование создаваемой модели системы управления. Выявление влияния структуры себестоимости продукции на объемы производства в аграрно-промышленном комплексе.