Исследуется диалектическая концепция местного самоуправления, основанная на диалектической связи всех социальных норм. Показано, что псевдосфера функционирования органов местного самоуправления регулируется всей совокупностью основных социальных норм.

Рассматривается роль акторно-сетевой методологии в концептуализации смерти и географии локусов коммеморации. Заостряется внимание на возникающих в результате интеграции и инфраструктурах, включающих в качестве своих элементов человеческое тело и среду.

Особливості мови в антрополого-герменевтичному вимірі. Дослідження думки філософів щодо антропології. Вивчення універсальної моделі буття й пізнання. Феномен мови та смисл істини висловлення. Індивідуальне самовизначення людини за допомогою мовлення.

Значення появи нових систем комунікації для розвитку науки і техніки, модифікації традиційних наукових комунікацій, трансформації наукової мови. Виявлення та обґрунтування як позитивних, так і негативних наслідків застосування новітніх технологій.

Розгляд проблем мови як дискурсу влади у філософії та теорії дискурс-аналізу в епоху глобалізації. Оцінка дихотомії західної/східної лінгвокультури. Владні відношення між глобальною-англійською/локальною-японською мовами. Поняття мовної дифузії.

Особливості проведення соціально-філософського аналізу державної політики, що призводила до виникнення мовних протиріч в період перебування українського народу. Загальна характеристика проблем історичного розвитку міноритарних груп населення країни.

Аспект смислової ієрархії частин картини світу. Перешкоди, які спричиняють ідіосинкразію, взаємне відторгнення репрезентантів різних мов. Тенденція до системної організації та синтезу взаємопотенційних елементів знання. Організована ієрархія цінностей.

Окреслення інструментального потенціалу мови як форми, котра віддзеркалює зміст соціокультурного буття. Аналіз здатності мови структурувати соціальний простір і регулювати соціальні відносини. Проблемні фактори, зумовлені функціонуванням мовної сфери.

Встановлення зв’язків між розумом та зовнішнім світом. Суть активних і конструктивних властивостей мови та її здатності впливати на формування народної культури, психології і творчості. Особливість існування будь-якої культури за допомогою мови.

Характеристика мови як суспільного явища. Аналіз положень філософсько-лінгвістичного вчення О.О. Потебні. Визначення мови як культурного коду нації. Дослідження ролі мови у розвитку культури через їхній безпосередній взаємозв`язок у сучасному суспільстві.

Дослідження основних історичних аспектів формування української мови як одного з найважливіших факторів становлення національної ідентичності. Характеристика головних функцій української мови, яка формує у свідомості людей любов та повагу до своєї нації.

Актуальність осмислення феномену та освітньо-виховного потенціалу мовної картини світу. Доцільність дослідження процесу формування мовної картини світу у філософсько-педагогічній площині, зумовлена необхідністю реформування освітньої системи в Україні.

Збереження мовної картини світу, що сприймається як цивілізаційний виклик, актуальний для сьогодення. Підвищення ролі соціального середовища, яке сприяє зміні співвідношення між спадковими та набутими механізмами регуляції поведінки людини сьогодні.

Проблеми та суперечності реалізації мовної політики держави. Умови піднесення української (державної) мови до рангу домінанти. Втілення мовної політики в Україні. Пропозиції щодо посилення мотивації використання державної мови та підняття її престижу.

Соціальні трансформації як підґрунтя розвитку мови титульної нації. Розвиток, взаємовплив мовного простору та міжнаціональних відносин у поліетнічному соціумі на прикладі Придунав’я. Проблеми соціальної диференціації мови, її структури і функціонування.

Л. Вітґенштайн як один з найвпливовіших мислителів, який глибоко зрозумів роль мови у філософії. Пошук значення мовних висловлювань - важливе завдання постмодерністської герменевтики. Мова згідно Ж. Дерида - завжди неорганізована гра знаків та слів.

Репрезентація специфіки феномена мовчання через приклади його використання. Дослідження мовчання як аргументу та риторичної фігури в комунікативній практиці людини. Мовчання сторін у ритуалі весільної церемонії як підстава визнання легітимності шлюбу.

Мовчання як специфічна форма спілкування. Аналіз використання його у процесі реалізації аргументативної функції в стратегії дій як окремих індивідів, так і соціальних груп. Визначення його ролі у ритуалу весільної церемонії у християнській традиції.

Целью статьи является обозначение основных существующих в настоящий момент траекторий ответа на вопрос, в каком смысле возможно утверждать, что животные разумны и способны мыслить. Отсутствие языковой способности в рамках классической философии.

Изучение феномена "моды" в социологической концепции Г. Блумера, ее современная интерпретация. Анализ социальных аспектов моды, роли различных акторов в ее производстве. Зависимость моды от специфики исторического времени, ее изменчивость и повторяемость.

Розкриття поняття моди по відношенню до тіла. Уявлення про тіло та тілесність. Характеристика тіла як фізичної структури людини, яка містить в собі нескінченний потенціал інтерпретацій. Мода як атрибут людського буття, як засіб вдосконалення тіла.

Оцінка перспективності дослідження гри в контексті мови, культури та медіа площини. Феномен гри крізь призму деонтичного, аподиктичного та гіпотетичного рівнів модальної методології Д. Зільбермана. Застосування її принципів до аналізу феномену гри.

Смысл - метафизическая форма, при помощи которой сознание придает вещам определенность бытия. Значение знаковых выражений, проблема их понимания; специфичность и семантические каноны обретения смысла в существующих вещах между языком, сознанием и миром.

Рассмотрение любви как модальности в бытии человека. Универсальное определение понятия "модальность", изучение изменчивой природы любви, заключающейся в ее актуализации. Представление о модальностях любви, которые делают изменчивым само бытие человека.

Суждение как форма мышления, его сущность и структура, основные элементы и значение. Важные в познавательном отношении и имеющие особую значимость для правового мышления эпистемическая, деонтическая и алетическая модальность суждений, их исследование.

Роль модальных алетических характеристик необходимого, действительного и возможного в описании бытия математического объекта. Категорий необходимости и случайности в математике. Ассерторические модальности в структурировании математического мышления.

Общая характеристика идеологии онтологических моделей в трудах античных философов. Раскрытие и исследование основного содержания субстанциональной, интервальной и монадной модели реальности. Описание типов реальности бытия в трудах различных философов.

Сущностные характеристики и сравнительный анализ моделей социально-исторического процесса М. Вебера и К. Поппера. Принципы причинности и телеологизма в объяснении истории. Изучение классовых конфликтов. Дифференциация людей по отношению к собственности.

Определение культуры в качестве основной характеристики этничности. Рассмотрение человека как "носителя" определенного набора культурных черт, фиксирующих его территориальную, расовую и национальную принадлежность. Эссенциализованные версии культуры.

Изучение трактовки соотношения жизни и смерти как показателя ценностных приоритетов человеческого существования. Описание процесса осознания ценностно-смыслового единства жизни и смерти. Представление единства жизни и смерти в психоаналитической теории.